Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Кожедуб Олена василівна
УДК 316.4: 355.235"377"
Динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу
22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис:
Робота виконана на кафедрі соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник доктор соціологічних наук, доцент Цимбалюк Наталія Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальних структур та соціальних відносин, м. Київ.
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Лукашевич Микола Павлович, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, завідувач кафедри соціології і соціальної роботи, м. Київ кандидат соціологічних наук Полюга Василь Андрійович, Одеський ордена Леніна інститут Сухопутних військ, начальник навчальної лабораторії кафедри управління повсякденної діяльності військ (сил) та служби штабів, м. Одеса.
Захист відбудеться 24 березня 2008 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд.314.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий 22 лютого 2008 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Ю.О. Тарабукін
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Демократичні перетворення, що відбуваються у сучасному українському суспільстві, передбачають реформування Збройних Сил України та системи військової професійної освіти. Одним із проявів процесів їх соціальної трансформації стало створення навчальних закладів нового типу, серед яких важливе місце посідає вищий військовий навчальний заклад при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. Організація навчання у такому закладі освіти супроводжується змінами у характері життєдіяльності курсантів та суттєво впливає на процеси їх професійного становлення.
У сучасному освітньому просторі України вищий військовий навчальний заклад при цивільному вищому навчальному закладі представлений Військовим інститутом, що функціонує у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Його діяльність є унікальним соціальним процесом, що потребує наукового обґрунтування, розробки та визначення теоретичних засад.
Однією з головних ознак освітнього процесу у вищому військовому навчальному закладі при цивільному вищому навчальному закладі є модернізація організації соціального часу, його спрямованість на формування соціальної активності курсантів. Змістовні зміни службового та позаслужбового часу курсантів такого закладу освіти передбачають використання соціальних ресурсів вільного часу та культурно-дозвіллєвої діяльності.
Об’єктивні зміни у життєдіяльності курсантів пов’язані зі змінами структури їх вільного часу, змістовного наповнення та функціональної спрямованості їх культурно-дозвіллєвої діяльності.
У цих умовах особливої актуальності набуває дослідження впливу динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу на характер їх професійного становлення, формування їх ціннісних орієнтацій.
Незважаючи на значну кількість соціологічних досліджень, пов’язаних з аналізом проблем організації вільного часу представників різних соціальних груп, вільний час курсантської молоді, його структура, змістовне наповнення та функціональна спрямованість практично не досліджувались. Окремі соціологічні розвідки, присвячені аналізу проблем у сфері вільного часу та дозвілля військовослужбовців, не пояснюють усіх соціальних процесів, які відбуваються в цій царині. Недостатність таких дослід-жень у минулому пов’язана, насамперед, із закритістю військового середовища. Функціонування вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, створює умови для організації та проведення таких досліджень.
Сьогодні виникає нагальна потреба в обґрунтуванні наукових засад організації вільного часу та дозвілля курсантів, подоланні протиріч між усталеною системою організації вільного часу та дозвілля у вищому військовому навчальному закладі та реальними культурно-дозвіллєвими потребами курсантів.
Зазначена ситуація актуалізує наукову проблему, що полягає у невідповідності між необхідністю наукового обґрунтування соціально зумовленої структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при класичному університеті, її змістовного наповнення і функціональної спрямованості та недостатністю наукових знань щодо впливу соціальних факторів на динаміку структури вільного часу курсантів різних категорій.
Дослідження динаміки структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, базувалось на теоретичних засадах, розроблених класиками протосоціологічного періоду – Аристотелем, Т. Мором, Т. Кампанеллою, Ш. Фур’є, Р. Оуеном, А. Сен-Сімоном; представниками соціології вільного часу та дозвілля радянського періоду – С. Струміліним, Г. Пруденським, В. Патрушевим, Г. Орловим, Б. Грушиним, А. Неценко, В. Піменовою та іншими; представниками західної соціології вільного часу Ж. Дюмазедьє, Ж. Фурастьє, К. Робертсом, С. Паркером та іншими; представниками сучасної української соціології вільного часу – Л. Азою, В. Бочелюком, В. Пічею, І. Петровою, О. Сасиховим, О. Семашко, Н. Цимбалюк.
