Особист і сть моряка
Зміст
Зміст. 2
1. Структура психіки особистості 3
2. Темперамент: сутність, значения для професійноїдіяльності 9
3. Розкрити взаємозв’язок між високим рівнем професіоналізму моряка та рівнем його психічної культури. 17
Список використаної літератури. 24
1. Структура псих і ки особистості
Від народження людина має всі необхідні для існування якості, які взаємопов’язані між собою і мають свої характеристики. Ці якості називаються психічними ознаками. Кожна психічна ознака є часткою структури психіки, визначаючи суть людини, і дозволяє їй бути органічно зв’язаною з природою, дієздатною для виживання у будь-яких умовах і вирішувати поставлені перед нею завдання. Психіка має сильні сторони – основні, і слабкі – допоміжні.
Найважливішимі у структурі психіки особистості вважають такі ознаки, як раціональність та іраціональність. Це два різних способи дій і дві різні реакції на зміни в навколишньому середовищі.
Раціональність притаманна людині, що створює послідовний, розмірений ритм життя. Підпорядковує все визначеній послідовності, розкладає “по-полицях”. В кожній ситуації діє за схемою і планом. Завчасно готує свій план та продумано і послідовно працює за ним. Але якщо умови і обставини змінюються і необхідно перебудуватися, напружується, прикладаючи багато зусиль, бо порушується розміреність дій в ситуації. Одночасно не буде робити кілька справ - працює, не змінюючи наміченого плану, нову роботу починає тільки після завершення попередньої, бо інакше це вибиває з колії. Стоїть на своєму, не поступається своїми позиціями, прагне бути господарем положення. Притримується принципів, встановлених правил, норм. Поважає традиції та звичаї. У всьому слідує своєму розумінню, якщо вже має думку про людину, то сприймає її саме так, а не за її поведінкою. “Людина у футлярі” - це про раціональних.Встановлює інструкції, не шукає нових способів, варіантів, не обтяжує новими ситуаціями, надає перевагу старим випробуваним шляхам, бо дещо консервативна. Має свій стиль, який характеризується планомірністю та розміреністю.
Ірраціональність притаманна людині, що швидко приймає й оцінює ситуацію. Якщо приймає ситуацію, легко в ній знаходить своє місце. Невимушено пристосовується до мінливих обставин. Вважає, що розвиток подій сам все розставить на свої місця. У безвихідній ситуації показує інші варіанти, етапи розвитку подій. Може тримати декілька ситуацій під контролем. Вибирає на данний момент найдієвішу, найоптимальнішу, і за необхідності змінює одні плани іншими. Розпочинає одночасно декілька справ, паралельно робить їх, переключаючись з однієї справи на іншу, успішно завершуючи. Діє за ситуацією й не переобтяжує себе планами й термінами виконання робіт. До будь-якої справи заздалегідь не готується. Діє експромтом, в роботі не повторюється. Може зволікати зі справами, відкладати їх до останньої хвилини. Покладається на своє натхнення, вміння імпровізувати, щасливий випадок. Вишукує нові, незвичайні методи, старими не користується.Поважає порядок, але перевагу надає перетворенню кожної роботи в забаву, якщо робота нецікава - вона втрачає сенс.
Стимулом для плідного життя є все те, що може принести новизну і різноманітність. Раптові непередбачені зміни протягом дня сприяють працездатності, бо потребує вибору дій, можливих альтернатив поведінки, взаємовідносин між людьми, предметами, речами. Екстремальні ситуації надихають, якщо потрібно, охоче працює і в позаурочний час.
