Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Курсова робота з дисципліни «Соціологія»

СТАВЛЕННЯ ЛЮДЕЙ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Вінниця 2009

Зміст

Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження

Визначення основних понять за темою дослідження

Вибірка соціологічного дослідження

Розробка і логічний аналіз анкети

Організація та методика опитування респондентів

Статистика і обробка інформації

Аналіз та узагальнення результатів дослідження

Список використаної літератури

Додаток

Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження

Останні роки ХХ та початок ХХІ століть ознаменувались значними змінами у соціально-економічному розвитку України, у тому числі в її освітній сфері. Значно активізувалися міжнародні зв'язки нашої держави, посилився її авторитет у світовому і європейському просторі. Все це стало передумовою для вагомих трансформаційних процесів, які відбуваються у вітчизняній освітній галузі. Особливе місце серед них належить змінам у сфері навчання іноземних мов.

Соціальне і культурне значення іноземної мови важко переоцінити, особливо у цей історичний період соціально-економічної та політичної розбудови нашої держави і визначення та стабілізації її місця й ролі на міжнародній арені. Все це і зумовило переосмислення ролі іноземної мови як важливого і необхідного засобу міжкультурного спілкування. Тому іноземна мова дедалі активніше набуває статусу соціально-економічного і політичного механізму порозуміння між різними представниками світової спільноти у різноманітних сферах їх життєдіяльності. Моє дослідження можна пояснити кількома чинниками з яких випливає і пояснюється актуальність моєї роботи:

- в останнє десятиліття почали інтенсивно розвиватися міжнародні зв'язки між Україною і країнами Європейської Співдружності, між українськими і зарубіжними фірмами, підприємствами й організаціями у різних сферах діяльності; розширюються безпосередні зв'язки між українськими і зарубіжними школами; розробляються програми з культурного та освітнього обміну учнями, активізується участь школярів, студентів у спільних міжнародних проектах;

- сучасний світ став більш багатонаціональним і багатомовним: з одного боку, активізується процес глобалізації та економічної конкуренції, а з другого – зростає роль національної ментальності;

- показовою є ситуація на ринку праці: практично всюди потрібні фахівці, які вміють працювати з комп'ютером і знають принаймні одну іноземну мову;

- наше суспільство стало мобільнішим: відпочинок, навчання і навіть працевлаштування закордоном стають реальністю.

Все це змушує переосмислити цілі, завдання, зміст і технології навчання іноземних мов у системі освіти України, враховуючи при цьому існуючий багатий національний і міжнародний досвід у цій сфері. Тому, не слід в майбутньому ставити перед учнями, студентами мету досконало оволодіти однією мовою, абсолютно адаптуючи рівень їхнього спілкування до рівня носія цієї мови (для цього поки що не існує об’єктивних умов), “краще не зовсім абсолютні знання декількох мов, ніж досконале володіння лише однією іноземною мовою”, що переконливо засвідчується різними видами співпраці на сучасному рівні розвитку міжнародної діяльності. За об'єктивних умов школа не може забезпечити своїх випускників абсолютними знаннями іноземної мови, у зв'язку з цим вона повинна сформувати в них навички самоосвіти, які дозволили б їм самостійно удосконалювати отримані в школі знання однієї іноземної мови і в разі потреби засвоїти другу або третю іноземну мову відповідно до рівня власних професійних потреб.

Через те, мета дослідження: дослідити особливості вивчення іноземної мови і її роль у житті людини. Згідно теми, мети і завдань нашого дослідження було проведено дослідження на основі анкетування для виявлення інтересів у студентів щодо вивчення іноземної мови.

Для України, яка намагається інтегрувати у міжнародний простір, особливо важливим є створення умов для оволодіння іноземною мовою. Якщо раніше іноземна мова вивчалася лише для здобуття суми знань як одного з обов'язкових предметів шкільної програми, то з появою спеціалізованих шкіл, та із змінами в суспільстві метою вивчення іноземної мови стало оволодіння нею як засобом міжособистісного спілкування відповідно до соціального замовлення. Глобалізація з її суперечливими явищами, що має тенденцію до посилення, висуває перед освітою складне завдання: підготувати молоде покоління до життя в умовах багатонаціонального і полікультурного простору, виробити уміння спілкуватися і співпрацювати з людьми різних національностей.