Вивчення динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу спонукало до використання результатів досліджень В. Артемова, В. Байкова, Л. Гордона, Б. Грушина, А. Земцова, Г. Зборовського, Е. Клопова, Б. Мінца, В. Нечаєвої, Г. Орлова, В. Патрушева, В. Піменової, В. Пічі, Г. Пруденського, О. Сасихова, Е. Соколова, Н. Цимбалюк та інших науковців, які розглядали філософські, економічні, соціальні, психологічні, педагогічні та культурологічні аспекти вільного часу і дозвілля.
Належність курсантів вищого військового навчального закладу до соціальної групи “молодь” зумовила використання дисертантом теоретичних напрацювань Т. Гончара, М. Дрьоміна, М. Лукашевича, І. Мельникова, В. Пилипенка, А. Ручки, Г. Северухіної, А. Соколова, В. Талиньова, Ю. Трофімова, С. Цюлюпи, Т. Черніговець, М. Яницького, О. Ярової та інших науковців, які досліджували процеси соціалізації і формування ціннісних орієнтацій молоді; психолого-педагогічні аспекти вільного часу юнацтва та студентства.
Врахування того факту, що за професійною спрямованістю курсанти вищого військового навчального закладу належать до професійної групи “військовослужбовці”, спонукало до аналізу результатів досліджень Е. Афоніна, який вивчав соціальні та соціально-психологічні проблеми становлення Збройних Сил України; В. Полюги, який досліджував проблеми соціалізації і ціннісних орієнтації військовослужбовців; Ю. Рибіна й О. Яковлєва, які вивчали бюджет часу та вільний час військовослужбовців як фактори різнобічного розвитку їх особистості.
Мета дослідження: охарактеризувати динаміку структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів з врахуванням соціальних факторів, що зумовлюють її перебіг у сучасному вищому військовому навчальному закладі при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.
У рамках поставленої мети автором вирішувались такі завдання:
Розкрити зміст понять “вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”.
Проаналізувати соціальні погляди та концепції вільного часу як відображення динамічних змін у його структурі, що дасть можливість сформувати теоретичні засади дослідження структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу.
Визначити основні характеристики динаміки структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів (ХVІІІ–ХІХ ст) та курсантів військово-навчальних закладів (ХХ ст).
Дослідити орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність і встановити соціальні фактори, що зумовлюють динаміку їх змін.
Визначити структуру вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, та виявити соціальні фактори, що впливають на її динаміку.
Об’єктом дослідження є структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.
Предметом дослідження є динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.
Методи дослідження. У дисертації використано сукупність взаємодоповнюючих загальнонаукових і соціологічних методів. Так, використання методу концептуалізації сприяло визначенню змісту понять “вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”; застосування системного методу дало змогу розглядати вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, водночас і як структурний елемент їх соціального часу і, як систему, складові якої формують єдине ціле; структурно-функціональний метод допоміг встановити основні елементи структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті; використання методу аналізу соціологічної інформації сприяло становленню динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. Розв’язання наукових завдань дисертаційного дослідження було б неможливим без застосування загальнологічних (аналіз, синтез, узагальнення) й емпіричних (анкетування, експертне опитування, бюджетний метод дослідження часу) методів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше сформульовано визначення понять “вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, “структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті” та “динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, в яких, на відміну від існуючих визначень, враховано специфіку культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів; вільний час курсантів представлений системою взаємопов’язаних часових витрат на різні види культурно-дозвіллєвої діяльності, а динаміка структури вільного часу курсантів визначена як соціальний процес, що характеризує зміни його внутрішньої будови, змістовного наповнення та функціональної спрямованості;
узагальнено соціально-історичний досвід організації вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії та культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР. Це дало підстави для встановлення тенденцій змін у динаміці структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів, а саме: а) визначення у структурі вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії таких елементів, як час творчої діяльності, час спортивної діяльності та час фізичної трудової діяльності, яка розглядалась як елемент культурно-дозвіллєвої діяльності; б) виокремлення у структурі вільного часу курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР таких елементів, як час масово-політичної діяльності, час культурно-просвітницької діяльності та час спортивно-масової діяльності;
встановлено, що динаміка структури вільного часу курсантів вітчизняного вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, визначається змістовно-функціональним ускладненням його структури, яка, на відміну від трьохелементних структур вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії та курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР, складається з семи елементів, а саме: часу діяльності, що сприяє соціалізації; часу комунікативної діяльності; часу спортивно-оздоровчої діяльності; часу інформаційно-просвітницької діяльності; часу творчо-розвиваючої діяльності; часу рекреаційної діяльності; часу гедоністичної діяльності;
отримало подальшого розвитку дослідження орієнтацій курсантів вищого військового навчального закладу на культурно-дозвіллєву діяльність. Визначено, що орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність пов’язані з готовністю до цілеспрямованої культурно-дозвіллєвої діяльності, активного використання її видів та форм, яка має на меті задоволення інформаційно-пізнавальних, творчо-розвиваючих, спортивно-оздоровчих, комунікативних, рекреаційних та гедоністичних потреб;
вперше в сучасній соціологічній науці досліджено динаміку структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, та доведено, що зміни у внутрішній будові вільного часу курсантів відбуваються під впливом певних соціальних факторів, серед яких особливого значення набувають культурні, територіальні й освітні фактори.
