Соціальний портрет підприємця

сумірністю трудових витрат і доходів і практично стільки ж, 36,7%, переконані, що за таку їхню роботу підприємці не повинні одержувати настільки багато.

Таким чином, можна констатувати існування реальної роз'єднаності між населенням і підприємцями. До речі, відношення населення до підприємництва, обумовлене цією роз'єднаністю, могло бути й краще. Але все-таки воно сьогодні не може вважатися негативним: 40% населення ставиться до підприємців цілком доброзичливо, і майже стільки ж - 36,6% - нейтрально, дуже добре їх сприймає - 16,7% і неприязно - 6,7%, у тому числі ворожості не було висловлено зовсім. Самі підприємці оцінюють свою "братію", звичайно, більш позитивно: 26,7% дуже добре ставляться до підприємців, половина - просто доброзичливо, інші ж виразили нейтральне відношення.


Висновок

Можна сказати, що ця роз'єднаність населення і підприємців двостороння; ні населення, ні підприємці не проявляють бажання до зближення, хоча для успішного розвитку підприємництва їхні контакти необхідні. Спробуємо підбити маленький підсумок вищесказаному, починаючи з відповіді на питання: чи особлива група - підприємці?

Всі вищезгадані риси характеру, трактуються як відмінні риси підприємця, по суті, можуть вважатися властивими будь-якій людській істоті. Мова може йти лише про ступінь їхньої розвиненості, у тому числі про прагнення до лідерства. Більш уважне їхнє дослідження дозволяє побачити, що практично будь-яка риса характеру може, якщо не повинна бути - розвиненою. Виключення можуть становити або особливі характеристики психологічної структури особистості, або якісь аномалії, що мають органічну природу.

Підприємницька діяльність, праця досить нелегка, що потребує мобілізації всіх людських здібностей і зусиль. Взагалі саме цей компонент найбільш важливий у підприємництві, що до того ж здобуває інший значеннєвий зміст. Підприємницька праця в першу чергу спрямована на задоволення особистих інтересів. Але "думаючи про власну вигоду, підприємець незмінно вирішує завдання суспільного розвитку", тому що саме "служіння суспільству приносить прибуток". І сама зміна спрямованості діяльності робить підприємницьку працю привабливою.

Можна сказати, що виведений у результаті дослідження вигляд типового підприємця це в деякому змісті людина майбутнього, це "громадянин суспільства", побудовою якого ми сьогодні також стурбовані, що це - "елемент майбутнього в сьогоденні". І таке оцінювання представляється більш правомірним, чим твердження, що підприємці - це представники особливої групи.


Використана література:

1. Голубев А. М. Предпринимательство в социальной структуре гражданского общества. – М.: Изд-во РГУ, 2001.

2. Иванов В. Н. Политическая социология. - М.: Норма, 2001.

3. Муртин Г. Н. Социология предпринимательства. - М.: Изд-во Альянс-медиа, 2002.

4. Радаев В. В. Экономическая социология. Курс лекций. – М.: Экономика, 2000.




10-09-2015, 16:17

Страницы: 1 2
Разделы сайта