Іноземна мова сьогодні є найважливішим засобом міжнародного спілкування. Світ наш невпинно змінюється. Зміни в суспільстві висувають нові вимоги щодо удосконалення системи навчання іноземних мов, зокрема в частині оновлення змісту навчально-методичної роботи, запровадження новітніх технологій викладання, нових навчальних курсів, корегування навчальних програм відповідно до рекомендації Ради Європи та Міністерства освіти і науки України. Шкільні навчальні програми з іноземних мов охоплюють знання про культуру, історію, географію, особливості побуту та державного устрою країни, мова якої вивчається, тобто всі аспекти соціокультурних особливостей країни. Виходячи із сучасних процесів, що відбуваються в світі, важливість соціокультурної складової на нинішньому етапі визначається всіма без винятку фахівцями. Цей компонент сприймається як першооснова для формування соціокультурної компетенції, хоча у визначенні цього поняття та розкритті змісту є деякі розбіжності.

Розмаїттю культур і мов надається дедалі більша увага. Доцільно зазначити, що європейці вважають, що їхній континент має велику кількість мов, особливо порівняно з Північною Америкою чи Австралією. Проте тільки 3% (приблизно 255) нині відомих мов походять із Європи. Більшість мов поширені на величезній території по обидва боки від екватора (у Південно-східній Азії, Індії, Африці і Південній Америці. У Європі в основному розповсюджені п'ять мов. Це англійська, німецька, французька, італійська та російська. У більшості європейські країни користуються кількома мовами. Найпоширенішою мовою Євросоюзу є англійська (нею володіє близько 31% громадян Євросоюзу, а для 16% вона є рідною);

Вивчення іноземної мови в сучасному світі - це один з найважливіших складових моментів сучасної, успішної людини. Знання хоча б однієї іноземної мови розширює кругозір, дозволяє довідатися культуру й звичаї іншого народу. Здається, що кожна людина прагла б бути успішною і щасливою у бізнесі. А в цьому випадку знову ж дуже навіть може допомогти знання іноземної мови. По-перше це додаткові знання, по-друге фахівця, що володіє іноземною мовою роботодавці охотніше беруть на роботу. Втім, і це не найголовніше. Основний момент - це можливість зануритися в світ загадкового й незбагненного, це можливість спілкування з людьми й з іншим шаром світогляду й ментальності. Загальноприйнято вивчати англійську мову, як міжнародний еквівалент спілкування. Вважається, що через декілька років 1,5 мільярди людей - чверть всього світового населення — буде розмовляти англійською. Німецькою мовою зараз розмовляють 120 мільйонів чоловік у світі. 24% європейців вважають німецьку мову — рідною, а 8% населення країн-членів ЄС вивчають німецьку мову як іноземну. Три чверті світової кореспонденції, 80% електронної пошти в Інтернеті зараз ведеться англійською. 28 % книжкової продукції у всьому світу виходить німецькою мовою (тобто, кожна десята книга у світі). Отже, можна гіпотетично „дійти висновку", що незабаром усі люди будуть розмовляти англійською або, в крайньому випадку, ще й німецькою мовами.

Кожна сучасна молода людина прекрасно розуміє, що без вивчення іноземної мови вона не зможе одержати належних знань, а в майбутньому і відповідного робочого місця. Кожна молода людина розуміє, що без елементарних знань у плані користування комп'ютером вона не тільки не зможе працювати за будь-якою професією, а й буде виглядати у колі свої друзів людиною із застарілими поглядами на життя.

У сучасному світі англійська мова стала мовою техніки, науки, культури, бізнесу...

Французька мова, крім Франції, поширена у колишніх французьких колоніях, включаючи Квебек (в Канаді) і Гаїті. В ряді країн (Алжир і Туніс) вона зберігається у стилі культури і освіти. У XVIII - XIX ст. французька мова була у світі мовою культури і дипломатії, мовою дворянства Європи. Нині у Франції навчаються студенти із багатьох країн. Тут працює багато діячів культури різних країн. Але в цілому французька мова зараз віддає роль міжнародної мови англійській.

Німецька мова (крім Німеччини, Австрії, частини Швейцарії) досить популярна, особливо в країнах, які колись входили до складу двох могутніх німецькомовних імперій — Німеччини та Австро-Угорщини. При визначенні значимості німецької мови в сучасному світі треба керуватися тією обставиною, що Німеччина багата своєю університетською науковою, була і залишається кузнею науково-технічних кадрів для всього світу, особливо для Європи. В цілому, німецьку мову вважають рідною мовою більше 100 мільйонів чоловік. Майже кожна десята книжка, яка з'являється у світі, написана німецькою мовою. Серед мов, з яких здійснюються переклади, німецька мова займає третє місце у світі (після англійської та французької). І, нарешті, на німецьку мову нині перекладається більшість літератури.

Іспанська мова поширена не лише в самій Іспанії, але й в більшості держав Латинської Америки (крім Бразилії, де розмовляють португальською). Вона поширена в колишніх іспанських колоніях та інших частинах світу.

