Реализация приобретенных товаров

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Курсова робота по “Управлінському обліку”

на тему “Реалізація придбаних товарів”

Виконавець

Студент 3 курсу 5 групи

Заочної форми навчання

Матюшин М.В.

Рецензент

професор Сопко В.В.

Київ — 1999 р.

План

1. Вступ

2. Основна частина

2.1 Облік реалізації товарів зі складів (оптом)

2.2 Облік реалізації товарів транзитом

2.3 Облік внутрішньосистемного відпуску товарів

2.4 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі

2.5 Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі

2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

2.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій

2.8 Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок

3. Висновки

1. Вступ

В цій роботі ми розглянемо тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема буде розглянута на підставі таких питань:

1) Облік реалізації товарів зі складів (оптом);

2) Облік реалізації товарів транзитом;

3) Облік внутрішньосистемного відпуску товарів;

4) Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі;

5) Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі;

6) Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;

7) Облік бартерних (товарообмінних) операцій;

8) Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок.

В першому питанні ми розглянемо обліку реалізації товарів зі складів (оптом), рахунки які застосовуються для цього, а також порядок здійснення проводок при цій реалізації.

В другому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів транзитом, як з участю оптових підприємств у розрахунках так і без їх участі, порядок та принцип здійснення обліку у даному випадку.

В третьому питанні ми розгляне облік внутрішньо системного відпуску товарів, його особливості, порядок обліку, призначення.

В четвертому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі, особливості обліку, порядок здійснення проводок, та рахунки які при цьому застосовуються.

В п’ятому питанні ми розглянемо облік товарних операцій в дрібнороздрібной мережі, порядок здійснення обліку, план рахунків використовуємих для цього обліку.

В шостому питанні ми розглянемо розрахунок торгівельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів, порядок та правило здійснення цих розрахунків, застосування цих розрахунків.

В сьомому питанні ми розглянемо облік бартерних (товарообмінних) операцій, їх особливості, порядок проведення, облік на підприємстві.

В восьмому питанні ми розглянемо облік реалізації товарів в торгівлі з застосуванням знижок, види знижок, їх використання підприємствами торгівлі, порядок обліку, регулювання цього питання нормативними документами.

При написанні цієї роботи була використана вітчизняна література, а саме: підручники Сопко В.В. “Бухгалтерський облік” та Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності”, переодична література — газета “Все про бухгалтерський облік”.

2. Основна частина

2.1 Облік реалізації товарів зі складів (оптом)

Підприємства оптової торгівлі — оптові підприємства — застосовують дві форми реалізації товарів: зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот).

У разі складської реалізації товари відпускаються зі складів оптової бази на підставі рахунків–фактур (в яких зазначаються найменування, кількість, сорт, ціна виробничника або митна вартість, торговельні та постачальницько–збутові знижки та націнки, транспортні та інші витрати, що входять до ціни товару), які слугують далі підставою для виписки розрахункових документів, поданих до оплати покупцям.

На вартість товарів, відвантажених і відпущених покупцям, тари під товарами і транспортних послуг, що підлягають відшко­дуванню покупцями, у бухгалтерському обліку складають прове­дення (при касовому методі):

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалі­зація товарів оптом” на суму реалізованих товарів по собівартості

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 1 “Товари на складах” — на вартість товарів за цінами виробника

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 3 “Тара під товарами і порожня” — на вартість тари під товарами

Кредит рахунка № 76 “Розрахунки з дебіторами і креди­торами” тощо — на суму, що підлягає відшкодуванню покупця­ми послуг транспортних підприємств.

Одночасно робиться запис:

Дебет рахунку № 62 “Розрахунки з покупцями”

Кредит рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація товарів оптом” на суму реалізованих товарів по продажній ціні.

У міру надходження платежів від покупців на підставі виписок банку робиться запис:

Дебет рахунків № 51 “Розрахунковий рахунок”, № 52 “Ва­лютний рахунок” і т.ін. — на всю суму реалізованих товарів за продажними цінами, а також відшкодування тари і транспортних послуг

Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями”.

Торговельні та інші підприємства, які надають торговельно-посередницькі послуги, сплачують до бюджету податок на додану вартість, обчислений в установленому розмірі до суми різниці між продажною ціною і купівельною вартістю товарів (яка утво­рюється за рахунок реалізованих знижок, націнок на товари, комісійних винагород тощо).

На суму податку на додану вартість, яка підлягає перера­хуванню до бюджету, робиться запис:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалі­зація товарів оптом”

Кредит рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”.

Наприкінці місяця сума валового прибутку списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки” записом:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реаліза­ція товарів оптом”

Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”.

Синтетичний і аналітичний облік відвантаження та реалізації товарів в оптових підприємствах провадять так само, як і облік реалізації готової продукції на промислових підприємствах.

