План
1. Перевірка плану виробництва основних видів продукції
2. Перевірка і ревізія витрат по управлінню та обслуговуванню виробництва
3. Виявлення невикористаних резервів у основних, допоміжних і обслуговуючих галузях виробництва
4 Перевірка обґрунтованості плану реалізації продукції
5. Ревізія виконання плану реалізації продукції
6. Перевірка оформлення документів на реалізацію продукції
7. Ревізія виручки за послуги населенню
Література
1 Перевірка плану виробництва основних видів продукції
У умовах ринку основними аспектами виробничо-господарської діяльності підприємства є облік витрат, прибутків і фінансових результатів. Витрати на виробництво промислової продукції охоплюють усі матеріальні, трудові і грошові витрати, зв'язані з виробничо-господарською діяльністю.
Контроль і ревізія витрат на виробництво і собівартість продукції допомагають виявити невикористані резерви, непродуктивні витрати і втрати.
У зв'язку з цим основними завданнями ревізії і контролю є перевірка: обґрунтування формування витрат виробництва по їхніми елементами і калькуляційними статтями в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності; дотримання норм витрати сировини і матеріалів і виходу готової продукції;
слушності розподілу витрат між готовою продукцією і незавершеним виробництвом;
дотримання кошторису витрат на обслуговування виробництва і керування;
виявлення непродуктивних витрат і втрат у виробництві і попередження їхній виникнення в майбутньому;
перебування резервів зниження собівартості продукції і т.п.
Для виконання вищевказаних завдань ревізію доцільно проводити в такій послідовності. Спочатку досліджують питання формування витрат виробництва по їхніми елементами і розглядають слушність і обґрунтованість кошторисів по окремих видах витрат. Потім перевіряють слушність складання калькуляцій собівартості продукції по статтях витрат. Далі вивчають собівартість продукції і вишукують резерви її зниження.
Основними джерелами контролю є: первинна документація, калькуляції собівартості продукції, кошториси витрат, бухгалтерські записи на рахунках витрат на елементами (80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати») і витрат діяльності (90 «Собівартість реалізації», 91 «Загально-виробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», 98 «Податки з прибутку» і т.п.); регістри бухгалтерського фінансового обліку - журналу-ордера і відповідні відомості; дані фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати), статистична й оперативна звітність; дані податкового обліку і звітності і т.п.
2. Перевірка і ревізія витрат по управлінню та обслуговуванню виробництва
До допоміжних виробництв відносять електро- і водопостачання, вантажний автотранспорт, ремонтну майстерню, живу тяглову силу, машинно-тракторний парк і теплопостачання
Основними питаннями, які необхідно перевірити, варто вважати
– обґрунтованість планування обсягів виробництва в натуральному та вартісному виразі,
– виконання виробничої програми різних робіт, що виконуються допоміжними виробництвами,
– удосконалення організації та оплати праці,
– контроль за термінами і якістю виконаних робіт та наданих послуг,
– забезпечення належного ведення первинного та зведеного обліку
В процесі ревізії необхідно звернути увагу на таке
– чи відповідає кількість адміністративно-управлінських працівників штатним нормативам,
– чи немає фактів утримання позаштатних працівників або працівників, які виконують роботу, що не відповідає їхньому фаху,
– чи правильно і законно визначені посадові оклади адміністративно-управлінським працівникам,
– чи не було фактів надмірних витрат на утримання легкового транспорту, ремонт контори, канцелярські, друкарські і телефонно-поштові витрати.
Контроль і ревізія інших виробництв та господарств здійснюється в такому порядку:
– перевіряють законність і доцільність створення даного виробництва, затрати на його утримання, окупність коштів, вкладених в нього, планування доходів і витрат,
– контролюється стан внутрішньогосподарського розрахунку, якість складання завдань то їх виконання, дотримання кошторисів витрат то доходів за результатами роботи звітного періоду.
3. Виявлення невикористаних резервів у основних, допоміжних і обслуговуючих галузях виробництва
Під час контролю і ревізії витрат ревізору варто керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318.
При цьому ревізору варто установити, усі чи операційні витрати на відповідний звітний період віднесені на витрати виробництва по таким елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати (по видах витрат);
інші витрати (по видах витрат).
Рахунки класу 8 «Витрати по елементах» призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного року.
Досліджуючи витрати по елементах, з'являється можливість установити не тільки загальну суму витрат, а і їхню структуру, питома вага окремих витрат, розмір прибутку. Крім того, поелементні розподіл витрат може бути успішно використаний під час аналізу витрат виробництва для визначення чинників, що позитивно або негативно впливають на ефективність виробництва. Поелемнтне групування витрат виявляє підставою для складання кошторисів.
