МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Міжгалузевий інститут управління
Факультет “Облік та аудит”
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
по курсу
“Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності”
Виконала студентка
Групи БД – 101
Фак. “Облік та аудит”
Чуркіна Ольга Юріївна
Київ - 2003
План.
1. Види та форми лізингу, документування лізингових операцій.
1.1. Поняття лізингу 3
1.2. Об’єкти та суб’єкти лізингу 3
1.3. Документування лізингових операцій 4
1.4. Основні види лізингу 5
1.5. Організація і техніка лізингових операцій 8
1.6. Митне оформлення лізингових операцій 10
2. Бухгалтерський облік з переробки сировини на давальницьких умовах у виконавця-резидента (з оплатою послуг з переробки грошовими коштами)
2.1. Сутність операцій з давальницькою сировиною 11
2.2. Договір на переробку та документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною 13
2.3. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною 15
2.4. Оподаткування 16
3. Приклад 19
4. Список літератури. 21
1. В иди та форми лізінгу, документування лізінгових операцій.
1.1. Поняття лізингу.
Однією з найпоширеніших форм послуг у зовнішньоекономічній діяльності є лізинг. Він дуже зручний особливо для українських виробників, які не можуть самостійно придбати необхідне їм обладнання високої якості.
Лізингова операція передбачає права користування окремими інвентарними об’єктами основних засобів іншому суб’єкту на платній основі на визначений срок.
Лізинг – різновид підприємницької діяльності, яка спрямована на інвестування коштів у рухоме та нерухоме майно, що спеціально передається за договором фізичними та юридичними особами на відповідний період для використання в підприємницьких цілях.
1.2. Об ’ єкти та суб ’ єкти лізингу
Об’єктом лізингу є будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних засобів (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку.
Всі об’єкти лізингу в загальному вигляді можна класифікувати за різними ознаками.
1) за функціональним призначенням – використання для підприємницьких цілей;
2) за оборотністю – участь в багатьох виробничах циклах;
3) за станом форми споживання – не споживаються в процесі використання;
4) за ступінем рухомості – рухоме та нерухоме майно;
5) за галузевою приналежністю – промислові, будівельні, сільськогосподарські;
6) за формою власності – державна, приватна, колективна;
7) за способом перенесення вартості у виробничому процесі – поступово в міру зносу;
8) ступінь складності – окреме майно, сукупність речей.
Лізинговими операціями займаються великі фірми, банки, а також спеціалізовані лізингові компанії..
Суб’єктами лізингу можуть бути:
1 лізингодавець – суб’єкт підприємницької діяльності, в т.ч. банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об’єкти за договором лізингу;
2 лізингоодержувач - суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти за договором лізингу;
3 продавець лізингового майна - суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно, яке є об’єктом лізингу.
1.3. Документування лізингових операцій.
В оформленні лізингових операцій виділяють два етапи:
І етап – оформлення всіх документів, які необхідно підготувати до укладання лізингового договору. Юридичне оформлення даних документів засвідчує створення необхідних умов для укладання лізингового договору;
ІІ етап – оформлення та укладання лізингового договору, а також документів, які створюють сприятливі умови для успішного виконання зобов’язань щодо лізингового договору. На цьому етапі здійснюється процес закріплення лізингової угоди в три- і двосторонніх договорах.
На першому етапі оформлюються такі документи:
1. Заявка про надання лізингових послуг;
2. Замовлення-наряд на поставку майна, що передається в лізинг;
3. Заявка лізингової компанії банку про надання кредиту;
4. Висновки про платоспроможність лізингоодержувача та ефективність лізингової угоди.
На другому етапі оформлюються такі документи:
1. Договір лізингу;
2. Договір купівлі-продажу майна, що передається в лізинг;
3. Акт введення об’єкта лізингу в експлуатацію;
4. Кредитний договір між лізинговою компанією і банком про надання позики;
5. Договір про технічне обслуговування переданого в лізинг майна;
6. Договір про страхування об’єкта лізингу.
Лізингові операції здійснюються на підставі контрактів, що укладаються між суб’єктами лізингу.
Перед укладанням угоди проводиться ретельний аналіз клієнта, до якого входить:
-Оцінка клієнта з точки зору здатності сплати лізингових платежів та доходів, які передбачаються від викристання обладняння, що передається в лізинг;
-Оцінка товарів (попит на них з точки зору можливого перепродажу), виготовлених на обладнання, одержаному в лізинг.
