Реферат
На тему
Досвід соціальної роботи з девіантними підлітками в країнах Західної Європи й США
План
1. Вступ
2. Програми й технології соціальної роботи з девіантними підлітками в Голландії
2.1 Проект Thuislozen Team (TT) - робота з бездомною молоддю, із бродяжництвом підлітків.
2.2 Проект Yoorkoming Thuisloosheid (VT) - робота із запобігання втеч із інтернатів.
2.3 Проект Halt - робота з підлітками, що допустили дрібні крадіжки або акти вандалізму.
2.4 Проект Stichting psychologisch pedagogisch instituut (PPI) - робота з учнями, що кинули або збираються кинути школу.
2.5 Проект Family First (FF) - робота з неблагополучними родинами, щодо яких органами влади вирішується питання про позбавлення батьківських прав.
2.6 Проект Home Video Training (HVT) - робота з поліпшення взаємин між її членами, допомога в рішенні проблем, пов'язаних з вихованням дітей.
7. Проект Nieuwe Perspectieven (NP) - робота з підлітками засудженими умовно.
3. Соціальна робота з неповнолітніми правопорушниками й підлітками «групи ризику» у США
4. Служби допомоги для неповнолітніх з поводженням, що відхиляється, у Німеччині.
Висновок
Список літератури
1. Вступ
Робота з важкими дітьми й підлітками є обов'язковим компонентом загальної соціальної роботи в багатьох країнах Західної Європи й США. Таких дітей відносять до «групи ризику», тобто, такий, у якій висока ймовірність здійснення протиправних дій. До цієї групи ставляться діти, що тікають із будинку, школи, кинуті батьками, що випробували насильство, що вживають алкоголь і наркотики, що займаються проституцією. Робота з ними за рубежем будується, як правило, на основі цілого ряду програм. Характерною рисою цих програм роботи з важкими дітьми й підлітками в країнах Заходу й США є її превентивний характер. Орієнтація на запобіжні заходи ґрунтується на розумінні того, що чим більше часу проходить до моменту надання допомоги дитині в кризовій ситуації, тим складніше усунути наслідку.
Ціль роботи: Вивчити й узагальнити досвід закордонних країн з девіантними підлітками. Зупинитися докладно на досвіді роботи в Голландії, проаналізувати програми, їхню спрямованість і основну мету, перелічити категорії підлітків, що попадають у зону уваги соціальних служб, зробити висновки.
2. Програми й технології соціальної роботи з девіантними підлітками в Голландії
Голландія вважається однієї із самих благополучних країн Західної Європи. І все-таки, незважаючи на те, що рівень життя в Голландії дуже високий, тут існують проблеми підліткової й молодіжної злочинності, бродяжництва й вандалізму. Правопорушення молоді в цій країні зв'язані, в основному, з некорінним населенням. До числа важких підлітків і молодих людей найчастіше ставляться вихідці з Туреччини, Марокко, Антильських островів.
Соціальна робота з важкими дітьми й підлітками здійснюється по декількох програмах (проектам).
2.1 Проект Thuislozen Team (TT) - робота з бездомною молоддю, із бродяжництвом підлітків
Цей проект був впроваджений в 1992 році. У різних містах Голландії створені спеціальні бюро, що займаються цією діяльністю Бюро ТТ у Роттердамі має в штаті чотирьох соціальних працівників, які ведуть одночасно з 28 підлітками. При цьому вони залучають до своєї роботи інших фахівців, наприклад наркологів психологів.
Основний контингент проекту - молоді люди у віці до 25 років, що не мають протягом трьох місяців постійного місця проживання, що не зробили злочинів, але замічені органами правопорядку. Фахівці цієї служби не вживають яких-небудь насильницьких способів залучення бездомних підлітків у систему своєї роботи: викликів по повістках, примусових приводів. У бюро ТТ приходять тільки ті підлітки, які насправді хочуть змінити своє життя, хто готовий прийняти допомогу й одночасно взяти на себе відповідальність за реалізацію своїх життєвих планів. Як пишуть джерело. У цей час існує запис підлітків на включення в систему роботи бюро ТТ.
2.2 Проект Yoorkoming Thuisloosheid (VT) - робота із запобігання втеч із інтернатів, а також конфліктних ситуацій, що виникають між співробітниками інтернату і його вихованців
Слід зазначити, що робота з даного проекту тісно перетинається із проектом ТТ, оскільки 70% всіх бурлак - колишні вихованці інтернатів. У Голландії існують різні види інтернатів, деякі з них нагадують наші, російські. Вони також створені органами утворення або соціального захисту населення, у них постійно проживають 100, 200 і більше вихованців. Діти, що проживають у них, відвідують звичайну міську школу.
