6. Знизить значущість нанесеної партнером шкоди:

а) висловіть думку, що все зводиться до непорозуміння;

б) покажіть, що все легко виправити.

7. Висловіть жаль з приводу:

а) обставин;

б) поведінки партнера;

в) необхідності вести подібну розмову.

8. Дайте партнерові можливість розрядитися, виговоритися.

Підсумовуючи викладене, варто зазначити, що з метою попередження виникнення конфліктів психологи-консультанти часто використовують рекомендації, що мають психологічну основу. Рекомендації, які включають основні вимоги до подружнього спілкування і конструктивного вирішення конфліктів, є ефективним засобом оптимізації подружніх взаємин у молодій сім’ї.

1. На сьогодні фахівцями у галузі психологічної діагностики розроблена значна кількість діагностичних схем для дослідження сім'ї.

2. Відповідно до результатів експериментального дослідження 2/3 молодих подружніх пар мають конфліктні взаємини, а також усі сім’ї у залежності від кількості сфер емоційного напруження у стосунках між партнерами ми поділили на три групи: неконфліктні, проблемні, конфліктні.

3. Тренінгова програма «Конструктивне вирішення конфліктів у сімейних взаємостосунках» є ефективним засобом формування у молоді навичок конструктивного розв'язання міжособистісних конфліктів у подружніх взаєминах.

4. Психологічні рекомендації сприяють оптимізації подружніх взаємин у молодій сім’ї.

Висновки

Проблема подружніх конфліктів у молодій сім’ї є на сьогодні дуже актуальною, адже дослідження М.І. Алексєєвої, Т.В. Говорун, С.В. Дворняка, В.І. Зацепіна, Т.С. Кириленко, С.В. Ковальова, О.С. Кочаряна, М.М. Обозова дозволяють стверджувати про наявність кризи, в якій опинилась сьогодні молода сім’я як елемент соціальної системи суспільства. Ознаками такої кризи є: високий рівень незадоволеності подружнім життям, дисфункційний розвиток взаємин у шлюбі, конфліктність, стійка орієнтація подружжя на розлучення, на малодітну сім’ю, нездатність досягти злагоди, зростання кількості розлучень. Під цим кутом зору стає зрозумілим, що сім’я, особливо на початковій стадії її розвитку, потребує психологічної підтримки та допомоги.

Проблемою сімейних конфліктів займалися багато як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Методологічну основу наших теоретико-експериментальних пошуків склали дослідження Г.М. Андрєєвої, Ю.Е. Альошиної, Н.В. Грішиної, Е.Г. Ейдеміллера, М.А. Іванової, С.В. Ковальова, С. Кратохвіла, Н. Пезешкіана, В.А. Сисенко, Т.М. Трапезнікової, Л.Б. Шнейдер, В.Р. Юстіцкіса тощо. Попри досить значний обсяг теоретичної та прикладної розробки даної проблеми, вона і досі викликає гострі дискусії. У літературі немає єдиної думки щодо комплексного підходу до діагностики сімейних взаємин, недостатньо розроблені шляхи попередження та подолання виникнення протиріч у сім’ї. Значної уваги потребує теоретичне та експериментальне дослідження причин виникнення подружніх конфліктів у молодій сім’ї, яка легко піддається впливу різноманітних зовнішніх і внутрішніх негативних чинників. Очевидна актуальність, недостатня розробленість та перспективність дослідження даної проблеми зумовили вибір теми наших наукових пошуків.

Відповідно до законодавства, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Аналіз літератури з даної проблематики дає підстави для висновку про важливість початкового періоду розвитку сім'ї. У молодих сім'ях формується модель майбутніх сімейних стосунків, здійснюється розподіл прав і обов'язків, утворення духовних зв'язків між партнерами, пошук такого типу ставлень, який би задовольняв їх обох, вироблення на цій основі загальних сімейних цінностей. Особливу увагу фахівці звертають на чинники дестабілізації сімейного життя майбутнього подружжя, зокрема такі, як: коротка тривалість дошлюбного знайомства, відсутність спільних інтересів у подружжя, дошлюбна вагітність, значна матеріальна, емоційна і психологічна залежність партнерів від своїх батьків, невиправдана ідеалізація, розбіжність установок подружжя стосовно розподілу сімейних ролей.

З огляду на це, у молодій сім’ї існує значна ймовірність виникнення подружніх конфліктів. У психології під конфліктом розуміється зіткнення протилежно спрямованих інтересів, цілей, думок суб’єктів взаємодії чи опонентів. Сутністю подружнього конфлікту є зіткнення суперечливих позицій членів сім’ї. Основою сімейних конфліктів, на думку науковців, є розходження між уявленнями партнерів стосовно потреб одне одного, між уявленнями і очікуваннями одного стосовно іншого. Фахівці у галузі сімейного консультування і психотерапії, Альошина Ю.Е., Ейдеміллер Е.Г., Юстіцкіс В.В., Шнейдер Л.Б., стверджують, що у випадку хронічних конфліктів бажаною є допомога сімейного консультанта чи психотерапевта.

