Три варіанти організації аналітичного обліку продукції підприємства

У сучасних умовах можливі три варіанти ор­ганізації аналітичного обліку продукції підпри­ємства:

Перший варіант. Окремі види або групи одно­рідної продукції обліковуються за фактичною ви­робничою собівартістю, визначеною станом на кінець звітного місяця.

Застосування цього варіанта аналітичного обліку готової продукції доцільне в разі виготов­лення підприємством незначної кількості видів (груп) продукції. Готова продукція оприбуткову­ється наприкінці місяця підсумком за місяць, а звіт про наявність та рух готової продукції скла­дають один раз загалом за місяць.

Другий варіант. Рух окремих видів (груп) про­дукції протягом місяця обліковують за фактичною виробничою собівартістю на початок місяця.

За застосуванням і визначенням фактичної виробничої собівартості готової продукції анало­гічний першому варіанту. Рух окремих видів (груп) продукції протягом місяця обліковують за фактичною виробничою собівартістю на початок місяця у зв'язку з необхідністю складання та бух­галтерської обробки звітів і документів про рух готової продукції 2-4 рази за місяць.

Третій варіант. Облік готової продукції за об­ліковими розрахунково-відпускними (планови­ми) цінами.

Застосування облікових розрахунково-від­пускних (планових) цін на готову продукцію до­цільне на виробничих підприємствах, які здій­снюють масовий випуск продукції широкого асортименту. У цьому разі випущена з виробниц­тва готова продукція оприбутковується протягом місяця за розрахунково-відпускними (планови­ми) цінами. Готову продукцію обліковують за об­ліковими розрахунково-відпускними (планови­ми) цінами із застосуванням відхилень фактич­ної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.

Розгляньмо детально ці три варіанти органі­зації аналітичного обліку готової продукції під­приємства.

ТРЕТІЙ ВАРІАНТ

В Інструкції про застосування нового Плану рахунків зазначено, що в аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за облі­ковими цінами із застосуванням відхилень фак­тичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.

Інструкція не уточнює, які облікові ціни на готову продукцію маються на увазі, хоча застосовуватися можуть різні облікові ціни. На думку автора, застосування в бухгалтерському обліку готової продукції відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами можливе та доцільне тільки в разі використання для спрощення обліку готової продукції розрахунково-відпускних (без ПДВ) цін на продукцію або планових цін.

Застосування облікових розрахунково-від­пускних (планових) цін на готову продукцію до­цільне на виробничих підприємствах, які здій­снюють масовий випуск продукції широкого асортименту. У цьому разі випущена з виробниц­тва готова продукція оприбутковується протягом

місяця за розрахунково-відпускними (планови­ми) цінами. На облікову вартість випущеної з ви­робництва готової продукції складають бухгал­терське проведення:

Д-т 26 «Готова продукція»;

К-т 23 «Виробництво».

РОЗРАХУНОК відхилень фактичної виробничої собівартості виготовленої продукції

від облікової її вартості за ________ 200_ р.

Наприкінці місяця після визначення фактич­ної виробничої собівартості випущеної готової продукції складають розрахунок відхилень фак­тичної виробничої собівартості продукції від вар­тості випущеної і оприбуткованої продукції за розрахунково-відпускними цінами. При цьому фактичну виробничу собівартість з обліковою вартістю продукції порівнюють за кожним видом (групою) продукції і визначають відхилення: до­датне (+) та від'ємне (-). Визначені за цим розра­хунком відхилення відображають у бухгалтерсько­му обліку таким самим бухгалтерським проведен­ням, як випуск із виробництва готової продукції за обліковими цінами, але суму від'ємних відхилень записують у синтетичному та аналітичному обліку від'ємним (червоним) сторнувальним записом:

1. Д-т 26 «Готова продукція»

К-т 23 «Виробництво» — на суму додатних (+) відхилень,

або

2. Д-т 26 «Готова продукція»

К-т 23 «Виробництво» — на суму від'ємних (-) відхилень.

Розрахунок відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами складають за формою таблиці 6 після визначення наприкінці місяця фактичної собівартості випу­щеної з виробництва готової продукції.

Д-т 26 К-т 23- 354,00

Д-т 26 К-т 23- 13022.00

Разом— 12668,00

На встановлені за розрахунком суми відхилень фактичної виробничої собівартості ви­пущеної продукції від вартості її за обліковими цінами за звітний місяць необхідно скласти два контирування:

1. Д-т 26 «Готова продукція»

К-т 23 «Виробництво» — 354

2. Д-т 26 «Готова продукція»

К-т 23 «Виробництво» — 13022

Разом- 12668

В основі такого розрахунку має бути за Ін­струкцією рівень (середній відсоток) відхилень виробничої собівартості готової продукції від її облікової вартості. Середній відсоток відхилень визначається за формулою:

Сума відхилень Сума відхилень Сума відхилень,

на початок + на випущену = списаних на

місяця продукцію зменшення

за звітний місяць за місяць, х 100

Сума вартості залишку Сума вартості готової

продукції + випущеної продукції

за обліковими цінами за обліковими цінами

на початок місяця

Сума відхилень на відвантажену (реалізовану) готову продукцію визначається множенням облі­кової вартості відвантаженої готової продукції на середній відсоток відхилень і діленням отрима­ного добутку на 100. Для розрахунку відхилень на відвантажену (реалізовану) готову продукцію ре­комендується складати спеціальний розрахунок за формою таблиці 7.

