Міністерство охорони здоров’я України
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА
Шавловський Григорій Степанович
УДК 61:340.6:615.47.004.14
а
ВИКОРИСТАННЯ СМАРТФОНІВ І КОМУНІКАТОРІВ
В СУДОВО-МЕДИЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ
14.01.25 - судова медицина
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Мішалов Володимир Дем’янович,
завідувач кафедри судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України
Офіційні опоненти: доктор медичних наук
Филипчук Олег Володимирович ,
завідувач відділення судово-медичної криміналістики Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України
кандидат медичних наук, доцент
Гуров Олександр Михайлович ,
завідувач кафедри судово-медичної експертизи Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України
Захист відбудеться 06.06.2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112 м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.
Автореферат розісланий 05.05. 2008 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук Гуріна О.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Науково-технічний прогрес захопив усі сфери діяльності людини (Тимошенко С.П., 1982). Бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій, як однієї із складових частин науково-технічного прогресу, обумовлений необхідністю отримання і використання інформації у зв’язку з підвищеною діловою активністю населення (Андрианов В.И., Соколов А.В., 2001, 2003; О.І. Герасименко, 2002). Найбільш динамічний розвиток в кінці минулого і на початку поточного століть, зазнали телекомунікаційні засоби отримання і передачі інформації, в першу чергу - мобільний зв’язок (MehrotraA., 1994; BerndF., 1996; Грей Д., 1999; Авдуевский А., 2000; Руженцев С., 2004 та ін.).
Розвиток сучасного мобільного зв’язку спрямований на досягнення трьох величезних завдань: персоналізації, глобалізації і інтеграції, що можна охарактеризувати такими виразами як "телефон людині, а не місцю", "зв’язок завжди і скрізь", "обмін всіма видами інформації" (И. Сколотнев, 2002). На сьогоднішній день персоналізація стільникового мобільного зв’язку досягла свого максимального розвитку. За деякими прогнозами, у найближчі роки мобільний зв’язок охопить 100% населення України (В. Лацанич, 2006). Однак, високі технології надто швидко відходять у минуле і потребують свого розвитку (П. Урусов, 2006). Зараз зусилля науковців спрямовані на подальше втілення ідеї використання мобільних телефонів по шляху розширення за їх допомогою обміну різноманітними видами інформації. В цьому напрямку відбулася інтеграція комп’ютерних технологій і мобільного зв’язку, що призвело до створення смартфонів і комунікаторів.
Враховуючи те, що смартфон (комунікатор) є інтегральним засобом отримання і передачі інформації, слід передбачити, що такі функції можуть бути використані і в судовій медицині. Адже комп’ютерні можливості смартфонів повинні підтримувати комп’ютерні технології, які за останні десятиріччя набули свого широкого практичного втілення в судово-медичну практику (Попандопуло П.Х., Ушбаев К.У., Савченко А.А., 1991; Филипчук О.В., 1996; Абрамов, 1998; Никитин С.А., Демидов И.В., 2000). Слід врахувати, що смартфон є компактним приладом, наділеним різноманітними функціями як комп’ютера, так і цифрового засобу отримання і передачі інформації, тому особливо корисним може бути при огляді місця пригоди, при проведенні експрес-дослідження поза межами моргу чи судово-медичної лабораторії.
В сучасних смартфонах і комунікаторах реалізовані функції фото- і відео-зйомки, тобто вони, водночас, є і камерофонами. Як відомо, якість фото- відео-зйомки обумовлена роздільною здатністю матриці (тобто, кількістю пікселів на ній), якістю об’єктива, наявністю чи відсутністю функції автофокуса (Малько Р., 2006; Савенков В., 2006). Апріорі можна передбачити, що ці функції смартфона можуть бути використані, в першу чергу, при огляді місця події, особливо з метою фіксації плинних процесів, наприклад, зміни трупних плям при натискуванні на них з метою прогнозування часу настання смерті. Однак, такі роботи у доступній нам судово-медичній літературі одиничні, не систематизовані.
Таким чином, смартфон як сучасний високотехнологічний засіб комунікації, отримання і обробки різноманітної інформації, наділений значною кількістю функцій, які могли б бути використані при проведенні судово-медичних експертиз. Однак будь-яких відомостей про можливості використання смартфонів чи комунікаторів в судовій медицині у фаховій літературі ми не знайшли. Цей факт засвідчує актуальність вибраної нами теми наукового дослідження, необхідність пошуків науково обґрунтованих підходів до вирішення проблеми застосування смартфонів в судово-медичній (можливо, і криміналістичній) практиці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана у відповідності з планом наукових досліджень Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика і є частиною науково-дослідної теми кафедри судової медицини «Судово-медична оцінка вогнепальних ушкоджень тіла і одягу» (№ держреєстрації 0106V009578).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було визначення можливості використання сучасних смартфонів (комунікаторів) в судовій медицині та відпрацювання за їх допомогою нових способів дослідження об’єктів судово-медичної експертизи.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити завдання:
1. Визначити принципові можливості застосування смартфонів у судово-медичній практиці.