Є інтернати, створені з ініціативи недержавних благодійних організацій або окремих осіб і за підтримкою державних і місцевих органів влади. У таких, як правило, проживає від 8 до 12 вихованців. Вони скоріше нагадують молодіжний гуртожиток. Кожний вихованець має окрему кімнату, що він улаштовують за своїм розсудом, сам роблять ремонт і збирання. Мають право приймати гостей. Гарантом порядку й дисципліни є погроза виключення підлітка із проекту VT, що означає для кожного втрату життєвих перспектив. У такому інтернаті є побутові приміщення, хлопці вчаться господарювати, розраховувати бюджет, що складається зі скромного соціального посібника, є приміщення, де проводяться різні заняття адаптаційно-навчального характеру, тренінги, організується спільне дозвілля.
2.3 Проект Halt - робота з підлітками, що допустили дрібні крадіжки або акти вандалізму
Даним проектом охоплено 79% території Голландії. Суть цього проекту полягає в тім, що підліткові, що зробив правопорушення, пропонується відшкодувати матеріальний або моральний збиток власною працею. Він може відмовитися, але в цьому випадку буде мати справа з місцевими органами правопорядку. Судимість у Голландії, як відомо, має серйозні соціальні наслідки, тому що в у цьому випадку виникають складності при надходженні у вищий навчальний заклад і на роботу.
Всі правопорушення перевіряються в поліції за наступними критеріями:
1. величина нанесеного збитку не повинна перевищувати певної суми (приблизно тисячу доларів);
2. якщо це друге правопорушення, то воно повинне бути зроблене не раніше, ніж через рік після першого;
3. третє правопорушення виключає можливість участі підлітка в проекті Halt. У цьому випадку участь у програмі можливо тільки за рішенням органів юстиції.
Якщо правопорушення задовольняє цим критеріям, то матеріали по підлітку з поліції направляються в бюро Halt. Працівник бюро виступає як посередник, намагаючись знайти компроміс між родителями підлітка, потерпілим і прокуратурою. Підліткам пропонується кілька варіантів усунення наслідків правопорушення, домовленість оформляється документально, і бюро стежить за його виконанням всіма сторонами. У випадку відмови дається хід протоколу про правопорушення.
Відповідно до договору підліток зобов'язаний: принести вибачення потерпілим, відшкодувати збиток, відвідувати заходу, спрямовані на підвищення правової грамотності. Найпоширенішими способами відшкодування заподіяного збитку є:
- пряме усунення результатів правопорушення (миття, фарбування стін);
- робота в організації, який нанесена втрата (наприклад, у магазині);
- відшкодування збитку грошима, заробленими самим підлітком на суспільних роботах (наприклад, за ушкодження автомобіля).
2.4 Проект Stichting psychologisch pedagogisch instituut (PPI) - робота з учнями, що кинули або збираються кинути школу
Цей проект працює по наступних напрямках:
1. допомога підліткам, що навчаються у звичайній школі, але, що втратили з нею всякі зв'язки;
2. допомога підліткам, що не втратили зв'язку зі школою, але в наявності ознаки дезадаптації (відставання в навчанні, високий рівень конфліктності);
3. спеціальна школа для підлітків, які внаслідок різних причин не можуть повернутися до регулярних занять у звичайній школі.
Наприклад, у комплексі PPI у північному районі Амстердама постійно працюють, крім адміністрації й технічного персоналу, соціальний працівник, два психологи, чотири ортопеди, діяльність яких те саме що діяльності нашого звільненого класного керівника, учителі-предметники, майстри виробничого навчання. Усього в бюро працює 22 співробітника.
Робота зазначеного проекту має й свої проблеми. Наприклад, педагоги вважають, що доцільно сконцентрувати соціальних працівників і психологів, що працюють у штатах шкіл, в PPI. Робота безпосередньо в школах повинна вестися на договірних засадах між PPI і директорами шкіл. Проблема в тім, що праця соціальних працівників і психологів у школах оплачуються міністерством утворення, а робота з дітьми, що кинули школу в PPI - міністерством по справах молоді.
2.5 Проект Family First (FF) - робота з неблагополучними родинами, щодо яких органами влади вирішується питання про позбавлення батьківських прав
Як правило, це неповна родина, у якій мати (звичайно не голландського походження) веде асоціальний спосіб життя. Представники влади, що курирують цю родину, ухвалюють рішення щодо позбавленні матері батьківських прав і підготовляють документи. Але, перш ніж дати справі хід, пропонують матері співробітництво із соціальним працівником, що працює по проекті FF. Виключення становлять критичні випадки, що загрожують життя дітей. Рішення працювати по проекті приймається матір'ю добровільно. Коли місцеві влади, що контролюють результат (але не процес), переконуються, що мати здатна займатися вихованням дітей, вони ліквідують раніше підготовлені документи про позбавлення батьківських прав. За даними статистики 11% родин вертаються в початкову асоціальну ситуацію (вихідний кризовий стан).
