В той же час на ФС диспетчерів впливають не тільки фізичні, хімічні фактори виробничого середовища, а й сам трудовий процес безпосередньо. Завдання дорожніх диспетчерів ЄЦК, на відміну від диспетчерів, які працюють на станціях, є не в тому, щоб слідкувати за тим, якпотяги йдуть по дільницям і роблять обгони та схрещення на станціях, а в тому, що вониповинні бачити загальну обстановку і скеровувати не один поїзд, а всівагонопотоки. Праця диспетчерів ЄЦК включає прийом і переробку інформації, аналіз причин збоїв у заданому ритмі руху поїздів, знаходження шляхів його усунення та організацію заходів по ліквідації цього ускладнення з великою відповідальністю за безпеку руху. Характерно також почуття напруженості від того, що мінімальне відхилення від розробленого графіку, непередбачені перешкоди і помилки, можуть визвати непоправні наслідки у роботі транспорту.
Таблиця 2
Порівняння питомої ваги відхилень від гігієнічних вимог при дослідженні факторів виробничого середовища (%)
| Робочі місця | Повітря | Шум |
Електро-магнітні поля | Освіт-леність |
|||||||
| Хімічні речо-вини | Пил | Темпе- ратура |
Відносна вологість | Швидкість руху повітря | |||||||
Диспетчерів станцій |
3 | - | 24 | 11 | - | 56 | - | 15 | |||
Диспетчерів ЄЦК |
- | - | - | 5 | - | - | - | 2 | |||
Виходячи із сумарної оцінки усіх вивчених факторів праця диспетчерів ЄЦК є дуже напруженою і віднесена до 3 класу 2 ступінь ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1- 083-2001 і ГКП № 4137-86, при тому, що праця диспетчерів станцій віднесена до 3 класу 1 ступінь. Більша напруженість праці диспетчерів ЄЦК обумовлена евристичною (творчою) діяльністю, що вимагає вирішення складних завдань (при відсутності алгоритму), особистим керівництвом в складних ситуаціях, необхідністю сприймання сигналів з наступною оцінкою взаємозв'язаних параметрів і всієї виробничої діяльності при керуванні рухом поїздів, контролем та попереднім розподілом завдань іншим особам, роботою в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат та тим, що неправильні рішення можуть викликати пошкодження вантажів, обладнання, техніки, зупинку технологічного процесу перевезень і небезпеку для життя людей.
Зважаючи на виявлені особливості умов праці, для оцінки втомлення у обстежуваних диспетчерів ЄЦК проводилось порівняння результатів простої і складної зорово-моторних реакцій на початку зміни і при повторному їхньому обстеженні наприкінці зміни (табл. 3).
Таблиця 3
Узагальнені результати дослідження латентного періоду зоровомоторних реакцій у диспетчерів ЄЦК (мс) (n = 54)
| Показник | Початок зміни | Кінець зміни | ∆ Мn-Mк |
t | p |
| (М± m) | (М± m) | ||||
| Проста рухома реакція: | |||||
| Денна зміна | 261±5,1 | 259±36,62 | -2мс | 0,05 | >0,05 |
| Нічна зміна | 260±21,17 | 314±25,95 | +54 мс | 1,61 | >0,05 |
| Складна зорово-моторна реакція: | |||||
| Денна зміна | 358±42,19 | 343±58,46 | -15 мс | 0,21 | >0,05 |
| Нічна зміна | 329±14,24 | 372±29,39 | +43 мс | 1,31 | >0,05 |
Як видно із таблиці 3 зміни латентного періоду зорово-моторних реакцій на протязі денної та нічної змін виявилися недостовірними. Це збігається з літературними даними (Смирнов К.М., 1984) про те, що при збільшенні фізіологічної ціни роботи працездатність може деякий час залишатися на потрібному рівні. Можливо, що в даному випадку мала місце вибіркова мобілізація фізіологічних функцій, так як отримані дані показали, що розумова працездатність диспетчерів ЄЦК на протязі змін підтримується на незмінному рівні. Результати спостережень за розумовою працездатністю диспетчерів порівнювались з даними про ФС серцево-судинної системи. Дослідженя ФС серцево-судиної системи за показниками АТ та ЧСС у диспетчерів, на початку і наприкінці робочої зміни (табл. 4), показали, що величини АТ знаходилися у межах параметрів добового моніторованого АТ у нормі, достовірних змін АТ не було, але виявлено зниження ЧСС наприкінці денної і нічної змін, що може бути обумовлено зрушенням добового максимуму на початок зміни, як умовнорефлекторна реакція та наслідок підвищеного емоційного стану на наступну роботу (Кандрор І.С., Смирнов К.М., 1984; Ластовченко В.Б., 2006).
