МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Контрольная работа

На тему

Удосконалення механізму регулювання зайнятості населення в регіоні

Київ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Проведення експерименту в Харківській області як аспект підвищення співпраці з роботодавцем

РОЗДІЛ П. Найбільш результативні форми співпраці з роботодавцями з метою підвищення ефективності працевлаштування безробітних громадян в регіоні

РОЗДІЛ Ш. Пріоритетність співпраці з роботодавцями – основний напрямок роботи служби зайнятості

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Харківщина - столиця Слобожанського краю, відомий осередок могутнього виробництва, сучасної науки, класичної освіти. Велике місто зі стародавніми традиціями, душа якого завжди остається молодою.

Вже не одне десятиріччя наш край є гармонійним поєднанням безмежних, багатих хлібом ланів, і величезного індустріального та промислового комплексу. Але, головним його надбанням назавжди залишаються ті, хто дає роботу, та висококваліфікований кадровий потенціал. Змінюються часи, законодавство в державі, а за ними збагачують свій досвід підприємства, установи організації. .Вони формують свої трудові династії, підвищують їх професійний рівень.

За досить непрості часи становлення нової суверенної держави, переходу економіки України до ринкових механізмів господарювання, перспективним напрямком розвитку служби зайнятості в Україні взагалі, і на Слобожанщині зокрема, сьогодні стала її нова ідеологія стосовно роботодавців як домінуючої сили на ринку праці. Вони для служби зайнятості відіграють дві основні ролі . По перше - це соціальні партнери в реалізації державної політики зайнятості населення і забезпечення служби зайнятості інформацією про вакантні робочі місця. Крім того, вони є основною ланкою у формуванні Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. По друге – роботодавці - клієнти служби зайнятості, які мають свої специфічні потреби у формуванні персоналу фірм, підприємств, організацій.

РОЗДІЛ 1. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЯК АСПЕКТ ПІДВИЩЕННЯ СПІВПРАЦІ З РОБОТОДАВЦЕМ

Як свідчив попередній досвід роботи з роботодавцями, співробітництво з роботодавцями малоефективне, якщо воно ґрунтується тільки на

використанні адміністративних методів – перевірок, штрафних санкцій, звітності.

На виконання наказу Державного центру зайнятості від 21.11. 2003 року № 112, наряду з іншими регіональними центрами зайнятості, в Харківському обласному центрі зайнятості з 21 листопада 2003 року по 20 квітня 2004 року проведено експеримент, спрямований на розробку та впровадження нових форм та методів співпраці з роботодавцями, відпрацьована структура управління наданням послуг та визначені актуальні напрямки та форми роботи.

Метою експерименту стало вироблення принципово нових засад діяльності Державної служби зайнятості щодо роботодавців, створення чіткої структурованої Системи їх співпраці в реалізації державної політики зайнятості населення.

У ході проведення експерименту розроблено нову методологію взаємодії державної служби зайнятості з роботодавцями, методичні рекомендації щодо надання центрами зайнятості соціальних послуг роботодавцям, відпрацьовано структуру управління наданням послуг, розроблені нові форми облікової інформації щодо наявності вакансій та їх укомплектування, а також чисельності громадян, які працевлаштовані службою зайнятості. Особливу увагу було приділено великим ринкоутворюючим підприємствам регіону: Харківському державному авіаційному виробничому підприємству, Харківському ЗАТ Южкабель “, Державному підприємству “ Завод ім. Малишева “, Державному підприємству “ФЕД”, ВАТ “Автрамат “, ВАТ “ Електромашина”, ВАТ “ Мерефянський механічний завод ”, ВАТ “ Зміївський машинобудівний завод ” та багатьом іншим підприємствам Харківщини, які зберігають вже існуючі та створюють додаткові робочі місця, постійно та стабільно виплачують заробітну плату. У кожному конкретному випадку розроблявся комплексний план співробітництва, у якому враховувалися їхні вимоги і наші можливості щодо надання дотацій, профнавчання, перепідготовки кадрів, тощо.

