Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів

міністерство охорони здоров’я україни

донецький національний медичний університет

ім. М. Горького

УДК: 613.955:371.7

гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів

14.02.01 – гігієна та професійна патологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Державній установі «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України»

Науковий керівник : доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Даниленко Георгій Миколайович,

Державна установа «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України», завідувач відділу гігієни дітей шкільного віку та підлітків

Офіційні опоненти : доктор медичних наук, професор

Білецька Елеонора Миколаївна,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни

доктор медичних наук, професор

Агарков Володимир Іванович,

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я і історії медицини

Захист відбудеться «10»вересня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий «08 »серпня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Здійснення протягом останніх років реформи освітньої галузі в Україні зумовило поширення програм, основним завданням яких є формування інтелектуального потенціалу дітей (Савченко О.Я., 2001). При цьому шкільна освіта, як фактор впливу на здоров’я, супроводжується його негативними змінами (Коренєв М.М., 2001; Сердюк А.М., Полька Н.С., 2004). Особливої уваги до себе вимагають учні молодшого шкільного віку, лабільність фізіологічних процесів яких сприяє тому, що вони більш гостро реагують на фактори навколишнього середовища (Агарков В.І. та ін., 2004; Білецька Е.М. та ін., 2005; Неділько В.П., 2005). Сполучення розумового й емоційного перевантаження дітей, починаючи з початкової школи, обумовлює необхідність чіткої та своєчасної регламентації їх діяльності (Бардов В.Г., Сергета І.В., 2000; Кучма В.Р., 2005). Гарантією збереження здоров’я, гармонійного розвитку дитини є дотримання нормативів санітарно-гігієнічного стану внутрішньошкільного середовища і організації навчально-виховного процесу (Гребняк Н.П., 2000; Даниленко Г.М., 2001; Періг А.В. та ін., 2006). Разом з тим, практично відсутні установи, в яких би не виявлялися порушення санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів (Полька Н.С. та ін., 2003; Махнюк В.М., Сапуга І.Є., Сергета І.В., 2005). Тому, керування здоров’ям учнів є пріоритетним завданням сучасного навчального закладу, при цьому найважливішу роль має відігравати профілактична медицина (Берзінь В.І. та ін., 2004; Баранов А.А. та ін., 2005; Козярін І.П. та ін., 2006). Для своєчасного впровадження профілактичних програм необхідне вивчення закономірностей формування здоров’я дітей в умовах навколишнього середовища (Сергета І.В., Редчиц М.А., 2001; Берднік О.В., 2006; Бесєдіна О.А та ін., 2006). Доведено, що однією з провідних проблем проведення заходів з охорони здоров’я школярів є відсутність співпраці фахівців різних профілів – лікарів-гігієністів та педіатрів, вчителів, психологів та соціальних працівників (Лук’янова О.М., 2003; Даниленко Г.М., 2005; Полька Н.С., 2007). Тому необхідно створення інформаційних умов для міжгалузевої співпраці, перспективним шляхом вирішення якої вважається використання такого показника як якість життя, пов’язана зі здоров’ям (ЯЖПЗ) (Guyatt G.et all., 1992; Лехан В.М., 2004; Бирюкова Н.А., 2006). На сьогоднішній день дослідження ЯЖПЗ дітей не набуло широкого поширення, що пов’язано з важкістю підбору інструментів оцінювання. Відсутній системний, комплексний підхід до вивчення ЯЖПЗ дітей в умовах певного середовища (Баранов А.А. та ін., 2005).

Таким чином, актуальним є визначення особливостей впливу внутрішньошкільних факторів на здоров’я та якість життя молодших школярів в умовах реформування початкової школи для удосконалення системи управління здоров’ям учнів та розробки критеріїв оцінки ефективності профілактичних заходів у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідних робіт «Розробити гігієнічні та медико-організаційні заходи збереження та зміцнення здоров’я дітей шкільного віку в умовах реформування загальноосвітнього навчального закладу» (ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України», № держреєстрації 0102U002284) та «Розробити комплексну систему соціально-психологічних і медико-профілактичних заходів щодо оптимізації внутрішньошкільного середовища для забезпечення ефективної адаптації дітей до навчальної діяльності в умовах реформування сучасної середньої школи» (Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, № держреєстрації 0103U004268), у яких дисертант була співвиконавцем. Автор брала безпосередню участь у дослідженні імунного статусу, розумової працездатності учнів, оцінювала функціональний стан серцево-судинної системи, результати спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, неспецифічні адаптаційні реакції організму молодших школярів, проводила санітарно-гігієнічну оцінку внутрішньошкільного середовища та умов навчання у початковій школі.

