Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом 550 Залишок по рахунках 641, 642 (кредитовий), 643
зі страхування 570 Залишок по рахунках 651 - 655 (кредитовий)
з оплати праці 580 Залишок по рахунках 661, 662
Інші поточні зобов'язання 610 Залишок по рахунках 671, 672, 681 - 685
Усього за розділом IV 620
V. Доходи майбутніх періодів 630 Залишок по рахунку 69
Баланс 640
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
І. Фінансові результати
Стаття Код рядка Зміст показника
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 Оборот по рахунках 701 - 703
Непрямі податки та інші вирахування з доходу 020 ПДВ і акцизний збір, враховані в сумі рядка 010, збір до Пенсійного фонду від реалізації ювелірних виробів, податок із реклами; суми знижок і повернення від покупців без ПДВ
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010 - 020) 035 Ряд. 010 - ряд. 020
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 Оборот по рахунках 80 - 83
Інші операційні доходи 060 Оборот по рахунках 711 - 719
Інші операційні витрати 090 Оборот по рахунку 84
Інші звичайні доходи 130 Оборот по рахунках 721 - 723, 731 - 733,741 - 746
Інші звичайні витрати 160 Оборот по рахунку 85 (у частині витрат фінансової та інвестиційної діяльності)
Надзвичайні:
доходи 200 Оборот по рахунку 75
витрати 205 Оборот по рахунку 85 (у частині надзвичайних витрат)
Податок на прибуток 210 Оборот по рахунку 85 (у частині податку на прибуток, єдиного податку, плати за спецпатент, фіксованого податку сільгоспвиробників)
Чистий фінансовий результат (035 - 040 + 060 - 090 + 130 - 160 + 200 - 205 - 210):
прибуток 220 При позитивному результаті
збиток 225 При негативному результаті
IІ. Елементи операційних витрат
Стаття Код рядка Зміст показника
Матеріальні витрати 230 Оборот по рахунках 801 - 809
Витрати на оплату праці 240 Оборот по рахунках 811 - 816
Відрахування на соціальні заходи 250 Оборот по рахунках 821 - 825
Амортизація 260 Оборот по рахунках 831 - 833
Інші операційні витрати 270 Оборот по рахунку 84
Разом 280
До податкової звітності за єдиним податком , що подається до податкових органів , входять: розрахунок сплати єдиного податку, розрахунок акцизного збору, декларація з ПДВ (при сплаті єдиного податку за ставкою 6%), платіжні доручення про сплату єдиного податку з відміткою банку про зарахування коштів.
Платники єдиного податку зобов’язані вести Книгу обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Порядок її заповнення затверджено наказом ДПА України від 13.10.98 р. № 477 (у редакції наказу ДПА України від 12.10.99 р. № 554).
Відповідно до п. 1 цього Порядку в зазначеній Книзі відображаються в хронологічному порядку всі господарські операції на підставі первинних документів. Складати Книгу обліку доходів i витрат доводиться вручну. Сама Книга повинна бути прошнурована, підписана i завірена печаткою підприємства — платника єдиного податку i печаткою податкового органу, в якому платник зареєстрований. Зовсім очевидно, що заповнити її з застосуванням засобів обчислювальної техніки неможливо. Порядком її складання не передбачено можливості нагромадження даних автоматизованим способом із відображенням у Книзі підсумкових даних (як, наприклад, у Книзі обліку продажу i Книзі обліку придбання з ПДВ).
Логічно відображати операції на підставі даних бухгалтерського обліку.
Облік виручки від реалізації (графа 3) можна вести на підставі даних синтетичних регістрів, записуючи зміст операцій однією сумою за день досить лаконічно: надійшла виручка від реалізації.
У графі 4 відображається не вся сума виручки, що надійшла від реалізації основних фондів, а тільки перевищення виручки над залишковою вартістю. Продаж за залишковою вартістю або нижче її взагалі в Книзі відображатися не буде.
Графа 5 призначена для відображення виручки від іншої реалізації та позареалізаційних доходів.
У графі 6 відображається загальна сума всіх надходжень, тобто сума граф 3, 4 i 5.
У графі 7 відображаються витрати, фактично оплачені з розрахункового рахунку або з каси. Ця графа має довідковий характер, тому що на об’єкт оподаткування не впливає.
Підсумки граф підбиваються за місяць та наростаючим підсумком із початку року.
Заповнення Розрахунку сплати єдиного податку складності не викликає.
Розрахунок заповнюється наростаючим підсумком із початку року. Сума фактично сплаченого податку (рядок 06) відображає суму перерахованих платежів.
