Уява, її суть та види у юнацькому віці

та яскраві. Письменник настільки яскраво уявляє собі образи героїв, ніби вони насправді спілкуються з ним, живуть поруч. Різні види художньої уяви мають свої специфічні особливості. Ці особливості виявляються при створенні образів художньої уяви, коли переважає той чи інший аналізатор: зоровий і руховий – у скульптора, живописця, слуховий – у композитора тощо.

Технічна уява створює образи просторових відношень у вигляді геометричних фігур з застосуванням їх у різних комбінаціях. Важливу роль у створенні нових технічних конструкцій відіграють асоціації за схожістю. Образи технічної уяви матеріалізуються в кресленнях, схемах, за допомогою яких створюють нові предмети та об’єкти. Продукти технічної уяви може бути представлено в мовній формі. Мовна фіксація допомагає глибоко аналізувати технічні відкриття, перевіряти їхню достовірність на практиці.

Наукова уява втілюється у плануванні й проведенні експериментальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези, знаходженні неординарних шляхів розв’язання проблеми, у побудові експериментальної ситуації, вмінні узагальнювати емпіричний матеріал тощо. Створені нові образи наукової уяви є засобом, за допомогою якого встановлюються закономірні відношення між предметами та явищами.

Особливим видом уяви є мрія. Мрія – це уява бажаного майбутнього. У мріях створюються образи бажаного. Значення мрії в житті людини надзвичайно велике. У мріях виявляється зв’язок уяви людини з її потребами, почуттями, прагненнями. Мрії стають поштовхом до творчій діяльності, в чому переконує нас життя багатьох видатних людей [6, с. 177].

Вирізняють і так звану антиципуючу уяву (від лат. anticipatio – угадування наперед, передбачення). Вона лежить в основі здатності людини передбачати майбутні події. Антиципуюча уява добуває будівельний матеріал із запасів пам’яті. Антиципація майбутнього можлива завдяки прихованій реакції очікування, що виникає на основі уяви. Людині зовсім непотрібно стрибати з дев’ятого поверху, щоб дізнатися, наскільки небезпечне таке падіння. Образи антиципуючої уяви налаштовують організм на певні дії, коли ще немає приводу для таких заходів.

Процеси уяви мають аналітико-синтетичний характер, і в цьому вони схожі на процеси сприйняття, пам’яті та мислення [7].

Уява кожної людини має різні характерні ознаками. Тому її можна поділити на різні види в залежності від ознак класифікації.

Проаналізувавши наукову літературу я зробила наступні висновки:

1. Уява є образним психічним процесом, який передбачає відхід від минулого досвіду, перетворення даного і породження на цій основі нових образів, які є продуктами творчої діяльності людини та прообразами для неї. Уява притаманна лише людині.

2. Уява виконує функції програмування та прогнозування діяльності суб'єкта, шляхом створення кінцевого або проміжного її продукту. Вивчення природи уяви довело, що вона виникає на ґрунті потреб передбачення результатів, її психологічним механізмом визначено як бісоціацію. Потреба у майбутньому спонукає до втілення образу в дійсності.

3. Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками.

4. Уява відіграє важливу роль у житті людини. Завдяки уяві людина може планувати свою діяльність та керувати нею.

5. Уява виводить людину за межі його існування, нагадує їй минуле, відкриває майбутнє.

2. Експериментальне дослідження індивідуальних особливостей уяви старшокласників

2. 1 Методика дослідження уяви у старшокласників

уява старшокласник думка образ

Для визначення рівня індивідуальних особливостей уяви старшокласників було використано методику: «Дослідження індивідуальних особливостей уяви».

Досліджувалось три властивості уяви: рівень складності, рівень фіксованості та рівень стереотипності. Дослідження проводилось у формі тестування. Тестування проводилось в три етапи. На першому етапі випробуваним давали аркуш із зображеним контуром кола, на другому – трикутника і на третьому – квадрата. Час малювання на кожному етапі експериментатор визначав за секундоміром. У кожному випадку воно мало дорівнювати 60 секундам. Після чого малюнки збирались.

Складність уяви констатувалось за найскладнішим із трьох малюнків. У методиці пропонувалось користуватися шкалою, що надає можливість установлювати п'ять рівнів складності.