При лізингу з додатковим залученням коштів особливо гостро постають питання податкового права, страхування, надання технічних гарантій виробника тощо.
Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця або двосторонньої угоди між лізингодавцем та лізингоодержувачем. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам законодавства України. Митне оформлення за договорами, що не відповідають законодавству, не здійснюються.
Серед основних умов договору лізингу можна виділити наступні:
¨ Предмет лізингу завжди суворо індивідуалізований;
¨ Строк лізингу у випадку фінансового лізингу залежить в основному від виду обладнання і визначається періодом його фізичного і морального зносу;
¨ Розмір лізингового платежу;
¨ Утримання обладнання в належному стані відповідно до правил експлуатації, здійснення ремонту, придбання запасних частин тощо;
¨ Страхування майна, що передається на користь лізингодавця, сплата пов’язаних з ним податків тощо;
¨ Повернення обладнання, отриманого в лізинг, в нормальному стані з врахуванням зносу по закінченні строку лізингу.
Лізингоі договори можуть містити й інши умови.
1.4. Основні види лізингу.
Сучасний ринок лізингових послуг характеризується різноманіттям форм лізингу, моделей лізингових контрактів і юридичних норм, регулюючих лізингові операції. Існуючі форми лізингу можна об’єднати у два основних види - оперативний і фінансовий лізинги.
Оперативний лізинг передбачає здачу технічних засобів (багаторазового користування) в оренду на період, значно менший, ніж повний термін амортизації (звичайно - до 3-5 років). У цьому випадку орендні платежі протягом терміну дії договору лише частково компенсують первісну вартість орендованого майна, що після завершення терміну лізингу повторно здається в оренду. Для даного виду лізингу істотно також те, що всі обов'язки по страхуванню, обслуговуванню і ремонту технічних засобів звичайно бере на себе орендодавець (це так називаний повний ли-зинг); для орендаря одним з переваг такого різновиду лізингу є можливість після закінчення терміну оренди (порівняно нетривалого), або навіть раніш (у випадку дострокового розриву лізингового контракту і дострокової виплати загальної суми зобов'язань по платежах, що може бути передбачене в його умовах) "переключитися" на більш досконале устаткування.
Фінансовий лізинг характеризується порівняно тривалими термінами контракту (до 10-15 років), порівнянними з термінами амортизації орендованих засобів . Звичайно застосовується по групі інвестиційних товарів тривалого використання, причому сумарні лізингові платежі приблизно еквівалентні (трохи більше ) їхньої первісної вартості. При даному виді лізингу обов'язку по страхуванню, обслуговуванню і ремонтові орендованих технічних засобів, а також по запобіганню ризику їх випадкової загибели звичайно лежать на орендарі (чистий лізинг).
По об'єктах угод лізинг підрозділяється на лізинг спонукуваного і нерухомого майна. При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість з доручення орендаря і надає йому використання в комерційних і виробничих цілях. Так само, як і в угодах з рухомим майном, контракт полягає звичайно на термін менший або дорівнює амортизаційному періодові об'єкта; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.
В основі приведеної класифікації лізингу лежать його терміни і, звичайно, різний характер використання орендованого майна. Крім цього, лізинг підрозділяється ще і по національній приналежності його участників: внутрішній і міжнародний.
Міжнародний лізинг – це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до Закону України “Про лізинг”, законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договороів, укладених суб’єктами лізингу.
Предметами міжнародного лізингу найчастіше бувають:
Міжнародний лізинг знаходить досить широке розповсюдження передусім з тієї причини, що згідно з правилами Міжнародного валютного фонду зобов’язання, що витікають з лізингу, не включаються до обсягу зовнішньої заборгованості держави.
У випадку, якщо лізингова компанія купує обладнання вітчизняної фірми, а потім надає його лізингоодержувачу за кордон, ми маємо справу з експортним лізингом. Тобто, експортний лізинг - коли виробник устаткування і лізинггодавець знаходяться в одній країні, а лизингоодержувач з іншої (у цьому випадку лізинг стимулює експорт цінностей з першої країни, а для країни одержувача є ефективним способом залучення ресурсів в іноземній валюті).
Коли відбувається купівля обладнання у іноземній фірми і надається після цього вітчизняному лізингоодержувачу, то в цьому випадку мова йде про імпортний лізинг. Тобто, імпортний лізинг - коли лізингодавець і одержувач знаходяться в одній країні, а постачальник - з іншої (у цьому випадку лізинг виконує функцію стимулювання імпорту).
