Формування життєвої перспективи у юному віці

При цьому можуть виникнути специфічні труднощі: дифузія часу — порушення сприйняття часу, що виявляється двоїстим чином: або виникає відчуття найжорстокішого цейтноту, або розтягнутості і порожнечі часу, нудьги і нікчемності; застій у роботі — порушення працездатності, що виражається в захопленні непотрібними для подальшого розвитку речами на шкоду всім іншим заняттям, поверненні до едіпових ревнощів і заздрості до братів і сестер; нездатність ні продовжити освіту, ні обрати роботу; негативна ідентичність виявляється в запереченні всіх пропонованих ролей і цінностей, орієнтація на «протилежне» — небезпечний, шкідливий, небажаний зразок, від якого наполегливо застерігають (алкоголь, наркотики).

Еріксон ввів поняття «психосоціальний мораторій» для позначення певного інтервалу часу між підлітковим періодом і дорослістю, коли суспільство терпимо ставиться до проб різних соціальних і професійних ролей молодими людьми. Так, системі вищої освіти іноді приписують роль відстрочки остаточного вибору дорослих ролей. Таким чином, вибудовування життєвої перспективи може проходити відносно благополучно при оптимальному сполученні минулого, сьогоднішнього і майбутнього Я, а може відбуватися і у кризових формах.

Багато досліджень присвячені розвитку і якості Я-концепції у молодих людей, дослідженню співвідношень між Я реальним і Я ідеальним, особливо важливим у цей період. Підкреслюється, що по мірі дорослішання, нагромадження досвіду реальної діяльності і спілкування складається більш реалістична оцінка власної особистості і зростає незалежність від думки батьків і вчителів. Позитивна Я-концепція, почуття самоповаги, самоцінності сприятливо позначається на постановці перспективних цілей і активному прагненні до їхнього досягнення.

Переоцінка власних можливостей, «юнацька самовпевненість» зустрічається досить часто і часом штовхає молодих людей на невиправданий ризик. Негативна Я-концепція (низька самооцінка і низький рівень домагань, слабка віра в себе, острах одержати відмовлення) впливає найбільш негативно. Із заниженою самоповагою і негативною самооцінкою пов'язують соціальну пасивність, самотність, конформістську позицію, деградацію, агресивність і, нарешті, злочинність.

Розвитку самосвідомості й особистості Л. Виготський відводив у юності центральну роль. У цьому віці відбувається відкриття Я власного світу думок, почуттів і переживань, що здаються самому суб'єкту неповторними й оригінальними. Тенденція сприймати свої переживання як унікальні має небезпеку перерости у відгородженість і замкнутість, засновані на помилковій переконаності в тому, що зрозуміти його (підлітка) особливий внутрішній світ не зможе ніхто.

Прагнення пізнати себе як особистість призводить до рефлексії, до заглибленого самоаналізу: як і чому вчинив у тих або інших обставинах, проявив себе розумно, стримано або поводився розв'язно, або послухав пораду іншого. Міркуючи про риси характеру, про свої достоїнства і недоліки, молода людина починає вдивлятися в інших людей, зіставляти властивості їхньої особистості і поведінки і власні, відшукувати подібність і несхожість. Це пізнання інших і самопізнання призводить до постановки задач самовдосконалення.

У багатьох особистих щоденниках молодих людей знаходить вираження прагнення до самовиховання, самоорганізації, до роботи над собою. Взагалі, юнацькі щоденники виконують безліч важливих функцій: фіксації спогадів, що додають життю наступності і безперервності; емоційного катарсису; заміни партнера по спілкуванню або «ідеального друга»; творчого самовираження та ін.

У юності формуються ціннісні орієнтації (науково-теоретичні, філософські, моральні, естетичні), у яких виявляється сама сутність людини. Складається світогляд як система узагальнених уявлень про світ у цілому, про навколишню дійсність, про інших людей і самого себе, про готовність керуватися цим світоглядом у діяльності.