Ступінь фіксованості образів визначають за кількістю малюнків, що містять той самий сюжет. Уява вважається гнучкою, коли фіксованість образів в уявленні не відображається в малюнках, тобто всі малюнки на різні сюжети й охоплюють як внутрішню, так і зовнішню частини контуру геометричної фігури. Фіксованість уявлень слабка і гнучкість уяви середня, якщо два малюнки – на той самий сюжет. Сильна фіксованість образів в уявленні і негнучкість або ригідність уяви характеризуються за малюнками на той самий сюжет. Якщо всі малюнки мають той самий сюжет незалежно від рівня їхньої складності – це ригідна уява.

Стереотипність визначалась за змістом малюнків. Якщо зміст малюнка типовий, то уява, так само як і сам малюнок, вважається стереотипною, якщо не типове, оригінальне – то творчою. У методиці були запропоновані приклади типових малюнків. Малюнок вважався оригінальним, а уява творчою за відсутності стереотипності, коли всі малюнки виконані випробуваними на нетипові сюжети.

2. 2 Хід експерименту

Експеримент був проведений на базі Сумського Професійного Хіміко Технологічного Ліцею. В експерименті приймали участь студенти другого курсу, у кількості 13 чоловік, жіночої статі, фізично і психічно здорові. Клас являє собою згуртований колектив, навчаються разом з 2008 року. Поспілкувавшись з викладачами я дізналась, що саме студенти цієї групи мають низькі показники успішності. І тому я вирішила провести свій експеримент з цією групою. Для зручності обробки результатів кожний старшокласник одержав свій номер і далі протягом всіх етапів експерименту фігурував під ним.

Для анонімності результатів випробуваним було запропоновано підписати усі три аркуші однаково, наприклад поставити підпис, або дату народження.

Мій експеримент проводився в три етапи:

1. На першому етапі випробуваним давали аркуш із зображеним контуром кола і зачитувалась така інструкція: «Використовуючи зображений на цьому аркуші контур геометричної фігури, намалюйте малюнок. Якість малюнка значення не має. Спосіб використання контуру обирайте на свій розсуд. За сигналом «Стоп!» малювання припиняйте». Через 60 секунд малюнки збирались. А випробуваних просять дати самозвіт і для цього запитують: «Чи сподобалося вам завдання? Які почуття у вас виникали під час його виконання?» – це робиться для того, щоб розрядити обстановку і підготуватися до наступного етапу тестування.

2. На другому етапі випробуваним давали аркуш із зображеним контуром трикутника і вся процедура повторювалась знову.

3. На третьому етапі випробуваним давали аркуш із зображеним контуром квадрата і як у попередніх двох етапах процедура тестування була аналогічною.

Коли усі малюнки були зібрані, я відсортувала їх так щоб кожному студенту відповідало по три малюнка, які йому належать (див. додаток Б).

2.3 Результати досліджень

2.3.1 Рівень складності уяви

Аналіз результатів експериментальної групи представлений у вигляді гістограми 1.

Рівень складності уяви» показав, що у десяти із тринадцяти осіб рівень складності уяви низький, у студента під №13 – середній рівень, а у номерів 4 і 5 – високий рівень складності уяви.

2.3.2 Рівень фіксованості уяви

Аналіз результатів експериментальної групи представлений у вигляді гістограми 2.


Рівень фіксованості уяви» показав, що у одинадцяти осіб із тринадцяти слабко фіксована уява. А у студентів під номерами 3 і 5 – високий рівень фіксованості уяви.

2.3.3 Рівень стереотипності уяви

Аналіз результатів експериментальної групи представлений у вигляді гістограми 3.

Рівень стереотипності уяви» показав, що у всіх студентів стереотипна уява.

2. 3.4 Порівняльний аналіз отриманих результатів

Для одержання більш детальної кількісної характеристики зкорелюємо між собою отримані показники.

Зіставляючи рівень складності, фіксованості та стереотипності уяви кожної дитини у групі я отримала наступні результати.

Після аналізу отриманих результатів можна зробити висновок, що у десяти осіб із тринадцяти уява є низької складності, слабко фіксованою та стереотипною. Але необхідно відмітити, що у студентів під номерами 13,4 і 5 рівень уяви вищий за інших.

Для перевірки своєї гіпотези я взяла оцінки з точних предметів (алгебри, геометрії, фізики, хімії) за перший семестр нинішнього навчального року. І підрахувала середній бал по кожному предмету окремо, та загальний середній бал по усім предметам, він дорівнював шести балам. Я отримала такі результати.