Практичне значення отриманих результатів. Результати даного дослідження, а саме: визначена і науково обґрунтована дисертантом структура вільного часу курсантів; характеристики його динаміки; виявлені в процесі роботи соціальні фактори розвитку структури вільного часу, можуть бути використані під час розробки програм підвищення кваліфікації офіцерів-вихователів (заступників командирів роти з гуманітарних питань, офіцерів-психологів, офіцерів-політологів); модернізації планів виховної роботи відділів та відділень з гуманітарних питань військових частин та установ Збройних Сил та інших військових формувань України.
Практичні висновки дисертаційної роботи можуть бути застосовані в процесі розробки навчальних дисциплін “Соціологія армії” і “Соціологічні та психологічні проблеми організації вільного часу та дозвілля військово-службовців”.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались автором на трьох міжнародних конференціях (“Сучасні проблеми науки та освіти” 30 квітня–10 травня 2004 р.; “Шевченківська весна – 2004”; “Акмеологія – наука ХХІ століття” 4–5 квітня 2005 р) та двох всеукраїнських (“Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” 24–25 листопада 2005 р.; “Перший крок у науку” 29–30 березня 2007 р) і на методологічному семінарі факультету соціології та психології КНУ імені Тараса Шевченка (2007 р).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у п’яти працях автора, опублікованих у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України як фахові з соціологічних наук.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, дев’яти додатків та списку використаних джерел, що нараховує 187 найменувань. Зміст роботи викладено на 198 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі дисертантом обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, розкрито його наукову новизну, охарактеризовано практичне значення, наведено відомості про апробацію дослідження та публікації за темою дослідження.
У першому розділі роботи “Теоретичні основи дослідження динаміки структури вільного часу” розглядається еволюція наукових ідей і поглядів щодо соціальних аспектів вільного часу, його основних елементів, змісту і функцій, що дало можливість з’ясувати структуру та зміст вільного часу суспільства на різних етапах його розвитку. Автором розкривається взаємозв’язок між структурою, змістовним наповненням та функціональною спрямованістю структурних елементів вільного часу і ступенем роз-витку суспільства.
Визначається, що структура, змістовне наповнення та функціональна спрямованість структурних елементів вільного часу представників первісного суспільства зумовлені особливостями трудової діяльності. Встановлено, що структурними елементами вільного часу представників первісного суспільства є час відпочинку та час виконання різноманітних ритуалів.
В умовах рабовласницького суспільства, внаслідок його стратифікації, спостерігається урізноманітнення змістовного наповнення та функціональної спрямованості вільного часу. Це спричинило виділення у структурі вільного часу двох елементів – часу дозвілля та часу “більш піднесеної діяльності” (Аристотель), що виконують рекреаційну, розважальну та розвиваючу функції.
