Внесок Вундта в нову психологію

вже наявного досвіду пізнання миру. Наприклад, ми дивимося на квітку й говоримо: «Він - червоний». Але в цьому твердженні мається на увазі, що в першу чергу наш інтерес звернений до самої квітки, про яке ми вже багато чого знаємо з попереднього життєвого досвіду, а не до безпосереднього, відверненого збагнення «червоності».

Безпосередній досвід візуального сприйняття не залежить від попереднього досвіду того, хто на нього дивиться, - у наведеному прикладі він залежить тільки від безпосереднього сприйняття червоної квітки. Таким чином, безпосередній досвід, по Вундту, очищений від усякого роду інтерпретацій.

Точно так само, коли ми описуємо почуття дискомфорту - допустимо, при зубному болі, - ми описуємо свій безпосередній досвід. Якщо ж хтось говорить: «У мене болять зуби» - мова йде вже про опосередкований досвід.

Вундт уважав більше важливим безпосередній досвід людини - наприклад, досвід сприйняття червоного кольору або дискомфорту - він говорив, що це форма активної організації розумом своїх тридцятимільйонних елементів. У своїх наукових дослідженнях учені-натуралісти розчленовують матеріальні об'єкти на структурні елементи. Вундт також мав намір розчленувати мислення на елементи або складові частини. Розробка російським хіміком Дмитром Менделєєвим періодичної таблиці хімічних елементів тільки зміцнила його у своєму намірі. Історики припускають, що Вундт уже почав працювати над розробкою «періодичної таблиці мислення».

Метод інтроспекції

Психологія Вундта - наука про досвід свідомості, отже, метод психології повинен включати спостереження за власною свідомістю. І людина здатна проводити такі спостереження, він може скористатися методом інтроспекції - перевірки стану власного мислення. У Вундта цей метод одержав назву внутрішня перцепція. Поняття інтроспекція - зовсім не відкриття Вундта; його появу зв'язують із ім'ям Сократа. Внесок Вундта полягає в проведенні експериментів і використанні в них строгих наукових методів. Правда, деякі вчені - критики Вундта - уважали, що тривалі експерименти самоспостереження викликають у його учасників серйозні щиросердечні захворювання.

Метод інтроспекції був запозичений психологами з фізики, у якій він застосовувався для досліджень світла й звуку, а також з фізіології, де він використовувався для вивчення органів почуттів. Так, для того, щоб одержати відомості про органи почуттів, дослідник використовував який-небудь подразник, а потім просив випробуваного описати отримані відчуття - приблизно так, як це робив Фехнер у своїй науковій праці. Порівнюючи вагу двох вантажів, випробувана тим самим аналізує власні відчуття, реєструючи переживання своєї свідомості. Якщо ж ви говорите: «Я голодний», виходить, ви вже внутрішньо проаналізували стан свого організму.

Експерименти по інтроспекції, або внутрішньої перцепції, проводилися Вундтом у лейпцігській лабораторії з найсуворішим дотриманням установлених їм же правил. От ці правила:

1) спостерігачі повинні вміти правильно визначати момент початку експерименту;

2) спостерігачі ніколи не повинні знижувати рівень своєї уваги;

3) експеримент повинен бути організований так, щоб його можна було провести кілька разів:

4) умови проведення експерименту повинні бути прийнятними для зміни й контролю за зміною факторів роздратування.

Остання умова виражає суть експериментального методу: варіабельність факторів роздратування й спостереження за виникаючими змінами у відчуттях випробуваного.

Вундт рідко проводив сеанси так званої якісної інтроспекції, у яких випробувані просто описували свій внутрішній досвід. Інтроспективний аналіз він звичайно зв'язував з безпосередніми уявленнями випробуваних про величину, інтенсивність і діапазон різних фізичних подразників. Лише невелика кількість досліджень включало спостереження суб'єктивного або якісного характеру - приміром, опису ступеня комфортності сприйняття різних подразників, інтенсивності образів і т.п. У більшій частині досліджень Вундта проводилися об'єктивні виміри з використанням складного лабораторного устаткування; нерідко оцінювався час реакції. Таким чином, Вундт робив висновки про елементи й процеси свідомості, виходячи тільки з об'єктивних оцінок.


Література

1. Леонтьев А.Н. Проблеми розвитку психіки. - М., 1977.

2. Годфруа Ж. Що таке психологія. - К., 2005.

3. Ярвилекто Т. Мозок і психіка. - К., 2002.

4. Шерток Л. Непізнане в психіці людини. - К., 2000.




9-09-2015, 15:57

Страницы: 1 2
Разделы сайта