Формується усвідомлене, узагальнене, підсумкове ставлення до життя, що дозволяє вийти на проблему змісту людського життя. У юності створюються сприятливі умови для становлення інтегративного психічного утворення, сенсу життя. Наявні життєві сили, нові можливості спрямовують підлітків, особливо юнаків, на пошук перспективи і життєвого змісту. З'являється зацікавлене, схвильоване ставлення до особистого сенсу життя.

Активно розвивається в юності сфера почуттів. Спрямованість на майбутнє, відчуття розквіту фізичних і інтелектуальних можливостей, нових перспектив створюють у юнаків і дівчат оптимістичне самопочуття, підвищений життєвий тонус. Загальне емоційне самопочуття стає більш рівним, ніж у підлітків. Різкі афективні спалахи, як правило, залишаються в минулому; але в деяких ситуаціях, наприклад, коли погляди молодої людини, її максималістські судження розходяться з поглядами співрозмовника, можуть виникати несподівані реакції.

Юність — це період, якому властиві суперечливі переживання, внутрішнє невдоволення, тривожність, метання, але вони менш демонстративні, ніж у підлітковому віці. Емоційна сфера в юності стає значно багатшою за змістом і тоншою за відтінками переживань, підвищується емоційна сприйнятливість і здатність до співпереживання.

У той же час емоційна сприйнятливість часто сполучається з категоричністю і прямолінійністю юнацьких оцінок навколишнього середовища, з демонстративним запереченням моральних аксіом, аж до морального скепсису. Отже, важливо усвідомлювати, що це відображення власного інтелектуального і морального пошуку, прагнення критично переосмислити «абеткові істини» і прийняти їх не як нав'язані ззовні, а як вистраждані і змістовні.

2 Розділ . Дайджест сучасних праць з проблеми дослідження

2.1 «Випускник — 2003»

Дослідження проведено в травні 2003 р.; опитано 197 випускників міських, селищних та сільських шкіл. Наведемо відповіді випускників на запитання: Ви закінчуєте школу. Які ваші найближчі життєві плани?

• Піду працювати на будь-яке підприємництво - 2,09 %..

• Піду працювати в колективно-селянське господарство - 1,57%.

• Хочу вступити до вищого навчального закладу - 70,16 %.

• Буду продовжувати навчання в професійно-технічному училищі-9,42 %.

• Піду вчитись на будь-які курси, щоб здобути спеціальність - 10,99 %

• Хочу деякий час відпочити: не буду ні вчитися, ні працювати - 1,05 %

• Буду займатися бізнесом - 3,14%.

• Буду працювати у своєму фермерському господарстві - 0,0%.

• Піду служити в армію - 2,09%.

• Що не визначився у своїх життєвих планах - 3,14

У подальшій перспективі - робота, яка має бути: цікавою - 70,62%; високооплачуваною - 58,25%; не повинна шкодити здоров'ю - 47,42%.

Позитивно оцінює шкільні роки кожен третій випускник, який все таки хотів би вчитися в приватній школі, вважаючи, що вона б забезпечила йому вищий рівень знань.

Якою має бути молода людина, щоб досягти успіху в житті?

• Сильною, готовою до подолання будь-яких перешкод - 84,97%.

• Бути відповідальною перед людьми за свої дії - 47,67%.

• Мати високий рівень освіти - 43,01%.

• Доброю, люблячою людей - 39,38% .

• Бути висококультурною -29,53%.

• Мати високу робітничу кваліфікацію - 20,21%

• Знати норми та правила поведінки та дотримуватися їх постійно - 17,62%.

• Чинити в житті тільки на власну користь, не зважаючи ні на кого - 7,25% .

•Не виявляти жалю ні до кого - 5,7% .

А як школа підготувала до цього життя?

Школа дала мені достатньо знань, вважає кожен п'ятий. За пріоритетами ця відповідь знаходиться на шостому місці. Перші місця займають ті напрями знань, яких школа недодала, і яких, на думку учнів, їм не вистачатиме: економічних - 60,11%, вміння володіти комп'ютером -

53,19%, знання законів України - 44,68%.

Що означає для Вас «добре життя?

• Мати хорошу сім'ю, дітей64,95%.