2.6 Проект Home Video Training (HVT) - робота з поліпшення взаємин між її членами, допомога в рішенні проблем, пов'язаних з вихованням дітей
Рекомендації звернутися до фахівців HVT батьки можуть одержати від адміністрації школи або від органів правопорядку. Батьки можуть і самі звернутися в бюро зі своєї ініціативи. Але в кожному разі робота ведеться по добровільній згоді всіх дорослих членів родини. Відповідно до взаємної домовленості, у родину приходить соціальний працівник з відеокамерою. Дорослі й діти заздалегідь підготовлені до того, що він не має наміру порушувати їхній звичайний порядок життя. Зйомка ведеться невеликими фрагментами. Після зйомки влаштовується загальний перегляд і обговорюється поводження членів родини. При цьому соціальний працівник концентрує увагу членів родини на позитивних моментах спілкування. Робота завершується, коли члени родини й об'єктивні дані говорять про істотне поліпшення ситуації.
Робота із проектів FF і HYT здійснюється в Амстердамі соціальним центром (аналогічно центру допомоги родині й дітям у Росії).
2.7 Проект Nieuwe Perspectieven (NP) - робота з підлітками засудженими умовно
Основний контингент цього проекту - молоді люди у віці 14-25 років, що мають проблеми з органами правопорядку. У сферу уваги проекту вони попадають різними шляхами: через поліцію, направляються зі шкіл і інших установ. Більшість із них - вихідці із країн Азії й Африки. Необхідно помітити, що останнім часом голландські фахівці стурбовані також проблемою молоді російського походження. Зокрема, вони відзначають, що росіяни молоді люди дуже замкнуті, у соціальні служби самі не звертаються й спілкуються з ними поки тільки волонтери, а не професійні соціальні працівники.
У сферу уваги розглянутого проекту не включені дівчини, що займаються проституцією, ними в Амстердамі займається спеціальна молодіжна поліція й суд.
Робота з парубком відбувається в такий спосіб. Напрямок підлітка в районне відділення NP виробляється в той момент, коли рішення про його карний, адміністративний або інший вид покарання по суті вже прийняте й документально оформлено. Парубку пропонується стати клієнтом NP для того, щоб не збільшити ситуацію. Робота розрахована на 4-6 місяців. По статистиці 74% підлітків успішно реабілітується в соціальному відношенні, 24% підлітків роблять повторні правопорушення.
Аналіз джерел, що описують роботу голландських фахівців з важкими дітьми, дозволяє, виділити деякі принципові моменти, на яких базується більшість представлених проектів і технологій.
1. Особливості організації роботи.
Міністерство, або місцева адміністрація тільки формулюють проблему, на конкурсній основі розглядають проекти й визначають виконавця. Роль міністерств і місцевої влади полягає також у пошуку, виділенні, контролі засобів і результатів застосування обраної технології. Безпосередня робота з кожного проекту ведеться недержавними організаціями. Варто підкреслити що:
- робота з кожного проекту спрямована на певну, строго обмежену групу;
- кожний проект спрямований на рішення проблем конкретного підлітка і його родин;
- робота з кожного проекту ведеться на сугубо добровільних початках;
- всі проекти виключають зі сфери своєї уваги підлітків-наркоманів і підлітків з важкими психічними проблемами (для визначення цього контингенту проекти залучають наркологів, психологів, психіатрів і ін.);
- у роботі з підлітками використовуються два шляхи: «м'який», що включає бесіди, установлення контактів та ін. і «твердий» шлях, коли застосовуються штрафи, приміщення в спеціалізовані установи. І в тім, і в іншому випадку в профілактичній роботі бере участь поліція;
- багато проектів передбачають широку рекламу своєї діяльності, мають фірмовий стиль, емблему, девіз, можливість орендувати рекламний час у ЗМІ.
2. Етапи безпосередньої роботи з підлітком.
Умовно роботу з кожного проекту можна розділити на два етапи. Перший пов'язаний з діагностикою, що містить у собі вивчення ситуації, що зложилася навколо підлітка (положення в родині, школі, середовищі вільного часу) і вивчення мотиваційної сфери наймолодшої людини (він сам визначає значимі для нього проблеми, наприклад, труднощі взаємин або професійного самовизначення). Цей етап завершується складанням разом з підлітком і його родиною плану рішення виниклої проблеми й висновком контракту між бюро й клієнтом. Контракт передбачає тільки моральну відповідальність, він не має юридичної чинності.
Другий етап - рух за виробленим планом, що містить у собі колись всі психосоціальну допомога шляхом регулювання ситуації навколо підлітка. Паралельно ведеться робота з розвитку навичок і вмінь самого підлітка.
3. Роль соціальних працівників.
