Синдром Дауна: проблеми інтелектуального розвитку

імовірність народження хворої дитини дорівнює 1/1400, до 30 — 1/1000, в 35 років ризик зростає до 1/350, в 42 роки — до 1/60, а в 49 років — до 1/12. Проте, оскільки молоді жінки в цілому народжують значно більше дітей, більшість (80%) всіх дітей з синдромом Дауна насправді народжена молодими жінками у віці до 30 років. Дослідження, проведене ученими Університету міста Майсор (Індія), дозволило виявити чотири чинники, що впливають на ймовірність синдрому Дауна у дитини. Це вік матері, вік батька, близькоспоріднені шлюби, а також, як не дивно, вік бабусі по материнській лінії. Причому останній з чотирьох чинників виявився найзначимішим. Чим старше була бабуся, коли народжувала дочку, тим вище ймовірність, що та народить їй онука або внучку з синдромом Дауна. Ця ймовірність зростає на 30% з кожним роком, «упущеним» майбутньою бабусею. Для дослідження, опублікованого онлайн в Британському Медичному журналі (British Medical Journal), фахівці аналізували дані національного регістра, який містив інформацію про 26 тисяч виявлених випадків синдрому Дауна в Англії і Вельсі, діагностованого і в допологовій, і в післяродовій стадіях розвитку. Вони виявили, що число дітей з таким діагнозом зросло на три чверті з 1989 року, але кількість народжених дітей зменшилася. Наочно це виглядає так: у 1989–1990 роках — 1075 діагностованих випадків, в 2007–2008 — 1843 діагностованих випадки, кількість народжених скоротилося на 1%: з 752 до 743. Щодня, в середньому три жінки в Англії роблять аборт через виявлення у їхніх ненароджених дітей синдрому Дауна. В середньому 9 з 10 жінок вирішують перервати вагітність після того, як дізнаються, що їхня дитина хвора. Дослідження показують, що близько 1100 дітей в Англії і Вельсі щорічно не народжуються з-за виявленого синдрому Дауна. Ця цифра сильно виросла за останні два десятиліття (у 1989 році вона складала 30 немовлят).

Висновки

Наявність зайвої хромосоми обумовлює появу низки фізіологічних особливостей, внаслідок яких дитина буде повільніше порівняно зі своїми ровесниками розвиватися та проходити етапи розвитку. Раніше вважалося, що всі діти із синдромом Дауна «тупі». Сучасні дослідження показали, що практично всі люди із синдромом Дауна відстають в інтелектуальному розвитку, але серед них є діти різного інтелектуального розвитку. Більшість дітей з цим синдромом можуть навчатися ходити, читати, писати і робити все, те що вміють інші діти. Наприклад, мати дівчини із синдромом Дауна, самостійно розробивши методику фізичних та інтелектуальних занять, добилася того, що донька не лише відвідує звичайну школу, а й займається танцями. І не просто займається, а перемагає у конкурсах. Був і такий випадок: хлопець із синдромом Дауна закінчив звичайну школу, поступив в університет та здобув вищу освіту. Лише коли прийшов час армійської служби, виявилося, що у нього синдром Дауна.

Список використаної літератури

1. Загальна психопатологія: Навч. посіб. для самопідгот. студ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації / В.А.Абрамов (ред.). – Донецьк: Каштан 2005. – 109 с.

2. Основи дитячої патопсихології / Н.Ю.Максимова К.Л.Мілютіна В.М.Піскун. – К.: Главник 2008. – 159 с.

3. Особливі діти в закладі і соціальному середовищі: навч. посіб. / О.В.Гаврилов. – Кам янець-Подільський: Аксіома 2009. – 308 с.

4. Превентивна педагогіка: наук.-метод. посіб. / В.М.Оржеховська О.І.Пилипенко. – Ізмаїл: СМИЛ 2006. – 282 с.

5. Рання профілактика негативних проявів у поведінці дітей: навч.-метод. посіб. / [Т.Є. Федорченко упоряд. та відп. за вип. О.І. Пилипенко] Ін-т проблем виховання АПН України. – К.: ХІК 2003. – 128 с.

6. Фіцула М.М. Парфанович І.І. Відхилення у поведінці неповнолітніх: шляхи їх попередження та подолання. – Т.: Навчальна книга - Богдан 2008. – 432 с.

9-09-2015, 16:58