Зафіксовано суттєві відмінності у змістовному наповненні та функціональній спрямованості вільного часу представників різних соціальних груп феодального суспільства періоду середньовіччя. Автором доводиться, що стратифікаційні процеси зумовлюють динаміку структури вільного часу, яка проявляється у змістовно-функціональному урізноманітненні культурно-дозвіллєвої діяльності представників різних соціальних груп феодального суспільства середньовічної Європи. Зазначається, що їхній вільний час зазнає потужного релігійного впливу.
З’ясовано характер, напрямки та форми діяльності еліти суспільства у просторі вільного часу, що зумовило виокремлення у структурі вільного часу верхівки феодального суспільства таких елементів: часу розваг і часу піднесеної діяльності.
Визначено залежність змісту вільного часу нижчих верств феодального суспільства від річного господарського циклу, природничого та церковного календарів, що обумовило виділення у структурі вільного часу таких елементів: час відпочинку, час розваг, час творчої діяльності, час комунікативної діяльності, час релігійної діяльності.
У творах ранніх утопістів (Т. Мор та Т. Кампанелла) було вперше визначено якісно новий взаємозв’язок між культурно-дозвіллєвою та трудовою діяльністю, між вільним і робочим часом. Зазначений взаємозв’язок проявлявся в обмеженні обсягів робочого часу (до чотирьох–шести годин) та розширенні функціональної спрямованості структурних елементів вільного часу. Останній був представлений такими елементами: час творчої діяльності, час інтелектуальної діяльності, час комунікативної діяльності, час ігрової діяльності, час гедоністичної діяльності. Особливістю структури вільного часу у даній моделі було підсилення дії розвиваючої функції вільного часу та послаблення відновлюючої.
Зазначається, що у творах пізніх утопістів (К. Сен-Сімон, Ф. Фур’є, Р. Оуен), порівняно з поглядами їх ранніх колег, вільний час позбавляється рекреаційної функції. Науковці пропонують вирішувати проблеми рекреації змінюючи види трудової діяльності. Такий концептуальний підхід та аналіз змісту культурно-дозвіллєвої діяльності представників утопічних суспільств дав підстави для виділення у структурі вільного часу таких елементів, як час наукової діяльності, час пізнавальної діяльності, час інформаційної діяльності, час комунікативної діяльності, час образотворчої діяльності, час наглядової діяльності.
Доведено, що теоретичні пошуки науковців суспільства періоду становлення та розвитку капіталізму були спрямовані на визначення сутності, структури, змісту та резервів вільного часу, функціональна спрямованість якого є наслідком соціально-економічного, науково-технічного, культурного розвитку суспільства (К. Маркс). У структурі вільного часу виділено такі елементи: час “задоволень та дозвілля”, час “піднесеної діяльності” та час “вільної праці в домашньому колі для потреб своєї сім’ї”. Функціональним призначенням вільного часу стає відновлення життєвих сил, розвиток інтелектуальних і фізичних здібностей; задоволення комунікативних, сімейно-побутових і соціальних потреб.
Наступним етапом у дослідженні динаміки структури вільного часу став аналіз поглядів, ідей і концепцій вільного часу сучасних західних соціологів вільного часу. Так, у концепції цивілізації дозвілля (Ж. Дюмазедьє) зафіксовано швидке збільшення обсягів вільного часу представників усіх соціальних груп, зростання цінності вільного часу та його автономізація. Трудова та культурно-дозвіллєва діяльність міняються місцями. Праця перестає бути “першою життєвою потребою” і стає лише засобом для самореалізації індивіда, яка здійснюється саме в дозвіллєвій діяльності, надаючи їй соціального значення та самоцінності.
Встановлено, що структура вільного часу представників індустріального суспільства характеризується появою таких нових елементів, як час демонстраційно-споживацької діяльності (Т. Веблен), час суспільних занять, час релігійних занять, час інтелектуальних занять, час артистичних занять, час любовних справ і танців, час різних задоволень (П. Сорокін); час профспілкових і політичних справ, час неорганізованих розваг, час організованого відпочинку, час суспільних турбот, час дозвілля (Е. В’єганд); час напівдозвілля (Ж. Дюмазедьє); час розваг (Ш. де Лоов).
З’ясовано, що дослідження структури вільного часу, здійснені науковцями радянської доби (С. Струміліним, Г. Пруденським, В. Патрушевим, В.
10-09-2015, 14:37