Російська мова - рідна мова росіян. Нею володіють більшість жителів Росії. Вона широко розповсюджена в країнах СНД. Знають її й у інших східноєвропейських державах, де вивчення російської мови декілька минулих десятиліть було обов'язковим. Це відкрило доступ до значного масиву оригінальної і перекладної літератури російською мовою і надавало можливість безпосереднього спілкування. Слід враховувати немалу російськомовну діаспору у всьому світі (наприклад, в Ізраїлі російською розмовляють 700 тис. чоловік).

Арабська мова — мова чималої групи арабських народів Сходу. Певною мірою вона відома і в інших ісламських (мусульманських) державах.

Зараз нікуди не подінешся без знання іноземної мови. Кожна людина знає, знання мови іншої країни і навіть декількох є просто необхідним. Іноземна мова потрібна всім: бізнесменам, учням, туристам, кожній людині вона не зашкодить. Володіння іноземною мовою є чинником успіху в майбутньому у кар’єрі. Особливо важливі знання англійської мови, так як на цій мові спілкується в тій чи іншій 70% мірі населення земної кулі.

В ЄС 60% учнів старших класів середніх шкіл вивчають дві або більше іноземних мов, третина вивчає одну іноземну мову, а 6% не вивчають жодної іноземної мови (дані 2008 року). Згідно з власними оцінками своїх лінгвістичних навичок у 2008 році, 28% населення ЄС віком від 25 до 64 років розмовляють двома або більше мовами, 36% володіють однією іноземною мовою, а 36% не володіють жодною іноземною мовою.

Найбільша частка учнів старших класів середньої школи, які вивчають дві або більше іноземних мов, припадає на Чеську Республіку, Люксембург, Нідерланди та Фінляндію (100% учнів старших класів шкіл), Словенію, Словаччину (обидві по 98%) та Естонію (97%).

Найбільша частка учнів, які вивчають одну іноземну мову, припадає на Грецію (92% в 2008 році), Італію (74%), Ірландію (73%), Іспанію (68%), Мальту (60%) та Угорщину (57%).

Більшість (51%) учнів старших класів середніх шкіл в Об’єднаному Королівстві не вивчають жодної іноземної мови.

Англійська мова – найпопулярніша іноземна мова для вивчення у старших класах, за винятком Люксембургу, де англійська, французька та німецька займають рівні позиції, а також Ірландії та Об’єднаного Королівства, де французька є найбільш розповсюдженою іноземною мовою. Загалом у двох третинах країн ЄС англійська мова – найбільш широко вживана іноземна мова. У 2008 році найбільша частка населення віком 25-64 років, які вважають, що володіють двома або більше мовами, мешкала в Словенії (72%), Словаччині та Фінляндії (68%), Литві (66%), Естонії (56%) та Латвії (55%). Об’єднане Королівство (65%), Кіпр (59%), Австрія (50%), Греція та Швеція (обоє 45%) мають найбільші частки тих, хто володіє одною іноземною мовою. Найбільша частка тих, хто не розмовляє жодною іноземною мовою, мешкає в Угорщині (75%), Португалії (51%), Іспанії (47%), Болгарії (44%) та Греції (43%). В 14 з 21 країн ЄС англійська мова найбільш розповсюджена серед населення віком від 25 до 64 років. Російська більше розповсюджена в Болгарії, країнах Балтії та Польщі.

Навчання іноземним мовам має бути пристосованим до можливості спілкування і використання будь-якої іноземної мови як робочого інструменту, який використовується на кожному кроці і без якого не може функціонувати будь-яке „виробництво" спілкування (комунікації у різних сферах людського буття). А вивчення іноземної мови, як відомо з давніх-давен, не лише збагачує кожну особистість, розширюючи її кругозір, а й підкреслює її індивідуальність та є передавачем інформації як про себе, так само і передавачем будь-якої різносторонньої інформації, проте вже за допомогою засобів іноземної мови. Тобто, існуючі у мовознавстві часткові функції мови — інформативна та референтна, тісно пов'язані з головними функціями мови — комунікативною та когнітивною.

Отже, одним з головних завдань процесу навчання іноземної мови є проникнення в культуру народу, якому належить ця мова, у систему його світосприйняття та символів. Оскільки мова - це витвір соціальний, і, як форма існування мисленнєвої діяльності людини охоплює всі сфери індивідуального та суспільного життя, то вона є результатом теоретичної й практичної діяльності як індивідуума, так і суспільства.

Аналіз сучасних підходів до проблеми вивчення іноземних мов у вищій школі, свідчіть, що існує тенденція до розв’язання таких основних протиріч: необхідності засвоєння певної кількості стереотипних мовних структур та розвитку творчих здібностей; потребою постійно отримувати інформацію від викладача, бути під його контролем, неможливістю обмежити цей контроль через специфіку самого предмета та необхідністю відпрацьовування у студента навичок самостійної роботи. А між тим розвиток самостійного творчого мислення та вміння самостійно працювати під час вивчення іноземних мов нерозривно пов’язані між собою.

