- можливості дітонародження розведених жінок залишаються нереалізованими, що надто негативно впливає на демографічні процеси;
- унаслідок розлучень катастрофічно збільшується кількість неповних сімей, в яких дитина виховується одним із батьків;
- зростання кількості дітей-безбатченків за живих батьків збільшує ймовірність девіантної поведінки серед підлітків, негативно впливає на їхню успішність;
- розлучення створює травмуючі ситуації, здатні викликати нервово-психічні розлади як у батьків, так і в дітей;
- самотність стає складною соціально-психологічною проблемою для мільйонів людей.
Висновок
Розлучення-це суспільне зло, з яким необхідно боротися. Це стосується як і громадянина, члена сім’ї, так і держави, як соціального регулятора, і створювача необхідного добробуту.(це стосується і розв’язання житлового питання і забезпечення зайнятості, і зниження рівня інфляціїї).
Радикальні реформи щодо оздоровлення економічного, соціально-політичного та духовного життя нашого суспільства позитивно впливатимуть на зміцнення сім’ї, збагачення її соціальних функцій
Разом з тим важливу роль в профілактиці розлучень можуть зіграти служби сім’ї, поліпшення організації побутового обслуговування, розв’язання житлової проблеми. Отже, підсумовуючи вищесказане можна виділити три основні “гарячі точки” в сімейно-шлюбних відносинах: 1) проблема стабільності сім’ї, 2) проблема народжуваності і 3) проблема напруженості в сфері побуту. Але навіть високий рівень розлучень не означає розпаду шлюбу як інституту і кризи сім’ї взагалі. Навпаки, сім’я визнається безумовною цінністю всіма віковими категоріями. Йдеться тільки про якість сімейних відносин, до яких люди пред’являють все вищі вимоги. Водночас вона сама впливає на її функціонування і розвиток.
Загальновідомо, що відчуття повноти життя створюють людині улюблена робота і благополучна родина. Вони піднімають і окриляють людину, роблять її життя осмисленим і цікавим. Для забезпечення якісного зростання працівника і підростаючого покоління повинні бути створені відповідні життєві умови та матеріальні кошти, включаючи в себе рівень освіти і культури, житлові умови, якість харчування, охорони здоров’я, сфери послуг, можливості відпочинку, зняття нервової напруги.
Одним слово, зростає потреба в якості життя.
Література
1. Хромишенко Г.С. Сім’я – держава в державі. – К., 1996.
2. Пічі В.М. Соціологія. Матеріали до лекційного курсу. – Київ. – “Заповіт”. – 1996.
3. Андрущенко В.П., Волович В.І., Горлач М.І., Кремень В.Г. та інші. Соціологія. – Київ – Харків. – 1998.
4. Соціологія: підручник для Вузів. – К., 2000.
5. Кравченко А.И. Социология. Учебник для вузов. – “Академический проект”, 2001.
6. Лавриненко В.Н. Социология. – Москва. – 2001.
7. Карел Вiтек. Проблеми подружнього благополуччя. М.,1988.
8. Мишин Т.М. Семейная пситерапия при неврозах и психозах. Л.,1978.
9.Семья в системе нравственного воспитания. Основные проблемы воспи-тания подростков, М.,1979.
10-09-2015, 14:57