СНІД: проблеми і досягнення на сучасному етапі

Навіть незначний ризик подається як цілком неприйнятний.

Таке перебільшено серйозне ставлення до незначного ризику може мати парадоксальні наслідки: у людей розвивається фатальне ставлення до минулого, де могли бути ризики.

Іншим прикладом є обов’язкове тестування медичного персоналу, що проводилося з єдиною метою: забезпечити профілактику передавання ВІЛ від медичних працівників пацієнтам. Цей підхід відволікає від дотримання загальних профілактичних заходів, які повинні дотримуватися під час проведення медичних процедур, і підриває довіру до таких заходів.

Один із принципів, пов’язаний зі зниженням ризику, - принцип «мінімальної зміни». Вважається, що зміни в поведінці будуть стійкішими, якщо вони передбачають мінімально можливі зміни в поведінці, необхідні для власного захисту. Ось чому для багатьох людей, бажаючих схуднути, зменшення кількості висококалорійної їжі є реалістичною формою зниження ризику порівняно з цілковитою відмовою від такої їжі.

Прихильники усунення ризику стверджують, що населення має право знати про всі форми ризику, пов’язані з ВІЛ-інфекцією й робити власні висновки на підставі отриманої інформації. Такі аргументиприпускають, що :

· кожен може зробити висновки про потенційний ризик на підставі доступних фактів;

· уявлення про ризик у суспільстві формуєть на базі одних і тих самих факторів і веде до єдиного для всіх сприйняття ризику;

· факти подані нейтрально, а не упереджено;

· люди отримуюють інформацію про ВІЛ/СНІД без забобонів, хибних уявлень або осуду;

· інформацію надають у зрозумілій формі;

· всі однаково здатні до дій на підставі цієї інформації, щоб захистити себе;

· існують необмежені ресурси для поширення інформації навть про найнезначніші, теоретичні види ризику.

Дуже важливо, щоб поради зі зниження ризику були:

· легко зрозумілими для тих, кому вони призначені;

· здійсненними. Люди повинні захотіти і змогти вжити рекомендованих заходів безпеки. Якщо стверджувати, що секс взагалі ризиковане заняття, можна домогтися того, що люди заперечуватимуть будь-який ризик у зв’язку із сексуальною активністю;

· переконливими, а не такими, що залякують.

Традиційно профілактика зараження ВІЛ проводиться на трьох рівнях: первинному, вторинному, третинному.

Первинна профілактика заражння ВІЛ передбачає діяльність, спрямовану на запобігання інфікування здорових людей (наприклад, шляхом сексуальної просвіти, проведення пропагандистських кампаній з використання презирвативів, здійснення програм обміну використаних голок).

Вторинна профілактика зараження ВІЛ пов’язана з діяльністю, спрямованою на запобігання інфікування в так званих «групах ризику» і підтримку якості життя ВІЛ-позитивних людей (консультування щодо соціальних прав; впровадження програм, спрямованих на зміну способу життя).

Метою третинної профілактики є мінімізація наслідків хвороби, від яких страждають люди із симптомами ВІЛ/СНІД (наприклад, профілактичне використання ліків і додаткової терапії; консультування щодо соціальних прав для отримання максимальних пільг; освітні програми підтримки імунної системи).

Отже для того, щоб максимально убезпечити себе від СНІДу людина повинна:

· знати про небезпеку СНІДу і шляхи зараження;

· не поспішати з початком статевого життя, не знаючи основ безпечної статевої поведінки;

· бути впевненою, що її статевий партнер не заражений ВІЛ;

· у випадках, коли виникають сумніви в неінфікованості партнера, переконати його пройти анонімне обстеження в спецальній лабораторії;

· у разі статевого зв’язку з малознайомою особою використовувати презервативи;

· під час щеплень, введення внутрішньовенно різних лікарських засобів, препаратів крові тощо вимагати застосування шприців і систем одноразового використання;

· вимагати знезаражування інструментів у перукарських і косметичних салонах під час гоління, педикюру, маніюру.

Висновок

СНІД спричиняє смерть мільйонів дорослих людей у розквіті сил. Він призводить до розвалу, зубожіння родини, послаблює потенціал робочої сили, перетворює мільйони дітей на сиріт і загрожує єдності соціальної та економічної галузуй суспільства і політичної стабільності народів.

Попередження поширення ВІЛ/СНІДу серед молоді – один із найважливіших пріоритетів уряду України, що знайшло своє відображення у нацональній програмі попередження ВІЛ/СНІДу в Україні на 2004-2007 роки. Президент оголосив 2003 рік – роком боротьби зі СНІДом.

Нині загальновизнано, що СНІД перетворився на глобальну катастрофу. І подолати цю «чуму 21 століття» можливо тільки зусиллями всього людства. Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких від цієї інфекції, бо СНІД може увійти практично у кожен дім, кожну сім’ю.

Отже, здоровий спосіб життя і чистота у взаєминах – найголовніші методи профілактики СНІДу.