Середній рівень:

Ук=38, найбільш конфликтогенные сфери: способи вирішення конфліктів, сфера задоволення матеріальних потреб.

Подружжя високо оцінює рівень задоволення потреби в захисті «Я-концепції». Високі оцінки в цій сфері свідчать про наявність у подружжя взаємної психічної підтримки, взаєморозумінні, емоційному комфорті, що грає виключно важливу роль в усвідомленні подружжям цінності і значущості свого «я».

Структура потреб співпадає, що веде потребу — спілкування. Рівень моральної мотивації високий у дружини (поведінка детермінується в основному переконаннями і принципами, що пригнічують безпосередні спонуки), декілька нижче у чоловіка (більш виражена орієнтація на значущих інших). Обох чоловіків в своїх очікуваннях орієнтовано на відсутність сімейного лідера, не визнають ні себе, ні партнера розділом сім'ї.

Обидва чоловіки не вважають за необхідне сумісне проведення дозвілля, при цьому в своїх оцінках характеризують один одного протилежним чином, тобто як людей, що віддають перевагу сімейному дозвіллю. Задоволеність браком у дружини 4,0, у чоловіка — 1,5 (причому саме дружина є ініціатором звернення до консультанта).

Основною сферою прояву конфліктів в даній сім'ї є способи вирішення конфліктів. На думку чоловіка, дружина не використовує для дозволу конфліктних ситуацій конструктивних способів, таких як пояснення і відхід від конфлікту, тоді як він вважає саме ці способи найбільш прийнятними. На його думку, дружина не виключає бойкот як спосіб вирішення конфліктів, з чим він не згоден. На думку дружини, вона у вирішенні конфліктів використовує тільки конструктивні способи (пояснення, компроміс, відхід від конфлікту).

Таким чином, подружня пара відноситься до групи проблемних сімей. Формування нормальних сімейних відносин в цій парі в даному випадку ускладнене тим, що провідною потребою обох подружжя є спілкування при орієнтації на позасімейного дозвілля. За даними наших досліджень, домінування потреби в спілкуванні більшою мірою властиво нестабільним сім'ям, тоді як для стабільних і частково проблемних сімей характерне домінування потреби в духовному зростанні і самоудосконаленні. Проте в сучасній літературі з проблеми сім'ї зустрічається опис типу сім'ї, орієнтованої в основному на організацію дозвілля [4; 14]. Виходячи з цього, а також на підставі збігу структур потреб обох подружжя як в очікуваннях, так і в реальних оцінках, ми зробили спробу збереження даної сім'ї.

Коректувальна робота з сім'єю Ш-іх була побудована таким чином: індивідуальна робота з чоловіком, направлена на підвищення рівня його самооцінки, з дружиною — по навчанню конструктивним способам вирішення конфліктів; робота з парою, направлена на вироблення навиків кооперації і взаємодопомоги, з метою підвищення взаєморозуміння в даній сім'ї, пошук компромісів у сфері організації дозвілля як загальносімейного, так і індивідуального.

В процесі коректувальної роботи було проведено повторне обстеження. З'явилися деякі зміни в результатах, що відображають в основному індивідуальну роботу з кожним чоловіком: самооцінка дружини зменшилася до 3,8, самооцінка чоловіка збільшилася до 2,5; зменшилося до 10 кількість сфер життєдіяльності сім'ї, в яких є умови для виникнення конфліктів; збільшилася задоволеність браком у чоловіка до 2,0. Разом з тим рівень конфліктності продовжував залишатися високим (Ук=29) і напруженість відносин збереглася. За бажанням подружжя робота з ними була продовжена, хоча ми і вважали, що в даному випадку відбувається корекція переважно особових, а не подружніх утруднень.

Діагностична і коректувальна робота з конкретними сімейними парами виявила для нас напрями подальшого наукового пошуку: необхідна детальніша розробка питання про те, які саме конфліктні ситуації характеризують проблемні, а які нестабільні відносини; доцільне вивчення співвідношення рівня самооцінки особи і її самооцінки як шлюбного партнера.

Висновок

Сьогодні сім`я стає центром соціальної роботи. Оскільки через вирішення сімейних проблем, зміцнення сім’ї як головного соціального інституту можна вийти на вирішення багатьох проблем сьогодення. Так, як соціальна робота здійснюється соціальним працівником, то саме від компетентності та особистісних характеристик залежить не тільки налагодження стосунків, позитивного мікроклімату та благополуччі сімї, а в деяких випадків і життя клієнтів здатні до скоєння суїциду.

Сучасна сім`я потребує як матеріальної так і педагогічної та культурної допомоги. Певною мірою таку допомогу вона отримає від держави і виробничих організацій, закладів освіти і культури. Але так, як ці інститути не в змозі надавати соціально-педагогічну-психологічну допомогу одночасно, то держава посприяла розвитку соціальних служб для дітей, сімї і молоді.

