Дуже низький рівень машинної обробки інформації в сільсько -господарських підприємствах пов'язаний з великою кількістю документів, що відображають господарські операції, складністю їх оформлення, кодування тощо. Різноманітність в формах і розташування реквізитів на бланку, неуніфікованість в термінології деяких реквізитів, наявність зайвих і невикористовуваних граф також гальмують вказаний процес .
Удосконалення організації первинного обліку на підприємствах агропромислового комплексу нерозривно пов'язано зі створенням уніфікованих форм документів, забезпеченням співставності їх даних і ув'язки існуючих реквізитів. Щоб уніфікувати первинні документи, на мій погляд, в них необхідно передбачити слідуючі обов'язкові реквізити : найменування документа (форми), код форми, дата складання, зміст господарської операції, вимірники господарської операції (в кількісному і вартісному вимірі), найменування посадових осіб, підписи .
При розробці первинних документів необхідно враховувати їх призначення, тобто відповідність предметній ознаці .
Рис. 7.1 Схема кореспонденції і закриття аналітичного рахунку „Соняшник „
8. Аналіз виконання плану виробництва соняшника
Аналіз динаміки та виконання виробничого плану є одними з найважливіших складових економічного аналізу господарської діяльності підприємств . Він дає можливість не лише виявити і використати поточні резерви по збору продукції, але й намітити конкретні заходи по розвитку галузі сільського господарства в перспективі .
Аналіз починають з вивчення натуральних показників виробництва валової продукції . Для того, щоб дати об'єктивну оцінку виконання* плану, необхідно співставити фактичний збір насіння соняшника не лише з плановим, але і з рівнем виробництва за минулі роки . Для цього використаємо дані таблиці 8.1 :
Таблиця 8.1 Аналіз виконання плану виробництва валової продукції соняшника в ТОВ „Агро Альянс „
| Культура | Середній рівень виробництва соняшника за 2004-2008рр. | Вироблено в 2009 р. | Відхилення, збільшення (+) зменшення (-), | Вартість валової продукції 2009р.в порів.цінах 2006р., тис.грн. |
% вико нання плану | |||
| план | факт | від від серед-плану ньоріч-ного рівня | план факт | |||||
| Соняшник | 5819 | 7000 | 7816 | 816 | 2003 | 700 | 651 | 111,6 |
Аналіз виконання плану виробництва соняшника показує, що в 2009 році було перевиконано план на 1,6 %, тобто було вироблено 7816 ц проти запланованих 7000 ц . Фактична вартість валової продукції у порівнянних цінах 2006 року склала 651 тис.грн.
На рівень валового збору в різній мірі впливають різноманітні фактори : розмір посівної площі, рівень урожайності, на який в свою чергу впливає загибель посівів, своєчасне та якісне проведення агротехнічних заходів по догляду та утриманню посівів, збирання урожаю в оптимальні строки тощо . Сукупність всіх цих факторів проявляється у двох синтетичних факторах :
1) зміні розмірів посівних площ (кількісний показник) ;
2) зміні урожайності (якісний показник).
Розрахунок впливу цих факторів на валовий збір проводиться за допомогою методу різниць або ланцюгових підстановок . При використанні прийому ланцюгових підстановок поряд з плановим і фактичним валовим збором визначають розрахунковий валовий збір як добуток фактичної площі посіву і планової урожайності . Різниця між розрахунковим та плановим збором показує вплив зміни посівної площі .А вплив зміни урожайності обчислюється шляхом віднімання від фактичного збору розрахункового .
При використанні методу різниць вплив зміни посівної площі можна знайти шляхом множення різниці між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність, а вплив зміни урожайності -шляхом множення різниці між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву .
Аналізуючи виконання плану валового збору соняшника за останні п'ять років слід відмітити, що лише в 2005 році було зібрано більше, ніж заплановано. В 2006 році було зібрано на 1576 ц менше, ніж було заплановано, відповідно в 2007 році на 502 ц, в 2008 році на 3114ц, в 2009 - на 684 ц .
Скорочення валового збору було пов'язано як із скороченням посівних площ, так і зі зменшенням урожайності . В 2009 році валовий збір зменшився на 684 ц, що було пов'язано лише зі зниженням урожайності соняшника -
Урожайність соняшника є свого роду синтетичним показником, який формується під впливом агробіологічних, технологічних та економічних факторів виробництва . Підвищення її є основним резервом збільшення виробництва валової продукції, виконання договірних обов'язків по реалізації продукції .