Таблиця 4
Зміни показників ЧСС і АТ у диспетчерів на початку і у кінці денної і нічної зміни при впровадженні ЄЦК (n = 54)
| Час дослідження, показник | АТ, мм рт. ст. | ЧСС, уд/хв. (М±m) |
|
Систолічний (М±m) |
Діастолічний (М±m) |
||
Денна зміна: Початок Кінець |
126,6±1,25 125±0,82 |
77,3±5,2 77±2,86 |
81,3±2,72 75,3±2,73 |
| % | -1,26 | -0,39 | -7,38 |
| t | 1,01 | 0,04 | 2,15 |
| p | > 0,05 | > 0,05 | < 0,05 |
Нічна зміна: Початок Кінець |
122,3±3,18 128,2±2,5 |
71,3±3,3 82,3±3,21 |
86,4±1,73 74,4±1,99 |
| % | +4,82 | +15,43 | -13,89 |
| t | 1,33 | 1,44 | 2,27 |
| p | > 0,05 | > 0,05 | < 0,05 |
Аналіз захворюваності диспетчерів ЄЦК по звертаннями за медичною допомогою, показав, що удосконалення робочих місць при модернізації технології управління перевезеннями і зміні організації праці поїзних диспетчерів, супроводжувалось зниженням захворюваності. Після впровадження комплексу оздоровчих заходів по поліпшенню умов праці, рівень захворюваності серед диспетчерів (у порівняні з початковим періодом створення ЄЦК) знизився в 1,49 рази за випадками і у 3,39 рази за днями непрацездатності. Індекс здоров’я, навпаки, виріс у 1,23 рази. У структурі захворюваності диспетчерів ЄЦК на початку впровадження ЄЦК переважали захворювання системи кровообігу (16,6%) і кістково–м’язової системи та сполучних тканин (11,1%). Після впровадження ЄЦК питома вага захворювань системи кровообігу серед диспетчерів ЄЦК знизилася в 2,24 рази, але збільшилася питома вага захворювань шлунково-кишкового тракту в 2,69 рази, що обумовило необхідність раціоналізації харчування диспетчерів. Враховуючи те, що профілактична спрямованість при вирішенні проблеми функціональних порушень у організмі передбачає попередження впливу несприятливих факторів оточуючого середовища, були підготовлені інформаційно-методичні матеріали по раціоналізації харчування поїзних диспетчерів, в яких враховані специфіка їх діяльності та гігієнічні принципи харчування як осіб інтектуальної праці.
Загальна захворюваність у диспетчерів ЄЦК стала нижча ніж у диспетчерів станцій, за кількістю випадків захворювань у 2,77 рази, за кількістю днів захворювання у 3,5 рази, а частота нехворівших серед диспетчерів ЄЦК складає 78,7% (тобто більше 50%), при 34% нехворівших серед диспетчерів станцій. Величини довірчих коефіцієнтів, які обчислені для виробничо обумовлених захворювань диспетчерів (кістково-м’язової системи та сполучних тканин, системи кровообігу, нервової системи та органів чуття, шлунково-кишкового тракту), знаходяться у межах 0,14-1,4, тобто далекі від критичних (1,96-1,98). Вичислені показники вікової захворюваності, у відповідності зі стандартом працюючого населення залізниці, показали, що після стандартизації захворюваність у групі диспетчерів ЄЦК також нижча, ніж у чергових диспетчерів станцій, у 2,7 рази. Невисокий рівень захворюваності зв’язаний також з тим, що при прийомі на роботу у ЄЦК нових диспетчерів, здійснювався професійний відбір, який враховував результати проведеного нами анкетування та був спрямований на попередження прийому осіб, що знизили кваліфікацію та хворих, велося активне динамічне спостереження та лікування у групі довго і часто хворіючих працівників.