Дуже важливі психологічні ознаки – екстравертність та інтровертність
Екстраверт - людина товариська, уважна, спокійно спілкується. Вільно, легко почуває себе серед будь-якого оточення. Має велику кількість знайомих, і чим з більшою кількістю людей знайомиться, тим краще себе почуває. При знайомстві схильна першою починати розмову. Але не з усіма. В деякій мірі домінує в розмові, ведучи власну лінію, запалюючи інших. Не нав’язує себе, не приховує своїх думок, відверто й правдиво говорить про те, що думає, а не те, що хочуть почути інші. Постійно у пошуку нового, рушій прогресу. Не обмежує себе й інших у творчих поривах, у започатковуванні нового. Показує оптимальний варіант у вирішенні завдань, позбавляє проблем. Енергійна людина. Мобільна у будь-якій ситуації. Найнуднішу роботу може зробити цікавою.Відчуває прилив енергії від присутності людей. Чим більше людей, тим простіше й вільніше себе почуває. Приділяє більше уваги самій людині, а не стосункам з нею. Не вагаючись надає допомогу, навіть залюбки проявляє власну ініціативу. Сильна підтримувати тих, хто потребує цього, піклується й відповідає за них. Особисті проблеми вирішує самостійно, не перекладаючи ні на кого. У всьому бере на себе відповідальність. За своєю природою - лідер, ватажок. Ефективно діє в екстремальних умовах. Талановито залучає інших до роботи.Рішуча та смілива у відстоюванні та захисті своїх інтересів, ідей, схильна до прямого й відвертого висловлювання власних поглядів. Вміє виводити людей із безтурботного спокою, вигадувати різні витівки і втягувати в них інших.
Людина - інтроверт з обережністю ставиться до різних змін, тобто нових починань, знайомств тощо. Намагається їх уникати, тяжіє до стабільності. Зазвичай це тиха, дружелюбна людина. Врівноважена, спокійна, незворушна. Свої думки і почуття майже завжди приховує. Підлаштовує свій внутрішній світ до навколишнього середовища, пропонуючи - “ось я, візьміть, оцініть, надайте мені значимості”. В спілкуванні більш мовчазна і сором’язлива, товариською буває лише в тісному колі своїх друзів. Легко витримує роботу насамоті та на одному місці. Має сильно розвинуте почуття обов’язку, яке дозволяє добре працювати згідно до інструкції, вказівці, виконує роботу чітко, не кваплячись, вникаючи в суть, і намагається виконати якнайкраще. Не проявляє себе як лідер і не може ним бути, тому що боїться відповідальності.
Наступні ознаки створюють каркас психічної структури людини, являються індивідуальними характерними якостями, результатом прояву яких є настрій, особливості мислення (усвідомлення):
1. Логічність.
Людина, маючи таку ознаку, розглядає всі явища через причинно-наслідкові зв’язки - в усьому віднаходить причини, які призводять до тих чи інших наслідків, відчуває взаємозв’язки. Аналізуючи, ставить перед собою питання “Чому?” й шукає на них відповіді.
Абстрагуючись, показує події у їх взаємозв’язку. Тягнеться до знань. Відстежує розвиток мислення людини, чіткість формулювання думки, вміння робити висновки. Якщо хтось помиляється, пояснює істинний стан речей, не зважаючи на те, що це може не сподобатись. Вміє стверджувати, доводити, наполягати на своєму в предметності розмови, шукаючи істину. Відстоює свої погляди, точку зору, не змінюючи міркувань. Вміло логічно аргументує свою правоту, вважає, що в усьому права, віддана внутрішній справедливості. Розуміє закономірність поєднання речей й порівнює це з власним поняттям правильності. Не залишає справи незакінченими.
Збити її з думки неможливо. Залишається спокійною і стриманою в емоційно бурхливих ситуаціях, при внутрішніх переживаннях зберігаючи зовнішню холодність. Не впевнена в почуттях інших, тому відчуває труднощі в налагодженні міжособових стосунків. Не розуміє чужих конфліктів, не розбирається у внутрішньому світі людини.Цінує компетентність і знання і прагне до них. Розглядає можливості шляхом об'єктивного аналізу.
2. Етичність
Людина, маючи таку ознаку, відчуває емоційний стан оточуючих, їх душевні переживання, почуття, хвилювання, радість або біль. В усьому надає перевагу людині, тягнеться до неї, не відмовляє у проханні, прагне не зашкодити їй, відводить від суперечок, сварок, намагається все владнати. Віддає перевагу властивостям людини, її можливостям, має до неї дипломатичний підхід і цінує це в інших.Гостро реагує на зневагу, образи, аморальність, приниження, хамське ставлення, не терпить цього.