Крім вищенаведеної класифікації по елементах, для контролю за складом витрат у місцях їхній проведення і визначення собівартості по видах вироблюваної продукції потрібно знати, на який вид продукції і коли їх віднести. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) перебуває з виробничої собівартості продукції, що виявляла реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально-виробничих витрат і наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) належать: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загально-виробничі витрати.
При умовах ринкової економіки перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються самим підприємством.
Контролю підлягають слушність віднесення загально-виробничих витрат до постійних і змінних.
Витрати на обслуговування і керування виробництвом змінюються прямо пропорційно зміні об'єму діяльності і розподіляються на кожний об'єкт витрат із використанням бази розподілу (годин роботи, заробітної плати, об'єму діяльності, прямих витрат), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
І навпаки, постійні виробничі витрати залишаються незмінними при зміні об'єму діяльності. Нерозподілені постійні загально-виробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їхній виникнення. Причому загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загально-виробничих витрат не може перевищувати їхнього фактичного розміру.
Шляхом зіставлення даних матеріальних складів про відпустку сировини і матеріалів у виробництво з показниками цехів про надходження їх у виробництво і на підставі аналізу записів із кредиту рахунку 201 «Сировина і матеріали» і дебету рахунку 23 «Виробництво» ревізор може підтвердити списання матеріальних витрат на виробничі потреби і вмикання їх у собівартість продукції.
З іншого боку, ревізор перевіряє слушність списання суми витрат на фінансові результати наприкінці звітного року або щомісяця.
Так, по дебеті рахунків класу 9 «Витрати діяльності» відображаються суми витрат, по кредиті - списання суми витрат на рахунок 79 «Фінансові результати».
Рахунки класу «Витрати діяльності» призначені для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності і витрати з метою запобігання надзвичайним подіям і ліквідації їхніх наслідків.
Для перевірки слушності визначення фактичної собівартості сировини і матеріалів ревізору необхідно досліджувати первинні документи постачальника (накладные, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), у яких зареєстровану ціну, зокрема націнки (надвишки), транспортні та інші витрати, зв'язані з придбанням матеріалів. Товарно-транспортні документи зіставляють із даними бухгалтерського фінансового обліку (книгою обліку надходження вантажів, журналом-ордером, відомістю), у яких показана кількість отриманих матеріалів і їхня вартість. Витрати на сировину і матеріали перевіряються шляхом визначення слушності застосування технічно обґрунтованих норм їхньої витрати.
Не менше вагома стаття витрат «Заробітна плата», що включається в собівартість продукції. Тому доцільно не тільки перевірити витрати на оплату праці, нараховану відповідно встановленим розцінкам, тарифних ставок і посадових окладів, а і допоміжні виплати (премії, надвишки до тарифних ставок і окладів, компенсаційні виплати і т.п.).
Ретельній перевірці підлягають також розрахунки по соціальному страхуванням, амортизаційні відрахування, сплата податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних санкцій, витрат на відрядження, на ремонт основних засобів.
Важливим питанням ревізії виявляє вивчення планової собівартості одиниці окремих видів продукції. При цьому планову собівартість у розрізі окремих калькуляційних статей витрат зіставляють із плановою і фактичною собівартістю за минулий звітний період, із нормативами витрат і фактичного рівня витрат за аналізований період. Таким порівнянням можна виявити значні відхилення планових показників від фактичних (перевитрату або економію). У цьому випадку ревізору варто з'ясувати причини і винних осіб.
Планові калькуляції по статтях непрямих витрат перевіряють з обліком слідств розгляду відповідних кошторисів витрат.
Таким чином, під час ревізії витрат діяльності важливо перевірити фактичну собівартість окремих видів продукції по калькуляційних статтях витрат.
4 Перевірка обґрунтованості плану реалізації продукції
Основні завдання контролю та ревізії реалізації (збуту) продукції (робіт, послуг) полягають в наступному
– перевірка договірних зобов'язань за термінами, обсягами та якістю продукції,
– дослідження правильності оформлення первинних документів з реалізації продукції, робіт та послуг,
– вивчення обґрунтованості застосування цін і тарифів на продукцію, роботи та послуги в процесі реалізації (збуту),
– перевірка законності і доцільності господарськихоперацій з обліку реалізації продукції, робіт та послуг населенню,
– встановлення умов та дотримання правил реалізації продукції в торгових точках та на міських ринках
Джерела контролю і ревізії реалізації
– державне замовлення та інші письмові договірні зобов'язання з різними юридичними й фізичними особами,
– товарна транспортні накладні, рахунки-фактури, приймальні квитанції, по дорожні і облікові листи, накладні внутрішньо господарського призначення,
– звіти про продаж сільськогосподарської продукції та довідки з ринку про ціни на момент продажу продукції;
– журнал 5 або 5А.