2. Створити і апробувати комп’ютерні програми за допомогою смартфона для їх використання при огляді місці події, при проведенні експертизи трупа і дослідженнях у відділенні судово-медичної криміналістики.
3. Визначити графічні можливості смартфона, скласти набір рисунків для створення ілюстративного матеріалу на місці пригоди і при проведенні судово-медичної експертизи.
4. Апробувати відеокамеру смартфона при огляді місця події та при відтворенні обстановки і обставин скоєння злочину.
5. Відпрацювати найбільш раціональні способи передачі судово-медичної інформації за допомогою смартфона.
Об’єкт дослідження: можливість використання смартфонів (комунікаторів) при дослідженні об’єктів судово-медичної експертизи.
Предмет дослідження: комп’ютерні, графічні, текстові засоби, які можна використовувати у процесі проведення судово-медичного дослідження (експертизи) і на місці події за допомогою смартфона (комунікатора).
Методи дослідження : медико-криміналістичні, комп’ютерний (для складення судово-медичних прикладних програм), телекомунікаційний - для передачі судово-медичної інформації, математичний, графічний (комп’ютерна графіка).
Наукова новизна одержаних результатів . Вперше за допомогою смартфона створено 31 оригінальну судово-медичну комп’ютерну програму для їх використання при експрес-діагностиці часу настання смерті, странгуляції, автомобільній травмі і переломах кісток черепа, для встановлення статі, віку, зросту загиблих, при визначенні механізму утворення слідів крові, діагностиці дистанції пострілу.
Вперше відпрацьовані оригінальні підходи до створення ілюстративного матеріалу (схематичних зображень) на місці пригоди при огляді трупа чи його ексгумації, для чого складено біля 100 комп’ютерних рисунків.
Вперше апробовані методика використання текстового редактора смартфона (комунікатора) і способи передачі текстової та графічної інформації по системі мобільного зв’язку.
Апробовано функцію відео-зйомки смартфоном для об’єктивної реєстрації змін трупних плям при їх дослідженні на місці пригоди з метою прогнозування часу настання смерті, а також для фіксації етапів відтворення умов і обставин скоєння злочину.
Практичне значення одержаних результатів . Всі комп’ютерні програми, складені для смартфона чи комунікатора, можуть з успіхом використовуватись і в стаціонарних умовах, оскільки вони виконані за допомогою програми "Таблиці" смартфону і адекватно сприймаються стандартною програмою "MSExcel" будь-якого персонального комп’ютера.
Висока технологічність смартфонів з їх великими екранами (дисплеями) і наявністю своїх графічних редакторів дозволяє створювати різноманітні схеми і рисунки для ілюстрації пошкоджень чи слідів на тілі людини, його одязі, кістках чи внутрішніх органах. Створений набір малюнків задовольняє практично всі запити судово-медичного експерта при його роботі як на місці пригоди, так і в умовах моргу чи лабораторії.
Як складені програми, так і набір рисунків можуть бути використані в будь-якому бюро судово-медичної експертизи, що має персональний комп’ютер чи сучасний смартфон (комунікатор).
Функція електронної пошти (E-Mail) смартфона дозволяє передачу графічної (фотографії, рисунки, відео-файли) чи текстової інформації на будь-який стаціонарний комп’ютер (підключений до Інтернету) або інший смартфон. Все це створює умови для використання широкої мережі передачі інформації між різними підрозділами бюро судово-медичної експертизи.
Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр: судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, патологічної анатомії та судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії, а також у практичній роботі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Дніпропетровського, Запорізького, Херсонського та Тернопільського обласних бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізована наукова література, визначена тема, складено план досліджень, відпрацьована методологія, способи і раціональні засоби складання комп’ютерних програм для смартфонів. Автором власноруч створено комплект контурних зображень, рисунків і схем, запропоновано і апробовано методику їх складання за допомогою графічних редакторів як самого смартфону, так і стаціонарного персонального комп’ютера. Дисертантом самостійно проведені судово-медичні дослідження, статистична обробка, написані всі розділи дисертації і узагальнення одержаних результатів, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Автором відредаговано й оформлено роботу.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені: 1) на науково-методичній нараді начальників бюро судово-медичної експертизи України (Ужгород, 2007 р.); 2), на сумісному засіданні кафедри судової медицини НМАПО імені П.Л. Шупика та методичної ради Головного бюро СМЕ МОЗ України 30 січня 2008 року.
