Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області

сфену і малакону, включені в біотит.

Порода в значній мірі катаклазована. Катаклазовані та бластично перекристалізовані ділянки складають близько 20% площі шліфа. Тріщини вивітрювання нерідко проходять тріщинам катаклаза. Катаклазованість породи сприяє її вивітрілості.

Порода в помітному ступені вивітріла. Тріщини вивітрювання проходять по зернах плагіоклазу і кварцу, а також по міжзернових проміжках. Виконуються вторинними слюдяно-глинистими мінералами.

Свердловина №2, глибина 2,5 м

Шліф №6

Граніт (помітно зачеплений вивітрюванням)

Мікроскопічно порода світло-сірого, з жовтуватим відтінком кольору. В цілому забарвлення породи плямисте, оскільки жовтуватий відтінок спостерігається в окремих ділянках. Порода мілко-середньозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням, що виявляється в заміщенні плагіоклазу агрегатом вторинних глинистих мінералів жовтого кольору (що обумовлює забарвлення породи).

Під мікроскопом.

Склад породи в %- х: Плагіоклаз -35

Калієвий польовий шпат – 25

Кварц – 30

Мусковіт – 2,5

Біотит – 7

Акцесорії – 0,5

Структура бластопорфіровидна

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-1 мм в основній масі і до 5 мм в порфіровидних виділеннях. Зерна основної маси ізометричні, порфіровидні – близькі за формою до ідіоморфних – призматичним. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані, в помітному ступені політизовані (5-10%), містять пойкілобластові включення зерен кварцу. У помітному ступені тріщинуваті (зумовлено це тим, що порода зачеплена вивітрюванням).

Калієвий польовий шпат - мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматичного привнесення. Зерна розміром 0,5-1,5 мм, ксеноморфні, зазвичай ізометричні, із звивистими контурами. Зерна гратчасті, з пертитовою будовою розпаду, слабо тріщинуваті, розподілені в породі рівномірно.

Кварц знаходиться в ізометричних, ксеноморфних, із звивистими контурами і звивистим згасанням зернах розміром 0,5-1,5 мм. Зерна кварцу помітно тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.

Біотит спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, свіжих, з характерним плеохроїзмом, з численними плеохроїчними двориками. Приурочені до міжзернових проміжків салічних мінералів.

Мусковіт розвивається в породі в результаті процесів К-метасоматичного привнесення. Спостерігається в лускових зернах розміром 0,1-0,8 мм, що заліковують міжзернові проміжки салічних мінералів в зонах катаклазу. Нерідко знаходиться в тісному зрощенні з біотитом.

Акцесорії представлені, в основному, зернами апатиту (0,05-0,2 мм), одиничними зернами лейкоксенізованого сфену і малакону розміром до 0,05 мм, включеними в зерна біотиту і оточеними плеохроїчними двориками.

Порода в помітному ступені катаклазована і бластічно перекристалізована. Уціліли від катаклазу зерна плагіоклазу, створюють порфіровидні виділення.

Порода помітно зачеплена вивітрюванням, що виявляється в тріщинуватості мінералів і міжзернових проміжків. Тріщини виконані вторинними глинистими мінералами.

Свердловина №2, глибина 28м

Шліф №8

Контакт пегматиту з гранітом (порода свіжа)

Мікроскопічно в зразку виразно спостерігається контакт граніту і пегматиту. Граніт світло-сірого кольору, дрібнозернистий, щільний, міцний, свіжий, однорідний, з масивною текстурою. Пегматит світло-сірий, грубозернистий. Розміри зерен 5-39 мм. Лінія контакту чітка, але нерізка. Шліф виготовлений з ділянки пегматиту.

Під мікроскопом.

Склад породи в %- х: Плагіоклаз – 50

Кварц – 50

Біотит – одиничні луски

Акцесорії – 0,5

Примітка: склад пегматиту в шліфі не відповідає його складу макроскопічно із-за крупнозернистості породи, в результаті чого багато мінералів в шліф не потрапили.

Структура крупнозерниста

Плагіоклаз складу кислого олігоклазу утворює зерна розміром 3-7 мм, ізометричні, із звивистими контурами, але близькі за формою до ідіоморфних – таблитчастим. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані, рівномірно пелітизовані (15-30%) і серицитизовані (5-10%).

Кварц також знаходиться в крупних зернах розміром 2-10 мм, із звивистими контурами і хвилястим до слабо хвилястого згасанням. Зерна кварцу помітно тріщинуваті.

Біотіт зустрічається в одиничних лускових зернах розміром до 0,5 мм, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів і таких, що як би заліковують зони дроблення. Луски свіжі з характерним для порід родовища плеохроїзмом від солом'яно-жовтуватого по №р до яскраво-коричнево-бурого по №q з численними плеохроїчними двориками навколо найдрібніших включень акцесорних мінералів.