Варто зазначити, що у процесі сімейного консультування і психотерапії відбувається модифікація взаємин між членами сім’ї як системи за допомогою психотерапевтичних та психокорекційних методів. У межах сімейної психотерапії існують різні підходи до надання психологічної допомоги сім’ї: психодинамічна, структурна, поведінкова, комунікативна, трансакційна, стратегічна модель консультування сім’ї, а також модель консультування, яка базується на досвіді.

Ґрунтуючись на викладеному, варто зазначити, що ефективність надання консультативної допомоги сім’ї залежить від вдалого вибору діагностичного інструментарію. Аналіз літератури засвідчує, що на сьогодні фахівцями у галузі психологічної діагностики розроблена значна кількість діагностичних схем для дослідження сім'ї, а саме: «модель Мак-Мастерса», описана Н. Епштейном, Б. Бішопом і Л. Балдвіном, «Триосьова класифікація проблемних сімей» В. Танга, Дж. Мак-Дермота, «колова модель» Д. Ольсона, Д. Шпренкле, К. Русселя, модель оцінки сім'ї В.Біверса і М. Войлеро.

Особливу увагу дослідники звертають на конкретні діагностичні методи, які дозволяють психологу здійснити аналіз подружніх взаємин. Серед них значною ефективністю відрізняються наступні: поетапна методика вивчення сім’ї Г.М. Андрєєвої; техніка спрямованої рефлексії конфліктної події В.А. Смєхова; методика діагностики психологічного здоров’я сім’ї, розроблена В.С. Торохтій; методика діагностики міжособистісних взаємин Т.Лірі; Вісбаденський питальник, розроблений Н. Пезешкіаном; кольоровий тест взаємин у сім’ї; методика діагностики міжособистісного сімейного конфлікту, розроблена В.П. Левкович, О.Е. Зуськова; модифікація тесту Роршаха для діагностики порушення сімейного спілкування.

Наше експериментальне дослідження було спрямоване на визначення причин виникнення подружніх конфліктів у молодій сім’ї і передбачало проведення опитування молодих подружніх пар за допомогою Вісбаденського питальника до методу позитивної психотерапії і сімейної психотерапії, розробленого Н. Пезешкіаном при співробітництві Х. Дайденбаха. Воно проводилося на молодих сім'ях, з яких один чи обоє членів є студентами Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, і було спрямоване на виявлення причин виникнення подружніх конфліктів у молодих сім’ях. Вибірка становила 29 молодих подружніх пар. Однією з найважливіших для нашого дослідження була теза про те, що неузгодженість норм та способів поведінки партнерів є однією з причин виникнення подружніх конфліктів у молодій сім'ї. Зокрема, неузгодженість може виникати через значну різницю у вираженості у партнерів наступних поведінкових норм і правил, виділених Н. Пезешкіаном: акуратності, охайності, пунктуальності, ввічливості, чесності, працелюбності, надійності, ощадливості, покірності, справедливості, вірності, терпіння, розподілу часу, частоти контактів, довіри, надії, ніжності, сексуальності, любові, віри, фантазії, ставлення до власного тіла, до батьків як прикладу, зразка для наслідування.

Відповідно до результатів нашого експериментального дослідження найбільше конфліктів у молодих сім’ях виникає з приводу розподілу часу, справедливості, охайності, ставлення до батьків як прикладу для наслідування. Важливо також відмітити, що 2/3 досліджуваних подружніх пар мають конфліктні взаємини. Загалом, ми виділили такі групи сімей у залежності від кількості сфер емоційного напруження у стосунках між партнерами: неконфліктні, проблемні, конфліктні.

З метою формування у молоді навичок конструктивного розв'язання міжособистісних конфліктів у подружніх взаєминах ми розробили тренінгову програму на тему: «Конструктивне вирішення конфліктів у сімейних взаємостосунках». Вона спрямована на гармонізацію когнітивної, афективної і поведінкової підструктур особистості. Чітка структура та уніфікована етапність розгортання теми кожного заняття сприяє оптимальній організації роботи молоді, підвищенню її активності, готовності приймати і виконувати запропоновані завдання. У процесі реалізації тренінгової програми застосовуються такі основні методи: групова дискусія, рольові ігри психогімнастичні вправи, арттерапія. Психологічний зміст тренінгових занять, цікаві і різноманітні форми роботи, багатий методичний інструментарій викликають у молоді інтерес і бажання їх відвідувати.

