Наш край наприкінці ХХ ст. – на початку ХХI ст.

Реферат

на тему:

«Наш край наприкінці ХХ ст. – на початку ХХ I ст.»


Вступ

Ви чуєте, як мелодійно заливаються дзвони Західної України? Вони вилиті у ливарні славних калушан – братів Фельчинських! Ви милуєтеся прозорістю і тихим шелестом річкової води? Це вода найчистішої річки Європи – Лімниці, на берегах якої розташований Калуш! Ви захоплені волелюбними, працьовитими, щирими, талановитими і самовідданими людьми? Це калушани! Вони створили Калуш старовинний, перша згадка про який датується 1437 роком. Вони творять і Калуш сучасний, який входить у третє тисячоліття не тільки як промисловий центр Прикарпаття і України, але й як місто розвинутого підприємництва, мистецьких талантів, місто національного духу.

Калуш – місто обласного підпорядкування з площею 6453,5 га (це 0,5% території області), розташоване на відстані 30 км від обласного центру.

30 жовтня 1990 р. сесією обласної ради XXI скликання було затверджено межу Калуської міської ради із загальною площею 6454 га.

20 березня 1972 р. Калушеві присвоєно статус міста обласного підпорядкування. Місто не поділено на райони.

Політичне життя

Представницьким органом громади (49634 виборців) є Калуська міська рада, яка нараховує 50 депутатів.

Керує громадою міський голова, який обирається безпосередньо громадою на основі прямого виборчого права. Міський голова очолює міську раду та її виконавчий комітет. Виконавчий комітет керує міськими організаціями і службами. Сьогодні міським головою є Ігор Насалик.

Останні вибори відбулися 31 березня 2006 року. У змаганнях напосаду міського голови переміг Ігор Насалик з результатом 9062 голоси відірвавшись від кандидата, що йшов другим, більше як на 3,5 тисячі голосів.

Шість із двадцяти міських організацій політичних партій і блоків, які виборювали депутатські мандати на виборах до Калуської міськради, подолали 3-відсотковий бар’єр.

За даними Калуської міської територіальної комісії, найбільше голосів виборців Калуша здобув міський виборчий блок політичних партій «Блок Юлії Тимошенко». Він буде представлений у Калуській міській раді 21-им депутатом. Виборчий блок «Наша Україна» в місті Калуші посів друге місце за результатами виборів до міськради і матиме в ній 17 депутатів.

Інші чотири партії і блоки одержали підтримку від значно меншої кількості виборців Калуша, тому, звісно, матимуть менше своїх депутатів у міськраді. Так, Український Народний блок Костенка-Плюща – 5 депутатів, НРУ – 3 депутати, блок «Національний вибір» – 2 депутати і Громадянський блок «Пора-ПРП» – 2 депутати (всього 50 мандатів).

Таким чином, більшість у міськраді мають «помаранчеві». І я вважаю, що це призведе до розвитку міста Калуша.

Населення краю досить активне у політичному житті України чи нашого міста. Ось чому населення Калуша, хоча й не в повному складі, але завжди беруть участь у виборах і референдумах.

Сучасне політичне становище в місті є стабільним.

Економіка міста

Завдяки вдалому географічному розташуванню Калуш з давніх-давен був центром торгівлі та відомий своїми промислами. Але справжнього промислового розвитку місто набуло в 70-х роках ХХ століття, коли було побудовано калійний комбінат та ряд заводів хімічного виробництва. Сьогодні Калуш є одним із великих промислових центрів Західної України. В місті добре розвинуті такі галузі, як машинобудування, нафтохімічна (та її похідні), будівельна. Активно діє розгалужена мережа банківських установ, розвиваються послуги у сфері туризму та рекреації. Враховуючи те, що більшість підприємств міста високотехнічна, то Калуш характеризується високим освітнім рівнем. Все це створює всі можливості для розвитку інфраструктури та сприяння встановленню привабливості бізнесового іміджу міста.