Завдяки впровадженню в Харківському обласному центрі зайнятості експерименту, нових форм роботи, збільшилася кількість роботодавців, які звертаються до служби зайнятості з потребою укомплектування кадрами, у тому числі з попереднім професійним навчанням претендентів на роботу.

Посиленню взаємодії з роботодавцями сприяло залучення органів місцевої влади та інших соціальних партнерів до масових заходів, що проводилися обласною службою зайнятості.

РОЗДІЛ П. НАЙБІЛЬШ РЕЗУЛЬТАТИВНІ ФОРМИ СПІВПРАЦІ З РОБОТОДАВЦЯМИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ БЕЗРОБІТНИХ ГРОМАДЯН В РЕГІОНІ

Відмічається щомісячний приріст поданих вакансій до центрів зайнятості. Тільки за час проведення експерименту по Харківській області кількість поданих роботодавцями вакансій зросла на 20 %. Активізація роботи з роботодавцями в період проведення експерименту призвела не тільки до збільшення кількості вакансій, але і до якісної зміни бази даних вакансій.

Протягом експерименту відзначилася тенденція до зростання кількості працевлаштованих громадян. По Харківському регіону таке зростання становило близько 20%, в той час як в цілому по Україні всього 16%.

Але, темпи зростання кількості працевлаштованих значно нижчі, ніж темпи зростання кількості вакансій . Це свідчить про необхідність посилення адресної роботи з безробітними, особливо тими, які тривалий час залишаються без роботи і перебувають на обліку в службі зайнятості.

Адресна співпраця з роботодавцями показала збільшення кількості працевлаштованих за рахунок надання дотації.

Так, у 2004 році за рахунок надання роботодавцям дотацій працевлаштоване 3666 осіб, що на 26,3 % більше, ніж у 2003 році. Річне завдання виконано на 107,7 %. Цей показник збільшено майже по всіх районах області, причому у деяких районах області та містах обласного підпорядкування він зріс майже в 4 рази., ще у 3-х районах області даний показник зріс на 50 – 60 %. Витрати роботодавців на заробітну плату працевлаштованих на дотаційні робочі місця безробітних профінансовані в розмірі 14,1 млн. грн. (у 2003 році - 6,5 млн. грн.).

Відношення звільнених до загальної чисельності тих, хто протягом року працював на дотаційних робочих місцях, складає 25,3 %. Цей показник, на наш погляд, більш об’єктивно відображає стан закріплення на виробництві працевлаштованих шляхом надання дотацій.

Надання дотацій роботодавцям згідно з чинним законодавством повинно було стати додатковим засобом підвищення гарантій працевлаштування особам, що потребують соціального захисту. На жаль, цього не сталося. Як і раніше, питома вага осіб, які мають відношення до 5-% квоти, в загальній чисельності працевлаштованих на дотаційні робочі місця в середньому по області не перевищує 12 % ( працевлаштоване 444 особи).

Слід також відмітити незадовільне використання дотаційних робочих місць для працевлаштування соціально незахищеної молоді. Лише 1,6 % з числа молодих людей, які мали відношення до 5-% квоти і перебували на обліку, були працевлаштовані таким чином. А в загальній чисельності осіб, працевлаштованих на дотаційні робочі місця, ця молодь складає 13,7 %, причому жодної особи цієї категорії не було працевлаштоване шляхом надання роботодавцю дотацій в 17 базових центрів зайнятості з 37. Одним із факторів, які впливають на процес звільнення працівників є низький рівень заробітної плати . На кінець 2004 року отримували заробітну плату з Фонду 3514 осіб, працюючих на дотаційних робочих місцях. При цьому, на рівні мінімальної і менше отримували зарплату 24,4 % осіб, від 237 до 300 грн. – 20,8 %, від 300 до 382 грн. – 26,5 %, від 382 до 500 грн. – 23,4 %, понад 500 грн. – біля 5,0 %. Тобто, майже три чверті працюючих на дотаційних робочих місцях отримували заробітну плату у розмірі менше прожиткового мінімуму.

