Проблема впливу засобів масової інформації на формування особистості підлітка

4. Функція створення певного емоційно-психологічного тонусу аудиторії, пов'язаного з переживаннями, настроєм, емоційним включенням та емоційними реакціями схва­лення, захоплення, осуду тощо.

5. Функція комунікації, що вказує на по­силення підтримання чи, навпаки, послаб­лення зв'язку між різними аудиторіями та комунікатором і аудиторією.

Домашнє завдання

Простежте за насильством на телебаченні у телесеріалах, художніх фільмах, мультфіль­мах за схемою:

Схема аналізу телевізійного насильства (за Е. Пайном та К. Маслачом)

Підбиття підсумків

Тренер. Тренінг добігає кінця, поверні­мося до наших очікувань. Якщо вони здій­снилися, то підійдіть до нашого символічно­го «дерева» і переклейте свій стікер донизу (настала осінь, листочки злетіли з гілок), якщо не здійснилися — залишіть їх згори, але на наступному занятті ми обов'язково їх переставимо донизу, адже очікування неод­мінно здійсняться.

БЛОК 2. «НАСИЛЬСТВО НА ТЕЛЕБАЧЕННІ»

Мета: стимулювати молодь до усвідом­леного перегляду телепрограм та адекватно дивитися на показ різноманітних форм на­силля (схема).

Вправа на знайомство «Мій би... про мене сказав...»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, згуртовувати групу.

Тренер просить учасників тренінгу по чер­зі продовжити фразу: «Мій би... про мене сказав...». Тренер починає першим.

Рефлексія

- Як я почуваюся сьогодні?

- З яким настроєм я сьогодні прийшов? Налаштування на роботу.

Вправа «Повторення правил роботи»

Мета: повторити правила роботи гру­пи, створити робочу та доброзичливу атмо­сферу.

Тренер пропонує згадати, які правила група встановила на першому занятті. Далі ділить учасників на підгрупи і просить при­гадати прислів'я чи пісню, які могли б про­ілюструвати те чи інше правило.

Вправа «Очікування»

Мета: визначення очікувань учасників щодо заняття.

Учасникам роздають стікери, тренер про­сить написати на них свої очікування, про­читати і приклеїти їх у верхню частину сим­волічного пісочного годинника, зображеного на плакаті.

Обговорення домашнього завдання «Схе­ми телевізійного насилля»

Мета: аналіз визначення актів насил­ля, демонстрованих глядачеві телебачення за один вечір.

Учасники тренінгу обговорюють вико­нання завдання вдома «Схеми телевізійного насилля».

Схема

Базова інформація «Форми насилля»

Мета: познайомитиучасників тренінгу з формами насилля та їхніми проявами.

Учасники тренінгу в парах проробляють інформацію про форми насилля, їхні прояви (схема). Після ознайомлення пари обгово­рюють інформацію, яку довідалися, та ви­значають, які з перелічених форм насилля ми бачимо на телебаченні.

Вправа «Переконання»

Мета: розвивати у підлітків уміння аналізу та переконування.

Робота у парах. Хтось один із пари нама­гається застерегти другого щодо підступних особливостей реклами. Потім навпаки.

Рефлексія

- Чи вдалося комусь переконати одне од­ного у підступних особливостях реклами?

- Чи легко було це зробити?

- Чи зрозуміли ви одразу, що намагався вам сказати ваш співрозмовник?

- Чи є хтось такий, кого не вдалося пере­конати у згубному впливі реклами?

Підбиття підсумків «Телеграма»

Матеріали: аркуш паперу формату А5, ручки.

Учасники складають телеграму з тих понять, які вони вивчили сьогодні. І потім по колу озвучують свою роботу.

Вправа на завершення «Побажання»

Тренер. Давайте побажаємо групі чогось хорошого. Спочатку почну я, адалі продов­жите ви. Учасники по черзі говорять свої побажання групі.

БЛОК 3. «ІНТЕРНЕТ ТА ІГРОМАНІЯ - СУЧАСНА ЗАЛЕЖНІСТЬ НОМЕР ОДИН»

Мета: познайомити учасників тренін­гу з новим видом душевних хвороб - ігроманією, зависанням в Інтернеті; навчити усвідомлено розрізняти розвагу та несвідо­ме прагнення до перебування у мережі чи за комп'ютерною грою.

Вступне слово тренера

Тренер оголошує тему та мету завдання і пояснює учасникам про нові види залеж­ності: комп'ютерна й Інтернет-залежність та ігроманія.

Вправа «Очікування»

Мета: визначення сподівань і очікувань учасників від заняття.

Матеріали: плакат із зображенням скрині або валізи, стікери, ручки.

Тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати це однією фразою. Далі треба записати ці вислови на стікерах і прикріпити на плакаті із зображенням скрині чи валізи.