Сплата підтверджується поданням платіжних доручень з відміткою банку. Розрахунок подається до податкових органів щокварталу до 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом. Сплата єдиного податку відбувається щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім.
3. ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
3.1 Економічна доцільність спрощеної системи оподаткування.
При ставці єдиного податку 6% можна здійснити конкретний розрахунок меж мінімізації відволікання коштів на сплату податків.
Для проведення порівняльного аналізу необхідно врахувати, що єдиний податок у розмірі 6% обчислюється від виручки, за винятком акцизного збору, тобто виручка від реалізації містить у собі суми ПДВ.
Якщо виходити з наявного визначення виручки від реалізації, то податок становить 7,2% від реалізації без ПДВ для платників ПДВ. Надалі варто врахувати, що для промислових i торговельних підприємств потрібно застосовувати різні критерії оцінки, тому що для торгівлі ставка єдиного податку складе 7,2% від товарообігу, а не від націнки.
Для виробничих підприємств — платників ПДВ про безумовну доцільність переходу на нову систему можна говорити за умови, що рентабельність становить більше 25%. У цьому випадку загальна сума сплачуваних податків вища за єдиний податок навіть без врахування відрахувань на заробітну плату.
За більш низького рівня рентабельності необхідно враховувати i розміри зарплати з відрахуваннями на неї. Нижче подано таблиці №3 і №4 граничних значень рентабельності та заробітної плати для платників ПДВ, за яких доцільно переходити на спрощену систему оподаткування. Усі значення наведено у відсотках до виручки від реалізації без ПДВ. Рентабельність визначено як відношення прибутку до витрат. Ставка відрахувань на заробітну плату — 37,5%. Ставка податку на прибуток — 30%.
Зниження рентабельності без зміни питомої ваги зарплати, зменшення зарплати при незмінній рентабельності, зменшення обох показників — усі ці три варіанти призведуть до недоцільності застосування спрощеної системи оподаткування.
Таблиця № 3
| ПОКАЗНИК | ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 | |
| Виручка 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 | |
| Витрати 79.3 80.0 80.6 81.3 82.0 82.6 83.3 84.0 84.7 85.5 86.2 87.0 87.7 | |
| Зарплата - - 0.5 1.1 1.6 2.1 2.3 3.2 3.7 4.3 5.1 5.6 6.1 | |
| Відрахування - - 0.2 0.4 0.6 0.8 1.0 1.2 1.4 1.6 1.9 2.1 2.3 | |
| Інші податки 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1. 2 1.2 1.2 1.2 1.2 | |
| Прибуток 20.7 20.0 19.4 18.7 18.0 17.4 16.7 16.0 15.3 14.5 13.8 13.0 12.3 | |
| Податок на прибуток 6.2 6.0 5.8 5.6 5.4 5.2 5.0 4.8 4.6 4.4 4.1 3.9 3.7 | |
| Загальна сума податків 7.4 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 | |
| Рентабельність 26.0 25.0 24.0 23.0 22.0 21.0 20.0 19.0 18.0 17.0 16.0 15.0 14.0 | |
Таблиця № 4
| ПОКАЗНИК | ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ |
| 1 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 | |
| Виручка 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 | |
| Витрати 88.5 89.3 90.1 90.9 91.7 92.6 93.5 94.3 95.2 96.2 97.1 98.0 99.0 100.0 | |
| Зарплата 6.7 7.5 8.0 8.8 9.3 10.1 10.7 11.5 12.3 12.8 13.6 14.4 15.2 16.0 | |
| Відрахування 2.5 2.8 3.0 3.3 3.5 3.8 4.0 4.3 4.6 4.8 5.1 5.4 5.7 6.0 | |
| Інші податки 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 1.2 | |
| Прибуток 11.5 10.7 9.9 9.1 8.3 7.4 6.5 5.7 4.8 3.8 2.9 2.0 1.0 - | |
| Податок на прибуток 3.5 3.2 3.0 2.7 2.5 2.2 2.0 1.7 1.4 1.1 0.9 0.6 0.3 - | |
| Загальна сума податків7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 7.2 | |
| Рентабельність 13.0 12.0 11.0 10.0 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0 – | |
Зниження рентабельності без зміни питомої ваги зарплати, зменшення зарплати при незмінній рентабельності, зменшення обох показників — усі ці три варіанти призведуть до недоцільності застосування спрощеної системи оподаткування.
Для оцінки своїх даних можна скористатися таблицею таким чином:
- визначити рентабельність за 9 місяців поточного року як відношення балансового прибутку до витрат;
- знайти питому вагу витрат на оплату праці як відношення витрат на оплату
праці за рахунок усіх джерел підприємства до обсягу реалізації без ПДВ;
- відшукати значення одного із знайдених показників у таблиці i порівняти запропоноване значення другого показника з фактичним. Якщо фактичне значення істотно вище, то можна зробити висновок про зниження податкового пресу при переході на єдиний податок. Якщо фактичне значення нижче або незначно перевищує запропоноване в таблиці, то спрощена система оподаткування вам нічого не дає.