Відділом організації надання послуг роботодавцям ОЦЗ в червні та вересні – жовтні 2004 року були здійснені 2 суцільні перевірки міських районних центрів зайнятості з питань організації роботи щодо надання дотацій роботодавцям на створення додаткових робочих місць.

Керуючись результатами первинної перевірки, був підготовлений і виданий наказ директора Харківського обласного центру зайнятості від 12.07.2004 року № 150 “Про посилення контролю за організацією надання дотацій підприємствам, організаціям, установам на створення додаткових робочих місць ”. Відповідно до цього наказу в міських районних центрах зайнятості:

- були розроблені графіки перевірок підприємств, установ, організацій, яким надана дотація на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних громадян, щодо дотримання умов укладених угод, зокрема в частині своєчасної виплати заробітної плати та відшкодування коштів з Фонду;

- внесені доповнення до укладених раніше угод з метою коректування термінів щодо відшкодування витрат по заробітній платі;

- до складу всіх міських районних комісій включені представники силових структур: районних управлінь внутрішніх справ, державної податкової інспекції, відділів по боротьбі з економічною злочинністю, тощо.

Після вступу в дію Методичних рекомендацій до порядку організації роботи по формуванню документів у базових центрах зайнятості щодо працевлаштування безробітних шляхом надання роботодавцям дотацій, затверджених та доведених Державним центром зайнятості, усі без винятку міські районні центри зайнятості укладають угоди на надання дотацій за новою формою, яка передбачає неможливість розірвання трудового договору між роботодавцем та особою, працевлаштованою на дотаційне робоче місце згідно ст.п.1. ст 36 КЗпП ( за згодою сторін) протягом 2 – х років.

Додатково, Харківським обласним центром зайнятості був підготовлений та направлений всім міські районних центрам зайнятості лист (від 25.11. 2004 року № ХОЦЗ-05-4826) щодо можливості надання дотацій роботодавцям, які мають невелику кількість працюючих і не є ринкоутворюючими. Цим листом доведено, що найбільш ефективним є працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій ринкоутворюючим підприємствам або приватним підприємцям, які в районі чи містах обласного підпорядкування не тільки зберігають уже існуючі робочі місця, але створюють нові для працевлаштування безробітних громадян, підтримують своєчасну виплату заробітної плати та забезпечують систематичну та стабільну оплату страхових внесків. При вирішенні питання надання дотації рекомендовано надавати перевагу саме таким підприємствам, незалежно від форми власності, чи приватним підприємцям.

В Харківській області, як і в державі в цілому, протягом 2004 року значно виросла кількість осіб, залучених на оплачувані громадські роботи.

Протягом 2004 року в оплачуваних громадських роботах за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, коштів підприємств, установ, організацій та місцевих бюджетів прийняло участь 24025 осіб, що складає 109, 8% річної програми зайнятості ( річна програма зайнятості – 21880 осіб ) ( таблиця додається ).

Загальна сума витрат на організацію громадських робіт склала 380,2 тис. грн. Це складає 132, 91% від суми витрачених коштів за 2003 рік ( в 2003 році - 286, 1 тис. гривень ). З них: за кошти місцевих бюджетів - 7,6 тис. грн., за кошти Фонду - 301, 0 тис. грн.; за кошти підприємств – 78, 5 тис. грн.

Середня тривалість перебування одного безробітного на громадських роботах склала в 2004 році 14 календарних днів при планових показниках – 16 днів. Загальний рівень заробітної плати осіб, залучених до участі в громадських роботах – мінімальна заробітна плата.

