Автоматизація виробництва та реалізації продукції

Типова номенклатура калькуляційних статей витрат :

- Сировина і матеріали;

- Поворотні відходи (зі знаком “мінус”, бо вони віднімаються від вартості використаних сировини і матеріалів);

- Куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати;

- Послуги сторонніх організацій, спожиті безпосередньо у виробництві продукції;

- Паливо та енергія, спожиті в технологічних цілях (цю статтю можна об’єднати з попередньою);

- Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві (основна і додаткова);

- Відрахування на соціальні цілі;

- Амортизація основних засобів, що експлуатуються безпосередньо в процесі виробництва;

- Витрати на підготовку й освоєння виробництва (в частині їх списання зі статті витрат майбутніх періодів);

- Витрати на утримання й експлуатацію обладнання;

- Загальновиробничі витрати;

- Адміністративні витрати;

- Втрати від браку;

- Інші виробничі витрати;

- Поза виробничі витрати (витрати на збут).

З перерахованих калькуляційних статей суто елементами є такі:

- Матеріальні затрати;

- Сировина і матеріали;

- Поворотні відходи;

- Куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати;

- Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві;

- Відрахування на соціальне страхування працівників, зайнятих у виробництві;

- Амортизація основних засобів, що експлуатуються безпосередньо у процесі виробництва;

- Послуги сторонніх організацій, спожиті безпосередньо у виробництві продукції;

- Паливо й енергія, спожиті в технологічних цілях;

- Витрати на підготовку й освоєння виробництва;

- Загальновиробничі витрати;

- Витрати на утримання й експлуатацію обладнання;

- Адміністративні витрати;

- Втрати від браку;

- Інші виробничі витрати;

- Поза виробничі витрати (витрати на збут).

До кожної з цих статей можуть входити будь-які з перерахованих вище економічних елементів.

Загальновиробничі витрати, включаючи витрати на утримання й експлуатацію обладнання, обліковуються за кожним цехом (дільницею) окремо, а та їх частина, що розподіляється, наприкінці звітного періоду списується в аналітичному розрізі відповідних видів продукції.

Адміністративні витрати обліковуються по підприємству загалом.

На підприємствах з безцеховою структурою управління певна частина витрат на обслуговування виробництва й управління (заробітна плата майстрів, витрати на утримання і ремонт приміщення) обліковуються у складі адміністративних витрат.

Вартість робіт і послуг допоміжних цехів включається до витрат цехів-споживачів. При цьому витрати на такі роботи і послуги обчислюються або за плановою, або за фактичною собівартістю. Наприкінці звітного періоду різниця між плановою і фактичною собівартістю зазначених робіт і послуг включається до відповідних статей витрат. Собівартість робіт і послуг, що виконуються одними цехами для інших цехів одного підприємства, визначається виходячи з фактичної суми основних витрат, витрат на утримання й експлуатацію обладнання та цехових витрат.

Витрати на підготовку й освоєння виробництва, пов’язані з обробкою нових видів виробів, їх підготовкою до промислового виробництва, і з розробкою нових технологічних процесів. Вони спочатку обліковуються в складі витрат майбутніх періодів, а потім поступово списуються на собівартість продукції виходячи з планового терміну їх повного відшкодування й планованого обсягу випуску продукції в цей період.

Статтю втрат від браку включають в калькуляцію тільки на виробництвах, де повністю запобігти таким втратам неможливо через приховані вади сировини і матеріалів, що спричиняють брак під час обробки, та з інших неусувних причин.

До позавиробничих витрат належать ті витрати, які не пов’язані безпосередньо з процесом виробництва: витрати на пакувальні матеріали (тару), доставку продукції на станцію призначення, навантаження та інші витрати на збут, включаючи витрати на рекламу. Ці витрати часто залежать від зміни обсягів продажу, тобто за суттю є змінними. Крім того, важливо відзначити, що зміни розміру витрат на збут залежать не тільки від обсягів продажу, а й від ваги та габаритів виробів. Останнє стосується, зокрема, витрат на упакування і відвантаження.

