Поняття і види правових норм

нормативно правового акту є стаття. Стаття - це частина нормативно-правового акту, яка представляє собою державно-владне веління і містить одну норму права, декілька норм права чи частину норми права. Структурна відокремленість виражається в тому, що в кодифікованих нормативно правових актах стаття має заголовок чи порядковый номер. З поняттям статті можна ототожнювати поняття ‘’пункта’’, ’’параграфа’’. Стаття є формою окремих норм права, організацією тексту окремих норм права, відповідно, саме перше співвідношення статті і норми, як форми і змісту.

В одній статті може міститись дві чи більше норми розпорядження.

Норми права за ступенню узагальнення конкретних показників можуть бути викладені абстрактним методом , тобто таким методом формулювання, при якому фактичні дані охоплюються родовими признаками. Например: ч.1 ст.26 ЦК Укр.. ‘’Юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності’’. Абстрактний спосіб викладу відповідає больш високому рівню культури і розвитку юридичної техніки. Він дозволяє в коротких формуліровках охопити всі факти даного роду.

Казуистичний чи казуальний спосіб - це такий спосіб формулювання норм в статтях нормативно правового акту, коли фактичні дані вказуються з-за допомогою індивідуальних признаків.

За прийомами (способами) викладу елементів норми права, вони можуть бути викладені прямим способом - це значить, що законодавець прямо формулює, перечислює всі елементи норм права в даній статті.

Таке співпадання в реальному житті зустрічається не завжди, однак особи, що застосовують норму права, в кінцевому результаті змогли б виявити всі три необходні її елемента в статтях одного нормативного акту чи актів. Тільки при їх наявності дана норма може забезпечити державно-владне регулювання суспільних відносин.

Також норми права можуть бути викладені посилальним способом , при якому окремі елементи норми не формулюються в даній статті нормативно-правового акту; в ней робиться посилання до інших норм, де містяться потрібні розпорядження. Цей прийом застосовується для встановлення зв’язку між частинами норм і для уникання повторень.

Висновки

Таким чином , з всього сказаного можна зробити висновок, що, аналізуючи право як суспільний інститут, дослідники неуклінно стикаються не з окремою, монолітною і самодостатньою системою. Право - це розділене поняття, так би мовити, формула, що означає не що інше, як чітко структуровану систему юридичних норм, і створену для вірного визначення співвідношення цієї системи з іншими соціальними явищами. Юридичні норми забезпечують гарантоване виконання життєво необхідних правил, без яких функціонування суспільства і держави було б неможливим. Такі правила є тим мінімумом, який призваний зберігати стабільність політичної і правової системи кожної держави. Оскільки така база вже створена, решта сфери суспільних відносин можуть знаходитись в межах компетенції інших соціальних норм.

Список використаної літератури

1. Нерсесянц В.С. Право в системе социальной регуляции. 1986.

2. Нерсесянц В.С. Право и закон: Из теории правовых учений. 1983.

3. Баранов В.М. Истинность норм советского права. 1989.

4. Иоффе, Шаргородский. Вопросы теории права. 1961.

5. Томашевский Н.П. О структуре правовой нормы и классификации ее элементов. Сборник: Вопросы общей теории советского права .1960.

6. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. 1909.

7. Алексеев С.С. Государство и право, Начальный курс, 1993.

8. Алексеев С.С. Теория государства и права. 1985.

9. Бабаев В.К. Общая теория права (курс лекций).. 1960.

10.Коваленко А.И. Краткий словарь-справочник. М., 1994.

11.Комаров «Теория государства и права» М.1996г.

12.Хропанюк В.Н. «Теория государства и права» М.1997г.

13.Лазарев В.В. «Общая теория государства и права» М.1996г.

14.Кримінальний кодекс України

15.Кримінально-процесуальний кодекс України

16.Цивільний кодекс України

17.Кодекс зàêîíiв про працю України


[1] Àëåêñååâ Ñ.Ñ. Ãîñóäàðñòâî è ïðàâî, Íà÷àëüíûé êóðñ, 1993.

[2] Àëåêñååâ Ñ.Ñ. Ïðîáëåìû òåîðèè ïðàâà, òîì 1.

[3] Àëåêñååâ Ñ.Ñ. Ïðîáëåìû òåîðèè ïðàâà, òîì 1.

[4] Áàáàåâ Â.Ê. Îáùàÿ òåîðèÿ ïðàâà (êóðñ ëåêöèé).

[5] Ãîëëóíñêèé Ñ.À. Ê âîïðîñó î ïàìÿòè ïðàâîâîé íîðìû â òåîðèè ñîâåòñêîãî ïðàâà. // Ñîâåòñêîå ãîñóäàðñòâî è ïðàâî. 1961. N4.

[6] Ïèãîëêèí À.Ñ. Íîðìû ñîâåòñêîãî ïðàâà è èõ ñòðóêòóðà. Ñáîð. Ñòàòåé. Âîïðîñû îáùåé òåîðèè ñîâåòñêîãî ïðàâà. 1960.

[7] Áàáàåâ Â.Ê. Îáùàÿ òåîðèÿ ïðàâà (êóðñ ëåêöèé).

[8] Êîðêóíîâ Í.Ì. Ëåêöèè ïî îáùåé òåîðèè ïðàâà. 1909.

[9] Àëåêñååâ Ñ.Ñ. Òåîðèÿ ãîñóäàðñòâà è ïðàâà. 1985.

[10] Íåðñåñÿíö Â.Ñ. Ïðàâî â ñèñòåìå ñîöèàëüíîé ðåãóëÿöèè. 1986.




29-04-2015, 03:54

Страницы: 1 2 3
Разделы сайта