Змiст
Вступ 2 стор.
Роздiл I. Контроль грошових коштiв в касi пiдприємства. стор.
1.1. стор.
1.2. стор.
1.3. стор.
Роздiл II. Методика документальної перевiрки облiкової документацiї руху грошових коштiв. стор.
2.1. стор.
2.2. стор.
Висновок. стор.
Додаток. стор.
Список лiтератури. стор.
Вступ
Новi умови господарювання, якi формуються в країнах СНД пiсля краху командно-адмiнiстративної системи (роздержавлення власностi, створення самостiйних пiдприєств, дiяльнiсть яких базується на приватнiй власностi, кооперативнiй власностi, малих пiдприємств, пiдприємств з обмеженою вiдповiдальнiстю, комерцiйних банкiв, спiльних пiдприємств), об'єктивно обумовили необхiднiсть розвитку аудиту. В Українi бiльш широкий розвиток аудит дiстав з виходом Закону "Про аудититорську дiяльнiсть та створення Аудиторської палати України та Союза аудиторiв України".
В бувшому СРСР дiяв тiльки державний контроль, який здiйснювали Мiнiстерство державного контролю, а потiм Комiтет народного контролю, а також вiдомчi органи контролю, контрольно-ревiзiйнi управлiння мiнiстерств та вiдомств.
Аудит бухгалтерської (фiнансової) звiтностi та аудиторська дiяльнiсть в цiлому викликає все бiльше зацiкавлення та увагу в Українi, а також в iнших країнах СНД. Це можна пояснити тим, що виникнення та становлення аудита обумовлене життєвою, економiчною необхiднiстю незалежного, об'єктивного контролю дiяльностi пiдприємства недержавних форм власностi та пiдтвердження достовiрностi наданої ними звiтностi для користувачiв.
Предметом аудиту є господарськi процеси та явища, точнiше - кiлькiснi характеристики становища економiчних об'єктiв - об'єм ресурсiв та продукциї, прибуток, фiнанси.
Предмет ревiзiї - це тi ж процеси та явища, але вони оцiнюються з точки зору законностi та цiлесообразностi. Тому ревiзiя - це документальна перевiрка господарських операцiй, спiвставлення фактичних матерiальних запасiв та iнших цiнностей з показниками бухгалтерського облiку, зустрiчна перевiрка операцiй у контрагентiв.
Тiж процедури виконує аудитор, коли оцiнює законнiсть та цiлесообразнiсть господарських операцiй.
Головною проблемою в досягненнi цiлi аудита - оцiнки фiнансової звiтностi - є рiшення питання, як та на що головне, важливе спрямувати роботу аудитора. Це центральне питання методологiї проведення аудита.
В даній роботі буде розглянута специфіка методики документальної перевiрки облiкової документацiї руху грошових коштiв.
Методи перевiрки прийнято подiляти на двi групи: методи фактичної перевiрки та методи документальної перевiрки. К основним методам фактической проверки, которыми могут пользоваться аудиторы, исходя из права самостоятельно определять формы и методы проверки, руководствуясь требованиями нормативных актов и условий договора с субъектом или содержания поручения государственных органов, относятся:
– осмотр;
– обследование;
– инвентаризация;
– контрольный запуск сырья и материалов в производство;
– лабораторный анализ качества материалов, товаров, сырья и готовой продукции;
– экспертная оценка;
– опрос;
– проверка объемов выполненных работ.
Другую группу методов — методы документальной проверки — можно разделить на две группы: методы формальной проверки; методы проверки реальности отраженных в документах обстоятельств.
К методам формал ьной проверки документов относятся:
– проверка соблюдения правил составления, оформления, полноты и пов инности оформления документов; .
– сопоставление учетных и отчетных показателей с установленными нормативами (нормативная проверка);
– проверка соответствия отраженных в документах операций установленным правилам; счетный контроль.
К методам проверки реальности отраженных в документах обстоятельств относятся:
– сопоставление данных документов, отражающих операции с данными документов, которые явились основанием для этих операций;
– проверка записей в регистрах бухгалтерского учета;
– сканирование;
– встречная проверка;
– взаимная проверка;
– контрольное сличение;
– восстановление натурально-стоимостного учета и др.
Перевiрка правильностi складання, повноти та вiдповiдностi оформлення документiв. Вiд правильностi оформлення документiв залежить об´єктивнiсть всiєї наступної iнформацiї, так ак первiснi документи є пiдставою для запису в реєстри бухгалтерського облiку. Тому при провiрцi необхiдно звертати увагу на правильнiсть оформлення документiв.