Вправа «Позитив і негатив»

Мета: з'ясувати уявлення учасників про наслідки від ігроманії та Інтернет-залежності.

Групи діляться на чотири підгрупи:

• 1-ша пише про шкідливі наслідки ігрозалежності;

• 2-га пише про позитивні наслідки ігрозалежності;

• 3-тя пише про негативні наслідки Інтернет-залежності;

• 4 -та пише про позитивні наслідки Інтернет-залежності.

Дискусія «Я контролюю залежність, чи вона контролює мене?»

Мета: ще раз переконатися в тому, що учасники засвоїли сьогоднішню інфор­мацію.

Тренер ділить групу на дві підгрупи. Одна відстоює думку, що «Я контролюю залеж­ність», друга— «Залежність керує мною».

Вправа «Моє дитинство»

Мета: активізація при­ємних спогадів, відсторо­нення думок від перебігу дискусії.

Тренер пропонує заплю­щити очі та згадати найщасливіший, найприємніший спогад із дитинства. По колу передають м'яку іграшку, той, хто її отримує, за бажанням ділиться своїми спогадами.

Вправа на завершення тренінгу

Мета: налаштування на позитив, пози­тивну спрямованість у житті.

Учасники сидять у колі. Тренер розпові­дає притчу «Прямуйте своїм шляхом».

Тренер. Один з учнів спитав Майстра:

- Якщо мене хтось ударить, що я маю робити?

Майстер відповів:

- Якщо на вас із дерева впаде суха гілка й ударить вас, що ви маєте робити?

Учень сказав:

- Що я буду робити? Це ж проста випад­ковість, збіг, що я виявився під деревом, коли з нього впала суха гілка.

Учитель сказав:

— Так, робіть те саме. Хтось був божевіль­ний. Був у гніві й ударив вас. Це все одно, що гілка з дерева впала на вас. Нехай це не тривожить вас, просто прямуйте своїм шля­хом далі.

2. Термінологічний словник з проблеми

Масова комунікація – це процес розповсюдження соціальної інформації за допомогою різних засобів (друк, радіо, телебачення, кіно та відеотехніка), це особливий вид соціального спілкування, що здійснюється в масштабах суспільства і є важливою передумовою суспільного розвитку.

Засоби масової інформації (ЗМІ) – спеціальні соціальні інститути, які займаються збором, обробкою, розповсюдженням та збереженням інформації.

Інформація – документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, в державі та навколишньому середовищі.

Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років)- це вік статевого дозріван­ня, паралельно якому досягають зрілості й інші біологічні системи організму.

Радіо - ділянка науки й техніки, пов'язана з передаванням на віддаль електромагнітних коливань високої частоти - радіохвиль, з допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення - передача через радіо сигналів, мови,музикидля необмеженої кількості слухачів.

Телебачення це:

1) галузь культури («мас-медіа»), найпотужніший аудіовізуальний засіб масової комунікації.

2) галузь техніки;

3) виробництво аудіовізуальних програм та передачабо комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження.

Інтернет - Міжмережжя, система об'єднаних комп'ютерних мережглобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі.

Інтернет-залежність це:

· залежність від комп’ютера, нав’язлива пристрасть роботи з комп’ютером (ігри, програмування);

· інформаційне перенавантаження – безкінечні подорожі мережею, пошук інформації по базах даних і пошукових сайтах;

· патологічна схильність до азартних ігор, он-лайнових аукціонів, електронних покупок;

· залежність від соціального застосування Інтернету: спілкування в чатах, групові ігри, форуми, що може призвести до зміни реальної сім’ї і друзів віртуальними.

3. Відображення проблеми в періодичних фахових джерелах

Проблема впливу ЗМІ на особистість підлітка відображається у багатьох періодичних виданнях. Я маю змогу представити деякі з них:

1. Череповська Н. Психологічний захист від візуальної інформації// Соціальний педагог. / Наталія Череповська – 2009. - №10. – С.24-33.

2. Череповська Н. Діти і телебачення // Соціальний педагог. / Наталія Череповська – 2009. – №12. – С.56-58.

3. Мироненко Г. Інформаційно-технологічна безпека школяра: медіа-гігієнічний підхід // Соціальний педагог/ Галина Мироненко – 2009. - №10. – С.48-56.

4. Огляд матеріалів з проблеми в мережі Інтернет

Соціальні мережі небезпечні для здоров’я

28.01.10 / Рубрика: Новини

Висновок вчених: використання соціальних мереж може бути небезпечним для здоров'я - і психічного і фізіологічного.

Соціальні мережі вже більш популярні, ніж комп'ютерні ігри. На сторінках цих сервісів користувачі проводять по багато годин на день.

Вчені говорять про появу нового виду інтернет-адикції - залежності від соціальних мереж. Ця залежність більш небезпечна ніж, наприклад, залежність від ігор.

