- удосконалення механізму державного управління і контролю за виконанням положень Конвенції ООН про права дитини, законодавчих актів України;
- внести відповідні зміни до законодавства з метою посилення відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, посадових осіб за неналежне виховання дітей, порушення їх прав, жорстоке поводження з ними, втягнення до жебракування, тощо;
- внести відповідні зміни до законодавства щодо вдосконалення системи роботи органів опіки та піклування;
- запровадити комп'ютеризовану систему обліку дітей кризових категорій;
- забезпечити поширення соціальної реклами з актуальних питань соціального сирітства, запобігання дитячій бездоглядності, безвідповідального батьківства, насильства в сім'ї.
- розробити на технологічному рівні систему виявлення на ранній стадії сімей, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції та забезпеченні захисту прав дітей, які виховуються в таких сім’ях;
- забезпечити застосування ефективних форм соціальної підтримки дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах; поширення міської мережі дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей;
- ввести додатковий показник роботи для працівників патрульно-постової служби міліції щодо виявлення фактів незаконного продажу неповнолітнім алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах визначеного маршруту служби.
- забезпечити своєчасне виявлення, облік, проведення соціального інспектування та супроводження сімей, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції стосовно дітей.
- забезпечити створення та ведення документації, в тому числі електронних баз даних дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надання своєчасно такого роду інформації, якою володіють педагоги органам внутрішніх справ – досить дієвий засіб попередження вчинення дітьми злочинів та правопорушень;
- запобігати негативному впливу на свідомість дітей інформації, яка містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, пропагує антисоціальну поведінку;
- організувати розроблення засобів психокорекційного впливу на соціально дезадаптованих неповнолітніх [17, с.126];
- міським центрам зайнятості, центрам соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сприяти у працевлаштуванні випускників шкіл–інтернатів, вихованців дитячих будинків сімейного типу. Пропонуємо створити в школах, при організаціях учнівського самоврядування, учнівських парламентах, а у вищих навчальних закладах при студентських сенатах та профкомах локалізовані центри праці, де керівники таких органів самоврядування володіли би повною інформацією, наданою Центрами зайнятості про наявні пропозиції різного виду працевлаштування в позанавчальний час для студентів та учнів шкіл. Адже наше сьогодення вже віддаляється від виховання споживацького образу молодої людини та наближається до західноєвропейського та американського досвіду власного заробітку молоді ще в учнівські та студентські роки;
В контексті вирішення проблеми працевлаштування учнів та студентів вже з позиції роботодавця, на нашу думку, необхідно створити такі умови, в яких роботодавцю було б вигідно залучати до роботи з частковою зайнятістю таку категорію не порушуючи вимог законодавства. На прилад беручи до уваги американський досвід, можливо варто було б звільнити частково від сплати податків, або ж від певного роду оподаткування роботодавця, котрий працевлаштовує з дотриманням всіх вимог законодавства учнів та студентів;
У тісній взаємодії з управліннями торгівлі, соціально–економічного розвитку міста ми вважаємо необхідним здійснення контролю за дотриманням культурно–розважальними закладами, комп’ютерними клубами нормативно–правових актів щодо порядку відвідування їх дітьми, заборони продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів. У контексті вирішення останньої проблеми, пропонуємо ввести додатковий показник роботи для працівників Патрульно – постової служби міліції щодо виявлення фактів незаконного продажу неповнолітнім алкогольних напоїв та тютюнових виробів в межах визначеного маршруту служби. Цей метод є досить дієвим, адже працівники Патрульно–постової служби міліції в межах визначеного маршруту патрулювань мають змогу виявляти та документувати такі незаконні факти щоденно, а не в період запланованих рейдів чи відпрацювань, а тому не прогнозовано для власників торгових об’єктів. А вже після виявлення таких фактів повторно по одному і тому ж торговому приміщенні, такому виявленню слідувало би позбавлення податковою адміністрацією ліцензії на зайняття підприємницькою діяльністю. Таким чином, проблема продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім була б жорстко контрольована.