2.2 Облік реалізації товарів транзитом

У разі транзитної реалізації постачальники відвантажують покупцям товари, обминаючи склади і бази оптового підпри­ємства. Така форма реалізації товарів прискорює просування їх до споживачів і знижує витрати обігу (вдається уникнути про­міжних операцій з вивантаження, складування, зберігання та реалізації товарів).

Реалізація товарів транзитом може відбуватися двома спо­собами:

1) з участю оптового підприємства в розрахунках;

2) без його участі в розрахунках.

При транзитній реалізації з участю в розрахунках оптове підприємство не лише організовує оборот, а й розраховується за товари як з постачальниками, так і з покупцями. На підставі договорів, укладених з постачальником і покупцем, оптове підприємство виписує постачальникові наряд на відвантаження товарів покупцеві, де подає перелік товарів, які підлягають відвантаженню. Копію наряду надсилають покупцеві. На відвантажені товари постачальник виписує розрахунково-платіжні документи, один комплект яких надсилається покупцеві, другий — оптовому під­приємству, яке має стягнути платежі за реалізовані товари з покупців і перерахувати їх постачальнику. Якщо транспортні витрати мають оплачуватися за рахунок покупця, а товар було доставлено транспортом постачальника, то в обох комплектах розрахункових документів зазначається сума транспортних вит­рат, які підлягають відшкодуванню. Якщо ці витрати має від­шкодовувати оптове підприємство, то вони зазначаються лише в його комплекті розрахункових документів.

Операції з транзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.

2.3 Облік внутрішньосистемного відпуску товарів

Реалізацію товарів потрібно відрізняти від внутрішньосис­темного відпуску товарів, під яким розуміють відпуск товарів з баз і розподільчих складів оптових підприємств іншим оптовим або роздрібним підприємствам та підприємствам громадського харчування, які входять до складу однієї вищестоящої органі­зації. Внутрішньосистемний відпуск товарів відбувається в по­рядку їх переміщення за нарядами вищестоящих організацій.

Оборот за внутрішньосистемним відпуском товарів облікову­ють окремо від реалізації товарів стороннім покупцям на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”. Завдяки цьому уникають повторного відображення реалізації товарів оптом.

Порядок обліку операцій із внутрішньосистемного відпуску товарів аналогічний порядку обліку операцій з реалізації товарів зі складів, окрім випадків стягування з покупців так званих від­рахувань на користь бази. У таких випадках товари відпускають за купівельними цінами з внесенням до розрахункових докумен­тів установленого розміру відрахувань (націнки складу). Проте відпущені товари з дебетом і кредитом рахунка № 46 “Внутріш­ньосистемний відпуск товарів” відображаються в одній оцінці — за купівельними цінами, тому сальдо рахунок № 47 не має.

Пояснюється це й тим, що разом з товаром оптові бази передають за внутрішньосистемним оборотом знижки, одержані від постачальників.

На суму відрахувань, одержаних на покриття затрат за внутрішньосистемним відпуском товарів, роблять запис:

Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”

Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”, субрахунок “Відрахування, одержані за відпуску товарів”.

2.4 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі

Підприємства роздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Розмір реалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника і одночасно підра­хунку чеків у продавців.

Підставою для відображення в обліку операцій з реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (з доданими документами).

Облік реалізації товарів ведуть на рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”. Сума виручки за товари за продажними цінами (разом із торговельними зниж­ками, націнкою на товари) на підставі звітів касира відобража­ється записом:

Дебет рахунка № 50 “Каса”

Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”.

Вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально відповідальних осіб спису­ється з їх підзвіту записом:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

Отже, протягом місяця вартість реалізованих товарів за дебе­том і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реа­лізація товарів у роздріб” відображається однаковою оцінкою — за продажними (роздрібними) цінами. Для того щоб визначити купівельну вартість цих товарів і валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця розраховують і списують суму торговельної націнки (знижки), яка відноситься до вартості реалізованих то­варів. При цьому робиться запис способом “червоного сторно”:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реаліза­ція товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 42 “Торгова націнка”.

На суму податку на додану вартість, обчислену за встанов­леними ставками і процентами до різниці між продажною і купівельною ціною реалізованих товарів (що дорівнює сумі реа­лізованих торговельних знижок і націнок), а також акцизного збору (за підакцизними товарами) робиться запис:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реаліза­ція товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”, субрахунки № “Розрахунки за податком на додану вартість” і “Розрахунки за акцизним збором”.

Перерахування до бюджету податку на додану вартість і ак­цизного збору на підставі виписок банку відображають записом:

Дебет рахунка № 68 “Розрахунки з бюджетом”

Кредит рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”.

Кредитове сальдо субрахунка № 46–3 “Реалізація товарів у роздріб” показує валовий дохід від реалізації (що дорівнює сумі реалізованих торговельних знижок і націнок на товари за від­кидання ПДВ). Наприкінці місяця сума валового доходу спису­ється на кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”.

