Завдання, які використовуються для проведення іспитів, повинні включати:
· тести у вигляді питань, що дають змогу вибрати правильну відповідь з чотирьох тверджень;
· завдання з вирішення ситуаційних аудиторських проблем.
Конкретний набір запитань у завданнях для проведення кваліфікаційного іспиту визначає Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України з урахуванням того, що на запитання першого етапу набагато легше дати абсолютно правильні відповіді, ніж при аналізі конкретних ситуацій, які потребують суто професійних суджень. Розробку екзаменаційних завдань здійснює спеціальна група укладачів, яка готує запитання до конкретного іспиту. Аудиторська палата України не менш як за три місяці до початку кваліфікаційного іспиту укладає угоду з укладачами екзаменаційних завдань, умови якої повинні передбачати оригінальність текстів завдань і дотримання конфіденційності. Укладачі екзаменаційних завдань передають права власності на тексти завдань, що підтверджується актом приймання-передачі між укладачами і Аудиторською палатою України. Ця процедура підтверджує оригінальний характер екзаменаційних завдань і права власності на них Аудиторської палати України. Укладачі екзаменаційних завдань можуть брати участь у перевірці виконаних кандидатами завдань, але не в проведенні кваліфікаційного іспиту [8, 142].
Повноваження з добору укладачів покладено на Комісію з сертифікації та освіти аудиторів та Комісію з стандартів та практики аудиту Аудиторської палати України. Добір укладачів здійснюють за різноманітними критеріями, але у будь-якому разі до основних вимог мають входити професійна та технічна компетентність, уміння чітко, лаконічно висловлювати думку, оволодіння матеріалом, по якому готуються запитання, та вміння формулювати оригінальні запитання. Укладачі повинні розуміти специфіку іспиту, знати відмітні ознаки гарних питань для тестування і упевнено відчувати себе в екзаменаційному процесі, а також подавати матеріали у встановлені терміни. Комісії Аудиторської палати України, на які покладено добір укладачів, можуть провадити семінари для тих, хто виявив бажання стати укладачем, а також розробляти інструкції з переліком критеріїв прийнятності питань [14, 78].
Аудиторська палата України провадить ротацію укладачів екзаменаційних завдань для того, щоб екзаменаційні запитання не можна було передбачити. Кожен із укладачів не може брати участь у підготовці екзаменаційних завдань більш як три роки поспіль. Завдання кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України на підставі оцінки того, наскільки запропоноване завдання дає змогу визначити рівень знань і навиків, необхідний для здійснення аудиторської практики.
Забезпечення конфіденційності є невід’ємною умовою проведення кваліфікаційного іспиту. Порушення правил конфіденційності екзаменаційного процесу розглядається Аудиторською палатою України як подія, що може тягнути за собою викривлення уявлення про чесність іспиту і, більше того, самої професії аудитора.
До конфіденційної інформації щодо кваліфікаційного іспиту належать:
· зміст запитань, включених в завдання кваліфікаційного іспиту, та відповіді на них протягом усього строку до передачі екзаменаційних робіт на перевірку;
· порядок і зміст проведеного кодування екзаменаційних робіт до їх повної перевірки та внесення результатів іспиту до протоколу перевірки;
· персональні результати проведеного іспиту (повідомляються персонально кожному кандидату).
Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та інші учасники кваліфікаційного іспиту повинні довести до усіх учасників процесу сертифікації важливість і необхідність забезпечення конфіденційності інформації щодо зазначених запитань кваліфікаційного іспиту. Випадки порушення учасниками кваліфікаційного іспиту правил проведення іспиту та конфіденційності зазначеної інформації (передача іншим особам, спроба отримання або використання не за призначенням конфіденційної інформації кваліфікаційного іспиту) розглядаються Дисциплінарною комісією Аудиторської палати України і можуть бути підставою для виключення із складу учасників кваліфікаційного іспиту та дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, призупинення дії або анулювання сертифіката аудитора. Виконана кандидатом екзаменаційна робота є власністю Аудиторської палати України. Роботи кандидатам не повертаються, а зберігаються протягом одного року в Аудиторській палаті України [13, 341]. Після закінчення зазначеного терміну роботи ліквідуються.
За результатами складання іспитів Аудиторська палата України затверджує протоколи Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката. Протоколи про результати складання першого етапу іспитів оформлює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України (в одному примірнику) або Комісія з сертифікації аудиторів регіонального відділення Аудиторської палати України (у двох примірниках, один з яких разом з другим примірником документів кандидатів, перелічених у пункті 3.3 цього Положення, передається до Аудиторської палати України не пізніше п’яти днів після складання іспиту). Підсумки складання другого етапу кваліфікаційного іспиту оформлюють протоколом, який готує і подає на засідання Аудиторської палати України Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України. Протокол підписують члени цієї Комісії, які несуть відповідальність перед Аудиторською палатою України за достовірність даних, зазначених у протоколі.
Результати першого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють кандидатам протягом двох тижнів. Одночасно особам, що успішно склали іспит, повідомляють час і місце проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту. Результати другого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють упродовж одного місяця. Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах згідно з цим Положенням. Складений успішно перший етап іспиту зараховується кандидату при складанні кваліфікаційного іспиту вдруге, якщо після успішного складання першого етапу іспиту минуло не більше ніж 1,5 року. Після затвердження Аудиторською палатою України результатів іспиту Секретаріат Аудиторської палати України здійснює видачу сертифікатів [3, 34].