Відносно невисока в цілому захворюваність диспетчерів ЄЦК – 31,25 ± 5,73 випадки на 100 працюючих, при аналогічному показнику у диспетчерів станцій – 86,29 ± 9,63 випадків, зниження рівня захворювань, обумовлених виробничою діяльністю, підтвердили ефективність профілактичного напрямку оптимізації умов праці і поліпшення стану безпеки руху, при якому на протязі 1999-2005 років відмічались тільки поодинокі випадки браку в роботі служби перевезень залізниці.
На початку впровадження ЄЦК було виявлено негативне ставлення диспетчерів до його організації (негативно відносились до роботи в нових умовах 75% опитаних). До недоліків 100% респондентів відносили підвищену напруженість, емоційне навантаження і втомленість. Крім цього, вони відзначали те, що робота проходила в умовах підвищеного виробничого шуму (100% опитаних), заважало велике скупчення людей (96%), неможливо було зосередитись (92%), незручними були самі приміщення (84%). Після впровадження комплексу оздоровчих заходів у ЄЦК до недоліків роботи в нових умовах опитані віднесли: підвищене напруження (44% опитаних), скупчення людей (23%), неможливість зосередитись (17%), незручність приміщень (36%), тобто кількість незадоволених суттєво скоротилась, а оцінили свої умови праці як оптимальні 86,9% опитаних, задоволені своєю працею 84% опитаних. Суб’єктивні ж відчуття обстежених диспетчерів (табл. 5), навіть при сприятливих умовах праці, можуть свідчити про наявність психоневротичної травматизації та підтверджують актуальність проблеми стресу, що зумовлено його важливим значенням у розвитку як психічної, так і психосоматичної патології (Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Кальниш В.В., 2002).
Таблиця 5
Прояви психоневрологічних станів у диспетчерів ЄЦК (n = 68)
| Тип реакції | Питома вага, % |
| Почуття головного болю | 43,47 |
| Порушення сну | 21,73 |
| Агресивність | 15,94 |
| Депресія | 7,24 |
| Плаксивість | 4,34 |
Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що професійно придатні диспетчери, навіть працюючі з великим нервово-емоційним напруженням, більш успішно пристосовуються (адаптуються) до зміни умов праці при реалізованих гігієнічних заходах. Досягнення мети і задач дослідження дозволило системно, з позицій профілактичного підходу, об’єднати наукове, інформаційне та методичне обґрунтування гігієнічних заходів забезпечення оптимальних умов праці диспетчерів залізничного транспорту для розробки ряду документів для державної санітарно-епідеміологічної служби та фахівців залізничного транспорту.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації вперше проведено комплексне гігієнічне дослідження умов праці на робочих місцях нової професійної групи диспетчерів ЄЦК, які працюють в умовах колективної операторської діяльності по керуванню рухом поїздів.
2. Праця диспетчерів при виробничий діяльності в умовах ЄЦК характеризується нервово-емоційним навантаженням, але на протязі зміни функціональний стан підтримується на незмінному рівні завдяки вибірковій мобілізації фізіологічних функцій. Почуття підвищеної напруженості і емоційного навантаження підтвердили 44% опитаних диспетчерів.
3. Умови праці диспетчерів ЄЦК, при реалізованих гігієнічних заходах, характеризуються, як близькі до оптимальних за ГКП № 4137-86 та ГН 3.3.5.-3.3.8; 6.6.1-083-2001. Це підтверджено при анкетуванні диспетчерів (оцінюють свої умови праці як оптимальні 86,9% диспетчерів, задоволені своєю роботою 84% респондентів) та аналізом стану умов праці.