Д-т901 -К-т26- 5664,00

Д-т 947-К-т 26- 12,00

Разом— 5676,00

Розрахунок відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами, які відносяться до реалізова­ної продукції, складається наприкінці місяця. За розрахунком визначається та списується з рахун­ка 26 «Готова продукція», аналітичний рахунок «Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості», сума відхилень, що від­носиться до реалізованої продукції та іншого її вибуття. На субрахунку 901

«Собівартість реалі­зованої готової продукції» та інших рахунках виз­начається фактична виробнича собівартість реалізованої продукції та продукції, що вибула з ін­ших причин, але прирівнюється до реалізованої продукції. Розрахунок складає бухгалтерія за да­ними аналітичного обліку відхилень та синтетич­ного обліку готової продукції.

РОЗРАХУНОК

на списання відхилень виробничої собівартості готової продукції

від її облікової вартості, які відносяться до реалізованої продукції

за _________200_ р.

Відвантажена покупцям готова продукція, а також продукція, відпущена у власну роздрібну торгівлю, списана із підзвіту матеріально відпові­дальних осіб, відображається в бухгалтерському обліку проведенням:

Д-т 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

К-т 26 «Готова продукція» — за обліковими цінами на суму 350925 грн (322810 + 28115).

Згідно з розрахунком, на зменшення облікової вартості реалізованої готової продукції має бути віднесена від'ємна сума відхилень — 5664 фн (5210 + 454), для чого необхідно зробити від'ємний запис на рахунках способом червоного сторно:

Д-т 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

К-т 26 «Готова продукція», аналітичний рахунок «Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості», — 5664.

У результаті цього запису на дебеті субрахун-ка 901 «Собівартість реалізованої готової продук­ції» буде відображено фактичну виробничу собі­вартість реалізованої готової продукції в сумі 345261 грн (350925 - 5664).

Якщо прийняти, що інше вибуття готової продукції — це сума природного убутку про­дукції, виявленого при інвентаризації, то сума відхилення, яка відноситься до облікової вар­тості цієї продукції, у сумі 12 грн має бути ві­дображена в бухгалтерському обліку проведен­ням:

Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності»;

К-т 26 «Готова продукція», аналітичний рахунок «Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості», — 12.

Разом списано відхилень (-) 5676 грн.

В управлінському обліку з метою визначення рентабельності виготовлення та реалізації кож­ного виду (групи) готової продукції необхідний окремий аналітичний облік доходів і фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції. У цьому разі за розрахунками відхилення спису­ються на окремі аналітичні рахунки реалізованої готової продукції.

Для аналітичного обліку названих вище відхилень до рахунка 26 «Готова продукція»

Третій варіант організації бухгалтерського обліку готової продукції доцільно застосовувати і в тому ви­падку, коли можливе застосування першого та друго­го варіантів аналітичного обліку готової продукції. Ви­ходячи з конкретних умов роботи головний бухгалтер (бухгалтер) підприємства самостійно вирішує, який із варіантів організації аналітичного обліку готової про­дукції доцільно застосовувати.

треба відкрити окремий загальний аналітич­ний рахунок «Відхилення виробничої собівар­тості продукції від облікової ЇЇ вартості». Якщо потрібно точніше визначити собівартість про­дукції, аналітичні рахунки відхилень можуть бути відкриті в розрізі окремих видів (груп) готової продукції.

Аналітичний кількісно-сумовий облік та складський кількісний облік готової продукції в цьому разі ведеться за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами.

З метою визначення фактичної виробничої собівартості реалізованої готової продукції на субрахунку 901 «Собівартість реалізованої го­тової продукції» списану на цей субрахунок суму реалізованої продукції за обліковими роз­рахунково-відпускними цінами необхідно ско-ригувати до фактичної виробничої собівартос­ті. Для цього за спеціальним розрахунком не­обхідно визначити суму відхилень, яка припа­дає на відвантажену (відпущену) покупцям го­тову продукцію.

Враховуючи специфіку роботи підприємства, слід застосовувати такий спосіб аналітичного об­ліку готової продукції, який найкраще підходить для цього підприємства. При значній кількості видів (груп) готової продукції найбільш доціль­ним і раціональним є облік продукції за розра­хунково-відпускними (плановими) цінами з ок­ремим аналітичним обліком відхилень фактичної собівартості готової продукції від її облікової вар­тості.

Підприємства можуть застосовувати також інші методи оцінки готової продукції, передбаче­ні П(С)БО9 «Запаси» (методи ФІФО, ЛІФО, нормативних затрат), але способи їх застосуван­ня Інструкція не розкриває.