Таблиця 1. Оцінки студентів з точних предметів

Номер студента Алгебра Геометрія Фізика Хімія Середній бал
1 4 4 5 6 5
2 5 5 4 6 5
3 4 4 4 4 4
4 5 6 6 5 6
5 5 7 6 8 7
6 4 5 4 7 5
7 4 4 5 5 5
8 4 4 4 4 4
9 4 5 5 5 5
10 4 4 4 4 4
11 4 4 4 5 5
12 4 4 4 5 5
13 4 6 6 5 6
Середній бал 5 5 5 6 6

У двох студентів, середній бал по предметам збігався з середнім балом групі (це студенти під номерами 4 і 13), а у студента під номером 5 – середній бал з точних предметів є вищим за середній бал групи (7 балів). Саме ці три студенти мають вище за інших рівень складності, рівень фіксованості та рівень стереотипності уяви. У всіх інших середній бал по предметам є нижчим за середній бал по групі.

Провівши експеримент та проаналізувавши результати можна сказати, що у трьох студентів із тринадцяти рівень складності, рівень фіксованості та рівень стереотипності уяви вище за інших. І саме у них середній бал вище або рівний середньому балу з точних предметів по групі. У всіх інших студентів середній бал з точних предметів є нижчим за середній бал по групі, а уява низької складності, слабо фіксована та стереотипна.

На основі наведених результатів можна зробити висновок, що гіпотеза підтвердилась, її перевірка дала підстави вважати, що низький рівень розвитку уяви у старшокласників (низька складність, низька фіксованість та стереотипність уяви) корелюється з низької успішністю. Проте вибірка була мінімальною, тому за інших умов ця гіпотеза могла б і не підтвердитись.

Висновки

1. Проаналізувавши наукову літературу я зробила висновок, що відображуючи об'єктивну дійсність, людина не лише сприймає те, що діє на неї в певний момент, чи уявляє те, що на неї діяло раніше, вона створює і такі образи, які ніколи не сприймала, свідком яких не була. Уява властива лише людині і є необхідною умовою її діяльності. В житті людини уява виконує ряд специфічних функцій: представлення дійсності в образах; регулювання емоційних станів; штучне створення образів; формування внутрішнього плану дій; планування і програмування діяльності суб'єкта, шляхом створення кінцевого або проміжного її продукту. Уява кожної людини має різні характерні ознаками. Тому її можна поділити на різні види в залежності від ознак класифікації. Є такі види уяви: пасивна та активна. Пасивна уява – мимовільне або довільне створення образів, не призначених для втілення в дійсність. До цього виду уяви належать сновидіння, фантазування та ілюзії. Активна уява – процес довільного створення індивідом наочних образів.

2. Виробила проблематику дослідження: припустила, що низький рівень розвитку уяви у старшокласників (низька складність, низька фіксованість та стереотипність уяви) корелюється з низькою успішністю.

3. Для визначення рівня індивідуальних особливостей уяви старшокласників я використала методику: «Дослідження індивідуальних особливостей уяви».

4. Провела експериментальне дослідження рівня уяви (складність, фіксованість та стереотипність уяви) серед старшокласників.

5. Спираючись на результати проведеної мною методики можна зробити висновки, що експериментальні дослідження підтверджують теоретичну частину, оскільки в межах одного класу учні мають різний рівень уяви, який пов'язаний з успішністю учнів.

6. Оптимальні результати методики проаналізувала. Аналіз показав, що у класі з низькою успішністю, більшості старшокласників мають уяву, розвинену на низькому рівні. Гіпотеза підтвердилась, проте вибірка була мінімальною, тому за інших умов ця гіпотеза могла б і не підтвердитись.

Список джерел

1. Варій М.Й. Психологія. Навчальний посібник. – К.: «Центр учбової літератури», 2007. – 288 с.

2. Психологія: Навчальний посібник / [Винославська О.В., Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л. та ін.]; За наук. ред. Винославської О.В. – К.: «ІНКОС», 2005. – 352 с.

3. Короткий психологічний словник. / За ред. Войтка В. І. – К.: «Вища школа», 1982. – 216 с.

4. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. Навчальний посібник. – К.: «МАУП», 2001. – 256 с.

5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2006. – 487 с.

6. Общая психология / [Богословський В.В., Ковалев А.Г., Степанов А.А., Шаблин С.Н.]. – М.: «Просвещение», 1973. – 303 с.

7. Психологія: підручник [для студентів вищих закладів освіти]/ за ред. Ю.Л. Трофімова – К.: «Либідь», 1999. – 558 с.

8. http://www.personal.in.ua/article.php? ida=435

9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Уява




9-09-2015, 16:28

Страницы: 1 2
Разделы сайта