Деякі діти можуть псувати «гарні» чи «чисті» малюнки, зафарбовуючи їх, спалюючи чи протикаючи їх. Ця тенденція певним чином пов’язана з тим, що жертви насильства самі схильні його робити.
Розфарбовування долонь рук, а також обличчя передає пережитий дитиною стан «внутрішнього забруднення» і «хаосу». По цій же причині деякі діти дуже насторожено відносяться до нанесення фарби на свою шкіру, і процедура її змивання представляє для них особливу значимість. Вони нерідко просять арт-терапевта допомогти їм помитися, очевидно для більшої впевненості в тому, що вони «чисті».
Таким чином, робота з матеріалами найчастіше відбиває повторне переживання дитиною нанесеної травми і забезпечує відновлення психічної чутливості.
Тренінг з дітьми, що пережили сексуальне насильство
За основу даного тренінгу узята програма, приведена в роботі фахівців, що присвятили себе проблемам реабілітації дітей, що стали жертвами сексуального зловживання. Це програма групової терапевтичної роботи з дітьми 7–13 років, яка була розроблена в клініці Сан Фернандо Веллей (США) і успішно застосовується на протязі вже 20 років. Програма складається з трьох етапів і десяти модулів.
Етап 1. Він включає Модуль 1. «Ласкаво просимо в групу»; Модуль 2. «Набуваємо друзів»; Модуль 3. «Відчуттів – це нормально». Основне завдання етапу – адаптувати дітей до групової взаємодії і створити обстановку, сприяючу роботі з хворобливими відчуттями і внутрішніми конфліктами, породженими травмою.
Етап 2. Включає Модуль 4. «Розповідаємо один Одному про те, що сталося»; Модуль 5. «По секрету»; Модуль 6. «Моя сім'я». На цьому етапі йде робота безпосередньо з психологічною травмою, отриманою дитиною в результаті насильства і подальшого розголосу того, що стався. Аналізуються відчуття сорому, що виникають у дітей, провини, беззахисності, безпорадності, відповідальності за те, що сталося, відчуття зради і потреби приховати що сталося.
Етап 3. Включає Модуль 7. «Поклопочися про себе сам»; Модуль 8. «Дівчатка дорослішають»; Модуль 9. «Хлопчики дорослішають»; Модуль 10. «На прощання». Завершуючий етап терапії покликаний допомогти учасникам побачити «світло в кінці тунелю», перемкнути увагу з пережитої їм драми на продовження нормального життя. Зачіпаються такі теми, як самооцінка, уміння відстоювати свої права, статеве дозрівання.
Крім того, в програмі використані вправи з наступних робіт:Алиева и др., 2001; Анн, 2003; Бачков, 1999; Захаров, Хрящева, 1999; Кэррел, 2002; Лидере, 2003; Макшанов и др., 1993; Макшанов, Хрящева, 1993; Хрящева, 1999.
Висновок:
Жорстоке поводження з дітьми в сім'ях, що включає фізичне, сексуальне, психологічне, економічне насильство та недбале ставлення, є результатом взаємодії багатьох чинників. Ця соціальна проблема порушує права дітей, визначені у міжнародному та вітчизняному законодавствах, і потребує втручання відповідних державних інституцій. Негативний вплив жорстокого поводження на розвиток дитини зумовлює потребу профілактичної роботи, спрямованої як на групи ризику, так і на зміну громадської думки щодо домашнього насильства загалом. Необхідно розповсюдити інформацію про захист прав дитини. Бо діти в українських родинах необізнані щодо можливостей захисту від жорстокого поводження і отримання допомоги. Отже, інформаційно-роз'яснювальна робота серед населення, поширення інформації про права дитини, можливості отримання допомоги конче потрібні.
Що ж до корекції травм, отриманих після сексуального насильства, най ефективнішими можна вважати групову корекцію, арт-терапію та інші техніки які є направленими на зняття напруги у дитини, на підвищення самооцінки та пониження тривожності.
Література:
1. Асанова Н. К. Жестокое обращение с детьми: основные методологические вопросы, практические и правовые аспекты // Руководство по предупреждению насилия над детьми / Под ред. Н. К. Асановой.- М.:ВЛАДОС, 1997.-С. 16-45.
2. Збірка інформаційних матеріалів та нормативно-правових актів з питань попередження насильства в сім'ї, зокрема над дітьми / Уклад. Журавель Т.В. - К.: Видавничий дім «Калита», 2005. - С. 10-16
3. Томас Дж. Н., Рожерс К. М. Сексуальное злоупотребление детьми: находки и клиническая оценка // Руководство по предупреждению насилия над детьми / Подред. Н. К. Асановой.- М.: ВЛАДОС, 1997.- С. 78-89.
4. Кинард Э. М. Дети, страдающие от плохого обращения // Энциклопедия оциальной работы: В 3 т.- М.,1993.-Т. 1.- С. 197-202.
5. Реабилитация социально дезадаптированных детей иподростков: Краткий словарь для сотрудников специализированных учреждений социальной реабилитации54 МАҐІСТЕРІУМ. Випуск 15. СОЦІАЛЬНА РОБОТА І ОХОРОНА ЗДОРОВ'Янесовершеннолетних. М., 1998.—http://www.kuzbassnet.ru/social/kopilka/liter/slovar.htm
6. Сафонова Т. Я., Цымбал Е. И. Жестокое обращение сдетьми и его последствия / Жестокое обращение с детьми: сущность, причины, социально-правовая защита.-М.,993.http://home.tula.net/tgpu/Bschool.htm
9-09-2015, 17:00