Варто зазначити, що з метою попередження виникнення сімейних конфліктів психологи-консультанти часто використовують рекомендації, які мають психологічну основу. З огляду на це, нами були розроблені рекомендації, спрямовані на оптимізацію подружніх взаємин у молодій сім’ї, які включають основні вимоги до подружнього спілкування і конструктивного вирішення конфліктів.

Література

1. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование. – М.: Класс, 1999. – 243 с.

2. Андреева Т.В. Психология современной семьи. Монография. – СПб.: Речь, 2005. – 436 с.

3. Бейкер К. Теория семейных систем М. Боуена: [Ст. амер. психолога] // Вопросы психологии. – 1991. – №6. – С. 155–164.

4. Бендлер Р., Гриндер Д., Сатир В. Семейная терапія и НЛП. – М.: Інститут общегуманитарных исследований. – 243 с.

5. Большой психологический словарь/ Сост. и общ. Ред. Б. Мерещяков, В. Зинченко, СПб. ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с. (Проэкт «Психологическая энцыклопедия»).

6. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия: Краткий лекционный курс. – СПб.: Речь, 2001. – 144 с.

7. Вишневецкая В.Н. Экспериментальное исследование психологических особеностей антиципации супругами развития своих отношений // Вісник Дніпропетровського університету. – Дніпропетровськ. – 2000. – Вип. 5. – С. 32–41.

8. Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические проблемы диагностики супружеских отношений // Вопросы психологии. – 1985. – №5 – С. 110–116.

9. Гребенников И.Ф. Основы семейной жизни. М.: Просвещение, 1991. – 153 с.

10. Джордж Рики, Кристиани Тереза Консультирование: теория и практика / Пер. с англ. А. Шадура. – Изд-во Эксимо, 2002. – 448 с. (Серия «Искусство консультирования»)

11. Елизаров А.Н Основы индивидуального и семейного психологического консультирования. Учебное пособие. – Москва, 2003. – 335 с.

12. Желдак И.М. Искусство быть семьей. Практическое пособие. М., 1998. – 75 с.

13. Кабанов М.М., Личко А.Е., Смирнов В.Н. Методы психологической диагностикии коррекции в клинике.‑Л., 1983. – 310 с.

14. Калашник Т.И. Метод позитивной психотерапии в груповой и индивидуальной психокорекции. – Одесса – Черкассы – Висбаден, 2000. – 73 с.

15. Калмыкова Е.С. Психологические проблемы первых лет супружеской жизни // Вопросы психологии. – 1983. – №3. – С. 83–89.

16. Ковальова Л. Психологічні аспекти подружніх конфліктів. Матеріали студентської наукової конференції, присвяченої 170‑річчю з дня народження Ю. Федьковича (12–13 травня 2004). – Чернівці, 2004. – С. 143–144.

17. Ковалев С.В. Психология современной семьи. М.: Просвещение, 1988. – 185 с.

18. Кошечко Н.В. Тренінг «Молодь вибирає конструктивний конфлікт» // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №7–11.

19. Кравець В.П. Психологія сімейного життя: Навч. пос. Част. I. – Тернопіль, 1995. – 696 с.

20. Кравець В.П. Психологія сімейного життя: Навч. пос. Част. II. – Тернопіль, 1995. – 696 с.

21. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний / Пер. с чесшского. М.: Медицина, 1991. – 275 с.

22. Левкович В., Зуськова О., Методика диагностики супружеских отношений // Вопросы психологии. – 1987. – №4. – С. 128–134.

23. Лисенко О.В. Модификация методики исследования особенностей межличностного восприятия в конфликтной ситуации // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №5. – С. 23–27.

24. Минухин С., Фишман Ч. Техники семейной терапии / Пер. с англ. А.Д. Иорданского. – М.: Независимая фирма «Класс», 1998. – 304 с. (Библиотека психологии и психотерапии).

25. Молода сім’я: проблем та умови її становлення / За ред. проф. А.Й. Капської, – К.: ДЦССМ, 2003. – 184 с.

26. Москаленко В.В. Конфлікт // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №5. – С. 13–16.

27. Навайтис Г. Парадигмы семейной психодиагностики // Мир психологии. – 2003. – №3. – С. 231–236.

28. Навайтис Г. Семья в психологической консультации. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 1999. – 224 с. (Серия «Библиотека педагога-практика»).

29. Основы психологии: Практикум / Ред.-сост. Л.Д. Столяренко. Изд‑е 5‑е. – Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2004. – 704 с. (Серия «Высшее образование»).

30. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни: тренинг разрешения конфликтов. – СПб.: Речь, 2001. – 288 с.

31. Пезешкиан Н. Торговец и попугай. Восточные истории и психотерапия: Пер. с нем. / Общ. ред. А.В. Брушлинского и А.З. Шапиро, предисл. А.В. Брушлинского, коммент. А.З. Шапиро. – 98 с.