У торгівлі середній відсоток націнки (тобто реалізованого накладення) без ПДВ коливається від 20 до 30 відсотків. У загальному обсязі виручки без ПДВ це становить відповідно від 16,7 до 23,1 відсотка. Неважко порахувати, що на сплату єдиного податку буде витрачено від 31 до 43 відсотків суми націнки. Якщо торгівля безприбуткова, то загальна сума податків i зборів не перевищує 30% від суми націнки без ПДВ навіть за умови, що зарплата з відрахуваннями становить 100%. Якщо в результаті здійснення торгових операцій утвориться прибуток, то сума податків i зборів менша. Різко зменшується сума податків зі зменшенням частки зарплати в складі витрат обігу. У Додатку 4 (таблиця №5) та Додатку 5 (таблиця №6) наведено приклади зі значеннями середнього відсотка націнки до вартості товарів від 10 до 40 відсотків. Для всіх прикладів розглянуто крайні варіанти: діяльність безприбуткова, при цьому витрати складаються тільки з витрат на оплату праці з відрахуваннями; уся сума націнки оподатковується податком на прибуток, тобто витрати відсутні.
На практиці такі варіанти зустрічаються вкрай рідко. Але ці розрахунки дають змогу зробити висновок, що при розмірі націнки менше 36% перехід на спрощену систему оподаткування (тобто на єдиний податок) призведе до збільшення податків.
Далі у таблиці №7 наведено дані для націнок 35 i 40 відсотків із зазначенням граничних значень витрат на оплату праці. Значення розраховано при рентабельності від 5 до 30 відсотків. Рентабельність визначається як відношення
прибутку до витрат. У випадку, якщо витрати на оплату праці нижчі, то перехід на
єдиний податок недоцільний.
Таблиця № 7
Розрахунок доцільності переходу на єдиний податок
| Показник | Один. виміру | Числові приклади | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Виручка | % | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
| Середня націнка до вартості товарів | % | 40,0 | 40,0 | 40,0 | 40,0 | 35,0 | 35,0 | 35,0 | 35,0 |
| Рентабельність(відношення прибутку до витрат) | % |
5,0 |
10,0 |
20,0 |
30,0 |
50,0 |
10,0 |
20,0 |
30,0 |
| Витрати | % | 27,2 | 26,0 | 23,8 | 22,0 | 24,7 | 23,5 | 21,6 | 19,9 |
| Зарплата | % | 18,1 | 17,1 | 15,5 | 13,9 | 18,0 | 17,1 | 15,7 | 14,4 |
| Відрахування | % | 6,8 | 6,4 | 5,8 | 5,2 | 6,7 | 6,4 | 5,9 | 5,4 |
| Прибуток | % | 1,4 | 2,6 | 4,8 | 6,6 | 1,2 | 2,4 | 4,3 | 6,0 |
| Податок на прибуток | % | 0,4 | 0,8 | 1,4 | 2,0 | 0,4 | 0,7 | 1,3 | 1,8 |
| Сума сплачуваних податків | % | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 |
Як висновок, можна сказати наступне: перехід на спрощену систему оподаткування знизить податковий тягар тільки для високорентабельних промислових підприємств i торговельних підприємств, що працюють із високим відсотком націнки i високим рівнем рентабельності.
Для єдиного податку за ставкою 10% аналогічний розрахунок економічної ефективності зробити неможливо. Це пов’язано з тим, що неможливо оцінити «економію» за рахунок відсутності ПДВ, тому що можливі різні варіанти. Обираючи ставку 10%, необхідно врахувати, що неплатники ПДВ не мають податкового кредиту, а 10% сплачується з усієї виручки. Це може бути вигідно в таких випадках:
при наданні високорентабельних послуг;
при низьковитратному виробництві з великою питомою вагою витрат на оплату праці;
у громадському харчуванні за умови, що продукти закуповуються в неплатників ПДВ (наприклад, на ринку).
У торговельній діяльності ставка 10% вигідна тільки при закупівлі товарів у неплатників ПДВ i при можливості встановлювати великий рівень націнки.
Крім економічного ефекту, не варто забувати, що застосування ставки 10% звужує число потенційних покупців. Ними можуть бути в основному тільки неплатники ПДВ. Немає сенсу переходити на єдиний податок i в період інтенсивного розвитку: будівництва, придбання основних засобів, накопичення необхідних товарних запасів тощо.