4. Після впровадження комплексу заходів по поліпшенню умов праці, захворюваність серед диспетчерів ЄЦК (у порівнянні з початковим періодом його створення) знизилася в 1,49 рази за випадками і у 3,39 рази за днями непрацездатності, індекс здоров’я виріс у 1,23 рази, знижено рівень захворювань системи кровообігу, нервової системи та органів чуття, кістково-м'язової системи та сполучних тканин. Вичислені показники вікової захворюваності, у відповідності зі стандартом працівників залізниці, показали, що у групі диспетчерів ЄЦК вона також нижча, ніж у диспетчерів станцій, у 2,7 разу.
5. Результати досліджень використані при обґрунтуванні системи комплексних профілактичних заходів, що складається із рекомендацій по обладнанню робочих місць, загальних санітарно-гігієнічних вимог і заходів по підвищенню працездатності, при першочерговій увазі профілактиці емоційної напруженості та раціональному харчуванню, як засобу попередження розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту, питома вага яких у диспетчерів ЄЦК збільшилася в 2,69 разу.
6. Розроблені організаційно-методичні засади гігієнічного забезпечення безпеки руху поїздів, при використанні ЄЦК, дозволяють здійснювати профілактичні заходи на трьох взаємопов’язаних рівнях: безпосередньо на виробництві – в ЄЦК і на станціях, в лінійних санепідстанціях при контролі дотримання гігієнічних вимог, при навчанні на факультеті післядипломної освіти та у Галузевому навчальному центрі з охорони праці Донецького інституту залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту.
СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові праці, опубліковані в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України
1. Дудник И.Н., Цуркан В.Г. Гигиенические аспекты труда поездных диспетчеров // Вестник гигиены и эпидемиологии.– 1999. – Приложение, Т.3, № 2.- С.43-44. Диссертантом вивчені умови праці диспетчерів і узагальнені матеріали досліджень.
2. Дудник И.Н., Цуркан В.Г., Псядло Э.М., Панасовская Л.С., Шаптала П.В., Шепотько С.Н., Малкин В.И. Физиолого-гигиеническая оценка напряженности труда диспетчерского персонала в условиях концентрации управления движением поездов // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т.5, № 2. - С.180-184. Дисертантом проведено обробку результатів вивчення напруженості праці диспетчерів, розроблені висновки.
3. Уманський В.Я., Цуркан В.Г. Напрями вивчення і запобігання негативного впливу умов праці на стан здоров’я операторів залізничного транспорту при удосконаленні керування процесом перевезень (огляд) // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т.7, № 1. - С.55-61. Дисертантом проаналізовані і оброблені літературні дані, прийнята участь у розробці комплексу заходів профілактики несприятливого впливу виробничих факторів.
4. Цуркан В.Г. Стан соматичного здоров’я як свідчення ефективності оптимізації умов праці диспетчерів, які керують рухом поїздів // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2004. - №3-4. - С.103-107.
5. Цуркан В.Г. Оптимізація умов праці диспетчерів на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Приложение, Т.10, № 1 - С.47-52.
Наукові праці, опубліковані в інших виданнях
1. Цуркан В.Г. Вплив нових технологій управління залізничними перевезеннями на стан здоров’я диспетчерів // Медицина залізничного транспорту України. – 2002. - № 4. – С.63-66.
2. Цуркан В.Г. Застосування гігієно-фізіологічних досліджень у разі зміни умов праці операторів залізничного транспорту // Медицина транспорту України. - 2005.- № 1 (13). - С.28-35.
3. Цуркан В.Г., Шепотько С.Н., Дудник И.Н. Гигиенические приоритеты при подходе к оптимизации условий труда специалистов единого центра управления перевозками // Матер. дорожной науч.- практ. конф. по актуальным вопросам гигиены и эпидемиологии: Тезисы докладов. – Донецк, 1999. – С.9-11. Дисертантом узагальнені дані про стан умов праці диспетчерів при впровадженні ЄЦК.