2.2. ВІКНО ПРОГРАМИ EXCEL

Mikrosoft Excel 2000 - табличний процесор, програма для створення й обробки електронних таблиць.

Mikrosoft Exel дозволяє працювати з таблицями в двох режимах:

» Обычний - найбільш зручний для виконання більшості операцій.

» Разметка страниц - зручний для остаточного форматування таблиці перед друкуванням. Межі поміж сторінками у цьому режимі відображаються синіми пунктирними лініями. Межі таблиці - суцільною синьою лінією, пересуваючи яку можна змінювати розмір таблиці.

Для переходу між режимами Обычный і Разметка страниц використовуються відповідні пункти у меню Вид.

Під заголовком вікна знаходиться рядок меню, через який можна викликати будь-яку команду Microsoft Excel. Для відкриття меню необхідно клацнути мишею на його імені. Після чого з'являться ті команди цього меню, які вживаються найчастіше.

Під рядком меню розташовані панелі інструментів, що складаються з кнопок з малюнками. Кожній кнопці відповідає команда, а малюнок на цій кнопці передає значення команди. Більшість кнопок дублюють найбільш часто вживані команди, доступні в меню.

Для виклику команди, зв'язаної з кнопкою, необхідно натиснути мишею на цій кнопці. Якщо навести показник миші на кнопку й трохи почекати, поруч з'явиться назва команди.

Під рядком меню знаходяться дві панелі інструментів - Стандартная і Форматырование. Щоб вивести або забрати панель з екрану слід вибрати в меню Вид пункт панелі інструментів, а потім натиснути на ім'я потрібної панелі.

Керувати панелями інструментів зручно за допомогою контекстного меню, яке викликається натисканням правої клавіші миші на будь-якій кнопці.

Під панелями інструментів Mikrosoft Exel знаходиться рядок формул, а у нижній частині вікна рядок стану. Щоб вивести або забрати ці рядки слід у меню Вид вибирати відповідні пункти: Строка формул або Строка состояния.

ТИПИ ДАНИХ

Комірка може бути порожньою або містити один з таких типів даних:

à число, включаючи дату і час;

à текст;

à формула.

Можливі такі основні форми числа: ціле, дійсне, з експонентою, дробове. Для цілого числа допустимо використовувати цифри 0...9, а також знаки + і -. Дійсне число включає додаткову крапку, яка розділяє цілу і дробову частини. Число з експонентою складається з мантиси і порядку, розділених латинською літерою е або Е. Мантиса - ціле або дійсне, порядок - ціле. Число з експонентою трактується як мантиса, помножена на 10 у степені, що дорівнює порядку. Для введення дробового числа слід ввести цілу частину числа, потім символ пропуску, далі чисельник, символ / і знаменник. Якщо ціла частина числа відсутня, то слід ввести на її місце 0. Дата вводиться у форматі ДД/ММ/РРРР , а час - у форматі ГГ:ХХ:СС . Для введення поточної дати використовують комбінацію клавіш [Ctrl - ;], а поточного часу - комбінацію [Ctrl - Shift - ;]. Можна поєднати в одній комірці дату і час.

При індикації чисел у полі комірки форма її представлення залежить від ширини стовпця. У стандартному форматі в комірці розмішується вісім символів. Цілі числа Exel виводить у формі цілого, навіть якщо вони введені у формі з експонентою. Якщо зображення числа містить більше ніж вісім символів, то вони округлюються. Якщо і це не допомагає, то число виводиться у формі з експонентою.

Слід пам'ятати, що в оперативній пам'яті число зберігається з тією точністю, що задана при його введенні.

