Набуваючи деякий досвід малювання, ми можемо продовжити досліджувати себе в трьох напрямках:рух, уява й лист. Як і в попередньому випадку, це дослідження може бути вільним або націленим на певні теми або блоки.
Спостерігаючи руху свого тіла, ми вловлюємо органічний резонанс, відгук того або іншого психологічного блоку або втримування на фізичному (л рівні, а потім навмисно виражаємо його в позі або русі, як якби були статуєю, символізуючи цей блок, або танцюристом, що демонструє його у своєму танці. Завдяки цьому, ми краще розуміємо цей блок. Особливу користь від такої роботи одержують люди, більше зв'язані зі своїм тілом, чим інші, тому що, працюючи на чисто психологічному рівні, їм не завжди вдається вловити, що відбувається в них усередині.
Дослідження уяви полягає в тому, щоб додати психологічному втримуванню, з яким ми працюємо, конкретну форму, доступну нашому внутрішньому погляду. Скажемо, ми працюємо зі страхом. Якого він кольору? Якого він розміру і які його обриси? Як він реагує на наш дотик? Як він пахне? Як він звучить, і якщо в нього є голос, те що він нас повідомляє?
Завдяки цьому, у людині можуть відбуватися значні зміни, особливо у випадках роботи з вираження негативними образами. Дуже часто мої клієнти зустрічаються з восьминогами, мишами, кажанами, гігантськими павуками, монстрами різної форми й вигляду, чаклунами, відьмами й усякою іншою поганю. Як правило, вони їх лякаються. Я незмінно прошу їх просто дивитися в особу цим застрашливим створенням, звикнути до них, зрозуміти їх, послухати їхнього вмовляння. Секрет у тім, щоб мати мужність зустрітися з негативним образом віч-на-віч і терпіння залишитися з ним. Дуже часто після досить тривалого контакту з негативним образом і вільним проявом відповідних почуттів відбувається його перетворення.
Однак, якщо деякий образ продовжує незважаючи на це наводити страх, я пропоную його намалювати. Виражений образ може більш повно розкрити себе й піддатися закономірної трансформації в щось більше легкотравне.
Іноді корисно працювати одночасно з тілом і з образами, або починаючи з тілесних відчуттів і вже потім викликаючи відповідні їм образи, або усвідомлюючи особливі, ледь уловимі реакції організму, які можуть виникати під час роботи з образами.
Третій метод, лист, може бути набагато більше ефективним, чим може здатися спочатку. Якщо ми почнемо вільно писати про те, що нам цікаво, те побачимо, що виражаємо речі не так, як думали про їх раніше. Нам доводиться викладати на папері те, що раніше передбачалося, і внаслідок цього проясняти для себе витягнуте на світло божий утримування своєї свідомості. Завдяки цьому, ми можемо прийти до нових висновків і ідей.
У тім, що несвідомий матеріал так легко спливає під час листування, немає нічого дивного. Між несвідомим і свідомістю немає ніякої чіткої границі, навпроти, між ними відбувається постійна взаємодія. Листування стимулює цю взаємодію, дозволяючи нам спостерігати його, розуміти й управляти їм.
Література
1.Джеймс М., Джонгвард Д. Народжені вигравати. - К., 1993.
2.Лейнг Р. У. Розділене Я. - К., 2005.
3.Коул М. Культурно-історична психологія. - К., 1997.
4.Скотт Дж. Г. Сила розуму. – К.,1991.
5.Семейная психология и психотерапия. - М., 1999 // под. ред. Н.Н.Лебедева.
9-09-2015, 18:20