• Мати надійних друзів - 48,97 %.

• Мати цікаву роботу - 29,38%.

• Бути здоровим - 59,79%.

• Мати роботу, корисну людям, суспільству - 5,67%.

• Мати чисту совість - 19,07%.

• Багато мандрувати, в т. ч. і за кордоном - 11,34% .

• Мати стільки грошей, щоб ні в чому не відчувати нужди - 33,51%.

• Мати красиві, модні речі - 1,55%.

• Весело проводити час -7,22%.

• Вдало вийти заміж (одружитися) - 1 7,01 % .

• Бути керівником - 4,12%.

• Не працювати - 0,0%.

• Мати можливість відвідувати музеї, виставки, концерти, театр - 4,2%.

Знання яких предметів, вивчених у школі Нам найбільше знадобляться у житті?

• Української мови -48,2%.

• Математики - 45,2%.

• Історії - 33,0%

А вже згадувані інформатика, економіка, право зайняли відповідно 11, 12 і 13-те місця (7,6%; 6,6%; 6,8%).

Кожна людина може подивитися на себе, ніби на стороннього. Цю здатність людини психологи назвали рефлексією. Чи може бути всебічна і об'єктивна рефлексія? Останні соціологічні дослідження показали, що на одні й ті ж самі речі вчителі та учні дивляться по-різному.

Проблема шкільних підручників: вони повністю задовольняють кожного восьмого учня і жодного вчителя. Міжнародні соціологічні дослідження і маркетингова практика стверджують, що ставлення до підручників у дітей не менш професійне, ніж у дорослих: 28% учнів та 45% вчителів хотіли б мати право вибору підручників.

Соціально психологічна ситуація в країні зумовлює різне ставлення. Як би Ви визначили свій емоційний стан у зв'язку з цим?

Стан активності характерний для 46% вчителів і 48% учнів, песимізм домінує у 18% учнів і 41% вчителів, розчарування — відповідно у 12% і 25%, апатія — 19% та 34%, на краще сподіваються 80 % учнів та 75% вчителів.

Збігаються два основних мотиви це необхідність знань для майбутньої професії та загальноприйнята, обов'язковість освіти. Але є і розходження.

Як Ви думаєте, які визначальні мотиви навчання учнів?

Вчителі перебільшують роль авторитарних факторів і недооцінюють значення пізнавальних інтересів.

За пріоритетами виділені три групи якостей. Перша, найважливіша для випускників, характеризує стосунки вчителів і учнів. На другому місці — комплекс особистісних характеристик, тобто для учнів важливо, якою людиною є вчителі, і лише третє місце займають його фахові вміння та навички.

Наше сьогодення викликає стурбованість психологічним Самопочуттям та станом здоров'я випускників. Кожен третій має проблеми зі здоров'ям. Кожен другий пояснює виникнення стресів та нервові зриви станом здоров'я.

Досить високим є рівень конфліктності в повсякденному житті респондентів. Дослідження показало, що часто сім'я є джерелом психологічної нестабільності учнів: 58.38% випускників відзначають, що конфлікти з батьками трапляються часто у 17,28%, зрідка у 75,92% і є при чиною їх поганого настрою. Діти звертаються за психологічною допомогою до шкільних психологів і 39,7% з них, отримавши її, як правило, налагоджують свої стосунки з батьками.

З якими почуттями Ви вступаєте в новий етап свого життя?

•Я сподіваюся, що у мене все буде добре і мої мрії збудуться -67,53%.

• Я боюся свого майбутнього - 5,15%.

• У мене немає впевненості в тому, що я зможу досягти того, чого хочу 13,40%.

• Я досягну в житті всього, чого захочу-10,31% .

• Своє майбутнє я спрогнозувати не можу-5,67%.

• «світла майбутнього» я для себе не бачу-0,0%.

• Важко відповісти-2,06%.

Пріоритетним способом проведення вільного часу для випускників, наприклад, Волині, є спілкування з друзями (77,2%).

Тема соціального портрета молодого сучасника важко вичерпати на кількох сторінках. Що можна побажати випускникам? Життя щасливого у щасливій країні.