Якщо дані вводяться не у форматі числа, то Exel сприймає їх як текст. Якщо Exel може інтерпретувати введені дані як число або формулу, то даним має передувати апостроф ( наприклад, якщо вводиться текст 1234, який може сприйнятися як число, тоді рядок введення повинен мати вигляд '1234 ). Якщо введений у комірку текст довший, ніж ширина комірки, то він розповсюдиться вправо на сусідні комірки, якщо вони порожні. Якщо сусідні справа комірки не порожні, то текст на екрані урізається, однак у пам'яті комп'ютера цей текст зберігається повністю. При встановленні прапорця Переносить по словам вкладки Выравнивание вікна діалогу Формат ячеек (це вікно викликається командою Формат/ячейки ) текст буде переноситись, займаючи у комірці декілька рядків.

Формула починається із символу "=" і являє собою сукупність операндів, з'єднаних знаками операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса комірки (посилання на комірку), функція. В полі комірки після введення формули може відображатись або формула, або значення, обчислене за формулою. Вид відображення залежить від того, чи включена опція Формула на вкладці Вид вікна діалогу Параметры . Це вікно викликається командою Сервис/Параметры .

Якщо в результаті введення числа або обчислень за формулою комірка заповнюється символами "# ", то це означає, що ширина колонки недостатня для виведення значення.

Excel дає можливість дописувати до комірки примітку - довільний текст, який, наприклад, роз'яснює призначення комірки. Комірки, яким приписана примітка, помічені червоною крапкою у правому верхньому куті комурки. Для встановлення примітки для виділеної комірки слід виконати команду Вставка/Примечание і у діалоговому вікні Примечание заповнити поле Текстовое примечание . При переміщенні показника миші по комірці, що має примітку, остання з'являється на екрані під коміркою.

Якщо вимкнути прапорець Индикатор примечания на вкладці Вид ця вкладка викликається командою Сервис/Параметры , то примітка не буде з'являтися при переміщенні показника миші по комірці.

1.3 Введення формул та функцій

Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул . Формула може складатися з математичних операторів, значень, посилань на комірку й імені функцій. Результатом виконання формули є деяке нове значення, що міститься у комірці, де знаходиться формула. Формула починається зі знаку "=". У формулі можуть використовуватися арифметичні оператори +, -, *, /. Порядок обчислень визначається звичайними математичними законами.

Константи - текстові або числові значення, що вводяться у комірку і не можуть змінюватися під час обчислень.

Посилання на комірку або групу комірок - спосіб, яким можна зазначити конкурентну комірку або декілька комірок. Посилання на окрему комірку - його координати. Значення порожньої комірки дорівнює нулю.

Посилання на комірку бувають двох типів:

- відносні , коли комірки позначаються відносним зсувом від комірки з формулою ( наприклад : H1 );

- абсолютні , коли комірки позначають координатами таблиці в сполученні зі знаком $ . ( $H$1 ).

При копіюванні формул відносні посилання змінюються на розмір переміщення.

Для введення формули у комірку потрібно ввести знак "=" і необхідну формулу для обчислення. Після натискання клавіші Enter у комірці з 'явиться результат обчислення. Формула з'являється в рядку редагування проти виділенні комірки, що містить формулу.

Функції

Функціями в Excel називають об'єднання декількох обчислюваних операцій для розв'язання визначеної задачі. Функції в Microsoft Excel являть собою формули, що мають один або декілька аргументів. В якості аргументу указуються числові значення або адреси комірок.

Для введення функції у комірку необхідно:

à виділити комірку для формули;

à викликати Майстер функций за допомогою команди Функция меню Вставка ;

à у діалоговому вікні, що з'явилося ( мал.2 ), вибрати тип функції в переліку Категория і потім потрібну функцію в переліку Функцыя ;

à натиснути кнопку Ok .

à у полях Число 1 , Число 2 та ін. наступного вікна ввести аргументи функції ( числові значення або посилання на комірку );

à натиснути Ok .

Основні помилки в формулах