Загальнi правила оформлення документiв для всiх пiдприємств та органiзацiй встановленi Положенням про документи та документооборот у бухгалтерському облiку, затвержденним наказом Минфина СССР от 29.07.83 г. №105. Этим Положением предусмотрено, что первичные документы должны содержать для придания им юридической силы обязательные реквизиты. Таковыми являются: наименование документа (формы), код формы; дата составления; содержание хозяйственной операции; измерители хозяйственной операции (в количественном и стоимостном выражении); наименование должностей лиц, ответственных за совершение хозяйственной операции и правильность ее оформления, личные подписи и их расшифровки. Кроме того, наименование организации, от имени которой составлен документ. В необходимых случаях могут быть приведены дополнительные реквизиты: номер документа, название и адрес предприятия, основание для совершения хозяйственной операции, зафиксированной документом. Другие реквизиты определяются характером документируемых хозяйственных операций.
Сопоставление учетных и отчетных показателей с установленными нормативами (нормативная проверка) позволяет выявить завышение (занижение) себестоимости продукции (работ, услуг), занижение размера удержаний из заработной платы, в том числе подоходного налога, занижение размеров отчислений во внебюджетные фонды, ошибки в применении норм естественной убыли товаров, в исчислении и уплате налога на добавленную стоимость и других налогов. Нал ичие же сверхлимитной кассовой наличности может обернуться штрафами, предусмотренными Указом Президента Рос сийской Федерации от 23.05.94 г. № 1006 «Об осуществлении мер по своевременному и полному внесению в бюджет налогов и иных обязательных платежей», к организациям, нарушившим правила работы с наличными денежными средствами, которые налагаются налоговыми инспекциями на основании данных проверок. В ходе аудиторских проверок следует учитывать и другие ограничения, установленные правительственными и ведомственными актами.
Проверка соответствия отраженных в документах операций установленным правилам дает возможность выяснить правомерность разнообразных хозяйственных операций. С ее помощью можно выяснить, например, выплату заработной платы другому лицу без предъявления доверенности и т.п.
Счетный контроль позволяет выяснить правильность сделанных в документах, в бухгалтерских регистрах в формах отчетности вычислений (правильность таксировки, подсчета переходящих остатков ценностей в отчетах материально-ответственных лиц, подсчета итогов и т.п.). Часто к этому методу прибегают для проверки правильности подсчета итогов в горизонтальных и вертикальных графах расчетно-платежных ведомостей. Счетный контроль обычно сопровождается применением других методов документальной проверки.
Перейдем к рассмотрению методов проверки реальности отраженных в документах обстоятельств. Одним из методов, входящих в эту группу, является сопоставление данных документов, отражающих операции, с данными документов, которые явились основанием для этих операций. Например, можно выявить несоответствие суммы начищенной заработной платы сотруднику, указанной в расч円††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††позволяет определить достоверность и точность отчетных данных — первостепенное требование к бухгалтерской отчетности. Система отчетных показателей должна соответствовать записям в бухгалтерские регистры, которые в свою очередь обосновываются документами. Аудиторская проверка может вскрыть бездокументальные записи, т.е. записи без ссылки и приложения оправдательных документов, необоснованную запись в регистре. Иногда путем сопоставления данных в регистрах аналитического и синтетического учета к одному и тому же счету удается выявить несоответствие занесенных в них сумм, хотя и оформленных одним документом. Возможно сокрытие недостач увеличением количества и суммы расхода товаров и тары в регистрах бухгалтерского учета.
Внимательного рассмотрения с точки зрения документальной обоснованности требуют также дополнительные и сторнировочные проводки. Бухгалтерский баланс с прилагаемыми к нему формами отчетности проверяют путем взаимоконтролируемых показателей, содержащихся в них, затем с соответствующими данными регистров синтетического, аналитического учета, а затем первичных документов. При этом широко используется метод сканирования.
Сканирование — непрерывный просмотр операций для выявления нетипичных.
Встречная проверка особенно эффективна при изучении операций, связанных с получением товаров, денежных и других средств в одной организации и отпуском их другой. Этот метод состоит в сопоставлении различных экземпляров одного и того же документа. Экземпляры соответствующих документов могут находиться в бухгалтериях разных организаций.