2.2 Підприємницькі цінності з точки зору старшокласників (спроба соціолого-педагогічного дослідження)

Ринкова економіка висуває якісно нові завдання у вихованні та освіті молоді. Зважаючи, що перехідний період до цивілізованої економіки невиправдано затягнувся, а економічно активна молодь все більше відходить у бік усе дозволеності, постає питання, чи готове молоде покоління зміцнити нашу державність і забезпечити вихід із кризи. Що для цього треба зробити владним структурам, системі освіти? Для виявлення ціннісних економічних орієнтацій та перспектив їх розвитку в учнівської молоді Придніпровського району м. Черкас проведено засідання кафедри соціального менеджменту Черкаського інженерно-технологічного інституту та Черкаського університет-ту.

Автори виділили основні блоки запитань.

1.Ціннісні орієнтації та інтереси, економічна та трудова спрямованість учнівської молоді.

2.Ставлення до існуючої системи освіти.

3. Проблеми економічної освіти та виховання учнів.

4. Підприємництво та світогляд старшокласників.

5. Оцінювання старшокласниками перспектив економічного та соціального розвитку України.

Було проведено дослідження 329 респондентів (учнів 8—11-х кл. — 146 юнаків і 183 дівчат).

Як свідчить опитування, досить значна їх частина планує пов'язати своє майбутнє саме з економічною діяльністю. Підтвердженням цього є відповіді на запитання: «Чи збираєтеся Ви в майбутньому стати підприємцем, бізнесменом? «Так» — відповіли 14,2 % респондентів; «так, але ще вагаюся» 24,2%; «мабуть, ні» 26,9%; «ні» 18.4% , завагалися відповісти — 17,2%. Таким чином, більше третини старшокласників має намір зайнятися підприємництвом, в цілому це відрадний факт.

Відповіді на запитання: Які психологічні якості необхідні людині сьогодні?- різні. В більшості випадків адекватне ставлення старшокласників до деяких характерних рис нових людей — наполегливість, уміння спілкуватися.

Нині в свідомості школярів відбувається процес переоцінки цінностей. Причиною цьому є не життєвий досвід, а, головним чином, засоби масової інформації.

Наступне запитання (табл. 1): Чи готові ви порушити закон з метою отримати гроші, прибуток?

Таблиця 1

Спостерігається схильність частини старшокласників переступити межу закону для вирішення матеріальних проблем. На уточнююче запитання: «Скажіть відверто, чи ви б здійснили вчинок, порушуючи закон, якщо б вам запропонували 100, 1000 і більше доларів, лише 26,3% старшокласників заявили: «Я закон не буду порушувати ні за які гроші».

Порівнюючи останні дані з попередніми, можна помітити цікаву особливість: якщо в першому випадку 48,5% респондентів висловились в цілому негативно до порушення закону, то у другому — тільки 26,3%, до того ж ще більше респондентів (38%.) завагалися відповісти.

Виходячи із здобутих результатів, можна висловити припущення про те, що з одного боку, школярі недостатньо проінформовані з питань права, з іншого суспільство в цілому не навчилося поважати закон.

А це - отримані дані щодо питання вирішення матеріальної проблеми старшокласниками. Більшість школярів вирішують свої матеріальні проблеми за рахунок батьків, родичів 61,0%; вишукують шляхи до здобування грошей самостійно — 23.3%, вирішують матеріальні проблеми по-іншому - 3,3% . Найтиповіші варіанти відповідей: «У мене немає матеріальних проблем», «У мене є хлопець з грошима, він мене забезпечує.

Виходячи з опитування, третина старшокласників перетворилася із соціальних утриманців в активних і економічно незалежних людей. Уточнюючі запитання розкривають зміст праці старшокласників. Лише 0.6% респондентів підробляють постійно, 3,0 % - досить часто (3 - 4 рази на місяць), решта 31,1% відповідей розподілилися так: підробляють у торгівлі, при перепродажу товарів 18, 4% виконують тимчасову фізичну працю (розвантаження вагонів, автомобілів) 97,7%; виконують платні послуги (миття машин, продаж газет, охорона об'єктів) 4,8% , під час учбово-виробничої практики - 3,3% і т. ін. (будував гараж, фотографував, працювала фото моделлю).