4. Уманский В.Я., Цуркан В.Г., Дудник И.Н., Партас О.В., Шепотько С.Н. Внедрение мероприятий по защите от шума на рабочих местах поездных диспетчеров как фактор повышения безопасности движения на железной дороге // Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности: Докл. 4-й Всерос. науч. - практ. конф. с междунар. участием. – СПб., 1999. - Т.2. - С.489-491. Дисертантом проведені дослідження рівнів шуму та розроблені заходи по зниженню несприятливого впливу шуму на диспетчерів.
5. Цуркан В.Г. К гигиенической оценке эффективности мероприятий по рационализации рабочей обстановки в условиях эксплуатации единого центра управления перевозками //”Актуальные проблемы транспортной медицины”: Матер. 1-го междунар. симпозиума посвященного 25-летию Украинского НИИ медицины транспорта. – Одесса: Друк, 2000.- С.234-236.
6. Цуркан В.Г., Дудник И.Н. Изучение факторов риска в труде диспетчеров и совершенствование профилактики профессионально обусловленных заболеваний // „Государственный санитарно-эпидемиологический надзор на транспорте”: Матер. междунар.науч.- практ.конф. Государств - участников СНГ. – Одесса, Библиотека морской медицины: „Укрмормединформ”, 2003. – С.89-90. Дисертантом проведено узагальнення результатів впровадження профілактичних заходів на робочих місцях диспетчерів ЄЦК.
7. Цуркан В.Г. Про розвиток досліджень по запобіганню професійно обумовлених захворювань у працівників диспетчерсько–операторських професій залізниці // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб. тез доповідей наук. - практ. конф. до 120-річчя народження академіка О.М. Марзеєва. - Київ, 2003. – Випуск 5. – С.222.
8. Цуркан В.Г. До концептуальних основ попередження розвитку виробничо обумовлених захворювань у операторів при зміні умов праці // Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни: Зб. матер. конф. - Львів, 2004.- С.139-140.
9. Цуркан В.Г. Методологічні питання викладання гігієни при запобіганні негативного впливу умов праці на стан здоров’я операторів залізничного транспорту // Матер. III Всеукраїнської наук.- практ. конф. „Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи”. - Донецьк: ДонНУ, 2004.- С.320-325.
10. Цуркан В.Г. Щодо техногенного впливу залізничного транспорту і окремих напрямків гігієнічного забезпечення попередження аварійних ситуацій // Матер. віртуальної наук.- практ. конф. „Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті” присвяченої 10-річчю надання статусу державної санітарно-епідеміологічній службі залізничного транспорту України. - Х.; Курсор, 2005. - С.195-199.
11. Цуркан В.Г. Обґрунтування системи заходів по усуненню можливих негативних наслідків впливу на диспетчерів факторів ризику трудової діяльності при новій технології керування перевезеннями // Матер. наук.- практ. конф. „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Перші марзеєвські читання): Зб.тез доповідей. – Київ, 2005.- С.295-296.
12. Уманський В.Я., Цуркан В.Г., Самсонкін В.М., Хаустова О.О. Щодо медичного забезпечення удосконалення системи оперативного керування рухом поїздів // Матер. дистанційної Інтернет - конф. „Теоретичні та прикладні проблеми забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя на залізничному транспорті України”. – Х.; Курсор, 2006. – С.90-94. Дисертантом виконано гігієнічний аналіз особливостей впровадження профілактичних заходів в ЄЦК.
13. Цуркан В.Г. Удосконалення державного санітарного нагляду за умовами праці операторів при модернізації процесу управління залізничними перевезеннями // Матер. наук.- практ. конф. „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Другі марзеєвські читання): Зб. тез доповідей. – Київ, 2006. – С.228.
АНОТАЦІЯ
Цуркан В.Г. Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Державна установа "Інститут медицини праці АМН України", м. Київ, 2008.
Викладені результати гігієнічних досліджень умов праці і захворюваності диспетчерів, які керують рухом поїздів. На основі власних і літературних даних
8-09-2015, 22:34