На склади також можуть надходити запаси із своїх цехів – це продукція власного виготовлення і зайво одержані й невикористані матеріали, а також матеріали, одержані від ліквідації основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, браку у виробництві та відходи. Ці матеріали оприбутковують на склади за допомогою накладної.Накладна складається матеріально відповідальною особою складу (цеху), що здав цінності, у двох примірниках, один з н6их слугує складу (цеху), що здав матеріальні цінності, підставою для списування цінностей, а другий – складу (цеху) для оприбуткування цінностей.
Накладна на повернення із цеху на склад матеріалів, не використаних у виробництві, виписується тільки в тому разі, якщо ці матеріали були відпущені не за лімітно-забірною карткою, оскільки у ній передбачено облік повернення матеріалів, відпущених у виробництво.
Відпуск сировини і матеріалів у виробництво – це відпуск їх безпосередньо для виготовлення продукції, а також на ремонт та господарські потреби.
Матеріали у виробництво повинні відпускатися відповідно до лімітів, встановлених на підставі норм витрат запасів , а також плану випуску продукції на місяць.
Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є лімітно-забірні картки (типова форма М-8), накладні-вимоги.
Накладні-вимоги являють собою єдність розпорядчого і виправдного документів і використовуються для одноразового відпуску матеріалів. Відпуск матеріалів, що повторяються, можна оформляти лімітно-забірними картками, що об’єднують у собі розпорядчий документ, який містить ліміт (граничну кількість) відпуску, й накопичувальний виправдний документ, що підтверджує багаторазовий відпуск матеріалів зі складу в рахунок ліміту. Лімітно-забірні картки заповнюються планово-виробничим відділом напередодні одержання матеріалу (місяця) і візуються відділом постачання (на малому підприємстві – заступником директора). використовують також лімітно-забірні картки типової форми № М-28 і № М-28а (при будівельних роботах).
У лімітно-забірних картках зазначається місячний ліміт відпуску даному цеху (фізичній особі – робітникові) матеріалів певного номенклатурного номера (або декілька номерів).
Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та діючих норм витрат матеріалів з урахуванням існуючих у цехах залишків невикористаних матеріалів на початок місяця. Ліміт може встановлюватися на кожне замовлення окремо.
Лімітно-забірні картки виписують у двох примірниках: один до початку місяця передається цеху-споживачу, другий – складу. Бажано друкувати їх на папері різного кольору, щоб чіткіше відрізняти примірники цеху від примірників складу.
Завідуючий складом (чи комірник) робить відмітку про кількість відпущеного матеріалу в обох примірниках лімітно-забірної картки і визначає залишок (сальдо) невикористаного ліміту. Факт відпуску підтверджується двома підписами: завідуючого складу і одержувача матеріалів.
По закінченню місяця або використання ліміту лімітно-забірні картки здають до бухгалтерії.
Відпуск матеріалів на сторону виконується на підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства.
Відпуск, як і надходження матеріалів, оформлюють також товарно-транспортною накладною (за потребою).
Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу на склад оформлюють також накладною-вимогою типової форми № М-11, як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів.
У відділі постачання підприємства-покупця провадять оперативний облік виконання договорів постачальниками і покупцями матеріалів. У цьому разі відкривають спеціальний журнал обліку надходження вантажів, в якому відділ постачання зобов’язаний: зареєструвати всі документи вантажів, що надходять; перевірити відповідність даних документів постачальника договору; відмітити реалізацію фондів; передати уповноваженій особі розпорядження на одержання і доставку вантажу (у разі надходження матеріалів залізницею або водним шляхом); передати первинні документи до бухгалтерії або фінансового відділу.
Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів:
1) транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі відповідної первинної документації;
2) оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.
Підприємство-покупець зобов’язане проконтролювати доставку вантажу, організувати його приймання і вивантаження, відповідне зберігання на складі або в інших місцях. Відповідальність за доставку вантажу та його зберігання в дорозі несе організація, що перевозить вантаж на підставі належного оформлення транспортних документів.
Покупець приймає вантаж за кількістю і якістю на своєму складі. Можливе також одержання вантажу самовивозом, коли представник покупця одержує вантаж на складі постачальника за довіреністю, вивозить його своїм транспортом. Відповідальність покупця за одержані матеріальні цінності виникає з моменту підписання його представником товарних документів на одержання вантажу.
Придбання матеріальних цінностей в натурі завершується після їх надходження і оприбуткування на склад покупця.