Як відомо, мова – це матеріальна практично здійснювана дія, що народжується з розумової дії і сама такою стає. Під час навчання студент запам’ятовує певну кількість нових слів, фраз, що стають мовними стереотипами. До того ж студенти пов’язують ці мовні стереотипи з певною темою. Наприклад, “Сім’я”, “Зовнішність”, “Квартира”. При переході до іншої теми студенти мають труднощі з відтворюванням вже вивчених фраз та слів в наслідок створеного стереотипу, що ці слова і фрази належать до іншої теми. Так як на заняттях з іноземних мов, в основному, навчальна діяльність пов’язана із словом і роль вербального компоненту є головною, треба звернути увагу на неприпустимість однобічного розвитку вокабулярно–логічного мислення. У реальному житті людина засвоює слова під час комунікативної діяльності. Спілкуючись, людина набуває досвіду, узагальнює його і таким чином поповнює свій словниковий запас. Під час навчання мові на занятті виникає зв'язок “слово – слово”. Зв'язок “слово – слово”, за визначенням І.П. Павлова, виникає у другій сигнальній системі, почуття, досвід відірвані від цього процесу. Це веде до виникнення нетривких зв’язків, що носять словесно – асоціативний характер. Ось чому так важливо застосувати такі види діяльності як розігрування уявних сценок, драматизація окремих уривків з творів, запис спостережень, визначення понять тощо. Це дає змогу задіяти почуття, від абстрактного перейти до конкретного. Це в свою чергу дає змогу активізувати всі чотири вміння: читання, письмо, слухання та мовлення.

Навчання студентів немовних спеціальностей іноземної мови має свою специфіку як стосовно цілей навчання, так і стосовно вибору методів та прийомів роботи в процесі професійної підготовки. Провідним напрямом в оволодінні іноземною мовою є здобуття тими, хто навчається, такого рівня комунікативної компетенції, який дозволив би користуватися іноземною мовою в певній галузі професійної діяльності.

Мета навчання іноземної мови в процесі професійної підготовки майбутніх представників різних професій полягає в тому, щоб допомогти людині, яка навчається, стати «дієздатною з іноземної мови за її фахом», тобто здатною «одержувати відповідну інформацію іншою мовою і здатність порозумітися іноземною мовою», що передбачає спроможність одержувати максимум інформації, використовуючи свої мовні засоби і творчі стратегії, однозначно і досить компетентно висловити свою думку засобами іноземної мови.

Проте, як наголошують дослідники і засвідчує власний досвід викладацької діяльності в вищому навчальному закладі, на практиці часто спостерігається розбіжність між змістом професійного навчання та основними характеристиками навчання іноземних мов. Викладання іноземної мови відокремлено від навчання професійної діяльності студента, а включення в методичні посібники текстів з професійної тематики можна вважати лише зовнішньою реалізацією принципу зв’язку мовного і професійного навчання. У зв’язку з цим, постає питання про навчання студентів іноземної мови для спеціальних цілей або професійно спрямованої іноземної мови з метою формування вмінь професійного іншомовного спілкування сучасного спеціаліста, вирішенню якого присвячено низку досліджень і публікацій, в яких розглядається, зокрема, зміст професійно спрямованого навчання іноземної мови на різних етапах у немовному вищому навчальному закладі, визначаються нові тенденції формування вмінь іншомовного спілкування, порушуються соціокультурний аспект та психолого-методичні проблеми, пропонується методика застосування матеріалів першоджерел. Проте, проведений аналіз досліджень з проблеми дозволяє стверджувати, що, в основному, розглядаються загальні питання, пов’язані з формуванням комунікативної компетенції майбутнього фахівця з метою професійного спілкування.

Слід відзначити, що завдяки новому зацікавленню іноземними мовами увага перемістилася від дослідження особливостей літературної іноземної мови до вивчення мови, що використовується в реальному спілкуванні спеціалістів окремої галузі. У зв’язку з цим, науковці наголошують, що сучасним досягненням у галузі методики навчання іноземних мов для спеціальних цілей став такий висновок: оскільки іноземна мова знаходить своє застосування в різних ситуаціях спілкування спеціалістів різних професій, то, визначивши особливості типових ситуацій спілкування фахівців кожної конкретної галузі, можна моделювати процес їх реальної комунікації, і, відібравши попередньо для цього необхідний мовний та мовленнєвий матеріал, звузити весь широкий діапазон мови до конкретних потреб спеціалістів і цим полегшити процес оволодіння мовою для


10-09-2015, 16:17