Потреби і інтереси займають провідне місце в мотивах діяльності. Г. Гегель писав: "Найближчий розгляд історії переконує нас в тому, що дії людей витікають з їх потреб, їх пристрастей, їх інтересів.. і лише вони грають головну роль".
Потреби і інтереси усвідомлюються людьми, тобто характеризують свідому діяльність. Люди обмірковують діяльність, здійснюють самоконтроль своїх дій. Проте в діяльності проявляється і несвідоме, що означає психічне життя, що здійснюється без участі свідомості.
Австрійський психолог З. Фрейд (1856-1939), що вивчав роль несвідомого, надавав йому велике значення: "Багато що в Я безумовно несвідомо, саме те, що слід назвати "ядром Я". Під несвідомим в психології зазвичай розуміються обумовлені діями стани, в яких чоловік не дає собі звіту.
У сучасній психології виникла точка зору, згідно якої несвідоме, - це творче начало, головне джерело мотивів і переживань людей. Швейцарський психолог К. Г. Юнг (1875-1961) рахував, що несвідоме - джерело творчої фантазії духу, воно існує не лише в особі, але і в громадській психології.
На діяльність людини можуть зробити великий вплив його потягу, тобто психічні стани, що виражають неусвідомлену або недостатньо усвідомлену потребу. Одні потяги спонукають до діяльності, спрямованої на збереження і розвиток життя, інші проявляються в агресивних, руйнівних діях. Для людини, що випробовує стан потягу, не ясно, що тягне його до об'єкту, які цілі його дії. Згадаємо слова князя з "Русалки" А. С. Пушкіна: "Мимоволі до цих сумних берегів мене тягне невідома сила". Герой драми не усвідомлює, яка сила спонукала його прийти до того місця, де загинула улюблена дівчина.
Багато учених вважають, що потяг – це початковий етап формування мотивів поведінки людини. Спочатку неусвідомлені потяги поступаються місцем усвідомленим мотивам.
Німецький соціолог М. Вебер, кажучи про діяльність, розділив дії залежно від їх мотивів на цілераціональні, ціннісно-раціональні, афектні і традиційні.
Целерациональное дія характеризується раціонально поставленою і продуманою метою. Целерационально діє той індивід, чия поведінка орієнтована на мету, засоби і побічні результати його дій. В цьому випадку індивід раціонально розглядає відношення засобів до мети і побічних результатів, відношення різних можливих цілей один до одного.
Ціннісно-раціональна дія характеризується усвідомленим визначенням своєї спрямованості і послідовно планованою орієнтацією на нього. Але сенс його полягає не в досягненні якої-небудь мети, а в тому, що індивід наслідує свої переконання про борг, гідність, красу, релігійних визначили, благочесті. Така дія підпорядкована принципам, заповідям, вимогам. Воно засноване на вірі в естетичну, релігійну або іншу цінність певної поведінки.
Афектна дія обумовлена емоційним станом індивіда (слово "афект" походить від латинського слова, що означає буквально, : душевне хвилювання; психологи розуміють під цим терміном відносно короткочасне, сильно і бурхливо протікаюче емоційне переживання - лють, жах, відчай і тому подібне). Воно може бути реагуванням на абсолютно незвичайне роздратування. Індивід діє під впливом афекту, якщо він прагне негайно задовольнити свою потребу в помсті, насолоді, відданості і тому подібне
Традиційна дія заснована на тривалій звичці. Часто це автоматична реакція на звичне роздратування у напрямі колись засвоєної установки (наприклад, виникнення у нас в країні нестачі якого-небудь потрібного продукту викликає у багатьох людей бажання при першій нагоді створити у себе запас цього продукту).
М. Вебер відмічає, що в чистому вигляді ці типи поведінки зустрічаються нечасто. Зазвичай різні мотиви поєднуються, накладаються один на одного. Проте їх знання допомагає зрозуміти мотиви поведінки людей, сенс їх діяльності.
9-09-2015, 18:51