Висновки
безпритульність бродяжництво неповнолітній
Таким чином, Україна під впливом зростання дитячої безпритульності та бездоглядності вимушена шукати ефективні шляхи вирішення кризової ситуації щодо охорони дитинства сиріт та дітей, які позбавлених батьківського піклування. Система державних закладів утримання дітей-сиріт не задовольняє вирішенню їх проблем, через що стрімко зростає кількість дітей, що втікають з таких установ. Повільно реалізується в Україні впровадження в практику принципу „з родини в родину” для влаштування дітей, які позбавлені батьківського піклування. Позитивний досвід інших країн (зокрема Польщі, Румунії) свідчіть про те, що в умовах України це може стати єдино вірним шляхом для вирішення проблеми безпритульності дітей. Україна продовжує вкладати значні кошти для утримання державних установ інтернатного типу, інших закладів колективного утримання безпритульних дітей, значні зусилля зосереджуючи при цьому на контролі за використанням і розподілом фінансів. Практично життя вже давно довело тезу про те, що державі було б вигідніше вкладати гроші не в великі дитячі установи, які дійсно потребують значного фінансування, а в окремі родини, які здатні прийняти дитину у свою сім’ю та забезпечити їй належний рівень виховання. Значного розвитку також вимагає взаємодія між державними і недержавними установами. Використання потенціалу недержавних, громадських організацій, волонтерського руху, повинно сприяти вирішенню проблем безпритульних дітей, означити нові шляхи в удосконаленні системі закладів для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування.
Література
1. Білобровець О.М. Діти і злочин / О.М. Білобровець // Демократична Україна. - К., 2007. - № 34.
2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. / О. Вишневський // Педагогічні нариси. - Львів, 1996. – 240 с.
3. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. / В. Галузинський, М. Євнух. - Рівне, 1996. – 343 с.
4. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки - К.: ДЦССМ, 2003. – 319 с.
5. Державна доповідь про становище дітей в Україні: Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування / Ю. Г. Антіпкін, Л. В. Балим, Л. С. Волинець та ін.- К.: Укр. ін-т соц. досліджень, 2000. – 198 с.
6. Доклад ЮНИСЕФ Независимой комиссии по гуманиттарним вопросам.- ООН,Женева, 1990. //http://www.un.org/russian/partners/eminent/annexes.htm.
7. Журавлев В.И. Педагогика. / В. Журавлев. - М.: Рос.пед.агенство, 1996.
8. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 28. – Ст. 34.
9. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №42. – Ст. 51.
10. Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 26. – Ст. 354.
11. Закон України «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» // Урядовий кур’єр. - 2005. - № 5.
12. Ісатенко Т. Українська національна школа-родина - ціннісний орієнтир суспільства / Т. Ісатенко // Початкова школа. -1997. -№5.
13. Калмиков Г. Про діяльність сім'ї та школи. / Г. Калмиков // Початкова школа. -1998. -№ 9.
14. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 29.
15. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання. / В. Кузь, Ю. Руденко, З. Сергійчик. - Умань, 1993. – 328 с.
16. Кузнецова Л.В. Международный опыт создания и развития независимого механизма соблюдения и защиты прав детей / Права ребенка. / Л. Кузнецова. Институт Уполномоченного по правам ребенка в Российской Федерации: опыт, проблемы, теоретические модели, нормативно-правовая база / Под общей и научной редакцией Г.Н.Кареловой. — М.: Благотворительный фонд «Альтернативное образование», 2000.
17. Куличенко В.В., Столбовой В.П. Социальные деформации подростков: сущность и пути профилактики / В. Куличенко, В. Столбовой. - Киев: КВШ МВД СССР, 990. –196с.
18. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. / Г.О. Люблінська. - К.: Вища школа, 1984. – 298 с.
19. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. / І.К. Матюша. - К.: Вища школа, 1996. – 118 с.
20. Педагогічна бібліотека. Вікова психологія. - К.: Радянська школа, 1976.- 318 с.
21. Постанова Верховної Ради від 02.03.2004 №1428-IV«Про Рекомендації парламентських слухань «Про проблему бездомних громадян та безпритульних дітей і шляхи її подолання»» // Урядовий кур’єр. – 2004.
22. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией профессора А.В.Петровского. - М.: Просвещение, 1972. – 216 с.
23. Робота з вуличними дітьми у м.Києві. Проект дослідження та розвитку, підтриманий Міністерством з міжнародного розвитку Великої Британії через програму «Партнерство у галузі охорони здоров'я та соціальної допомоги» .- К.: «АВЕГА», 2003. – 205 с.
24. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. / В.О. Сухомлинський. - К.: Радянська школа, 1978 . – 428 с.
25. Табачник Д. Вирішення проблеми безпритульності-завдання пріоритетне Д. Табачник. // Соціальна політика. - 2003. -29 січня.
26. Указ Президента України «Про Національну програму «Діти України» // Урядовий кур’єр. – 1996.- № 13.
27. Указ Президента України «Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації у суспільстві» // Урядовий кур’єр. – 1998.- № 17.
28. Указ Президента України «Про Державну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки» // Урядовий кур’єр. – 2005. - № 9.
29. http://www.radiosvoboda.org/content/article/1927393.html.
10-09-2015, 15:29