Складський облік матеріалів – це сортовий, кількісний оперативно - технічний облік. Здійснюється облік матеріалів на складі за допомогою карток за формою № М-12. Картки складського обліку матеріалів відкриваються в бухгалтерії й віддаються під розписку у реєстрі, де вказується дата видачі, кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача. Записи в картках (у кількісному виразі) ведуть матеріально відповідальні особи (завідуючі складами, комірники) на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів і складаються у день здійснення операцій.
Складський облік матеріалів є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностей підприємства. Організують складський облік за видами об’єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідності складських облік організовують за партіями надходження матеріальних цінностей. Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що дублюється у всіх первинних документах. Перші три цифри номенклатурного номера означають номер рахунку і субрахунку, наступні дві – номер групи, а інші – порядковий номер матеріальних цінностей у групі. За цими номерами організовують і бухгалтерський облік матеріальних цінностей, що дає змогу провадити кількісну звірку даних оперативного складського й аналітичного бухгалтерського обліку.
Завідуючий складом (комірник) щоденно записує до складської картотеки (чи книги) всі операції надходження і витрат матеріалів, нумеруючи свої записи по порядку з початку року чи кварталу. Після кожного запису визначається залишок матеріалів даного номенклатурного номера.
Записи в регістрах сортового обліку з лімітних карт потрібно робити після кожної операції, занесеної в картку. Якщо кількість лімітних карт невелика, то можна записувати у сортових картках загальні підсумки за тиждень, декаду або місяць. При цьому самі картки слід зберігати разом з відповідними картками складського обліку. Підрахований залишок після кожної реєстрації первинного документу зіставляється з нормою запасу. Це дає можливість одержати важливу інформацію про стан виробничих запасів та замовляти необхідні матеріальні ресурси. Завідуючий складом має сигналізувати відділові постачання про випадки порушення норм запасів, а також про наявність матеріалів, що тривалий час лежать без руху.
Здавання документів здійснюється за Реєстром приймання-здавання документів типової форми №М-13, який оформляється матеріально відповідальною особою. У Реєстрі вказують кількість документів, їх номери, групи матеріалів, до яких вони належать. За погодженням матеріально відповідальної особи допускається здавання первинних документів і без оформлення Реєстру. Підтвердженням здавання-приймання документів у таких випадках є підпис працівника бухгалтерії по кожній операції у картках складського обліку про перевірку записів.
Лімітно-забірні картки після використання ліміту здаються складом до бухгалтерії негайно, а наприкінці місяця незалежно від використання ліміту повинні здаватися всі лімітні картки. Здавання документів до бухгалтерії потрібне для подальшої їх обробки, тобто ведення бухгалтерського обліку матеріалів. Облік матеріалів у бухгалтерії ведуть не тільки в натуральному, а і в грошовому виразі.
Отже, можна сказати, що для забезпечення достовірності даних складського обліку необхідний систематичний контроль працівниками бухгалтерії за його веденням. На працівників бухгалтерії має бути покладено обов’язок перевіряти безпосередньо на складі у присутності завідуючого складом (комірника) своєчасність і правильність оформлення первинних документів по складських операціях, а також своєчасність та правильність записів у картках складського обліку, виконуваних матеріально відповідальними особами складу. Одночасно перевіряючий працівник бухгалтерії приймає від завідуючого складом (комірника) первинні документи.
5. Облік витрат іншої звичайної діяльності (41).
До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів,робіт,послуг).
До таких витрат належать:
- собівартість реалізованих фінансових інвестицій;
- собівартість реалізованих необоротних активів;
- собівартість реалізованих майнових комплексів;
- втрати від не операційних курсових різниць;
- сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
- витрати на ліквідацію необоротних активів;
- залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;
- інші витрати звичайної діяльності.
На рахунку 97 « Інші витрати» ведеться облік витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності ( крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг, а також витрати страхової діяльності.
За дебетом субрахунків 971-977 відображається сума визнаних витрат,за кредитом списання на рахунок 79 «Фінансові результати».
Рахунок 97 «Інші витрати» має такі субрахунки:
971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»
972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»;
973 «Собівартість реалізованих майнових комплексів»;
974 «Втрати від не операційних курсових різниць»;
975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»;
976 «Списання необоротних активів»;
977 «Інші витрати звичайної діяльності».
На субрахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій» відображається балансова вартість реалізованих фінансових інвестицій та інші витрати, пов’язані з їх реалізацією.
На субрахунку 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» відображається балансова (залишкова) вартість реалізованих необоротних активів та інші витрати, пов’язані з їх реалізацією.
На субрахунку 973 «Собівартість реалізованих майнових комплексів» відображається балансова (залишкова) вартість реалізованих майнових комплексів та інші витрати, пов’язані з їх реалізацією.
На субрахунку 974 «Втрати від не операційних курсових різниць» відображаються втрати за активами й зобов’язаннями не операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти.