Протягом останніх семи років урожайність соняшника коливалась . Розглянемо її динаміку в таблиці 8.2:
Таблиця 8.2. Динаміка урожайності соняшника за 2003 - 2009 рр.
| Культура | 2003р. | 2004р. | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2009р. в | %ДО |
| 2003р | 2008р. | ||||||||
| Соняшник | 19,4 | 19,1 | 18,3 | 15,2 | 17,1 | їй | 15,6 | 80,4 | 1393 |
За даними таблиці слід відмітити, що найбільшу урожайність товариство отримало в 2003 році - 19,4 ц/га, а найменшу в 2008 році - 11,2 ц/га . У 2009 році урожайність соняшника складала 15,6 ц/га, що менше в порівнянні з 2003 роком на 19,6 % і більше в порівнянні з 2008 роком на 39,3 % .
Важливе значення має аналіз втрат урожаю . Причини втрат урожаю можуть бути пов'язані з порушенням агротехніки і технології окремих процесів вирощування культури . Господарство несе втрати уже вирощеного урожаю, але не зібраного внаслідок порушення строків збирання, також втрати можуть бути спричинені недосконалістю збиральної техніки, допускатись при транспортуванні і збиранні урожаю . Ці фактори можна спостерігати в ТОВ „ Мультиком-Холдинг „.
В ТОВ „ Мультиком-Холдинг „ застосовуються лише окремі елементи інтенсивної технології виробництва соняшника . Причина цього заключається в тому, що товариство не має достатньо коштів для організації комплексу заходів, передбачених інтенсивною технологією .
В аналізі результатів господарської діяльності сільськогосподарського підприємства одне з центральних місць займає такий показник як собівартість . Це пов'язано з тим, що головна роль в укріпленні і подальшому розвитку економіки суб'єктів АПК належить зниженню собівартості . Собівартість являє собою виражену в грошовій формі сукупність затрат на природні і паливно-енергетичні ресурси,сировину і матеріали, на оплату праці, знос основних засобів та інших затрат на виробництво і реалізацію продукції .
Основними завданнями аналізу є об'єктивна оцінка ступеня виконання плану зниження собівартості продукції, а також найбільш повне виявлення резервів, прагнення до максимального скорочення затрат праці і засобів на виробництво одиниці продукції .
9. Аналіз і шляхи підвищення прибутковості і рентабельності виробництва соняшника
Результати господарської діяльності підприємства харак -теризуються сумою одержаного прибутку і рівнем рентабельності . Головним чином сільськогосподарські підприємства отримують прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції .
Прибуток - це частина чистого доходу, створеного в процесі виробництва і реалізованого в процесі обігу, який без -посередньо отримує підприємство . Лише після реалізації продукції чистий доход приймає форму прибутку . Кількісно він являє собою різницю між виручкою (після сплати податку на додану вартість та інших відрахувань із виручки в бюджетні та небюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції .
В процесі аналізу вивчають динаміку, структуру прибутку, визначають фактори зміни його суми . Величина прибутку залежить від трьох факторів: обсягу продажу продукції, собівартості одиниці продукції та середньої реалізаційної ціни.
Фактичний прибуток від реалізації продукції соняшника в 2009 році збільшився в порівнянні з планом на 38,95 тис.грн., в тому числі за рахунок зменшення обсягу реалізованої продукції на 184 ц прибуток зменшився на 5,52 тис.грн, за рахунок зниження собівартості 1 ц насіння соняшника на 2,69 грн. прибуток зріс на 21,03 тис.грн., а за рахунок зростання середньої реалізаційної ціни на 3,00 грн. прибуток зріс на 23,44 тис.грн.
Рентабельність (доходність, прибутковість) сільсько-господарського підприємства характеризує економічну ефективність його діяльності. Виробництво рентабельне, якщо вартість виробленоїпродукції і надходження коштів від її реалізації перевищують витрати виробництва цієї продукції, що забезпечує прибуток, чим вищий рівень рентабельності, тим ефективніше виробництво .