Метою дослідження є обґрунтування гігієнічних підходів до профілактики негативного впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя, пов’язану зі здоров’ям та стан здоров’я молодших школярів.

У ході дослідження розв’язанню підлягали наступнізавдання:

1. Дати характеристику стану здоров’я школярів та його динаміки протягом навчання в початковій школі.

2. Визначити вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів в умовах реформування початкової освіти.

3. Обґрунтувати концептуальну модель управління здоров’ям учнів у початковій школі.

4. Дослідити якість життя, пов’язану зі здоров’ям, молодших школярів як індикатора впливу факторів шкільного середовища.

5. Розробити комплекс профілактичних заходів з оптимізації дії керованих внутрішньошкільних факторів ризику.

Об’єкт дослідження: вплив внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я та якість життя учнів початкових класів.

Предмет дослідження: здоров’я учнів початкової школи, внутрішньошкільне середовище.

Методи дослідження: гігієнічні (параметри мікроклімату, природного та штучного освітлення, санітарно-гігієнічний опис навчальних приміщень та умов навчання, проведення хронометражу уроків); соціально-гігієнічні; соціологічні (анкетування молодших школярів, їх батьків та вчителів); антропометричні (дослідження фізичного розвитку); фізіологічні (дослідження розумової працездатності, проба Мартине, оцінка нейрогуморальної регуляції за даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму); клінічні (комплексні медичні огляди фахівцями ДУ ІОЗДП АМН України); імунологічні (вивчення стану імунної системи, визначення неспецифічних адаптаційних реакцій за показником вмісту лімфоцитів у крові); психологічні (метод оцінювання психоемоційного стану за Люшером); статистичні методи (параметрична та непараметрична статистика з використанням комп’ютерних програм).

Наукова новизна одержаних результатів . Уперше на підставі популяційних і експериментальних досліджень розроблено систему оцінки рівня якості життя, пов’язаного зі здоров’ям молодших школярів (АС № 22006). Розраховано критичні значення шкал якості життя для визначення негативного впливу внутрішньошкільного середовища на здоров’я учнів початкової школи.

Запропоновано модель опосередкованого управління здоров’ям учнів початкової школи з комплексом цілеспрямованих профілактичних заходів, суттєвою складовою якої є зворотній зв’язок на підставі оцінки ЯЖПЗ усіма учасниками навчального процесу. Подальшого розвитку набуло виявлення сучасних тенденцій патологічної ураженості, фізичного розвитку та функціонального стану учнів початкової школи з детальним аналізом їх змін протягом навчального року та літнього відпочинку.

Встановлено, що більш високий рівень функціонування імунної системи дітей протягом навчання в першому класі є прогностично сприятливим для стабільного рівня здоров’я учнів протягом усього періоду навчання в початковій школі, а більш низькі показники імунітету учнів першого класу супроводжуються погіршенням стану здоров’я протягом навчання.

Уперше визначені регіональні вікові нормативні показники спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму молодших школярів.

Практичне значення одержаних результатів . Розроблені стандарти фізичного розвитку школярів, методика оцінки рівня ЯЖПЗ дітей молодшого шкільного віку. Науково обґрунтовано та впроваджено комплекс профілактичних заходів з оцінкою ефективності оптимізації внутрішньошкільного середовища початкової школи, що дозволяє ефективно керувати здоров’ям молодших школярів.

Матеріали проведених досліджень були використані при розробці методичних рекомендацій „Лінійні діаграми для оцінки фізичного розвитку школярів” (2002); увійшли до інформаційного листа “Оцінка якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у молодших школярів” (№194, 2005), галузевого нововведення „Спосіб оцінки якості життя, пов’язаної зі здоров’ям у молодших школярів” (Інформаційний бюлетень: Додаток до Журналу Академії медичних наук України, 2006).