Оберігаючи мораль, виявляє й оцінює при цьому поведінку кожного. Характеризує поведінку людини з точки зору правил етики, тобто за її думками, вчинками, поривами, звичками, манерами. Вміє розташувати до себе, переконати, вмовити, ввійти в довіру, сподобатися, а також розкрити різні задуми, почуття, фальш, неправду, ошукування, шахрайство, підлабузництво.
Такій людині властиві м’якість, дружелюбність, чуйність, лагідність, розсудливість. Намагається задоволити потреби людини, навіть ціною власного благополуччя. Вчинки інших оцінює в категоріях добре чи погано, потрібно чи непотрібно, гуманно чи негуманно, чесно чи нечесно.
У роботі заохочує інших своєю приємністю й турботливістю, а не критикою та зауваженнями. Бере на себе вирішення етичних проблем. Зберігає взаємини. Створює комфортний клімат в колективі, сприяє укріпленню робочого духу. Причини недоліків вбачає не в недосконалості техніки та в її недоробках, а в непрофесіоналізмі людини, яка не дуже добре знає своє діло.Не ображає і не любить робити зауваження. Не витримує напружених психологічних ситуацій. Нервові обставини в діяльності заважають проявити свої здібності.
3. Сенсорність
Людина за такою ознакою сприймає оточуюче середовище через свої психічні й фізичні відчуття, живе нібито одним організмом з природою. Самопочуття залежне від змін в погоді. Відчуває гармонію природи - квітів, полів, лісів, річок, тварин тощо.
Загострено реагує на дотики, тембр голосу, смакові якості, має розвинуті тактильні відчуття. А також зорові – витончено вирізняє кольори. Розподіляє сили, застерігає від утоми, спеки, холоду, можливої хвороби, піклується про здоров’я. Виявляє недуги як свої, так й інших.
Відчуває користь своєї роботи й користь, яку надають інші в практичних речах. Не буде чекати, поки хтось, колись, щось дасть. Якщо бажає щось мати, то саме “зараз і тепер”. Вже сьогодні знає, де можна взяти необхідне, щоб ним користуватися. Має девіз “ближче до справи”. Концентрується на тому, що робить в даний момент, не турбуючись, що за цим буде, більш того скоріше щось робить, ніж думає про це. Вибирає діяльність, там де є конструктивність і швидкий видимий результат. Володіє фактами і цифрами, а не ідеями та абстрактними теоріями.
Приймає будь-яке повідомлення буквально. Розповідає все чітко, конкретно, просто, подетально. Зосереджується на своєму завданні, якщо ніщо не обтяжує.
4. Інтуїтивність
Людина з такою ознакою має звичку думати одразу про кілька речей, яких тепер може ще й не бути, які будуть згодом, пізніше. Планує і передбачає перспективи розвитку подій, бо заглиблюється саме в суть явищ. Надає перевагу творчим вигадкам, уяві. Неусвідомлене відчуття дає можливості відшукувати нові ідеї, які наштовхують на правильні дії. Може несподівано зробити винахід, якого ще не існувало. Знаходить відповіді на питання способом здогадування, при цьому не володіючи грунтовними, достатніми фактичними даними. Гостро реагує та розрізняє відтінки запахів, тобто має розвинуті нюхові відчуття. А також слухові, реагує та розрізняє звукові ефекти, гучність.
Така людина часто відволікається, задумується. Вона часто має відсторонений погляд, й рідко дивиться людині прямо у вічі, їй важко зосереджено утримувати свій погляд на конкретному предметі. Взагалі, більше акцентує увагу не на зовнішньому вигляді, а схоплює суть, потенційні можливості, внутрішні якості. Розвинуте абстрактне мислення, уява.