Рівень рентабельності визначається як відношення суми одержаного прибутку до повної собівартості реалізованої продукції . Для того щоб визначити, як змінився рівень рентабельності виробництва соняшника в ТОВ „ Мультиком-Холдинг „ за останні п'ять років, скористаємося даними таблиці 9.1.
Таблиця 9.1. Рівень рентабельності виробництва соняшника в ТОВ „Мультиком-Холдинг „
| Роки | Виручка від реалізації, тис.грн. | Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. | Прибуток (+) збиток (-), тисгрн. | Рівень рентабельності, % |
| 2005 | 341 | 179 | 162 | 90,5 |
| 2006 | 350 | 165 | 185 | 112,1 |
| 2007 | 240 | 172 | 68 | 39,5 |
| 2008 | 220 | 168 | 52 | 31,0 |
| 2009 | 766 | 487 | 279 | 57,3 |
Таким чином, виробництво соняшника в ТОВ „ Мультиком-Холдинг,, за останні п'ять років весь час було рентабельним . Амплітуда коливань рівня рентабельності з 2005 по 2009 роки була в межах від 31,0 % до 112,1 % . Найвищий рівень рентабельності був в 2006 році, найнижчий - в 2008 .
Дня підвищення рентабельності виробництва соняшника, необхідно збільшувати суму прибутку за рахунок збільшення валового виходу продукції, в першу чергу, за рахунок підвищення урожайності за допомогою застосування нових, високоврожайних гібридів, підвищення якості виробленої продукції, зниження собівартості . Необхідно розгорнути пошук кращих каналів реалізації, не допускати невиправ -даних позареалізаційних витрат, використовувати якомога ефективніше всі наявні ресурси .
З метою підвищення ефективності виробництва слід також проводити велику аналітичну роботу по виявленню і узагальненню внутрішньогосподарських резервів з метою спрямування діяльності керівництва і всього колективу товариства на прийняття необхідних заходів по їх реалізації і підвищенню ефективності виробництва в —цілому по підприємству .
Висновки та пропозиції
Виробництво і реалізація соняшника в останні роїш є однією з найбільш стратегічно важливих галузей народного господарства як в цілому України, так і, особливо, для такого регіону, як Запорізька область . Експорт олійних культур є однією з перспективних областей національної економіки, що сприяє збільшенню валютних надходжень у країну.
На основі проведених досліджень по організації обліку, аналізу виробництва і шляхів підвищення ефективності виробництва соняшника, було встановлено, що ТОВ „Мультиком-Холдинг„ Якимивського району Запорізької області є господарством невеликих розмірів, займаючи при цьому площу 1988 га, в тому числі площа сільськогосподарських угідь складає 1988 га, з них рілля - 1988 га на протязі 2007 - 2009 рр. Середньорічна чисельність працівників на протязі цього ж часу зменшилась з 48 до 25 чоловік . Це було обумовлено тим, що значна кількість працівників виявила бажання вийти зі складу господарства і займатися фермерством .
На протязі останніх трьох років (2007 - 2009 рр.) поступово збільшувалося виробництво валової продукції у співставних цінах 2006 року: у 2009 році в порівнянні з 2007 збільшення відбулося на 38,4 %, з 2008р.- на 39,4 % та виробництво товарної продукції у фактичних цінах: відповідно на 73,3 % та 72,8 % .
Господарство має зерно - олійний напрямок виробництва . В загальній структурі товарної продукції в 2009 році зернові і зернобобові займали 35,9 %, соняшник - 62,2 % . Слід зазначити, що з року в рік питома вага соняшника в структурі товарної продукції має тенденцію до помітного зростання .
В 2009 році господарство отримало 297 тис.грн. прибутку, що більше, ніж в 2008 році на 32 тис.грн. або на 12,1 %. Цей показник свідчить про поліпшення стану економічної ефективності в господарстві.
Вивчення стану обліку витрат і виходу продукції соняшника в ТОВ „Мультиком-Холдинг„ показало, що в цілому облік ведеться на належному рівні, але існує ряд недоліків:
- в недостатній кількості наявні бланки первинних документів, реєстрів синтетичного та аналітичного обліку, деякі документи ведуться на бланках довільної або застарілої форми;
- в господарстві не завжди дотримуються вимог наказу про облікову політику та графіку документообороту, які розроблені не досить професійно ;
- не завжди виконуються вимоги нормативних документів, зокрема, іноді зустрічається недотримання принципів ведення бухгалтерського обліку.