Цель такого сопоставления — установить тождество всех экземпляров одного и того же документа. Например, известны случаи, когда подлинная накладная (или ее копия) заменялась подложной, причем по дате, номерам и даже итоговой сумме она не отличалась от подлинной. Это обстоятельство затрудняйте обнаружение злоупотребления при сверке расчетов. Однако два экземпляра одной накладной содержали расхождения в наименованиях ценностей, их количестве и ценах, хотя другие реквизиты совпадали.
Взаимная проверка является разновидностью встречной. Она проводится по взаимосвязанным операциям в одной организации.
Пользуясь контрольным сличением, можно выяснить, не было ли приписок в инвентаризационных ведомостях, не было ли завоза товаров и других ценностей без документов. Часто этот метод применяют при проверке складских товарных операций.
Для этого сопоставляют данные последней инвентаризации с предыдущей у одного и того же лица на определенную дату в течение межинвентаризационного периода. Например, по данным инвентаризации на 1 августа, в кладовой столовой числилось яблок — 150 кг. С 1 августа по 15 октября включительно согласно документам на склад поступило 1795 кг. За тот же самый период было отпущено 2000 кг. Следовательно, на 16 октября на складе были излишки — 55 кг. Позднее, 19 октября, на тот же склад было оприходовано от буфета 55 кг яблок. По состоянию же на 20 октября согласно инвентаризационной описи на данном складе яблок не значилось. Этот факт может свидетельствовать о бестоварности приходной накладной от 19 октября.
Дополнение обобщенных результатов контрольного сличения подобным изучением ежедневного движения ценностей с подсчетом их остатков на конец каждого дня позволит выявить расход этих ценностей за отдельные дни, ' превышающий сумму первоначального остатка и прихода. Такое положение может быть результатом различных причин. Например, необоснованного уменьшения остатков ценностей на начало проверяемого периода, реализации неоприходованных ценностей, наличия бестоварных расходных документов.
Другой метод проверки реальности отраженных в документах обстоятельств — восстановление натурально-стоимостного учета. Данный метод дает воз можность конкретно анализировать движение ценностей по каждому его виду в отдельности. Его сущность состоит в том, что на основе первичных документов по приходу и расходу товарно-материальных ценностей полностью восстанавливается натурально-стоимостный их учет. Этот прием может применяться в тех подразделениях, по которым натурально-стоимостный учет ценностей не ведется (например, в производствах), хотя все операции по их движению оформляются выпиской соответствующих документов. По данным этих документов, можно восстановить движение ценностей по их видам с выведением остатков.
С помощью этого приема может быть выявлено, что при отсутствии недостач или излишков в условиях ведения стоимостного учета фактически в подразделениях имеются недостача одного вида ценностей и излишки других, которые до этого в стоимостном учете взаимно перекрывались.
Эффективность аудиторской работы во многом зависит не только от знания методов проверки, но и от правильного их сочетания в соответствии с поставленными задачами. Методы документальной проверки применяют не только в различном сочетании, но и с различными методами фактической проверки, а также с логическим исследованием финансово-хозяйственных ситуаций. Кроме того, широко применяют на практике специальные методы для экономического анализа.
Умелое применение методов на практике способствует достижению максимальных результатов в выполнении аудиторами своих функций.
Розділ І.
Методи та технiку проведення перевiряючий вибирає в кожному окремому випадку в залежностi з програмою аудиту та iншими конкретними умовами роботи пiдприємства. Метод вивчення бухгалтерської документацiї залежить вiд кiлькостi документообороту. В малих пiдприємствах їх розглядають в хронологiчному порядку, на великих пiдприємствах - в систематизованому, тобто в тому порядку, в якому вони записанi в реєстрах бухгалтерського облiку по однорiдних касових, банкiвських та iнших документах.
Документ як об'єкт аудита є засобом обгрунтування бухгалтерських записiв та залишкiв господарських засобiв на початок їхньої iнвентаризацiї, а також пiдтвердження достовiрностi балансiв та звiтiв. Це також письмове пiдтвердження здiйснених господарських операцiй.
Документи, якi мiстять в собi пiдробленi пiдписи, штампи, печатки, замiну тексту та сум, дописки, виправлення з метою укриття фактiв недостач, розкрадання, негосподарських витрат, незаконних операцiй виявляють пiд час ознайомлення з ними,
Аудит денежных средств в кассе
Хранение наличных денег и других ценностей в кассе, осуществление кассовых операций регулируется Порядком ведения кассовых операций в народном хозяйстве Украины, утвержденным Национальным банком Украины, а в других странах СНГ - аналогичными нормативными документами.
46. Відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в України усі підприємства, а також індивідуальні підприємці, які мають розрахунковий рахунок в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків.