Публікації. Основні результатидисертаційної роботи викладено у чотирьох одноосібних статтях у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК
Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою на 134 сторінках, з яких 111 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів долідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних джерел. Робота має 20 ілюстрацій, 21 таблицю. Список використаної літератури охоплює 240 джерел, з них українською та російською мовами - 186, іноземними (англійською, німецькою, французькою, чеською, польською, румунською, болгарською) мовами - 54.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Для реалізації поставлених мети і завдань дослідження матеріалом дослідження були: 1) 43 трупа людей переважно зрілого віку при огляді місць їх виявлення; 2) судово-медичні дослідження 46 трупів осіб, які загинули внаслідок насильницьких дій; 3) 134 дослідження (кістки черепа, тулуба та кінцівок, шматочки шкіри, одяг та ін.), виконані у відділеннях судово-медичної криміналістики Департаменту судової медицини Національної дирекції кримінальних розслідувань Республіка Ангола та Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Всього – 223 об’єкти дослідження. Також в роботі були використані архівні матеріали – «Акти і висновки судово-медичного дослідження» Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України терміном 2005-2007 рр. Для реалізації поставлених мети і завдань дослідження було використано комплекс судово-медичних (у тому числі й медико-криміналістичних), комп’ютерних, телекомунікаційних, математичних та графічних методів. Для математичної обробки здобутих даних були використані стандартні процедури бiометричного аналізу та варіаційна статистика. Необхiднi розрахунки проводили на ПЕОМ IBM "Pentium" при застосуванні вiдповiдних прикладних програм.
В роботі використовувався комплекс традиційних медико-криміналістичних методів дослідження для отриманні необхідної інформації для її подальшого аналізу і формування експертних висновків. В першу чергу, як на місці події, так і в морзі, чи судово-медичній лабораторії користувались фотографічним методом дослідження: макрофотографування (трупів, загального виду речових доказів), вузловою і оглядовою фотографією. Мікрофотографування проводили у випадках вивчення додаткових факторів пострілу, слідів і включень при дії тупих предметів, транспортній травмі. Засобами отримання мікроскопічної картини пошкоджень, накладень, слідів були світлові мікроскопи типу МБР-1, бінокулярні стереомікроскопи (МБС-1, МБС-2), при необхідності - поляризаційний мікроскоп МХП. Кожен об’єкт фотографувався напів-професійним цифровим фотоапаратом "Olympus Camedia E-10", цифровими камерами фірми «Sony», «Canon» з активними матрицями від 5 до 7 мегапікселів. Для оптимізації якості зображень, їх обробляли у графічному редакторі Adobe Photoshop 6 (при необхідності зміни контрасту, чіткості, кольорового тону, яскравості).
Для контрастування однакових чи близьких за кольором об’єктів з метою визначення механізму утворення слідів крові обов’язково користувались фотозйомкою в інфрачервоній ( в діапазоні від 760 до 1000 нм) ультрафіолетовій (в межах 200-400 нм) зонах спектру або способом підбору відповідного світлофільтра. Інфрачервона фотозйомка (звичайно кіптяви пострілу) проводилась при освітленні лампами розжарюванні (100 ват) з використанням ІЧ-світлофільтрів ИК-1, ИК-2, ИК-3, ИК-5 з набору стандартизованих кольорових оптичних стекол.
Для діагностики наявності часток пороху при вогнепальних пораненнях були використані хімічна, мікроскопічна і термічна проби.
З метою визначення статі, віку та зросту за кістковим матеріалом була використані остеологічні методи. Виміри довгих трубчастих кісток виконували за допомогою великого штангенциркуля (зі шкалою до 400 мм, похибка ±0,01 мм), деякі виміри на них (а також на черепах) потребували застосування штангенциркуля зі шкалою до 150 мм (похибка ±0,01 мм). Крім того при діагностиці статі і вікових змін кісткової тканини, звичайно, використовувалась морфоскопія. При цьому, давали візуальну оцінку ступеням заростання кісток склепіння черепа (для визначення віку), визначали розвиток різних утворень кісток черепа (надперенісся, потиличний горб, соскоподібні паростки тощо) для встановлення ознак статі. Для визначення можливості використання сучасних смартфонів (комунікаторів) в судовій медицині та відпрацювання за їх допомогою нових способів дослідження об’єктів судово-медичної експертизи були створені судово-медичні прикладні програми на основі використання програми „Таблиці” смартфону Nokia 7710. Такі прикладні програми були складені або за допомогою самого смартфону, або з використанням стаціонарного чи компактного (типу ноутбука) комп’ютера. Обидва способи забезпечили можливість роботи з програмними продуктами як на смартфоні, так і на ПК. Для цього були підібрані відомі, перевірені практикою судово-медичні методики, якими можна скористатись як на місці події (при застосуванні смартфону чи комунікатора), так і в стаціонарних умовах. Були використані роботи таких авторів як Герасимов М.М. (1955), Пашкова В.И. (1963), Лаптев З.Л. (1971), Корсаков С.А. (1977),Кодин В.А., Сазонов М.Б., Шумило О.М. (1978), Станиславский Л.В. (1977, 1983), Рубежанский А.Ф. (1979), Колесников В.Л. (1979),Гаража Н.Н. (1981), Загрядская А.П., Федоровцев А.Л. (1991), Гармус А.К. (1991),Лобан И.Е. (1992),Филипчук О.В. (1996), Незнакомцева Є.П. (1998), Назаров Г.Н., Пашинян Г.А. (2003),Черевашко В.В. (2005), Фенцик В.Л. (2005), FalkH., PfeiferK. (1964).