Акцесорії представлені зернами апатиту розміром до 0,3мм, циркону (0,1 мм) лейкоксену (0,5 мм). Зазвичай включені в зерна кварцу.

Порода свіжа.

Свердловина №2, глибина 18,0 м

Шліф №7

Граніт (свіжий)

Макроскопічно порода світло-сірого кольору, мілко-середньозерниста, щільна, міцна, свіжа, однорідна. Текстура масивна.

Під мікроскопом.

Склад породи в %- х: Плагіоклаз – 40

Калієвий польовий шпат – 25

Кварц – 25

Біотит – 6

Мусковіт – 3,5

Акцесорії – 0,5

Структура гранітова

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-3 мм, близькі за формами до ідіоморфних, – призматичним і таблитчастим. Зерна невиразно полісинтетично здвійниковані, нерідко без двійників. У багатьох зернах помітна зональність. Виділяються центральні ядра зазвичай більшою мірою пелітізовані. Зерна в цілому свіжі, пелітізація незначна (0,2-0,5%). Відмічається хвилясте згасання.

Калієвий польовий шпат - мікроклин розвивається в результаті процесів К-метасоматозу. Зерна розміром 0,5-3 мм, ксеноморфні, із звивистими контурами. Зерна свіжі, гратчасті, з пертитовою будовою розпаду. Нерідкі прості двійники. Містять включення реліктових зерен плагіоклазу і біотиту.

Кварц знаходиться в ксеноморфних ізометричних зернах розміром 0,2-1,5 мм, із звивистими контурами і хвилястим до слабо хвилястого згасанням. Зерна кварцу зібрані в скупчення розміром до 5 мм, рівномірно розподілені в породі. Зерна слабо тріщинуваті.

Біотит спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-1мм, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів. Зерна свіжі, з характерним плеохроїзмом, з численними плеохроїчними двориками навколо включень акцесорних мінералів.

Мусковіт присутній в пластинчастих зернах розміром 0,5-2 мм, що розвиваються в міжзернових проміжках і по зонах катаклазу, заліковувавши останні. Утворюється в породі в результаті процесів К-метасоматичного привнесення. Зерна свіжі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.

Акцесорії представлені зернами апатиту (0,05-0,2 мм), лейкоксенізованого сфену і малакону (до 0,05 мм), включеними в зерна біотиту. Порода слабо зачеплена процесами катаклазу (катаклазовані ділянки складають 3-5% площ шліфа). Бластично перекристалізована, як би цементують крупніші зерна.

Порода свіжа. Рідкісні тріщини, що проходять по зернах і міжзернових проміжках заліковуються лусками серициту.

Свердловина №2, глибина 37,0м

Шліф №9

Пегматит (свіжий)

Макроскопічно порода світло-сірого кольору, крупнозерниста. Спостерігаються ідіоморфні призматичні зерна калішпату з простими двійниками. Ксеноморфні та кутові проміжки між ними виконуються зернами кварцу та плагіоклазу. Зустрічаються ідіоморфні шестикутні таблиці мусковіту. Розміри зерен до 15 мм. Порода свіжа. Текстура однорідна.

Під мікроскопом:

Шліф виготовлений і зерна калієвого польового шпату, який таким чином, складає 100% площі шліфа. Розміри зерна 20х20 мм. Зерно калішпату має пертитову будову заміщення. Петитові вростки, що складають близько 20% площі зерна, представлені альбітом. Мають вигляд прожилків. Свіжі виразно полісинтетично здвійниковані.

Ділянки калі шпату в значному ступеню пелітизовані (10-60%).

Порода свіжа, тріщинувата.

Свердловина № 7, глибина 1,5 м

Шліф № 12

Граніт (зачеплений вивітрюванням)

Макроскпічно порода світло-жовтувато-сірого кольору, середньозерниста, зачеплена вивітрюванням (плагіоклаз заміщується глинистими мінералами). Порода однорідна. Текстура масивна.

Під мікроскопом

Склад породи в %-х: Плагіоклаз – 30

Калієвий польовий шпат – 35

Кварц - 28

Біотит – 5

Мусковіт – 1,5

Акцесорії – 0,5

Структура гранітова

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює ізометричні зерна розміром 1-4 мм, з рівними контурами. Зерна зазвичай полісинтетичні здвійниковані, іноді без двійників. Рівномірно політизовані (0,5-5%). В сильному ступеню тріщинуваті з виконанням тріщинок вторинною глинистою речовиною.