Відзначається допитливістю. Цікавиться, як що влаштовано і як працює. Постійно імпровізує, винаходить нові прийоми, не повторюється. Намагається знайти взаємозв’язок між речами.Прагне уникати дрібних деталей. Звертає увагу на масштабні картини: вплив ситуації на людей і на справи. Вміє вирішувати питання, показує доступні варіанти для досягнення результатів в майбутньому. Всі інтуїтивні – творці нового, здатні побачити перспективу в ситуаціях, які іншим можуть здатися безнадійними.
Набір певних психічних ознак визначає в людині соціонічний тип.
Соціотип (соціонічний тип) - центральне поняття соціоніки, що позначає вроджену і незмінну впродовж життя структуру психіки, яка визначає спосіб взаємодії психіки з інформацією. Соціоніка — гіпотеза про інформаційний обіг в психіці людини та в людському суспільстві (у вужчому значенні — теорія психологічної сумісності між різними психічними типами). Ключовим терміном соціоніки є так званий «тип інформаційного метаболізму» (соціотип).
Невід’ємною частиною кожного соціонічного типу є темперамент і самооцінка, які також природжені і незмінні. Такі психічні процеси, як емоційні, вольові, пізнавальні (сприйняття, уява, спосіб запам’ятовування), формуються залежно від соціонічного типу. Психічний стан (активність, пасивність, втомлюваність, збудженість, роздратованість, гнів, злість, радість тощо) залежать від середовища, в якому знаходиться людина.
Відображена психікою інформація про внутрішній стан і зовнішній світ обробляється мозком через процес мислення завдяки розумінню, поняттю, судженню, висновку. Мозок сприймає, розшифровує інформацію із зовнішнього середовища, співпоставляє з внутрішньою програмою психіки залежно від соціонічного типу. Отриманий результат повертається до психіки. Таким чином відбувається процес, який можна порівняти з роботою оператора на комп’ютері: психіка - оператор, мозок - комп’ютер.
Потрібно знати свій соціонічний тип, щоб орієнтуватися, які психічні ознаки є основними, а які лише допоміжними, і правильно реагувати в усіх життєвих ситуаціях, задіюючи лише сильні свої сторони, а до слабких ставитися уважно, накопичувати необхідну інформацію для формування нормативу поведінки.
2. Темперамент: сутн і сть, значения для професійної д і яльност і
Спостерігаючи за людьми, неважко помітити їх неповторну індивідуальну своєрідність у загальній рухливості, швидкості мовлення, виявлені почуттів. Одні з них запальні, рухливі й веселі, інші-повільні, спокійні й холодні, ще інші – дуже переживають, але свої почуття, кволі й пасивні.Ці індивідуальні відмінності зумовлені їх темпераментом.
Темперамент (лат. temperamentum - устрій, узгодженість) – це сукупність індивідуально-психологічних якостей, яка характеризує динамічний та емоційний аспекти поведінки людини і виявляється в її діяльності і спілкуванні.
Щоб відрізнити індивідуальні особливості поведінки, зумовлені темпераментом, від тих, які породжені мотивами і психічними станами,треба врахувати такі чинники:
- властивості темпераменту виявляються в однієї людини в різних видах діяльності – грі, навчанні, праці, спорті, роботі;
- властивості темпераменту є стійкими і постійними протягом тривалого відрізка часу або навіть усього життя;
- різні властивості темпераменту в людини поєднується між собою не випадково, а закономірно і утворюють стійку структуру, що характеризує його тип.
Темперамент забарвлює всі психічні прояви індивіда, впливаючи на темп рухів і мови, перебігу емоцій та мислення. Однак від нього не залежать ні інтереси, ні соціальні установки, ні моральна вихованість особистості. Він обумовлює характер перебігу психічної діяльності, а саме: швидкість виникнення і стійкість психічних процесів, їх психічний темп ритм, інтенсивність психічних процесів і спрямованість психічної діяльності на певні об’єкти.