На субрахунку 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» відображається сума знецінення ( уцінки) необоротних активів і фінансових інвестицій.
На субрахунку 976 «Списання необоротних активів» відображається залишкова вартість списаних необоротних активів та витрати,пов’язані з їх ліквідацією.
На субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності» відображаються інші витрати звичайної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 97 «Інші витрати».
6. Облік доходів від іншої звичайної діяльності (51).
Рахунок 74 "Інші доходи" призначено для обліку доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства.
На кредиті рахунка № 74 "Інші доходи" відображається збільшення (одержання) доходу, на дебеті - належна сума непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок № 79 "Фінансові результати".
На „субрахунку № 741 "Дохід від реалізації фінансових інвестицій" узагальнюється інформація про доходи від реалізації фінансових інвестицій.
На субрахунку № 742 "Дохід від реалізації необоротних активів" узагальнюється інформація про доходи від реалізації необоротних активів.
На субрахунку № 743 "Дохід від реалізації майнових комплексів" узагальнюється інформація про доходи від реалізації майнових комплексів.
На субрахунку № 744 "Дохід від не операційної курсової різниці" узагальнюється інформація про курсові різниці за активами та зобов'язаннями в іноземній валюті, які пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.
На субрахунку № 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів" узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних активів. У разі безоплатного одержання підприємством необоротних активів дохід визначається за сумою амортизації таких активів водночас з її нарахуванням.
На субрахунку № 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на інших субрахунках рахунка № 74 "Інші доходи", зокрема від списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом.
Тести
Тест 1. Перераховані засоби: споруди, обладнання, каса, поточний рахунок, готова продукція, матеріали – відносяться до:
б) господарські засоби.
Тест 11. Який з елементів методу бухгалтерського обліку використовується для фіксації господарських факторів:
в) баланс.
Тест 21. Кінцеве сальдо минулого звітного періоду повинне дорівнювати:
а) початковому сальдо поточного звітного періоду.
Тест 31. Частину прибутку направлено на формування статутного капіталу відноситься до наступного типу господарських операцій:
б) А = П + п – п.
Задача 1.
На протязі звітного періоду на підставі мали місце наступні господарські операції:
№ 1. Видано з каси підзвітній особі для відрядження 250 грн.
№ 2. Погашено грошовими коштами з поточного рахунку частину заборгованості перед постачальником 500 грн.
№ 3. Одержано з виробництва готову продукцію 600 грн.
№ 4. Оприбутковано товари від постачальника 450 грн.
Для зручного встановлення типу господарських операцій та визначення кореспонденції між рахунками, скористаємось журналом реєстрації господарських операцій, на приклад підприємства ВАТ «Погляд».
Журнал реєстрації господарських операцій підприємства ВАТ «Погляд»
| № | Зміст операції | Сума, грн. | Кореспонденція рахунку | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Видано з каси підзвітній особі для відрядження | 250 | «Підзвітні суми» | Рахунок 301 «Каса» |
| 2 | Погашено грошовими коштами з поточного рахунку частину заборгованості перед постачальником | 500 | Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» | Рахунок 31 «Рахунки в банках» |
| 3 | Одержано з виробництва готову продукцію | 600 | Рахунок 26 «Готова продукція» | Рахунок 23 «Виробництво» |
| 4 | Оприбутковано товари від постачальника | 450 | Рахунок 20 «Товари» | Рахунок 631 «Розрахунки з постачаль-никами» |
Перед тим, як рознести господарські операції з журналу реєстрацій на рахунки бухгалтерського обліку, відкриваємо відповідні рахунки, тобто внесемо початкове сальдо ( Сп ) по рахунках на початок періоду:
| Актив | Сума,грн. |
| 10 «Основні засоби» | 2000 |
| 12 «Нематеріальні активи» | 500 |
| 201 « Сировина і матеріали» | 600 |
| 23 «Виробництво» | 700 |
| 30 «Каса» | 400 |
| 31 «Рахунки в банках» | 600 |
| Валюта балансу | 4800 |
| Пасив | Сума,грн. |
| 40 «Статутний капітал» | 1200 |
| 60 «Короткострокова позика» | 800 |
| 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» | 1600 |
| 66 «Розрахунки з оплати праці» | 1200 |
| Валюта балансу | 4800 |
Після відкриття рахунків по кожному з них знаходять своє відображення відповідні господарські операції; в кінці періоду по дебету і кредиту підраховуються обороти ( Об ) і виводиться кінцеве сальдо ( Ск ) по кожному рахунку.