Найбільшими виробниками продукції в Калуші є:

СП «Вінісін» – єдине в Україні підприємство-виробник тафтингового та голкопробивного покриття для влаштування підлоги, а також виробник текстильної поліпропіленової текстуровані нитки і полівінілхлоридного лінолеуму.

ЗАТ «Корснас-Україна» – виробник широкого асортименту паперових мішків для пакування сипучої суміші.

ЗАТ «Ситра» – у 2003 році розпочало виробництво для України класу шпалер на флізеліновій основі.

ЗАТ «Лукор» – основними підрозділами нафтохімічного комплексу цього підприємства є виробництва хлору і каустичної соди, хлористого вінілу, виробництво «Поліолефін» (етилен, пропілен, бензол тощо).

З 2004 року в Калуші на повну потужність працює підприємство по виготовленню великогабаритних (12,18,24 метра) залізобетонних виробів – ТзОВ «Три Бетони». У виробництві такого необхідного для будівельної галузі області високоякісного залізобетону тут використовують попередньо напружену канатну арматуру, що значноекономить матеріали та енергоресурси. Основний напрямок діяльності ТзОВ «Три бетони» – це виробництво залізобетонних елементів підвищеної складності для будівництва промислових об’єктів, гіпермаркетів, різного профілю комплексів, складів та для мостів.

Чималими попитом на будівельному ринку України користується продукція Калуського ТзОВ «Карпатська кераміка». На підприємстві з високотехнологічним італійським обладнання виготовляють майже 700 тисяч км² плитки в рік.

Також в місті наявні значні обсяги капітальних інвестицій.

Сьогодні ситуація в місті не те що критична, а навіть трагічна. Головна проблема зараз – виплата заробітної плати бюджетникам. Чому це питання стоїть так гостро? Як виявилося, на рахунку міськради – повні нулі. Більше того, є непогашена позика в розмірі 1 млн. 300 тис. грн.

Крім цього тільки «ЛУКОРу – Карпатнафтохіму» міськрада винна близько 12 млн. грн. За послуги водопостачання, водовідведення та теплопостачання. Коли зібрати все це разом, то за попередніми даними, місто сьогодні має борг порядку3 млн. грн. Тобто Калуш вже півроку живе в борг.

Калуш – це місто, де є значні перспективи розвитку економіки.

Населення

Населення міста за статистичними даними станом на 01.01.2006 р. становило 67,9 тис. чоловік, це 4,8% від населення області. За статтю: 52,6% – жінки, відповідно 47,4% – чоловіки. На 1 км2 припадає 1125 осіб. Пенсіонерів – 18672 особи (27,5% до наявного населення). Половина трудових ресурсів міста зайнята в промисловості, а перехід до ринкової економіки викликав значну міграцію кадрів у сферу послуг, із загальної чисельності населення трудові ресурси станом на 01.01.2003 р. становили 45,0 тис. чол., з них працевлаштоване населення у працездатному віці – 42,5 тис. чол. Зайнято у сферах матеріального виробництва та послуг 37,2 тис. чол., або 80% до загальної чисельності трудових ресурсів. Рівень офіційного безробіття у м. Калуші за 2005 рік становив 3,6%. Найбільше серед безробітних кваліфікованих працівників віком від 30 до 40 років. Більшість з них закінчила середню школу чи училище, має дипломи вишів. Ця потенційна кваліфікована робоча сила може зробити вагомий внесок у виробничу сферу регіону.

Рівень зареєстрованого центром зайнятості безробіття за останній рік свідчить про те, що безробіття в місті є меншим, ніж у районі і перебуває на рівні зареєстрованого безробіття в області.

Найбільшу частку серед безробітних впродовж останніх 6-х років займають особи, які мають професійно-технічну освіту. Профтехучилища готують випускників, для яких немає робочих місць. На роботу вони, як правило, влаштовуються тільки тоді, коли пройдуть кваліфікацію.

Показник заробітної плати по місту Калушу за останні чотири рокиперевищує відповідний показник по області і навіть по Україні.

У 2005 році найвищою була заробітна плата у працівників промисловості (679,00 грн.), трохи нижчою у сфері державного управління (545 грн.). також високою була оплата праці працівників ринку по операціях з нерухомістю (538 грн.) та у працівників будівельної галузі (502 грн.).