Реалізація (збут) сільськогосподарської продукції здійснюється, в основному, на підставі договорів контрактації В договорах передбачаються умови щодо термінів, обсягів та якості продукції на рік та за кварталами. Перевірку дотримання термінів то обсягів виконання договірних зобов'язань здійснюють на основі товарно-транспортних накладних і приймальних квитанцій з реалізації продукції Щомісячно порівнюючи договірні терміни та обсяги реалізації з фактичними, виявляють певні розбіжності.
Окремо слід виділити питання якості реалізованої продукції На жаль, на практиці непоодинокі випадки заниження заготівельними організаціями якості продукції за рахунок завищення відсотка засміченості зерна, забрудненості цукрових буряків, заниження жирності молока, фактичного виходу м'яса під час забою тварин і т.д.
Під час перевірки якості реалізованої продукції порівнюють донітоварно- транспортних накладних з даними приймальних квитанцій, даними лабораторного аналізу У разі потреби контролер-ревізор може виїхати в місця приймання продукції для того, щоб особисто переконатись в об'єктивності оцінки її якості.
Контролер-ревізор обов'язково повинен перевірити чи немає в господарстві актів розбіжностей, складених під час приймання здавання продукції, за рахунок кого (чого) списані різниці сум, що виникли в результаті розбіжностей під час оцінки якості продукції
Аналіз заповнюваності граф первинних документів з реалізації продукції, робіт та послуг свідчить про те, що незаповненими залишаються від 30% до 70% показників, в тому числі час вибуття, прибуття, приймання, якість і обсяг продукції під час відправки з господарства Нерідко під час реалізації відсутні зооветеринарні то агрономічні свідоцтва, що негативно відбивається на якості продукції, а відповідно й на ціні.
Завдання контролера-ревізора полягає в тому, щоб виявити типові упущення під час заповнення первинних документів з реалізації і визначити суму збитку внаслідок цього Контролер-ревізор повинен порушувати питання про персональну відповідальність облікових працівників, з вини яких не проставляється кількість і якість реалізованої продукції Документ, в якому немає кількості, якості продукції і часу прибуття на приймальний пункт та приймання продукції не може мати доказову силу і використовуватись під час вирішення суперечок в арбітражному суді.
5. Ревізія виконання плану реалізації продукції
У ринкових умовах господарювання фінансова стійкість підприємства залежить від випуску конкурентноздатної продукції, попиту на неї й об'єму реалізації.
Об'єм фактично випущеної продукції перевіряють за даними синтетичного й аналітичного обліку і звітності, а також, чим первинний документ, що підтверджують виробництво продукції і її прийом на склад. Достовірність даних про об'єм виробленої продукції в натуральному вираженні перевіряють за даними квартальна і річна звітність, а також, чим дані приймально-здавальних накладних, квитанцій, накопичувальних відомостей на решта готової продукції з виробництва на склад, книги залишків готової продукції і напівфабрикатів, карток або книг складського обліку готової продукції.
Перевіряючи слушність заповнення приймально-здавальних накладних, особливе увага звертають на час решти продукції, назва і номенклатурний номер, одиницю виміру, кількість продукції, фактичну виробничу собівартість. Водночас перевіряють наявність підписів, що підтверджують прийом і решта продукції з виробництва на склад. Одночасно доцільно зіставити між собою копії приймально-здавальною накладною, що зберігаються на складі й у цеху з метою виявлення перекручень і приписок об'єму виробництва. Потім приймально-здавальна накладна зіставляється з карткою або книгою складського обліку готової продукції для встановлення тотожності даних.
Синтетичний облік готової продукції ведеться на рахунку 26 «Готова продукція» по фактичною виробничою собівартістю. Однак в аналітичному обліку можливе відображення готової продукції по облікових цінах. Тому ревізору варто врахувати, що при списанні готової продукції з рахунку 26 «Готова продукція» сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції по облікових цінах визначається як твір рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції по облікових цінах. Цей рівень (відсоток) відхилень визначається розподілом суми відхилень на початок місяця разом із сумою відхилень продукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції по облікових цінах на початок місяця і вартості оприбуткованої за звітний місяць із виробництва на склад готової продукції по облікових цінах.
Ревізор перевіряє при цьому слушність записів на рахунках бухгалтерського обліку.
Так, на суму відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості по облікових цінах, що відноситься до реалізованої продукції, робиться запис: кредиту рахунку 26 «Готова продукція», дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації» (36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 71 «Іншій операційний прибуток»).