Уперше науковий підхід до з’ясування фізіологічних основ темпераменту застосував І. Павлов у своєму вченні про типи вищої нервової діяльності у тварин і людини. Ці основи він вбачав у особливостях функціонування кори великих півкуль головного мозку, її умовнорефлекторній діяльності. Спираючись на експериментальні дані, він показав, що нервові процеси у корі головного мозку характеризується певними властивостями, які у своєму поєднанні утворюють типи вищої нервової діяльності (типи нервової системи). Такими властивостями є сила, врівноваженість і рухливість процесів збудження і гальмування. Сила нервової системи виявляється в її здатності витримувати сильні тривалі або часто повторювані збудження, не переходячи в стан гальмування. Урівноваженість нервових процесів – це рівень балансу між процесами збудження і гальмування. Не завжди ці процеси відповідають один одному. Ступінь урівноваженості може бути різним. Рухливість нервових процесів визначається легкістю переходу від збудження до гальмування і навпаки.
Певне поєднання цих властивостей утворює тип нервової системи. Академік Павлов виділив чотири їх види:
- сильний, неврівноважений;
- сильний, урівноважений, рухливий;
- сильний, урівноважений, інертний;
- слабкий.
На його думку, ці типи вищої нервової діяльності відповідають чотирьом типам темпераментів: холеричному, сангвінічному, флегматичному і меланхолійному. Він вважав темперамент найзагальнішою характеристикою кожної людини, яка накладає відбиток на всю її діяльність.
Кожен тип темпераменту характеризується різним рівнем вираження окремих властивостей і їх своєрідним поєднанням.
1. Холеричний тип.
У холерика висока реактивність і активність, причому реактивність переважає над активністю. Неврівноваженість процесів збудження і гальмування в корі великих півкуль може призводити до зриву нервової системи з боку гальмування. Його підвищена емоційна збудливість і неврівноваженість поведінки по-різному проявляються в житті. В одних людей ці якості можуть реалізовуватися через неабияку наполегливість й енергійність при виконанні завдань. В інших – спричинювати цілком бурхливі афекти, конфліктність, нестриманість та агресивність.
Для холерика характерна циклічність у роботі. Він може цілком віддаватися справі, енергійно долати труднощі на шляху до його мети – і раптом припинити роботу. Так буває тоді, коли вичерпуються сили, втрачається віра у свої можливості. Це є наслідком неврівноваженості нервової системи. Менша пластичність створює певні труднощі у пристосуванні до нових умов життя, у налагодженні спілкування з новими людьми. Постійне намагання нав’язати свою думку співрозмовнику, категоричність у судженнях, нетерпимість до думки партнера звужують коло його спілкування. Значна ригідність (психічна ригідність - рухливість, пристосовуваність мислення до змінних вимог середовища) сприяє стійкості інтересів і прагнень, підвищує наполегливість у роботі. Разом із тим ригідність створює труднощі при переключенні уваги і при переході з одного виду діяльності на інший. Високий психічний темп виявляється у швидких, іноді імпульсивних реакціях на подразники, різких поривчастих рухах, швидкій і пристрасній мові. Холерик – екстраверт. Його поведінка переважно зумовлена впливом зовнішніх обставин.
2. Сангвіністичний тип
Для сангвініка характерна підвищена реактивність. Він бурхливо сміється навіть із незначного приводу або може дуже розсердитися через дрібницю. Емоції виникають швидко, є сильними, але нетривалими, легко змінюються на протилежні. Радість може швидко перетворитися на гнів, чи навпаки. Цьому сприяє висока лабільність нервової системи. Тому почуття, інтереси, настрої і прагнення дуже мінливі. У колі друзів сангвінік завжди рухливий, веселий та життєрадісний. Переважає у нього оптимістичний настрій. Має добре розвинуту міміку й виразні рухи. По обличчю легко вгадується його настрій, ставлення до людей і речей. Жваво відгукується на все, що привертає його увагу.
Знижена сенситивність характеризується високими порогами чутливості. Він дуже ініціативний, енергійний і працьовитий. Його цікавить усе нове. Тому з великим бажанням береться за нову справу, віддається їй і може зробити багато, якщо справа
9-09-2015, 20:10