Невід’ємно вiд дiяльностi згаданих товариств гюв’язане заснування у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. в містах Подільської губернії музейних закладів. Перший музей на Подiллi з’явився у 1890 р. в Кам’янці-Подільському. Iнiцiатором його створення виступив Подільський єпархіальний iсторико-статистичний комітет, який 29 жовтня I889р. створив комiсiю з організації церковного Давньосховища. 30 січня 1890 р. Комітет затвердив правила Давньосховища, оголосивши тим самим про створення музейного закладу, який розмістився у галереї Кафедрального собору. Давньосховище мало вiддiл старожитностей, архів i бiблiотеку, завідувачем був призначений соборний священик В.Якубович, секретарем у справах - протоієрей Є. Сiцiнський - відомий дослідник старожитностей та iсторiї Поділля. На початок 1896р. у Давньосховищі налічувалося 4281 експонат, у тому числі 862 книги, 69 рукописів, 36 грамот та актів, понад 800 церковних речей, 40 картин, 398 фотографій, 1239 монет, медалей та iн. предметів. У 1903р., У зв’язку з перетворенням iсторико-статистичного комітету в історико-археологічне товариство Давньосховище офіційно перейменовано в музей.
Висновок
Розвиток життя на Поділлі у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст., зумовлений насамперед, соціально-економічними процесами породженими реформами 60-х рр. ХIХ ст. та наступних років, дозволив сформувати у подільських містах певне культурно-освітнє середовище. Як наслідок, саме міста вiдiгравали визначну роль у розвитку освіти та культури на території Подільської губернії. Адже в них сконцентрувалися навчальні заклади різних типів, бібліотеки, театри, музеї, які обслуговували потреби не лише міських жителів, а й населення повiтiв. Усе це перетворювало міста на осередки культури та освіти краю. Серед визначних таких осередків передусім слід назвати губернське місто Кам’янць-Подільський, а також Вінницю, Проскурів Могилів. У багатьох подільських містах існуюча мережа начальних закладів та установ культури не вiдповiдала зростаючим потребам їх жителів. Більшість міст Поділля у порiвняннi з містами інших “малоросійських” губерній, явно відставали за кількістю культурно-освітніх закладів. Причини цього слід вбачати в недостатньому соціально-економічному розвитку подільських міст, в результаті чого органи міського самоврядування не могли належним чином фінансувати культурно-освітні заклади і повністю брати на своє утримання, а також у довготривалій вiдсутностi на території Подільської губернії земств.
Використана література
1. Наукові записки ВДПУ. Вип. ХІІІ. Серія: Історія – Вінниця, 2008.
2. Нариси історії Поділля. За ред. Л.Баженова. – Хмельницький, 1990.
3. Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. – Т.11, – Камянець-Подільський, 2008.
29-04-2015, 02:05