Соціальні мережі задовольняють потребу в спілкуванні, тому користувачі витрачають на них так багато часу. Нескінченність онлайнового спілкування може змістити пріоритети у людини, особливо у юного інтернет-користувача, розвинути неправильне уявлення про проведення вільного часу і спілкування з іншими людьми.

Відповідно до недавнього дослідження, середній час, проведений в соціальних мережах, перевищує 6 годин на тиждень. Однак у деяких користувачів час, який вони проводять на сторінках цих сервісів може перевищувати 6 годин на день.

Психологи і лікарі відзначають, що саме зараз батькам потрібно особливо уважно контролювати проведення часу дітей в інтернеті, щоб уникнути розвитку залежності від соціальних мереж.

За матеріалами: tochka.net

В тенетах Інтернету. Надмірне захоплення web-мережею призводить до депресій

13.09.10 / Рубрика: Дайджест

Олександр Лащенко, Марічка Набока, Радіо Свобода

Патологічна пристрасть підлітків до Інтернету може призвести до тяжких депресій. Такого висновку дійшли вчені з Австралії та Китаю.

Експерти зі Школи медицини в Сіднеї, Університету Нотр-Дам у австралійському місті Фримантл, а також фахівці китайського Університету імені Сунь Ятсена в Гуанчжоу вивчали поведінку тисячі китайських підлітків, які регулярно відвідують Інтернет.

Учасникам дослідження пропонували заповнити анкету і за нею медики визначали – є людина Інтернет-залежною чи ні? Причому питання були схожі на питання з анкет для наркоманів. Наприклад, «Як часто у Вас погіршується настрій, чи починається депресія, якщо не можете сісти за комп’ютер?». Також підлітків протягом року обстежували психологи. Підсумок дослідження досить категоричний: у кожного п’ятого підлітка фахівці виявили ознаки порушення психіки та депресію. Якщо вірити цим експертам - чим більше часу дитина «висить» у Всесвітній мережі, тим більший ризик психічних розладів.

Українська Інтернет-залежність

Підліткова Інтернет-аудиторія в Україні – шість мільйонів користувачів. При цьому, за даними експертів, три чверті батьків не цікавляться тим, які сайти відвідують їхні чада.

Втеча від реальності, відповідальності та стресу – це, за визначенням українських психологів, робить молодих людей залежними від Інтернету. А повертати дитину з віртуального світу можна лише любов’ю і увагою, кажуть вони.

Василь Павлюк - батько двох синів 24 і 18 років, і йому часто доводиться силою відтягувати їх від Інтернету. «З одного боку, це прекрасно – за допомогою Інтернету людина має зв’язок із цілим світом. З іншого боку, це просто трагедія, бо діти не читають, діти нічим іншим, крім Інтернету, не цікавляться. Вони сидять в Інтернеті день і ніч», - говорить батько.

На сьогоднішній день в Україні, на відміну від інших країн, не існує психологічного чи психіатричного діагнозу Інтернет- чи комп'ютерної залежності. Однак, за даними всеукраїнського дослідження близько 70% сучасних школярів, відповідаючи на запитання про свої захоплення, називають комп’ютер на першому місці.

За світовою статистикою, серед загального числа користувачів Інтернет, мережеголіків - від 3 до 5%. Для них часто характерні самоізоляція, втрата орієнтирів, неврівноваженість, розгубленість, неохайність, байдуже ставлення до близьких. Людям, залежним від Інтернету, необхідно постійно заходити в Інтернет, перевіряти електронну пошту та оновлення в соціальних мережах. Щороку кількість регулярних користувачів Інтернету серед українських підлітків зростає на шістсот тисяч осіб, зазначають експерти. За їхніми ж даними, сім відсотків юних прихильників Мережі проводять у вихідні біля монітора понад шість годин.

Інтернет-посилання:

http://upi.org.ua/publ/8-1-0-10Вплив ЗМІ на поведінку молоді;

http://studentam.net.ua/content/view/7441/97/ Вплив засобів масової інформації на свободу вибору й самовизначення людини;

www . sadochok . org /343/ napryamky .../ vplyv - zmi / - Вплив ЗМІ на свідомість людей;

refsmarket.com.ua/moreinfo.php?diplomID... - Психологічний вплив засобів масової інформації на жіночу аудиторію;

http://infoua.biz/Vpliv_zasob%D1%96v_masovoi_%D1%96nformats%D1%96i.htmlВплив засобів масової інформації;

http://osvita.telekritika.ua/shkidliviy-vpliv-zmi Шкідливий вплив ЗМІ;

http://refsbank.info/refsbank.info-tov.htmlПсихологічний вплив засобів масової інформації на жіночу аудиторію;

http://i-kar-100.narod.ru/referatu/pedagogika/vpluv_zmi.htmlВплив засобів масової інформації на навчально-виховний процес та навколишнє середовище;

http://reports.osvita.zp.ua/index.php/publisher/articleview/action/view/frmArticleID/362/ Вплив ЗМІ на виборчий процес та вибір українців;

http://masters.donntu.edu.ua/2010/fimm/fomin/library/tez2.htmВплив засобів масової інформації на динаміку злочинності неповнолітніх;

http://narodna.pravda.com.ua/life/48b7ebb552a90/ Вплив ЗМІ на поведінку молоді.