На закінчення ще раз зазначу: приймаючи рішення про перехід на спрощену систему, потрібно зважити всі «за» i «проти».
3.2 Переваги і недоліки спрощеної системи оподаткування.
Потрібно сказати, що не один податок, тим паче не одна система оподаткування, в жодній країні не є досконала. Отже і спрощена система оподаткування має свої переваги та недоліки.
Суттєвою перевагою спрощеної системи оподаткування є зменшення податкового тиску на представників малого та середнього бізнесу, але звичайно, за умов, які були розглянуті в попередніх розділах, тобто при рівні рентабельності не менше 25%. Хоча зустрічається і таке, що підприємства з меншим рівнем рентабельності реєструються на спрощену систему оподаткування. Це говорить про те, що спрощена система не повністю вирішила питання про усунення тіньової економіки малого та середнього бізнесу. Але навіть при такій постановці питання дане підприємство здійснює більші надходження в бюджет ніж при звичайній системі оподаткування. Незважаючи на те, що підприємство з меншим рівнем рентабельності і не отримує великих прибутків, воно своїм переходом на сапрощену систему оподаткування страхує себе від численних перевірок, непорозумінь та штрафів, які, на жаль, так часто зустрічаються на практиці.
Виходячи з Закону №727 «Про спрощену систему обліку і звітності», до підприємства – платника єдиного податку автоматично не застосовуються цілий ряд штрафів і санкцій, які могла б застосувати ДПА для звичайної системи оподаткування.
Також спрощена система оподаткування обліку та звітності дозволяє невеликому підприємству зменшити чисельність штату бухгалтерії і завдяки цьому підняти свою рентабельність через зменшенння витрат на оплату праці.
Єдиним і самим суттєвим недоліком був і залишається по цей час елемент подвійного оподаткування в спрощенній системі за ставкою єдиного податку 6% при умові сплати ПДВ. Справа в тому, що 6% податку береться з суми виручки включаючи ПДВ,яке надходить від покупців, а це економічно не правильно. По логіці речей не розумно накладати податок на податок – це абсурд, але так є. І залишається тільки здогадуватися чому наші можновладці вперто не помічають цього, і залишається тільки чекати – чекати на кращі зміни.
3.3 Основні завдання вдосконалення податкової системи України.
Для полегшення ситуації необхідно досягти стабільності податкового законодавства, яке забезпечило б: введення в дію законодавчих актів по питаннях оподаткування не раніше ніж через рік з моменту їх прийняття; сталість ставок пільг та правил оподаткування на протязі мінімум трьох років з моменту введення в дію актів податкового законодавства, а також податкового законодавства відносно платників, які беруть участь в цільових державних інвестиційних програмах на протязі усього часу їх дії.
Держава повинна навчитися правильно використовувати доходи та відмовитися від діючої нині жорсткої зарегульованності економіки, яка наштовхує підприємництво в “тінь”, необхідно досягти збалансованості інтересів бюджету та конкретного суб”єкта підприємницької діяльності.
Для цього необхідно забезпечити гнучкість податкової системи, пристосувати її до зовнішньої і внутрішньої економічної кон”юктури. Перш за все мова йде про делегування податковим органам права давати відстрочки, відстрочки по сплаті податків, стягнення пені, і введення штрафних санкцій в залежності від фінансового стану платника податку і перспектив його розвитку з дотриманням єдиної вимоги – в кінці певного звітного періоду платник податків зобов”язаний повністю оплатити всю суму заборгованності. При такій схемі, можливо, використовувати і вже випробовану систему податкових кредитів.
Необхідно також враховувати фактор сезонності роботи платника податків та особливості окремих областей промисловості і сільського господарства.
Керівництво різних держав можуть бути в будь – яких стосунках, однак суб”єкти підприємництва прагнуть і будуть прагнути співпрацювати, якщо це взаємовигідно. В випадку якщо в податковому законодавстві не буде врахований цей фактор, то не тільки держава, а й підприємництво загублять великі прибутки.
Наприклад. Після введення Україною податку на додану вартість продукції, яка
Імпортується, Росія ввела аналогічний податок на товари, які поступають з України.
Внаслідок цього Україна втратила російський ринок збуту цукру, так як його експорт став не вигідний. На даний період цей податок скасовано обома сторонами.
Тому досягнення узгодженності внутрішньої податкової системи з податковими системами інших держав, які є основними економічними партнерами України – це суттєве питання на сьгодні. Створення сбалансованої податкової системи всередині однієї окремо взятої країни не є вирішенням всіх проблем.
Необхідно до мінімума звести негативний вплив на економіку
8-09-2015, 14:33