Калієвий польовий шпат – мікроклін з між гранулярною плівки розростається в ксеноморфні зерна розміром від 0,1-0,5 мм до 1,5-6 мм. Великі зерна мають призматичні форми, невеликі – ізометричні, ксеноморфні. Зерна гратково здвійниковані, іноді прості двійники (в призматичних зернах), виявляють пертитову будову розпаду. Вміщують включення плагіоклазу, кварцу.

Кварц знаходиться в ксеноморфних з звивистими контурами та хвилястим згасанням зернах розміром 0,5-2 мм. Зерна зазвичай зібрані в скупчення розміром 3-5 мм. В сильному ступені тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.

Біотит спостерігається в лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,2-1,5 мм, які приурочені до міжзернових проміжкам салічним мінералів, з характерним плеохроїзмом та плеохроїчними двориками. Іноді зерна біотиту проростають невеликими вростками кварцу, що також вказує на процеси метасоматозу, які відбуваються в породі.

Мусковіт розвивається в результаті процесів К-метасоматичного привнесення в лускові та пластинчасті з кутовими та увігнутими контурами зерна розміром 0,1-1 мм, які заліковують зони катаклазу в між зернистих проміжках салічних мінералів, часто тісно асоціюють з біотитом, іноді в сімплектитових зростках з останнім.

Акцесорії представлені зернами апатиту (0,05-0,3 мм), лекоксенізованого сфену та мала кону (0,05 мм).

Каталаклаз складає в породі 10-15 % площі шліфа.

Порода в помітному ступеню зачеплена вивітрюванням. Процеси вивітрювання проявляються в наявності тріщин, які проходять по між зерновим проміжкам та по зернам мінералів. Тріщини виконуються вторинними глинистими агрегатами, іноді рудним пилом. Зустрічаються порожнисті тріщини.

Свердловина № 7, глибина 18,0 м

Шліф № 13

Граніт (свіжий)

Макроскпічно порода сірого кольору, з зеленуватим відтінком, середньозерниста, слабко порфіровидна. Порфіровидні виділення представлені зернами плагіоклазу, забарвленими в зеленуватий колір. Порода щільна, міцна, свіжа. Текстура масивна.

Під мікроскопом

Склад породи в %-х: Плагіоклаз – 40

Калієвий польовий шпат – 20

Кварц - 30

Біотит – 5

Мусковіт – 5

Акцесорії – менше 0,5

Структура бластогранітова

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-3 мм, зазвичай ізометричні, але іноді за формою наближаються до призматичних та таблитчастих, однак з звивистими контурами. Зерна виразно полісинтетично здвіниковані, серицитизовані (5-7%) та політизовані (5-10%). Дуже тріщинуваті.

Калієвий польовий шпат – мікроклін знаходиться в зернах розміром 0,2-1 мм, ксеноморфних, ізометричних, з звивистими контурами. Зерна гратково здвійниковані, віщують включення зерен плагіоклазу.

Кварц спостерігається в зернах розміром 0,2-1,5 мм, з звивистими контурами та хвилястим згасанням, зібраних в прожилковидні скупчення розміром 3-5 мм. Розподіл скупчень в породі рівномірне.

Біотит зустрічається в лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,2-1 мм, які приурочені до міжзернових проміжкам салічних мінералів. Зерна свіжі, з характерним плеохроїзмом та багаточисельними плеохроїчними двориками.

Мусковіт присутній лускових та пластинчастих зернах розміром 0,5-3 мм, з кутовими контурами. Пластинки мусковіту розвиваються по зонам катаклаза, заліковуючи останні. Іноді утворюють зростки збіотитом, прозорі, з високими кольорами інтерференції.

Акцесорії представлені, переважно, зернами апатиту розміром 0,05-0,2 мм. Поодинокі зерна лейкоксенізованого сфену та мала кону (до 0,65 мм), які включені в зерна біотиту. лекоксенізованого сфену та мала кону (0,05 мм).

Порода в значному степеню катаклазована (25-30%).

Свіжа.

Свердловина № 4, глибина 3,5 м

Шліф № 14

Граніт

(зачеплений вивітрюванням)

Макроскпічно порода світло-жовтувато-сірого кольору, середньозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням. Проявляється останнє у вивітрілості плагіоклазу та заміщенні його вторинними глинистими мінералами. Зустрічаються, однак, зерна свіжого плагіоклазу, які зібрані у скупчення. В скупченнях зібрані також зерна кварцу. Текстура породи в цілому масивна.

Під мікроскопом

Склад породи в %-х: Плагіоклаз – 20

Калієвий польовий шпат – 33

Кварц – 35

Біотит – 5

Мусковіт – 7

Акцесорії – одиничні зерна

Структура бластогранітова

Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-3 мм, ксеноморфні, ізометричні, зазвичай нездвійниковані, іноді із слабкою полісинтетичною двійниковою будовою. Зерна свіжі (в шліфі; в породі спостерігаються як свіжі, та і вивітрілі зерна).