Якщо в бухгалтерії підприємства застосовуються оборотні відомості по обліку готової продукції по її видами, те необхідно дані складського обліку зіставити з кількісно-сумовим обліком бухгалтерії по окремим складами і матеріально-відповідальним особами. На деяких підприємствах ревізори практикують раптові перевірки окремих партій готової продукції, підготовлених до відвантаження або відпущених одноміським покупцям, але не вивезених. Результати таких перевірок оформляються актами, що пред'являються керівнику підприємства.
Ревізор ознайомлюється з постановкою операцій по обліку реалізації готової продукції. Правильна постановка обліку забезпечує систематичний контроль за відвантаженням готової продукції, своєчасним надходженням засобів від покупців на рахунки в банках за реалізовані вироби і дає можливість відобразити ці операції на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Для забезпечення обліку реалізації готової продукції важливе значення має своєчасний висновок договорів із покупцями і замовниками. Для встановлення більш стійких зв'язків рекомендується укладати перспективні договори на декілька років із щорічним уточненням асортименту і кількості продукції.
Ревізори повинні звертати увагу на протоколи розбіжностей постачальників і покупців і рішення арбітражного суду щодо спірних питань.
Ревізор перевіряє, чи здійснюють керівники підприємств систематичний оперативний контроль і облік виконання укладених господарських договорів, з огляду на, що необхідно не тільки вчасно застосовувати санкції за порушення договірних зобов'язань, а і попереджати їх. Штрафні санкції передбачаються за порушення термінів відвантаження, постачання неякісної продукції, за некомплектність, відсутність або неналежне маркірування продукції й в інших випадках.
На основі журналу реєстрації договорів із покупцями і замовниками і карток обліку виконання договорів на постачання готових виробів ревізори перевіряють ступінь виконання договорів і застосування санкцій за порушення їхніх зобов'язань. Якщо будуть установлені факти повернення готової продукції покупцям через її невідповідність діючим стандартам або технічним умовам, з'ясовують причини, виявляють конкретних винуватців, обчислюють розміри заподіяних підприємству збитків. По виробах, котрими повернені покупцями після їхньої оплати, з'ясовують, чи були зроблені в бухгалтерському обліку сторніровочні записи об'єму реалізації і виробничої собівартості цих виробів на рахунку реалізації.
На самому підприємстві здійснюється оперативний контроль за рухом готової продукції.
Так, щомісяця зіставляють показники облікових регістрів із даними книги залишків готової продукції, перевіряють стан запасів готової продукції на складі, своєчасність її оприбуткування і відвантаження.
6. Перевірка оформлення документів на реалізацію продукції
До витрат на збут відносять витрати, пов’язані з реалізацією продукції
– витрати на тару і пакувальні матеріали, що не підлягають поверненню покупцям,
– витрати на доставку продукції на станцію або пристань відправлення,
– комісійні збори (відрахування), що виплачують організаціям з реалізації продукції відповідно до встановлених норм і договорів,
– утримання приміщень для зберігання продукції в місцях її реалізації,
– оплата праці продавців, зайнятих реалізацією продукції,
– інші витрати, пов'язані з реалізацією продукції
Транспортні витрати, пов'язані з реалізацією продукції, поділяють на відшкодовуванні і невідшкодовуванні. До відшкодовуванних відносять витрати на автотранспорт і залізницю, які відшкодовують заготівельні організації під час оплати продукції за договірними цінами До невідшкодовуванних витрат відносять витрати на транспорт під час реалізації продукції іншим покупцям, а також заготівельним організаціям, якщо вони оплачують продукцію за роздрібними цінами.
Витрати на збут у структурі собівартості реалізованої продукції складають 3-5% Із загальної суми позавиробничих витрат невідшкодовувані займають приблизно половину.
Завдання контролера-ревізора полягає в тому, щоб встановити обґрунтованість віднесення тих чи інших витрат на витрати, пов'язані зі збутом.
Проводячи контроль і ревізію витрат на збут, контролер-ревізор повинен встановити:
чи правильно і своєчасно оформляються первинними документами господарські операції, де відображаються витрати на збут,
як ведеться аналітичний облік витрат на збут,
чи не відносяться нестачі продукції, виявлені під час реалізації, до витрат на збут,
чи не було випадків відмови з боку заготівельних організацій оплати
частини витрат на збут, які змушені проводити сільськогосподарські підприємства,
чи не включаються витрати заготівельних організацій із центровивезення сільськогосподарської продукції у витрати на збут,
чи регулярно списують витрати на збут з кредиту однойменного рахунка
93 в дебет рахунка 79 «Фінансові результати»
Завдання контролера-ревізора під час проведення контролю і ревізії реалізації продукції у торгових точках і на міських ринках полягає в тому, щоб перевірити
8-09-2015, 12:22