Очевидно, що той же експеримент, проведений на американцях, дав би протилежні результати, а саме негативне відношення до де Голля й позитивне до американців. Відповідно це означало б екстремізацію щодо французької суспільної думки й поляризацію щодо американського. Питання, отже, не в тім, чи відбувається зрушення взагалі, а в тім, щодо якого об'єкта й з позицій якої системи цінностей.
Розробка цієї проблеми могла б збагатити соціальну психологію, давши досить цікаві результати (наприклад, про реальне функціонування суспільної думки, про його диференціацію в різних соціальних групах і т.п.). Однак західноєвропейські соціальні психологи пішли по шляху дослідження більше приватних особливостей процесу поляризації. Наприклад, Московичи й Дзаваллоні встановили, що при більше формальному розташуванні учасників дискусії, поляризація менше, ніж при менш формальному (навколо стола). Менше відхилення спостерігалося й у тому випадку, якщо скорочувався час на обговорення або не виникало дискусії. Навпроти, ситуація гострих розбіжностей вела до різкої поляризації.
На прикладах досліджень динаміки видно, що зміна методологічних і теоретичних орієнтацій дозволило західним європейцям одержати нові соціально-психологічні дані. Так, конфліктна модель суспільства безсумнівно послужила джерелом ідеї про потенційне значення меншостей, а облік залучення членів деякої групи в інші групи допоміг глибше розкрити природу стійкості індивіда в умовах групового тиску. Разом з тим не можна обійти й факт безсумнівного ідеологічного впливу пануючої системи цінностей капіталістичного суспільства на підхід до дослідження деяких явищ. Це вплив гарний помітно в експериментах, присвячених виявленню умов, у яких меншість може вижити й продовжувати впливати на більшість. Якщо перевести висновки, зроблені дослідниками, на мову політичної дії, то вони фактично виявляться рекомендаціями реформізму: не вимагати багато чого, не ставити гострих питань, демонструвати готовність до компромісу, щоб не викликати на себе репресій. Подібна обережність досить характерна для більшості емпіричних досліджень. Виключення не становлять і дослідження між групових відносин, які найбільше наочно демонструють відмінність західноєвропейської соціальної психології від американської психологічної соціальної психології.
Література
1. Брушлинський О.В. Мислення й прогнозування. - К., 2004
2. Василюк Ф.Е. Психологія переживання. - К., 2004
3. Гришина Н.В. Психология социальных ситуаций // Вопросы психологии. № 5.1997.
4. Коул М., Скрибнер С. Культура й мислення. - К., 2003
5. Московичи С. От коллективных представлений - к социальным // Вопросы социологии. № 2.1992.
9-09-2015, 20:14