Сертифікат підписує голова Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та завідуючий Секретаріатом Аудиторської палати України. Він скріплюється печаткою Аудиторської палати України. Сертифікат реєструється у книзі обліку сертифікатів Аудиторської палати України та заноситься у базу даних. Отримання сертифіката аудитор засвідчує підписом у книзі обліку після проголошення (підписання) присяги аудитора. Датою видачі сертифіката вважається дата прийняття Аудиторською палатою України відповідного рішення. Термін чинності сертифіката — п’ять років. У разі втрати (значного пошкодження) аудитором сертифіката, термін чинності якого не закінчився, Аудиторською палатою України на підставі клопотання аудитора може бути виданий дублікат. За видачу дубліката стягується плата в розмірі 50 відсотків від оплати, встановленої за проведення сертифікації.
РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ АУДИТОРСЬКИХ РОБІТ
2.1 Основні елементи визначення аудиторської діяльності
Аудиторська діяльність — підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Аудит — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит).
Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктів господарювання.
Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.
2.2 Проведення обов’язкового аудиту
Проведення аудиту є обов’язковим для:
1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України. Органи управління суб’єкта господарювання зобов’язані створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту. Органи управління суб’єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг [4, 32].
Фінансова звітність суб’єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягає обов’язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимог законів України.
2.3 Взаємодія аудиторських фірм з користувачами
Проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється аудиторами, аудиторськими фірмами, які набули права на здійснення аудиторської діяльності. Загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг визначаються стандартами аудиту, затвердженими Аудиторською палатою України. Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).
Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. Аудитори України мають право об’єднуватися в громадські організації за професійними ознаками. Професійні організації аудиторів України сприяють підвищенню професійного рівня аудиторів, захищають соціальні та професійні права аудиторів, вносять пропозиції щодо подальшого вдосконалення аудиторської діяльності, виконують інші повноваження, передбачені їх статутами та положеннями.
Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право:
1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником;
2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.
Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов’язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;
3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;
4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Аудитори і аудиторські фірми зобов’язані:
1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України;
2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;
3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;
6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;
7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.
Забороняється проведення аудиту:
1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб’єкта господарювання, що перевіряється;
2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб’єкта господарювання, що перевіряється;
3) аудитором — членом органів управління, засновником або власником суб’єкта господарювання, що перевіряється;
4) аудитором — працівником суб’єкта господарювання, що перевіряється;
5) аудитором — працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб’єкта господарювання, що перевіряється;
6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;
7) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.
За неналежне виконання своїх зобов’язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку [9, 25].
За неналежне виконання професійних обов’язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру. Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України. Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду. До аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності відповідно до закону.
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ В КОМП’ЮТЕРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
3.1 Програмне забезпечення для аудитора
Інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп'ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп'ютери. Початком застосування сучасних технологій вважають 50-ті роки XX ст., коли в США були створені перші моделі електронної машини для бухгалтерських розрахунків. Поступово застосування комп'ютерів охопило різні сфери економіки.
Запровадження комп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів [10, 67].
Існують дві основних складові CAATs, які використовує внутрішній аудитор:
· програмне забезпечення аудиту: комп'ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;
· контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для комп'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютерних програм клієнта.
Аудитор повинен або оволодіти технічними знаннями і навичками роботи на комп'ютері, або одержати практичну допомогу від експертів, необхідну для того, щоб зробити компетентні висновки. Можна використати аналітичну перевірку як сферу застосування аудиторського програмного забезпечення, коли записи клієнта збираються у файлах комп'ютера.
3.2 Методика проведення аудиту в умовах комп’юторного
забезпечення
Аудитор може використати також програмований метод контролю, який свідчить про повноту, правильність і законність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється від прикладного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється, підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування [11, 89].
Під терміном аналітична перевірка слід розуміти набір таких процедур:
· аналіз співвідношень різних фінансових даних (наприклад, виторгу і затрат або заробітної плати і чисельності персоналу);
· порівняння фактичних даних із прогнозними, з аналогічними показниками минулих періодів, із показниками аналогічних підприємств, із середньо галузевими даними.
Причому, процедури можуть варіюватися від простих зіставлень до широких комп'ютерних програм, які реалізують найновіші статистичні розробки (наприклад, множинний регресивний аналіз).
Багато вчених-економістів вважають, що аудитор може широко використовувати комп'ютер для здійснення низки аналітичних, розрахункових та інших аудиторських процедур. Особливо важливо використати комп'ютер на дослідній стадії аудиторського процесу, коли збирається максимум доказів. Поділяємо думку професора B.C. Рудницького в тому, що "дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оцінювання показників Головної книги і фінансової звітності, правильно спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити факти ризику тощо". Комп'ютерну техніку аудитор використовує, коли облік ведуть за допомогою спеціальних програм, а інформацію зберігають у файлах даних.
Починаючи з 80-х років XX ст. вітчизняні аудитори широко використовують комп'ютерну техніку і спеціальні програмні засоби для виконання аналітичних процедур. Мета і галузь діяльності аудитора не змінюються, коли йдеться про перевірку середовища електронної обробки даних (ЕОД).
Однак прикладна програма може поставити аудитора перед необхідністю використання комп'ютера як засобу контролю. Ці різноманітні варіанти використання комп'ютера відомі як Метод аудиту при сприянні комп'ютера (MACK). Метою цього нормативу є забезпечення використання керівництвом MACK. Ці методи можна використовувати із залученням всіх відомих типів конфігурацій комп'ютерів. Причому необхідність використання MACK виникає тоді, коли нема вхідних документів і немає можливості повністю простежити хід операцій, і тоді, коли ефективність аудиту можна покращити за допомогою використання спеціальної комп'ютерної аудиторської програми. Норматив № 30 "Використання комп'ютерів в аудиті" характеризує два методи:
· програмне забезпечення контролю;
8-09-2015, 11:31