Різниця між експортним та імпортним лізингом визначається країною місцезнаходження лізингодавця та лізингоодержувача. При імпотрному лізингу виробник (продавець) знаходиться за кордоном, а при експортному – зарубіжним партнером є лізингоодержувач.
Транзитний міжнародний лізинг має місце в тих випадках, коли лізингодавець однієї країни бере кредит або купує необхідне майно в іншій краіїні та постачає його лізингоодержувачу, що знаходиться в третій.
Транзитні операції контролюються транснаціональним и корпораціями та банками, які мають дочірні лізингові фірми з розгалуженою мережею зарубіжних філій та представництв, що взаємодіють з місцевими лізингоодержувачами.
Для міжнародного виду лізингу особливо важливі:
1) вибір валюти контракту;
2) оцінка ризику зміни курсу валюти;
3) митний режим лізингоодержувача;
4) податки на фірму-лізингодавця;
5) наявність угод про незастосування подвійного оподаткування між країнами фірм-партнерів по лізингу;
6) захист права власності іноземного лізингодавця в країні лізингоодержувача.
1.5. Організація і техніка лізингових операцій.
1.Підписання лізингового контракту.
Здійсненню лізингової угоди передує одержання заявки від підприємства (наукової організації) на яке-небудь устаткування .
Звичайно потенційний (майбутній ) орендар звертається з цією заявкою до свого банку, а останній уже пропонує здійснити спеціалізованій компанії; у той же час, звичайно, не виключене і звертання орендаря прямо до лізингової компанії з пропозицією укласти лізинговий контракт. При позитивній відповіді даний контракт укладається між лізингодавцем (у залежності від конкретної ситуації - банком або лізинговою фірмою) і лізингоодержувачем (про зміст контракту мова йтиме нижче) практично одночасно з оформленням придбання товару лізингодавцем у постачальника.
2. Придбання товару.
Придбання машин, приладів, устаткування й інших матеріальних цінностей, що є предметом лізингового контракту, виробляється з доручення клієнта лизингодавцем за допомогою висновку контракту купівлі-продажу. Відповідно до укладених контрактів власником лізингового товару, що зберігає право власності і враховує його на своєму балансі, є лізингодавець; одержувачем же товару по угоді є лізингоодержувач, що власником не є , але практично приймає на себе багато його обов'язків.
3. Постачання товару.
Постачання товару здійснюється продавцем (постачальником) відповідно до умов договору з попереднім попередженням орендаря про майбутнє постачання.
4. Приймання товару.
Здійснюється підписанням протоколу приймання, у якому обов'язково бере участь постачальник і лізингоодежувач.
Постачальник цим документом підтверджує виконання своїх обов’язків перед лізингодавцем (за договором купівлі-продажу) і може розраховувати на оплату поставленого товару. У випадку виявлення окремих недоліків, не зухвалих, однак, істотного порушення функціонування товару (об'єкта угоди), постачальник зобов'язується усунути зазначені недоліки в погоджений з лізингоодержувачем термін. При неналежному постачанні постачальник несе відповідальність безпосередньо перед лізингоодержувачем, звільняючи лізингодавця від претензій останнього .
Лізингоодержувач засвідчує протоколом приймання належну ставку об'єкта угоди , підтверджує досягнення обговорених показників в експлуатації, а також визнає дійсність усіх домовленостей, вказанних у контракті по лізингу , і зобов'язується зробити у встановлений час перший лізинговий внесок.
У випадку відсутності представника лізингодавця лізингоодержувач у протоколі про приймання заявляє про прийняття на себе прав і обов'язків лізингодавця у відношенні постачальника, включаючи перевірку стану об'єкту, зобов’язання рекламації, відмовляючись від їхнього пред'явлення безпосередньо лізингодавцю.
Разом з тим можливо і присутність лізингодавця (покупка товару по угоді ) при його прийманні (це може бути бажано, якщо лізинговий товар не є новим). У цьому випадку лізингодавець приймає всі документи і, підписуючи протокол приймання, бере на себе право власності на об'єкт лізингової угоди .
5.Кредитування банком операції придбання лізинговою компанією товару (при необхідності).
Звичайно лізингова фірма одержує кредит у банку, що приймає саму активну участь у її створенні і солідному пакеті , що має, її акцій (аж до контрольного).
6. Оплата постачання.
Підставою для розрахунків між постачальником і лізингодавцем є одержання останнім комплекту документів, оформлених і, що підписуються в процесі приймання товару.