Всього складено 31 програму, які охоплювали такі розділи: судово-медична балістика (3 програми), танатологія (7 програм), остеологія (всього 12 програм), сліди крові (2), травматологія (7 програм).
Частина програм є діагностичними продуктами, тобто, вони дозволяють проводити діагностику певних параметрів в ході судово-медичного дослідження трупа чи об’єктів судово-медичної лабораторії в автоматичному режимі, після занесення необхідних вхідних даних. Інша частина – програми довідкового характеру. За їх допомогою є можливість отримання різноманітних довідкових даних (критеріїв), якими користуються експерти у своїй роботі для діагностики і підтвердження своїх висновків. Такі критерії і викладені у відповідних програмах смартфону, що відкидає необхідність користування в роботі спеціальною літературою, методичними документами і значно скорочує діагностичний процес, особливо, на місці пригоди.
Для встановлення можливості використання відеокамери смартфона при фіксації плинних трупних змін виконувалась фіксація за допомогою відео-зйомки, в тому числі й смартфоном, у випадках, коли з якихось причин слідчий не зміг забезпечити зйомку місці події відеокамерою. Кращі результати були отримані за допомогою трьохмегапіксельного смартфону NokiaN80. Відео-зйомка була використана в ході проведення судово-медичної експертизи і з метою реконструкції умов і обставин спричинення ушкоджень.
З метою забезпечення можливості демонстрації ілюстративного матеріалу, особливо на місці події чи при реконструкції її обставин, при проведенні дослідження трупа, медико-криміналістичних експертиз, для встановлення особливостей локалізації, форми, відносних розмірів пошкоджень на одязі, ушкоджень на тілі потерпілого, внутрішніх органах, кістках, а також при описі і оцінці різноманітних слідів (крові, слідів сковзання, додаткових факторів пострілу тощо), було підготовлено більше, ніж 100 зображень у вигляді комп’ютерного варіанту атласу судової медицини. Усі рисунки були зроблені допомогою вбудованого в смартфони власного графічного редактора або з використанням редактора Paint стаціонарного комп’ютера.
Мультифункціональність смартфонів забезпечила широкі можливості роботи з текстами і різноманітними документами, оскільки в них вбудовані текстові редактори „Документи”, які дозволили виконувати набір текстів, їх правку і передачу в інші смартфони (комунікатори) чи на переносні і стаціонарні персональні комп’ютери. В дослідженні була використана важлива функція смартфонів - можливість передачі графічної і текстової інформації з місця пригоди на стаціонарний комп’ютер чи інший мобільний телефон.
Наявність у смартфона функції електронної пошти (E-mail) дозволила передавати і отримувати на інший смартфон чи комп’ютер файли обсягом до 1000 кілобайт. В нашій роботі ми апробували отримання та передачу за допомогою смартфонів копій судово-медичних документів: "Актів судово-медичного дослідження", підготовлених у відділенні судово-медичної криміналістики.
В ході проведення біометричного аналізу власних результатів дослідження розрахунки виконували за допомогою комп‘ютера системи ІВМ PSAT з використанням відповідних прикладних програм.
Результати дослідження та їх обговорення. Власні дослідження виявили можливості використання смартфону чи комунікатора для складення деяких програм для судово-медичної експертизи. Такі програми легко передавались з комп’ютера на смартфон і навпаки за допомогою Bluetooth чи кабелю даних.
Складені програми для діагностики терміну настання смерті можуть бути використані як на місці знайдення трупа, так і в секційній роботі судово-медичного моргу.
Програма під назвою "Час настання смерті"є діагностичною і дозволяє за занесеними вхідними даними проводити вирішення завдання. Для цього було використано характер трупних плям і їх реакцію на натиск пальцем чи спеціальним динамометром. При цьому врахована залежність реакції плям від стадії їх розвитку (гіпостаз, стаз, імбібіція) і характеру смерті (асфіксія, знекровлювання, агонія).
Решта програм цього пакету є довідковими, тобто, вони позбавлені можливості занесення вхідних даних, їх корегування і автоматичного вирішення завдання на підставі математичної чи логічної обробки матеріалу.
В них представлені табличні дані про динаміку змін ректальної
8-09-2015, 19:44