Отже, діяльність соціального педагога, що до надання допомоги сім’ям спирається на розроблену програму, в якій закладено основний зміст, форми і методи роботи. Звичайно проблема є досить динамічною, постійно вдосконалюється, враховуючи інноваційні технології, які виробляються у процесі її реалізації, що я зрозуміла вивчаючи вплив сімейних відносин на формування особистості дитини в неблагополучних сім’ях та роль соціального працівника в цьому процесі.

Неблагополучна сім'я формує неблагополучних дітей . Батьки потребують конкретної кваліфікованої методичної допомоги з урахуванням особливостей виховання дитини в кожній неблагополучній сім'ї її потенціальних виховних можливостей , індивідуально-психологічних особливостей дитини. Цього можна досягти, якщо взаємостосунки соціальних працівників з батьками будуються на основі співробітництва , взаємодопомоги ,взаєморозуміння. Цьому сприяє зміцнення контактів з сім`єю розуміння складних процесів, що відбуваються в сучасній сім'ї, використання її позитивного виховного потенціалу, пропаганда кращого досвіду сімейного виховання та народної педагогіки .

Проблема подружніх відносин, інакше кажучи сімейна проблематика, в останні десять років займає у вітчизняній психологічній науці досить помітне місце. Рік за роком зростає число виконуваних досліджень і публікацій, проводяться спеціальні симпозіуми, успішно захищаються дисертації, робляться доповіді на конференціях різної спрямованості. Наукова й практична значимість родини як об'єкта психологічного дослідження й впливу визначає й подальший ріст уваги до цієї теми. Рівень розробок по якій-небудь проблематиці в значній мірі залежить від рівня методичної забезпеченості робіт, насамперед – від наявності надійних вимірювальних інструментів. Це стосується й досліджень подружніх відносин. Без доступних, досить універсальних і легких у проведенні психодіагностичних методик роботи з настільки делікатної проблеми не можуть бути справді професійними.

Опрацювавши літературу з даної тематики я ознайомилась з типологією сімей, проблемами, які виникають та напрямками роботами, які використовуються для вирішення проблеми.

Список літератури

1. Войтович С.О. Світ сім'ї і горизонти покликання. — К., 1989.

2. Дворецька Г.В. Соціологія. - К.: КНЕУ, 1999.

3. Журбицька Т.С. Молода сім'я. — К., 1988.

4. Каблуков В.А. Проблеми студентських сімей. — К., 1989.

5. Комарова А.І. Результати соціологічного дослідження «Сучасна сім'я. проблеми, перспективи розвитку». — К., 1994. — Т. 1.

6. Кон И.С. Введение в сексологию. — М., 1988.

7. Краснодемська 3. Родина в дзеркалі цифр і фактів // Уряд. кур'єр. — 1994.—№74.

8. Кутсар Д. Оценка і самооцінка. Порівняльний аналіз вступаючих в брак, пар, що розлучаються і подружніх: Дослідження за якістю браку. Тарту, 1982. С. 42—56.

9. Ладугін В.Д. Людина і економіка. Соціоекономіка. — К., 1996.

10. Левин Б.М., Петрович Н.В. Экономическая функция семьи. — М., 1984.

11. Льовковіч В. П., Зуськова О. Е. Социально-психологичеський підхід до вивчення подружніх конфліктів // Психол. журн. 1985. Т. 6. № 3. С. 126—137.

12. Малярова Н. В. Семейний конфлікт як об'єкт прикладного соціологічного дослідження: теоретичні і методичні проблеми: Автореф. канд. дис. М., 1984. 19 с.

13. Московский М.С. Социология семьи: проблемы теории, методологии и методики. — М., 1989.

14. Обозова А. Н., Штільбанс. Аксіоми шлюбу (психологія подружніх відносин). Л., 1984. С. 32.

15. Основы социальной работы / Отв. ред. П. Д. Павленок. – М.: ИНФРА-М, 2002.

16. Піча В.М. Соціологія сім'ї: Матеріали до лекцій з курсу «Соціологія». — Львів, 1995.

17. Семья: социально-психологические и этические проблемы: Справочник. — К.: Политиздат Украины, 1990.

18. Системный подход в социальной работе: Методологический семинар / Составитель-редактор В. В. Колков. – М.: Институт социальной работы, 1997.

19. Смелзер Н. Социология. — М., 1994.

20. Социальная работа / Под ред. В. И. Курбатова. — Ростов н/Д: Феникс, 2003.

21. Социальная работа и социология.Материалы методологического семинара / Под ред. А. И. Ковалевой, В. А. Лукова, В. В. Колкова. Часть 2. – М., 1999.

22. Социальная работа с семьей // Настольная книга специалиста. — М., 1996.

23. Технологии социальной работы: Учебник под общ. ред. проф Е.И. Холостовой. — М.: ИНФРА-М, 2002.

24. Фролов С.С. Социология. — М.: Логос, 1996.

25. Хорчева В.Г. Основы социологии: Учебник. —М.: Логос, 1997.