Для покрашення організації бухгалтерського обліку слід ці недоліки усунути .
Облік витрат і калькуляції собівартості соняшника господарство здійснює відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання продукції (робіт і послуг) сільськогосподарських підприємств та П (С) БО 16 „ Витрати „. Так, в 2009 році собівартість 1 ц соняшника склала 6231 грн., що нижче запланованої на 2,69 грн. або на 4,1%.
В ТОВ „ Ново троїцьке „ застосовується журнально-ордерна форма обліку. Вона передбачає здійснення записів в порядку реєстрації операцій тільки з кредиту рахунків в кореспонденції з дебетом інших рахунків, об'єднання в єдиній системі записів синтетичного і аналітичного обліку тощо.
Звичайно, більш перспективною є автоматизована форма обліку, яка б дала змогу опрацьовувати інформацію якісніше і оперативніше. На даний момент господарством придбано комп'ютер, але поки що він не використовується за призначенням .
Аналіз урожайності соняшника показує, що в 2009 р. вона зросла в порівнянні з 2008 з 11,2 ц/га до 15,6 ц/га або на 39,3 %. В процесі аналізу було виявлено резерви зростання виробництва соняшника за рахунок сортового складу, збирання урожаю в оптимальні строки та впровадження передового досвіду у кількості 4981 ц.
Також були виявлені резерви зниження собівартості продукції соняшника за рахунок ліквідації перевитрат по окремих статтях витрат та приведення в дію резерву збільшення виробництва валової продукції в сумі 254,98 тис.грн.
Прибуток від реалізації соняшника в 2009 році в порівнянні з планом збільшився на 38,95 тис.грн., в т.ч. за рахунок зменшення обсягу реалізованої продукції знизився на 5,52тис.грн., за рахунок зниження собівартості 1 ц зріс на 21,03 тис.грн., а за рахунок зростання середньої реалізаційної ціни зріс на 23,44 тис.грн.
Виробництво соняшника в господарстві є рентабельним. В 2009 р. рівень рентабельності склав 57,3 %.
Таким чином, на підставі вищенаведених даних можна сказати, що соняшник в ТОВ „Мультиком-Холдинг„ є пріоритетною культурою. В подальшому слід добиватися збільшення валового збору продукції, для чого необхідно :
- впроваджувати прогресивні технології вирощування соняшника;
- застосовувати перспективні, районовані сорти насіння;
- дотримуватись науково обгрунтованих норм внесення добрив і хімічних препаратів для обробки кошиків соняшника;
- раціонально вводити посіви соняшника в систему сівозмін;
- дотримуватись технологічного процесу вирощування і обробки продукції соняшника.
Виконання вказаних заходів сприятиме покращенню організації ведення бухгалтерського обліку, збільшенню валового виробництва соняшника та підвищенню його рівня рентабельності.
Література
1. Про сільськогосподарське землекористування у Україні та інших країнах // Економіка АПК, - 2007, №6. С.63-66
2. Про менеджмент регіонального ресурсного забезпечення// Економіка АПК,- 2006, №4. - С.57-61.
3. Прогноз зайнятості сільського населення // Економіка АПК,- 2009, №2. - С.68-72.
4. Реформування сільськогосподарських підприємств: досвід ФРН та проблеми України // Економіка АПК,- 2005, №5. - С.79-82.
5. Фіскальна політика і проблеми розвитку продуктивних сил сільського господарства // Фінанси України 2005. - №3 .- С.79-88.
6. Розміщення і зональна спеціалізація сільського господарства України // Урожай. 2008.
7. Эффективность использования ресурсов в сельском хозяйстве // Экономика Украины. 2004 №8.
8. Аграрно-ресурсный потенциал Украины // Бизнес информ. 2008 №12.
9. Самойлов С.А. Основные правила торговли: сборник нормативно - правовых материалов. - М., 2004.
10. Сохновский А.Ф. Торговля: практическое пособие. – К., 2007.
11. Питер Р. Диксон. Управление маркетингом. М.: Бином, 2003.
12. Виханский О. С., Стратегическое управление. М.: Гардарика, 2003.
13. Мескон М.Х., М.Альберт, Ф.Хедоури. Основы менеджмента. – М., 1992.
14. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – М., 2003.
15. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2006.
Додатки
8-09-2015, 14:30