Результати дослідження впроваджені до навчального процесу кафедри загальної гігієни та екології № 2 Харківського державного медичного університету (акти впровадження від 01.06.06 р.), а також до практичної діяльності педагогів та психологів загальних навчальних закладів Харківської філії Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю (акт впровадження від 25.01.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснена розробка теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи, проведено аналіз наукової літератури за тематикою дисертаційної роботи, обрані, обґрунтовані та виконані основні методики дослідження. Самостійно в повному обсязі проведені дослідження рівня гігієнічного благополуччя навчальних закладів та класів, організації та умов навчального процесу, соціально-гігієнічні дослідження, дослідження розумової працездатності, нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи та її функціональних можливостей, проведено визначення імунного статусу дітей молодшого шкільного віку. Автором особисто розроблено та впроваджено профілактичні заходи щодо корекції внутрішньошкільного середовища, здійснено статистичну обробку, аналіз і узагальнення одержаних результатів, обґрунтовані висновки та основні положення роботи, які виносяться на офіційний захист. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та обговорені на Пироговській науковій конференції (Москва, 2003); міжнародних конгресах «Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке» (Москва, 2004), студентів і молодих учених (Тернопіль, 2005); міжнародних наукових конференціях «Физиология развития человека» (Москва, 2004), «Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку» (Чернівці, 2006); науково-практичних конференціях „Питання імунології в педіатрії” (Київ, 2003), «Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні» (Київ, 2004), «Вплив екопатологічних факторів на стан здоров’я дітей» (Тернопіль, 2005), «Актуальні питання охорони здоров’я дівчат-підлітків» (Харків, 2005), «Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів» (Харків, 2006), «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» ( Київ, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 23 наукові роботи, у тому числі 9 статей у наукових фахових виданнях, 10 тез наукових конференцій та з’їздів, методичні рекомендації, інформаційний лист, нововведення та авторське свідоцтво.

Структура та обсяг роботи. Матеріали дисертації викладені на 193 сторінках. Дисертація містить вступ, шість розділів (огляд літератури, опис обсягу й методів дослідження, чотири розділи власних досліджень), аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел і додаток, проілюстрована 28 таблицями на 26 сторінках та 20 рисунками на 10 сторінках. Список використаних джерел включає 248 вітчизняних та іноземних джерел, який викладений на 28 сторінках. Додаток складає 4 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Робота виконана на базі ДУ „Інститут охорони дітей та підлітків АМН України”, кафедр імунології та алергології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна й гігієни та екології Харківського національного медичного університету, загальних навчальних закладів (ЗНЗ) м. Харкова.

Під наглядом знаходилося 505 учнів початкової школи, із них у динаміці спостережень з першого до четвертого класу було 325 учнів (160 дівчаток та 165 хлопчиків у віці від 6 до 11 років), у тому числі спеціальними методами дослідження охоплено 103 школяра.

Робота проводилася в чотири етапи. На першому етапі у трьох ЗНЗ м. Харкова (школа-ліцей із естетичним нахилом – ЗНЗ1, школа-ліцей із екологічним нахилом – ЗНЗ2 та навчально-виховний комплекс – ЗНЗ3) визначено гігієнічні особливості внутрішньошкільного середовища (ВШС) та його вплив на здоров’я учнів других класів. На другому етапі в ході натурного гігієнічного експерименту в ЗНЗ3 протягом чотирьох років досліджено динаміку здоров’я учнів класів початкової школи в умовах певного ВШС (10 навчальних колективів, початок навчання 2000/2001 та 2001/2002 навчальні роки). Третій етап включав обґрунтування концепції опосередкованого управління здоров’ям учнів на рівні навчального колективу, розробку та впровадження комплексу цілеспрямованих профілактичних заходів (ПЗ), розробку методології оцінки їх ефективності з використанням ЯЖПЗ. На четвертому етапі реалізовано концептуальний підхід до опосередкованого управління здоров’ям школярів на рівні початкової школи. Для визначення ефективності впровадження ПЗ порівнювали зміни у функціональному стані учнів та оцінок ЯЖПЗ після проведення комплексу профілактичних заходів.

Таблиця 1

Основні види, методи та обсяг проведених досліджень

Умови навчання і виховання учнів оцінювались у відповідності до ДержСанПіН 5.5.2.008 – 01“Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу”. Оцінка розкладу занять та результатів хронометражного спостереження за навчальним процесом на уроці проводились за стандартною методикою (Кучма В.Р., 2005).