Соціальний працівник є ключовою фігурою всіх проектів. Взагалі в Голландії дуже високий престиж даної професії. Майже всі соціальні працівники бюро мають вище утворення. Примітно, що вони працюють одночасно з невеликою кількістю клієнтів. Це дозволяє зробити роботу адресної. Наскільки вистачає засобів і фахівців, стільки клієнтів задіяне в роботі. Існує конкурс на участь у роботі із проекту. Це, природно, підсилює бажання підлітків працювати в ньому.
Парубок, що бере участь у роботі проекту, має можливість зв'язатися із соціальним працівником у будь-який час доби. У цілому, основні обов'язки соціального працівника по зазначених проектах полягають у встановленні довірчих відносин, ретельному вивченні ситуації й особистісних особливої клієнта, складанні плану роботи, контракту, у встановленні й координації контактів із працівниками різних установ, у забезпеченні прогресу в роботі й допомозі з боку соціального оточення.
Необхідно помітити, що, крім соціальних працівників, що працюють безпосередньо в бюро допомоги різним підліткам, у Голландії існують і інші категорії соціальних працівників, що займаються реабілітацією важких дітей. Наприклад, є дільничні соціальні працівники, що діють у громаді й будинках (один дільничний опікує, як правило, 1-2 удома з 250-280 квартирами), соціальні працівники, що працюють у лікувальних, освітніх установах, у місцевих державних соціальних службах. Важкими підлітками займаються також численні суспільні й посередницькі організації, які на час, залежно від ситуації, створюють у громаді різні оперативні загони, бригади розвитку, цільові групи. Все це дозволяє голландським фахівцям здійснювати роботу з підлітками повсякденно за місцем проживання й навчання дітей.
3. Соціальна робота з неповнолітніми правопорушниками й підлітками «групи ризику» у США
В 70 роки в США минулому зроблені реформи в області судочинства для неповнолітніх. В 1974 році конгрес прийняв закон про суди для неповнолітніх і профілактиці підліткової злочинності, що переніс акцент із судової відповідальності неповнолітніх, що зробили дрібні карні й цивільні правопорушення, на виправлення їх за місцем проживання. Цей закон установлював тривалість перебування неповнолітніх, що зробили цивільні правопорушення, у виправних установах, заохочував альтернативні міри покарання замість тюремного ув'язнення для підлітків карні злочини, що зробили дрібні, і призивав до створення служб для виправлення підлітків на основі спеціальних програм. Закон також забороняв спільне перебування у в'язниці дорослих і підлітків і проголосив профілактику як пріоритетна мета.
Цей факт послужив стимулом для розвитку спеціальних служб для неповнолітніх правопорушників і важких підлітків і створенню різних програм для роботи з ними.
Більшу роль у цьому зіграли й проведені експерименти, наприклад, у штаті Массачусетс. У цьому штаті були закриті виправні установи, підлітки-правопорушники були випущені на 2 місяці на волю. Результати експерименти були такі:
- у тих місцях, де були створені різноманітні умови для виправлення, адаптація підлітків пройшла більш успішно;
- незважаючи на велику кількість правопорушників, що повернулися додому, істотного росту злочинів не відбулося;
- масове виправлення було досягнуто «навіть без підготовки громадськості».
Експерименти, на думку фахівців, довели ефективність виправлення хлопців за місцем проживання, хоча аж до сьогоднішнього дня йдуть суперечки із приводу покарання підлітків за зроблені провини.
Термін «за місцем проживання» використовується для позначення центрів виправлення, бюро молоді, прийомних будинків, пансіонів сімейного типу й відділень для підлітків у психіатричних клініках. Всі ці установи, зрозуміло, відрізняються рівнем і характером послуг, але є загальні риси, які властиві всім типам програм даних установ. Основна мета полягає в створенні сприятливої взаємодії індивіда з навколишнім соціальним середовищем. Всі програми будуються на участі неповнолітнього в певних акціях і заходах з метою включення його в повсякденну діяльність.
У літературі виділяють три типи програм.
1. Базові програми поліції.
2. Базові програми шкіл.
3. Базові програми судів по справах про неповнолітні.
Зупинимося докладніше на кожній із програм.
Перший контакт молодих людей із правоохоронною системою, як правило, відбувається в місцевій поліцейській ділянці. Саме від поліції багато в чому залежить кількість справ, переданих у суди для неповнолітніх.
Одна із проблем, по авторів, саме й полягає в тім, що на першій стадії роботи з неповнолітніми правопорушниками вся ініціатива віддана винятково на розсуді поліції. Поліцейські повинні стежити за виконанням закону, але іноді, як відзначається в літературі, вони занадто вільно розуміють свої обов'язки.
В останні роки в багатьох округах влади наймають поліцейських, що є фахівцями з роботи з неповнолітніми. Їхньої функції трохи ширше, ніж просто дотримання закону.
10-09-2015, 14:38