| Дт «Сировина і матеріали» 201 Кт | |
| Сп = 600,00 | |
| 3) 600,00 | |
| Об = 600,00 | Об = 0 |
| Ск = 2000,00 | |
| Дт «Основні засоби» 10 Кт | |
| Сп = 2000,00 | |
| Об = 0 | Об = 0 |
| Ск = 2000,00 | |
| Дт «Нематеріальні активи» 12 Кт | |
| Сп = 500,00 | |
| Об = 0 | Об = 0 |
| Ск = 500,00 | |
| Дт «Виробництво» 23 Кт | |
| Сп = 700,00 | 3) 600,00 |
| Об = 0 | Об = 600,00 |
| Ск = 100,00 | |
| Дт «Каса» 30 Кт | |
| Сп = 400,00 | 1) 250,00 |
| Об = 0 | Об = 250,00 |
| Ск = 150,00 | |
| Дт «Розрахунки в банках» 31 Кт | |
| Сп = 600,00 | 2) 500,00 |
| Об = 0 | Об = 500,00 |
| Ск = 100,00 | |
| Дт «Короткострокова позика» 60 Кт | |
| Сп = 800,00 | |
| Об = 0 | Об = 0 |
| Ск = 800,00 | |
| Дт «Статутний капітал» 40 Кт | |
| Сп = 1200,00 | |
| Об = 0 | Об = 0 |
| Ск = 1200,00 | |
| Дт «Розрахунки з оплати праці» 66 Кт | |
| Сп = 1200,00 | |
| Об = 0 | Об = 0 |
| Ск = 1200,00 | |
| Дт «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» 63 Кт | |
| 2) 500,00 | Сп = 1600,00 |
| 4) 450,00 | |
| Об = 500,00 | Об = 450,00 |
| Ск = 1550,00 | |
| Дт «Підзвітні суми» Кт | |
| 1) 250,00 | |
| Об = 250,00 | Об = 0 |
| Ск = 250,00 | |
| Дт «Товари» 28 Кт | |
| 4) 450,00 | |
| Об = 450,00 | Об = 0 |
| Ск = 450,00 | |
На основі отриманих підрахунків складаємо оборотно-сальдову відомість.
Оборотно-сальдова відомість підприємства ВАТ « Погляд»
| Назва рахунку | Сальдо на початок,грн. | Оборот за місяць,грн. | Сальдо на кінець,грн. | |||||
| Дт | Кт | Дт | Кт | Дт | Кт | |||
| 1. Основні засоби | 2000 | ----- | ----- | ----- | 2000 | ----- | ||
| 2. Сировина і матеріали | 600 | ----- | 600 | ----- | 1200 | ----- | ||
| 3. Нематеріальні активи | 500 | ----- | ----- | ----- | 500 | ----- | ||
| 4. Виробництво | 700 | ----- | ----- | 600 | 100 | ----- | ||
| 5. Каса | 400 | ----- | ----- | 250 | 150 | ----- | ||
| 6. Розрахунки в банках | 600 | ----- | ----- | 500 | 100 | ----- | ||
| 7. Статутний капітал | ----- | 1200 | ----- | ----- | ----- | 1200 | ||
| 8. Короткострокова позика | ----- | 800 | ----- | ----- | ----- | 800 | ||
| 9. Розрахунки з постачальниками і підрядниками | ----- | 1600 | 500 | 450 | ----- | 1550 | ||
| 10. Розрахунки з оплати праці | ----- | 1200 | ----- | ----- | ----- | 1200 | ||
| 11. Товари | ----- | ----- | 450 | ----- | 450 | ----- | ||
| 12. Підзвітні суми | ----- | ----- | 250 | ----- | 250 | ----- | ||
| Разом: | 4800 | 4800 | 1800 | 1800 | 4750 | 4750 | ||
Висновок
Зробивши оборотно-сальдову відомість ми бачимо,що сальдо на початку звітного періоду становить рівність підсумків по дебету і кредиту в сумі 4800 грн., це означає,що відбувається рівність між господарськими засобами і джерелом їх утворення.
Рівність оборотів за місяць по дебету і кредиту пояснюється правилом подвійного запису, згідно з яким кожна господарська операція знаходить своє відображення одночасно по дебету одного і по кредиту іншого рахунку.
Сальдо на кінець звітного періоду має рівність, як по дебету рахунку, так і по кредиту, це пояснюється також рівністю між господарськими засобами і джерелами їх утворення.
Література
1. Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні” затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. № 72 зі змінами і доповненнями.
2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291 (зі змінами і доповненнями).
3. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ.
4. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV.
5. Закон України "Про державну статистику" від 13 липня 2000 р. № 1922-ІП.
6. „Теорія бухгалтерського обліку” В.Г.Швець
8-09-2015, 12:18