При перевірці міських районних центрів зайнятості щодо організації оплачуваних громадських робіт встановлено, що базовими центрами зайнятості приведені справи з вищезазначених питань до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку організації оплачуваних громадських робіт, формування документів у базових центрів зайнятості при їх проведенні, затверджених наказом Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10. 2004 року № 142.

Організація професійного навчання безробітних в обласному центрі зайнятості в цілому поліпшилася. Чітко просліджується взаємозв’язок: якщо активізується адресна робота з роботодавцями, то організується стажування та навчання та індивідуальними формами безпосередньо на виробництві, зростає кількість безробітних, направлених на навчання, та збільшується кількість напрямків професійної підготовки, перепідготовки.

Завдяки плідній співпраці з роботодавцями, тільки в 2004 році 72 ринкоутворюючих підприємства міста та області виявили намір та бажання навчати безробітних громадян безпосередньо на виробництві.

Протягом минулого року проходили професійне навчання під гарантоване працевлаштування відповідно до укладених обласною службою зайнятості угод 9551 особа з числа осіб, що перебувають на обліку в службі зайнятості, що складає 106,1 % обласної програми зайнятості (річне завдання програми зайнятості складало 9000 осіб ).

Кількість роботодавців – платників страхових внесків до Фонду державного загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття значно збільшилася. Як висновок, значно збільшена сума надходжень страхових внесків до Фонду.

З метою уникнення черг роботодавців під час подання звітності про нарахування та перерахування внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття підвищення якості послуг роботодавцям проводиться системна робота зі сканування звітів. Запроваджуються комп’ютери вільного доступу ( тач- скріни ) з інформацією для роботодавців.

Для покращення обслуговування клієнтів служби зайнятості № 1 створені комп’ютеризовані робочі місця для роботодавців в базових центрах зайнятості.

Ш. Пріоритетність співпраці з роботодавцями – основний напрямок роботи обласної служби зайнятості

Як в ході проведення в Харківській області експерименту, так і протягом всього 2004 року і в даний час впроваджуються найбільш результативні форми роботи з роботодавцями :

1. Відвідування директорами центрів зайнятості та відповідними спеціалістами відділів по взаємодії з роботодавцями ринкоутворюючих підприємств, від яких залежить політика зайнятості в місті, районі, відповідно до складених графіків. Так, протягом минулого року в Харківській області відбулося 4392 зустрічі керівників базових центрі зайнятості з роботодавцями. Майже щотижнево на таких зустрічах були присутні представники обласного центру зайнятості.

2. Залучення роботодавців до участі в масових заходах центрів зайнятості: круглих столах, конференціях, Днях інформації для роботодавців, Днях центрів зайнятості.

Завдяки покращенню організації роботи з роботодавцями, протягом минулого року в області було проведено 6808 тематичних семінарів з роботодавцями, 1173 нарад, за участю представників обласного центру зайнятості проведено 92 “круглих стола” щодо шляхів підвищення ефективності роботи служби зайнятості з роботодавцями.

3. Вивчення потреб підприємств, організацій, установ через розповсюдження карток співпраці з роботодавцями. На сьогодні, кожен паспорт підприємства, установи, організації або приватного підприємця - суб’єкта підприємницької діяльності з правом найма робочої сили в базових центрах зайнятості мають картку співпраці служби зайнятості з ними, в якій відображена кожна соціальна послуга, яка надається.

4.Інформування роботодавців про послуги служби зайнятості через ЗМІ. Завдяки інформаційному матеріалу, розташованому в газеті Харківського обласного центру зайнятості “ Робота “, сьогодні роботодавці регіону можуть ознайомитися з послугами, які надає служба зайнятості, отримати інформацію про професіоналів, які шукають роботу та багато іншого.

5.Інформування про потребу підприємств у кадрах через Web-сайт, радіо, телебачення, газети.