Соціально-психологічна адаптація учнів оцінювалася за методикою Олександровської (1983). Основним методом проведення соціально-гігієнічного дослідження було анкетне опитування батьків шляхом спеціально розроблених опитувальників (Даниленко Г.М. та ін., 2005). Санітарно-гігієнічну скринінг-характеристику ЗНЗ та класів проводили за рівнем гігієнічного благополуччя (РГБ) в балах (Даниленко Г.М., 2001). Здоров’я вивчалося за результатами поглибленого медичного огляду спеціалістами ДУ ІОЗДП АМН України, фізичного розвитку, функціонального стану, ступеня резистентності організму, імунного статусу. Функціональний стан центральної нервової системи вивчали за даними розумової працездатності із використанням коректурних таблиць Анфімова, розраховували коефіцієнт стомлення учнів та рівень стомлення класу. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчали за пробою Мартіне та за даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (СА ВСР). Оцінка стресорного ефекту дії на організм дитини навколишнього середовища проводилась за показником активності регуляторних систем (ПАРС) (Баевский Р.М., Берсенева А.П., 1997). Програма досліджень імунного статусу школярів передбачала: проведення клінічного аналізу крові, визначення кількісного вмісту Т- та В-лімфоцитів, стану фагоцитарної ланки, імуноглобулінів G, A, M у сироватці крові, вивчення стану місцевого імунітету слизової ротової порожнини за даними вмісту імуноглобулінів G, A, M, секреторного імуноглобуліну А та лізоциму у слині (Пастер Е.У. та ін., 1989; Караулов А.В. та ін. 1999). Тип неспецифічної адаптаційної реакції (НАР) визначали за вмістом лімфоцитів у лейкоцитарній формулі за методикою Л.Х.Гаркаві (2001). ЯЖПЗ молодших школярів оцінювали за власною методикою (АС № 22006).

На різних етапах дослідження залежно від виконуваних завдань використано адекватні математичні методи статистичної обробки даних із застосуванням ліцензійних статистичних пакетів прикладних програм “Statistica 5.5” (Statistica, StatSoft, 1998) MedStat (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г., 2005), що містять алгоритми багатовимірного статистичного аналізу, параметричної і непараметричної статистики. Побудова моделей проводилася в пакеті Statistica Neural Network (StatSoft. Inc., 1999), кластерний аналіз проводився з побудовою нейронних мереж Кохонена (Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. та ін., 2001). Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовувався пакет Excel (“Microsoft Office Professional” BGW7766 269-01611).

Результати дослідження. У ході дослідження було проведено оцінку ВШС ЗНЗ м. Харкова, у яких було відібрано вісім других класів. Індекс їх санітарно-гігієнічної скринінг-характеристики не виходив за межі гігієнічного благополуччя. РГБ класних кімнат складав (80-92) балів, зі значними коливаннями цього показника у межах одного ЗНЗ. Розклад уроків було погоджено із СЕС, однак мали місце зміни затвердженого розкладу та істотні недоліки при його детальному вивченні. Тижневе навчальне навантаження перевищувало нормативне на 1 – 3 години. За даними хронометражу уроків було встановлено, що тільки один із класів мав переважно гігієнічно раціональну організацію уроків. Виділено основні фктори ризику: відсутність контролю пози учня та фізкультхвилинок, велика кількість емоційно індиферентних уроків при їх підвищеній щільності.

Рівні сформованості гігієнічних навичок коливалися від 27,1 до 32,0 балів (при максимальній кількості балів – 40), що свідчить про необхідність їх диференційованої та значної корекції в більшості учнів. Тільки (13,5 ± 2,3) % батьків припускали можливий несприятливий вплив навчальної діяльності, а (14,0 ± 2,4) %, навпаки, вважали, що навчальне навантаження підвищує адаптаційні можливості дітей.

Розумова працездатність учнів вірогідно відрізнялася за кількістю переглянутих знаків, за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою у різних ЗНЗ (р<0,001), за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою по класах (р<0,001). Установлено, що донозологічні стани були в (74,2 ± 3,0) % учнів, при чому мала місце висока питома вага дітей із неврологічними скаргами у всіх класах до (22,4 ± 2,9) %, а також велика кількість дітей із неспецифічними соматичними скаргами – (28,5 ± 3,1) %. Було встановлено різницю між розподілом дітей різних класів за частотою донозологічних станів (більш висока частка дітей із перевтомою за критерієм 2 у художньому класі 2в ЗНЗ1, р<0,02; екологічному 2а ЗНЗ2, р<0,05; загальноосвітньому 2а ЗНЗ3, р<0,001) без значимої різниці між ЗНЗ (р>0,05).

Хронічні захворювання, за твердженнями батьків, мали вірогідно більше учнів (р<0,05), ніж це реєстрували шкільні документи, а патологічна ураженість була, навпаки, вища за даними медичної документації. Тобто батьки не знали або не надавали значення функціональним порушенням у стані здоров’я дітей.

Необхідність координації оздоровчої діяльності усіх учасників навчального процесу загострюється обумовленістю змін у функціональному стані та здоров’ї


8-09-2015, 21:58