Впродовж останнього десятиліття появилися тенденції до скорочення темпів приросту населення. За останні шість років (2000–2006 р.р.) економіка в місті активізувалася, запрацювала хімічна індустрія і тому чисельність мешканців у місті зменшилась тільки на 1000 жителів, що набагато менше, ніж в попередні роки.

Калуш – лідер по залученню в економіку прямих іноземних інвестицій. Місто Калуш впевнено утримує перше місце в Івано-Франківській області за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій в економіку краю./ Проте за темпами інвестицій у житлове будівництво – аж на 11 місці. Про це повідомили 30 листопада 2005 року Західну інформаційну корпорацію у Калуському міськвиконкомі. Сума інвестицій в перерахунку на одного калушанина становить 560 доларів США. Для порівняння: в Калуському районі – 224 дол. США, у Рожнятівському – 160 дол. США, а на одного мешканця міста Івано-Франківська припадає лише 63 інвестиційні долари США. Водночас, за темпами інвестицій в житлове будівництво місто Калуш посідає 11 місце в області. І це, як висловився міський голова Роман Сушко, «жахливо погано». За його словами, «міська рада планує оголосити конкурс і залучити до будівельних робіт потужну спеціалізовану фірму зі значними фінансовими можливостями, або ж таку, яка б була спроможна для ведення житлового будівництва взяти в банку кредит на солідну суму та за короткий термін освоїти цільові кошти». Темпи зростання виробництва продукції у Калуші за січень-жовтень 2005 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, склали 152%. У грошовому еквіваленті доволі високими тут є і обсяги виробництва продукції на одного мешканця – 10 284 грн. Для порівняння: в Івано-Франківську – 1 869 грн., Коломиї – 1 087 грн., в цілому по області – 3 267 грн.

Висновок

Сильні сторони:

– вигідне географічне розташування;

– близькість до всіх рекреаційних зон Прикарпаття;

– наявність природних ресурсів в регіоні для розвитку місцевої

промисловості та експортно-орієнтованої промисловості;

– наявність висококваліфікованих трудових ресурсів;

– збережені національно-культурні традиції;

– наявність досить розвинутої виробничої і соціальної інфраструктури;

– велика площа сільськогосподарських угідь, лісів та водяного плеса.

Слабкі сторони:

– низький рівень розвитку сфери послуг;

– високий рівень зносу виробничої і соціальної інфраструктури;

– відсутність Генерального плану розвитку міста та району;

– відсутність нових технологій для сільського та лісового господарства;

– низький рівень розвитку туризму.

Загрози:

– загальна економічна нестабільність;

– недостатнє утвердження місцевого самоврядування;

– нерозвинуте правове поле;

– несприятливе податкове законодавство;

– недостатні фінансові можливості для фізичного розвитку регіону.

Можливості:

– розвиток місцевої промисловості (харчової, легкої, деревообробної, машинобудування);

– високий експортний потенціал промисловості (хімічної, нафтохімічної, машинобудування);

– розвиток малого бізнесу;

– участь у реалізації програм розвитку регіону (туристичної індустрії Прикарпаття).

Таким чином, наше місто повинно стати у майбутньому: «Калуш – індустріальне місто Прикарпаття з високим рівнем життя громадян, комфортне та безпечне місце для проживання». Та чотири стратегічні напрямки, що ведуть до цієїмети:

1. Підтримка та розвиток традиційних у місті галузей промисловості.

2. Розвиток малого і середнього бізнесу.

3. Покращення житлової сфери та комунальної інфраструктури.

4. Покращення соціального клімату та екологічної безпеки.

Використана література

1. Вісник. представницька влада Івано-Франківщини№27, липень 2005;

2. Профіль громади Калуша» червень 2005;

3. Інформаційний бюлетень міста Калуша;

4. Газета «Калуський нафтохімік»№18, субота 29 квітня 2006 року;

5. Газета «Калуський нафтохімік»№14 1 квітня 2006 року.




29-04-2015, 02:03

Разделы сайта