Калієвий польовий шпат – мікроклін знаходиться в ксеноморфних зернах розміром 0,5-5 мм, граткових, з пертитовою будовою розпаду. Зерна слабко тріщинуваті. Вміщують включення плагіоклазу, в свою чергу, заміщенні зернами мусковіту.

Кварц спостерігається в зернах розміром 0,5-2 мм, зазвичай зібраних в скупчення розміром 5-7 мм. Зерна ксеноморфні, ізометричні, з звивистими контурами та хвилястим згасанням. Вміщують включення луски біотиту. В сильному степеню тріщинуваті.

Біотит зустрічається в лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,5-1,5 мм, які приурочені до міжзернистих проміжкам породоутворюючих салічних мінералів. Зерна свіжі, з багаточисельними двориками. Іноді знаходяться в тісній асоціації з мусковітом, які утворюють сімплектитові зростки з останніми.

Мусковіт присутній в лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, які зібрані в ксеноморфні скупчення розміром 3-5 мм, що розвиваються по зонам катаклазу, які заліковують останні. Утворюють сімлектитові зростки з кварцом та біотитом. Нерідко звичайні зростки мусковіту та біотиту. Зерна світлі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.

Акцесорії представлені поодинокими зернами апатиту, лейкоксенізованного сфену та малакону.

Каталаклазовані ділянки складають 3-5% площі шліфу.

Порода в помітному ступеню зачеплена вивітрюванням. Процеси останнього проявляються в наявності багаточисельних тріщинок, які проходять по зернам мінералів та міжзерновим проміжками. Виконуються глинисто-слюдистим вторинним агрегатом, рудним пилом, нерідко залишаються порожнистими.


8. Результати фізико-механічних досліджень

В результаті проведених фізико-механічних досліджень були отримані наступні дані:

1. Щільність початкової гірської породи знаходиться в межах – 2,64 - 2,88 г/см3 ;

2. Об’ємна маса гірської породи знаходиться в межах – 2,61 – 2,84 г/см3 ;

3. Водопоглинення складає – 0,09 – 0,56%;

4. Пористість знаходиться в межах – 0,6 – 6,7%;

5. Об’ємна насипна маса кам’яного матеріалу коливається в межах:

· для фракції 5-10 – 1004-1194 кг/м3 ;

· для фракції 10-20 – 1113-1300 кг/м3 ;

· для фракції 20-40 – 1242-1375 кг/м3 ;

6. Втрати в масі при визначенні подрібнення складають:

· для фракції 5-10 мм – 18,58%, що відповідає маркам щебеню "1000", "1200", "1400";

· для фракції 10-20 мм – 8,85 – 16,9 %, що відповідає маркам щебеню "1000", "1200", "1400";

· для фракції 20-40 – 8,53 – 18,27 %, що відповідає маркам щебеню "1000", "1200", "1400";

7. Втрати в масі при дослідженні на знос в поличному складає:

· для фракції 5-10 мм – 17,76 – 35 %, що відповідає маркам щебеню "З-1", "З-ІІ";

· для фракції 10-20 мм – 11,32 – 35,80 %, що відповідає маркам щебеню "З-1", "З-ІІ", "З-ІІІ";

· для фракції 20-40 мм – 10,75– 40,21 %, що відповідає маркам щебеню "З-1", "З-ІІ", "З-ІІІ";

8. Дослідження на копрі "ПМ" показали, що величина опору удару на копрі складає – 73,74 – 189,38 та відповіє маркам "У-50" - "У-75".

9. Дослідження гірської породи при визначенні придатності її в якості бутового каменю показали, що міцність стиснення в сухому стані складає 686-1304 кг/см3 ; при стисненні в водонасиченому стані – 611-1076 кг/см3 ; що відповідає маркам бутового каменю - "600", "800", "1000".

10. Коефіцієнт розм’якшення коливається в межах – 0,67 - 0,97.

11. Визначення морозостійкості проводились прискореним методом в розчині сірчанокислого натрію. Дослідження на морозостійкість показали, що щебінь та бутовий камінь витримує 25 циклів перервного заморожування та відтанення, що відповідає вимогам ГОСТ 8267-75.


Висновок

В результаті проведених фізико-механічних досліджень гранітів Курчицького родовища можна зробити висновок, що кам’яний матеріал відповідає вимогам діючого ГОСТ 8267-75 "Щебеньизестественного камня для строительных работ" и ГОСТ 22132-75 "Камень бутовый". Гранітможе бути використаний у вигляді щебеню та камню бутового для різнихвидівдорожньо-будівельних робіт.




29-04-2015, 00:34

Страницы: 1 2 3 4
Разделы сайта