Ліміти залишку готівки в касі встановлюються усiм підприємствам, визначеним у п.46, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм установою банку щорічно протягом першого кварталу (до встановлення ліміту каси на поточний рiк і одержання його клієнтом продовжує діяти ліміт попереднього року). У разi звернення протягом року клiєнта (або з iнiциативи банку) щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа - заявки-розрахунку, остання має бути розглянута банком, і за умови її обгрунтованості встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.
Ліміт залишку готівки в касі для кожного пiдприємства (незалежно вiд того, перебуває чи на перебуває воно на самостiйному балансi) встановлюється, як правило, комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки (надходжень та графіка заїзду інкасаторів:
- для підприємств торгівлі і сфери обслуговування населення, якi мають постійну грошову виручку із строком здавання її в банк щоденно наприкiнцi робочого дня (при наявності вечірньої каси і інкасації) , - в розмiрах, що необхідні для забезпечення нормальної роботи вранці наступного дня; iз строком здавання виручки наступного дня (у разі відсутності вечірньої каси і інкасації) - в межах середньоденної виручки.
В окремих випадках, пов'язаних з надходженням до каси підприємства наприкінці робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси значних сум готівки від реалізації товарів (робіт, послуг), в результаті чого перевищується встановлений ліміт каси, вказані пiдприємства повинні здати цю виручку в повній сумі на наступний день в обслуговуючу установу банку з поданням їй обгрунтувань, які б пiдтверджували факт отримання вказаної суми у зазначений вище час. У разi вiдсутностi таких обгрунтувань ці суми вважаються понадлімітними у день їх оприбуткування в касі підприємства;
- для ін††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††ємств, ліміти каси яким встановлюються, виходячи з фактичних витрат готівки (крім витрат на заробітну плату, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, премії, стипендії) , - в межах середньоденного видатку готівки;
- торгiвельним та іншим підприємствам усіх форм власності й виду діяльності, які розташовані в інших, ніж головна організація, населених пунктах (районах міста) і не мають відкритих у банку субрахунків, ліміти залишку готівки в касі встановлюються установою банку, в якому знаходиться рахунок головної, організації; у разі, якщо зазначені підприємства мають відкриті субрахунки, ліміти залишку готівки в касі встановлюються і контролюються установами банків, до якого підприємства здають готівкову виручку з повідомленням їх розміру головній організації;
- Державному казначейству України та його територіальним органам ліміти залишку готівки в касі встановлюються установами банків, в яких відкриті бюджетні рахунки цих органів. Зазначені органи, в свою чергу, встановлюють ліміти залишку готівки в касі підприємствам, установам і організаціям, які ними обслуговуються, і контролюють їх дотримання.
Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки (далі - сільськогосподарські підприємства) самостійно визначають розміри готівки, що постійно знаходиться в їх касах відповідним повідомленням у першому кварталі кожного року обслуговуючих установ банків і в межах цих коштів здійснюють необхідні поточні витрати (крім виплат, передбачених п.52 Інструкції). Готівка понад визначені розміри має здаватися ними до банків і вільно отримуватися а банку на цілі, вказанi у чеку.
Для військових частин, установ, підприємств і організацій Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Управління державної охорони та інших міністерств і відомств, що мають у своєму під порядкуванні військові формування (за винятком торговельних підприємств і видовищних закладів), а також органів Державної митної служби України ліміт залишку готівки в касі встановлюється установами банків за погодженням з керівниками цих організацій з урахуванням специфіки роботи кожної такої організації.
Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які займаються виключно виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, та індивідуальним підприємцям. Якщо селянські (фермерські) господарства займаються ще й іншими видами діяльності в сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування тощо і відповідно мають магазини, ларки, підприємства громадського харчування та побутового обслуговування, то вказані ліміти встановлюються їм в установленому порядку.
Розташованим на території України іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом i дипломатичними привілеями, а також тим представництвам інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності, ліміти залишку готівки а касі не встановлюються і дотримання касової дисципліни установами банків не перевіряється.
Для новостворених підприємств, які здійснюють операції з готівкою і тільки розпочинають свою діяльність, на перший місяць їх роботи ліміти залишку готівки в касі мають встановлюватися обслуговуючими установами банків (у п'ятиденний строк після відкриття рахунка
),
виходячи а представлених ними розрахунків. Зазначені ліміти уточнюються вказаними підприємствами за фактичними показниками своєї діяльності
8-09-2015, 14:01