5. Аналіз нормативно-правової бази правомірності запланованої роботи

Організація діяльності засобів масової інформації регулюється такими документами:

• Постанова Кабінету Міністрів України № 675 від 21.07. 2010 «Деякі питання діяльності
• Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації»
• Розпорядження Кабінету Міністрів України № 653 від 15.08.2007 «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки"
• Закон України №537-V від 09.01.2007 «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки»
• Указ Президента України №1497 від 20.10.2005 «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій»
• Постанова Кабінету Міністрів України №1454 від 28.10.2004 «Про затвердження Порядку обов’язкової передачі документованої інформації»
• Постанова Кабінету Міністрів України №326 від 17.03.2004 «Про затвердження Положення про Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів»
• Розпорядження Кабінету Міністрів України №828 від 31.12.2003 «Про затвердження заходів і реалізації Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів»
• Розпорядження Кабінету Міністрів України № 259 від 05.05.2003 «Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів»
• Постанова Кабінету Міністрів України № 208 від 24.02.2003 «Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний Уряд»
• Спільний наказ Держкомінформу та Держкомзв’язку № 327/225 від 25.11.2002 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади»
• Постанова Кабінету Міністрів України № 1772 від 16.11.2002 «Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади з питань захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних та телекомунікаційних системах»
• Постанова Кабінету Міністрів України № 1048 від 25.07.2002 «Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)
• Постанова Кабінету Міністрів України № 522 від 12.04.2002 «Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних»
• Постанова Кабінету Міністрів України № 644 від 12.04.2000 «Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації»
• Закон України № 76 від 04.02.1998 «Про Концепцію Національної програми інформатизації»
• Закон України № 74 від 04.02.1998 «Про Національну програму інформатизації»
• Закон України «Про інформацію»
• Закон України «Про телебачення і радіомовлення».

6. Слайди, зображення у вигляді презентації.

Висновки

Порівнюючи засоби комунікації, які існували понад тисячу років тому - усне мовлення, музика, живопис і писемність, сучасна комунікація «розмножилася» до величезних масштабів. Це і друковані ЗМІ (газети, журнали, книги, монографії тощо), і радіо з тисячами радіохвиль, і телебачення (кабельне, супутникове), і звичайно ж найсучасніший засіб інформації – Інтернет. Можливо це ще і не весь спектр ЗМІ, але саме ці засоби вже встигли полонити кожну домівку, і жодна людина вже не може без них обійтися. Зараз, з пануванням сучасної інформаційної інфраструктури з’явився новий тип культури – аудіовізуальний.

Удосконалення інформаційної інфраструктури призводить до виникнення нового порядку та змінює культуру загалом. Зараз значно менше обмежень у доступі до потоків інформації, обсяг інформації постійно зростає, відмінності між Інтернетом, телебаченням, пресою, книгою та телефоном зникають, а ресурси Інтернету стали доступними практично кожній людині. Саме у такому світі інформації без будь яких меж і обмежень живуть сучасні діти, молодь, яка має доступ до медіа-продукції всього світу і всих галузей. Створюючи особливий інформаційний простір, численні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають вадливим фактором впливу на їх свідомість, світоглядні позиції.

Отже, вплив ЗМІ на соціалізацію молоді має суперечливий характер: як позитивні так і негативні сторони. Тому неможливо переоцінити вплив сучасних засобів масової інформації на формування підростаючого покоління. Слід пям’ятати, що підлітки зараз є активними споживачами ЗМІ, тому роботу з ними потрібно і планувати правильно. Тільки тоді спілкування з засобами масової інформації у поєднанні з іншими формами набуття суспільного досвіду стає могутнім позитивним фактором соціалізації особистості.

Взагалі, інформацію у ЗМІ підбирають, обробляють і виставляють на всезагальний показ звичайні люди. І невідомо, наскільки ця інформація є достовірною і чи можна їй довіряти, ризикуючи своїм здоров’ям, витрачаючи даремно час і забуваючи про всі можливі радощі життя. Кожна людина може стати на місце того ж журналіста чи оператора. Цікаво, наскільки чесною є їхня робота і чи вони самі в неї вірять? Тому на мою думку, єдиним виходом є критичне ставлення до інформації, що до нас надходить, та вміле її використання. І тоді сміливо можна крокувати у дійсно «інформаційне суспільство».