6.Проведення багатоступеневих Ярмарок вакансій, зорієнтованих на задоволення потреб конкретних роботодавців у фахівцях певних професій, із застосуванням професійного відбору. Продуктивною формою зарекомендував себе розроблений на Харківщині механізм багатоступеневих Ярмарків вакансій. Як свідчать результати досліджень, їх ефективність перевищує звичайну майже на 50 %. Спеціалісти Харківського обласного центру зайнятості постійно відстежують ситуацію на промислових підприємствах, зокрема ринкоутворюючих. Це дозволяє оперативно вживати попереджувальних заходів щодо вивільнення працівників. Після отримання від роботодавців статистичних звітів про скорочення чисельності працівників проводиться Ярмарок вакансій безпосередньо на підприємстві.

Так, за ініціативи обласної служби зайнятості протягом 2004 року в районах міста, області та містах обласного підпорядкування було проведено 297 Ярмарків вакансій, в ході яких було охоплено 11 666 осіб, які перебувають на обліку в службі зайнятості як безробітні.

2004 рік - особливий рік у житті Харківщини. Перша столиця відсвяткувала свою 350- річницю з дня заснування. 18 серпня 2004 року завдяки підтримці та безпосередній участі Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості було проведено 2-ий Україно - Російський ярмарок вакансій. Україно - Російський Ярмарок – перший в історії Державної служби зайнятості міжнародний ярмарок - як за кількістю наданих послуг, так і за обсягами залучення роботодавців двох країн. Його відвідало понад 8 тисяч харків’ян та мешканців області, яким свої вакансії пропонували більше 45 ринкоутворюючих підприємств України від Харківської, Донецької, Сумської областей та 5 провідних підприємств російської Федерації , серед яким відомі “ Завод ім. Ліхачева”, “Електромонтаж ”. А це - понад двох тисяч вакантних робочих місць та вакантних посад. Консультанти з підготовки професійного резюме допомагали громадянам безпосередньо на ярмарку підготувати професійне резюме для як найвигіднішого “ продажу ” себе, як спеціаліста роботодавцю. Також спеціалісти служби зайнятості консультували громадян разом з представниками роботодавців щодо можливостей професійного навчання та перенавчання безпосередньо на підприємствах регіону з подальшим гарантованим працевлаштуванням.

7.Проведення упереджувальних заходів при звільненні працівників на підставі аналізу статистичних форм 4-ПН. Сьогодні в Харківському регіоні роботодавцям надається комплекс спеціальних послуг у розв’язанні проблеми роботи із трудовим колективом в ситуації запланованого вивільнення працівників. З цією метою здійснюються превентивні та адаптаційні міри, спрямовані на підбір роботи, профнавчання, залучення до самозайнятості громадян, які підпадають під вивільнення, консультування щодо змісту їх прав і державних гарантій, психологічна адаптація працівників до початку їх фактичного звільнення. Одразу, як тільки надходить інформація про наступне вивільнення працівників з того чи іншого підприємства регіону, відпрацьовується питання щодо можливості працевлаштування цих громадян на інших підприємствах, установах, в залежності від їх професійного складу. На сьогодні найбільш дефіцитними в області є спеціалісти робітничих професій, тому майже не виникає питань щодо їх наступного працевлаштування після вивільнення. У разі, якщо їх кваліфікація не відповідає вимогам роботодавця, який згоден працевлаштувати їх на своєму підприємстві, то негайно відпрацьовується питання щодо індивідуального навчання або підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві під гарантоване працевлаштування. Саме така практика має розповсюдження в Харківському регіоні.

8.Створення анкет шукачів роботи, в якій міститься інформація про професійні якості особи, висновки проведеного тестування, фото.

9.Проведення за участю роботодавців профорієнтаційної роботи з направлення учнів загальноосвітніх шкіл до закладів професійної освіти за напрямками робочих професій, у яких є потреба.

10.Проведення семінарів для керівників підприємств, бухгалтерів, представників кадрових служб за участю


10-09-2015, 14:57