Оплата може вироблятися такими способами:
- 100% оплата по підписанні протоколу приймання;
- первісний аванс (передоплата) у визначеному розмірі від покупної ціни, виплачуваний після одержання від продавця підтвердження згоди на угоду, і остаточний розрахунок після її виконання. При цьому покупець (лізингодавець) може оформити банківську гарантію повернення авансу, застрахувавши на випадок зриву угоди .
7.Виплата лізингових платежів.
Платежі на користь лизингодателя є основою зворотності полу-ченного матеріального кредиту; у них закладене погашення вартості узятого в оренду устаткування й оплата відсотків, а також деякі інші витрати. При цьому можливий варіант, коли як оплату здійснюється постачання
продукції, зробленої за допомогою орендованих засобів (компенсаційний лізинг).
8.Повернення кредиту зі сплатою відсотків по ньому .
У банківській практиці лізингові фірми, як правило, вважаються на-дежными платниками і мають пільгові умови кредитування.
По закінченні терміну контракту орендоване майно може бути воз-вращено лізингової компанії, або викуплено по залишковій (можливо - символічної ) вартості, або контракт може бути продовжений на новий термін. Зі сказаного очевидна специфіка лізингу, що полягає в його двоїстій природі: з одного боку, він зберігає риси кредиту (терміновість, возврат-ность, платність), але з іншої сторони є своєрідною інвестицією ка-питала, оскільки об'єкт позички виступає у формі матеріального майна.
1.6. Митне оформлення лізингових операцій.
Для товарів, що ввозяться в Україну за договорами оперативного та фінансового лізингу, застосовується митний режим випуску для вільного обігу (імпорту) зі справлянням податків та зборів у встановленому порядку, тобто зі сплатою ПДВ, ввізного мита, акцизного та митних зборів.
Митне оформлення об’єктів оперативного лізингу, які ввозяться на Україну і підлягають обов’язковому зворотному вивезенню за її межі протягом одного року, за заявою лізингоодержувача може здійснюватись відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, відповідно до якого при ввезенні майна на Україну ввізне мито не справляється.
Митне оформлення об’єктів міжнародного лізингу при їх зворотньому ввезенні (або при вивезенні українскими лізингодавцями) здійснюється на підставі вантажної митної декларації відповідно до режиму експорту..
2. Бухгалтерський облік з переробки сировини на давальницьких умовах у виконавця резидента (з оплатою послуг з переробки грошовими коштами).
2.1. Сутність операцій з давальницькою сировиною.
Операції з давальницькою сировиною, що здійснюються за межами України, регулюються Законом України “про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах” і мають більш сладну схему бухгалтерського обліку, ніж подібні операції в межах України.
Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлена ця продукція, ввезена іноземним замовником на територію України або закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.
Давальницькою сировиною можуть бути: сировина, матеріали, напівфабрікати, комплектуючі вироби, енергоносії.
Давальницька сировина в зовнішньоекономічній діяльності - сировина, матеріали, напівфабрікати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україну) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві готової продукції з наступним поверненням продукції повністю або частково в країну власника (реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем), або вивезенням в третю країну.
Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах – операція по переробці (обробці, збагаченню або використанню) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій) по переробці даної сировини), ввезеної на митну територію України (або закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату (сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає не менше 20% загальної вартості виготовленої продукції).
Якщо питома вага сировини, що надається, в загальній вартості готової продукції складає менше 20%, то така операція буде належати до бартерних операцій. Оперція з переробки давальницької сировини може проводитися незалежно від кількості виконавців та замовників, а також етапів її переробки, але при цьому строк здійснення такої оперції повинен бути не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації на давальницьку сироовину (за виключенням випадків, передбачених законодавством).
Отже, в операціях з давальницькою сировиною беруть участь замовник (власник) сировини та виконавець, який з такої сировини виготовляє продукцію.
Законодавством передбачену операцыъ з переробки давальницькоъ сировини в рызних митних режимах:
1. ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію Украіни з метою отримання готової продукції;
2. придбання за інозмемну валюту іноземним замовинком давальницької сировини на території України з метою виробництв готової продукції;
3. вивезеня українським замовником давальницької сировини за межі України з метою отримання готової продукції.
При експорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, може бути:
¨ ввезена на митну територію України в повному обсязі;
¨ ввезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;
¨ реалізована за межами митної території України.
При імпорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, може бути:
-вивезена за межі митної території України у повному обсязі;
-вивезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;
-реалізована в межах митної території України.
Таким чином, застосовуючи давальницьку схему при ввезенні давальницької сировини, а також
8-09-2015, 12:23