32. Пезешкиан Н. 33 – и одна форма партнерства: Пер. с нем. – М.: Медицина, 1998. – 228 с.: ил.

33. Психология семьи. Хрестоматия: Учебное пособие для факультетов психологии, социологии, економики и журналистики/ Ред. Д.Ф. Райгородский. – Самара: БАХРАК. – М., 2002. –752 с. (Психология семейных отношений).

34. Психология. Словарь/ Под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2‑е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. –174 с.

35. Психотерапевтическая энцыклопедия / за ред. Карвасардского. – СПб. Питер. Ком, 1999. – 752 с. (Серия «Мастера психологии»).

36. Сатир В. Как строить себя и свою семью. – М., 1992. – 96 с.

37. Сатир В. Психотерапия семьи. – СПб.: Речь, 2000. – 283 с. (Психотерапия на практике).

38. Семья в психологической консультации: Опыт и проблемы психологического консультирования/ НИИ общ. и пед. психологии АПН ССР; [А.А. Бодалев и др.]; Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. – М. Педагогика, 1989. – 206 с.

39. Семягина О.С., Эткинд А.М. Применение цветового теста отношений при изучении неврозогенной семьи // Вопросы психологии. – 1991. – №3. – С. 80–85.

40. Сімейний кодекс України. За станом на 19 вересня 2005 року. З додатком за станом на 22 вересня 2005 року // Верховна Рада України: Офіційне видання. – К.: Парламентське видавництво, 2005. – 84 с. (Бібліотека офіційних видань).

41. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. – М., 1989. – 132 с.

42. Сысенко В.А. Устойчивость брака. Проблемы, факторы, условия. М.: Мысль, 1981. – 156 с.

43. Смехов В.А. Опыт психологической диагностики и коррекции конфликтного общения в семье // Вопросы психологии. – №4. – 1985. – С. 34.

44. Соколова Е.Т. Модификация теста Роршаха для диагностики нарушений семейного общения // Вопросы психологии. – 1985. – №4. – С. 145–150.

45. Торохтий В.С. Методика диагностики психологического здоровья семьи // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9. – С. 30–37.

46. Шерман Р., Фредман Н., Структурированные техники семейной терапии: Руководство /Пер. с англ. А.З. Шапиро. – М.: Независимая фирма «Класс», 1997. – 336 с. (Библиотека психологии и психотерапии).

47. Шнейдер А.Б. Психология семейных отношений: Курс лекций. – М.: Апрель-Пресс, 2000. – 512 с. – (Сер. «Кафедра психологии»).

48. Шнейдер Л.Б. Пособие по психологическому консультированию: Учебное пособие. – М.: Ось‑89, 2003. – 272 с.

49. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи СПб.: Питер, 1999. – 656 с. (Сер. «Мастера психологии»).

50. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В.В. Семейная психотерапия. Л.: Медицина, Ленинградское отделение, 1990. – 490 с.

Додаток А

Дискограма стилю міжособистісної поведінки Т. Лірі

Додаток Б

Інструкція

На наступних сторінках вам пропонуються твердження і висловлювання, які потрібно оцінити. Оцінюючи їх, ви не можете зробити щось «неправильно», тому що кожна людина має право на свою власну думку. Ви можете вибрати будь-яку відповідь з чотирьох варіантів:

1. Якщо ви згідні з якимось твердженням, поставте хрестик зліва (перша колонка), під словом «так».

2. Якщо ви не згідні з якимось твердження, поставте хрестик справа (четверта колонка), над словом «ні».

Може так статися, що вам важко, як повністю підтвердити, так і відкинути якесь висловлювання, оскільки воно може бути для вас правильним чи неправильним лише за певних умов. У цих випадках у вас є дві можливості:

3. Якщо ви схиляєтесь до того, що якесь твердження більше підходить вам, ніж не підходить, то ви можете поставити хрестик ближче до «так» (друга колонка).

4. Якщо ви швидше всього не згідні з якимось твердженням, ніж можете підтвердити його, то поставте хрестик ближче до «ні» (третя колонка).

Будь-ласка, виберіть для кожного висловлювання один варіант відповіді. Оскільки ви не можете відповісти «неправильно», не думайте довго, а швидко відзначайте свої відповіді одна за одною.

Слова «батьки», «батько», «мати» означають, насамперед, ваших батьків. Якщо ж ви росли здебільшого у родичів, в сім’ї опікунів чи прийомних батьків, а також у дитячому будинку, то слова «батьки», «батько», «мати» означають у такому випадку тих вихователів, які відігравали для вас роль батьків (наприклад, бабуся, дядько, сестра, сусід, няня, вихователь дитячого будинку і т.д.)

Будь-ласка, тепер починайте працювати. Ми гарантуємо, що всі ваші відповіді залишаться в таємниці.