Після цього рахунок № 46 “Реалізація”, субрахунок № З “Реалізація товарів у роздріб” закривається.

При реалізації товарів у кредит їх вартість повністю вклю­чають до роздрібного товарообігу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів робиться запис:

Дебет рахунка № 50 “Каса” — на суму початкових платежів готівкою до каси (20–50 % роздрібної ціни товару)

Дебет рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замов­никами” — на суму наданого кредиту

Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб” — на всю вартість реалізованих у кредит товарів.

Одночасно з матеріально відповідальних осіб списується роз­дрібна ціна проданих товарів:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 41 “Товари”

Торговельна націнка (знижка) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списується в загальноприйнятому по­рядку (способом “червоного сторно”):

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 42 “Торговельна націнка”.

З надходженням грошей від покупців на погашення кредиту робиться запис:

Дебет рахунка № 50 “Каса”

Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замов­никами”.

Оплата окремих товарів, які мають високу продажну вар­тість, може провадитись через Ощадбанк розрахунковими чеками і в бухгалтерському обліку торговельного підприємства відобра­жається записом:

Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові документи”

Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”.

Наявна виручка від реалізації товарів підприємствами роз­дрібної торгівлі вноситься до банку для зарахування на розра­хунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком, або копії супровідної відомості на здачу виручки інка­саторам робиться запис:

Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі”

Кредит рахунка № 50 “Каса”.

Такий порядок зумовлений тим, що банк, як правило, здані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку робиться запис:

Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”

Кредит рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі”.

Сальдо рахунка № 56 “Грошові кошти в дорозі”, субраху­нок № 1 “Грошові кошти в дорозі” може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на перше число наступного місяця не будуть зараховані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.

2.5 Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі

Відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларьки, лотки) оформляється видаткова–прибутковими накладними, які виписуються в двох примірниках. Один з них видається особі, яка одержала товар, а інший лишається у матеріально відпові­дальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначається найменування, сорт, продажна ціна і вартість відпущених това­рів. У бухгалтерії відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу ре­єструється в Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків з продавцями.

Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину), про що робиться відмітка у видаткова–прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера.

У встановлені строки матеріально відповідальні особи, до яких прикріплена дрібнороздрібна мережа, здають використані видаткова–прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі “Прибу­ток” товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видаткова-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбут­ковані товари і тара. У графі “Видаток” на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображається вартість повернених товарів.

Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у “Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товар­них звітів”, на підставі яких робиться наведений далі запис.

1) На суму виручки, зданої підзвітними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:

Дебет рахунка № 50 “Каса” або рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові кошти в дорозі”

Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”.

2) На списання з підзвітних матеріально відповідальних осіб дрібнороздрібної мережі реалізованих ними товарів за про­дажними цінами:

Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалі­зація товарів у роздріб”

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

Як уже зазначалося, протягом місяця на дебеті і кредиті ра­хунка № 46 “Реалізація” вартість реалізованих товарів відобра­жається однаковою оцінкою — за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну (реальну) вартість цих товарів і вия­вити валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця має бути визначена і списана сума торговельних націнок і знижок, які відносяться до цих товарів.

Від точності обчислення реалізованих торгових знижок (на­цінок) залежить реальність виявленого фінансового результату:

завищення реалізованих торгових знижок (націнок) призводить до необгрунтованого збільшення прибутку, а зниження — до його зменшення.

Суму торговельних націнок (знижок) визначають або на під­ставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього про­цента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального на­веденого далі розрахунку.

1. До суми торговельних знижок (націнок) на залишок това­рів на початок місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) додають суму кредитового обороту за цим рахунком (одержані знижки, зроблені націнки) і віднімають суму обороту за дебетом рахунка № 42 (на інші списання).

2. До вартості реалізованих за місяць товарів за продажними цінами (оборот за дебетом рахунка № 46) додають вартість за­лишку товарів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка № 41).

Обчислена сума знижок (націнок) на залишок нереалізова­них на кінець місяця товарів записується як кредитове сальдо рахунка № 42 “Торговельна націнка”, а при складанні балансу відображається окремою статтею цієї самої назви. Це дає змогу визначити купівельну ціну залишку товарів як різницю між 'їх продажною ціною і сумою знижок (націнок).

Сума знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізо­ваних, списується способом “червоного сторно” на дебет рахунка № 46 “Реалізація” в кореспонденції з кредитом рахунка № 42 “Торговельна націнка”.

3. Діленням здобутої суми торговельних знижок (націнок) на вартість реалізованих і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і множенням на 100 визначають середній процент знижок (націнок).

4. Множенням вартості залишку нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100 визначають суму торговельних знижок (націнок), які відносяться до цього залишку.

5. Відніманням із всієї суми торговельних знижок (націнок) суми знижок (націнок), які відносяться до залишку товарів, визначають суму знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих (табл. № 1).

Таблиця № 1.