Виходячи з цього, можна сказати, що наведені в деяких наукових працях дані про активне залучення значної кількості підлітків у фінансову та виробничу діяльність виявилися у цьому дослідженні фікцією, хоч комерціалізація суспільства деякою мірою знайшла своє підтвердження.

В останні роки відбулися суттєві зміни в усталених економічних і моральних цінностях. Менш цінними стали колективізм, альтруїзм, ідейна переконаність, благо країни. Сьогодні молоді люди більше поважають практицизм, діловитість, уміння аналізувати і вдало вести свою справу. Сьогодні гроші дають змогу досягти високого соціального рівня. Однак більшість старшокласників ще не проявляють бажаної вправності для заробітку грошей. То ж держава, яка взяла на себе обов'язок розвивати підприємницьку культуру, повинна через систему виховання довести, що підприємництво є благом для суспільства, вона мусить з допомогою школи добитися засвоєння молоддю підприємницьких цінностей цивілізованого ринку.

2.3 Культура психіки і її виховання як необхідна умова у формуванні життєвих перспектив та гуманізації сучасного суспільства

Старшокласник людина особлива, він весь занурений у свій внутрішній світ, в якому інтенсивно формується «Я-концепція», він відчуває підвищений інтерес до власної особистості, прагне до самоствердження, самовизначення. Він вимагає поваги до своєї людської гідності і хворобливо реагує на всіляке посягання на неї. Попередня визначеність і нормативність навчального процесу (і взагалі шкільного життя) його дратують, він потребує свободи вибору, у ньому відношенні прорегламентована гурткова творча діяльність дає можливість найбільш повно розкритися його особистості.

Сьогоднішній старшокласник дуже невпевнений у своєму майбутньому, навіть боїться його це видно з переліку звертань у «Службу довіри», де проблеми самоідентифікації та адаптації в сучасному світі серед юнацьких звертань виходять на перше місце поряд з проблемами комунікативного характеру. У них ще немає досвіду жорсткої конкурентної боротьби, з якою вони зустрінуться у дорослому житті. Вони відчувають потребу в ідеалі, орієнтирах, але бачать навколо себе лише ідеали. Звідси загальний тривожний настрій, який особливо гостро переживають діти розумні, духовно багаті. В таких умовах діти, що волею історії потрапили в зону соціального ризику, потребують сьогодні, як ніколи, особливого підходу, бережного ставлення, розуміння і довіри.

Висновки

Життєва перспектива як образ бажаного й усвідомлюваного як можливого майбутнього є складним психічним утворенням, що регулює розгортання життєвого шляху особистості. У структурі перспективи – складової життєвого світу особистості – визначено два виміри: часовий та смисловий. Часовий – життєві цілі, плани, програми, критеріями оцінювання якого є визначеність, диференційованість, довготривалість, реалістичність. Смисловий – особистісні смисли, детерміновані смисловими утвореннями особистості (особистісні цінності, смислові конструкти, смислові диспозиції), які визначають здатність особистості до здійснення життєвого вибору. Гармонійний взаємозв’язок часового та смислового вимірів забезпечує становлення узгодженої життєвої перспективи як образу усвідомлюваного майбутнього особистості, актуального для неї в теперішньому та зумовленого набутим життєвим досвідом.

Актуальною потребою юнацького віку є життєве самовизначення. Його здійсненню сприяють такі передумови, як: розвиток когнітивної та емоційно-вольової сфер особистості, становлення її самосвідомості, рефлексії, системи особистісних смислів. Провідною характеристикою самовизначення в юнацькому віці є орієнтованість на майбутнє, що зумовлює становлення життєвої перспективи особистості. Сформованість ціннісно-смислового виміру життєвої перспективи в юнацькому віці превалює над часовим. Молоді люди відчувають


9-09-2015, 18:39