Важливу роль в нормалізації порушених функцій у хворих ГХ грає електросон, викликаючи охоронну захисну реакцію, обумовлюючи стан, аналогічний природному сну. Він сприяє пом'якшенню проявів функціональної патології (зменшує безсоння), знижує артеріальний тиск, покращує кіркову нейродинаміку і обмінні процеси.
Практично на всіх курортах хворим ГХ призначають певний комплекс фізичних вправ. Особливо ефективна ЛФК, що проводиться на відкритому повітрі. Вплив кліматичних чинників, живописний пейзаж місцевості, органічно зливаючись з безпосередньою дією гімнастичних вправ, дозволяє досягти позитивного результату. У хворих ГХ в процесі занять збільшується сила і рухливість нервових процесів, поліпшується загальний тонус організму, зменшується збудливість, усуваються невротичні прояви. В умовах курорту ЛФК направлена також на залучення хворих ГХ до рухомого способу життя, навчання їх різним гімнастичним вправам, які вони можуть виконувати і в домашніх умовах. Виразний позитивний ефект спостерігається при тривалому і систематичному застосуванні ЛФК, особливо в амбулаторних умовах. Санаторно-курортне лікування дозволяє значно поліпшити загальний стан хворих ГХ, знизити артеріальний тиск і створити благополучний фон для подальшої терапії в умовах поліклініки.
2.3 Комплекс вправ при ГХ
Вправи 1-го етапу:
Індивідуальне положення сидячи, голова нерухома.
Рухи очима вгору, вниз, вліво, управо.
Узяти в руку невеликий предмет, відвести на відстань 90 см від очей. Наближаючи кульку до себе до 30 см, очима стежити за його наближенням.
Вправи 2-го етапу.
І.П. стоячи, ноги на ширині плечей.
Обертальні рухи голови вліво і управо.
Покласти на підлогу який-небудь предмет (м'яч). Підняти предмет, дивлячись прямо вгору.
Нахилитися вперед. Передача предмету (м'яча) з однієї руки в іншу під колінами.
Вправи 3-го етапу.
І.П. стоячи, ноги на ширині плечей. Руки на поясі.
Відкривати і закривати очі.
Повороти в ліву і праву сторони.
Вправи 4-го етапу ( з партнером).
Партнери стоять один напроти одного. Ноги на ширині плечей. Перекидання м'яча один одному.
Партнери стоять спиною один до одного. Один з партнерів подає м'яч іншому між ніг. Другий партнер бере м'яч і передає його назад через голову. Робити вправи потрібно щонайшвидше.
Розділ ІІІ. Удосконалення професійної підготовки студентів інституту фізичної культури та реабілітації
В зв’язку з введенням в сучасний навчальний процес модульних технологій, в нашій роботі досліджувались рівні спеціальних знань, моторно-функціональних якостей і професійних навичок та умінь студентів 1 – 3 курсів інституту фізичної культури та реабілітації.
Модульні технології навчання передбачають поділ навчальної дисципліни на самостійні, логічно завершені блоки теоретичного і практичного матеріалу, реалізація якої відбувається в ході модульного дидактичного процесу. Його характерною особливістю є індивідуалізація та диференціація навчання. Модульний дидактичний процес розглядається як подвійна структура у вигляді: 1) завершеності процесу засвоєння студентами системи знань, норм і цінностей, тобто досягнення ними нормативного рівня засвоєння; 2) завершеності процесу оволодіння технологічним досвідом, як основи професійно-педагогічної підготовки, тобто досягнення ними 2-го рівня самореалізації. Модульний дидактичний процес базується на реалізації навчальних модулів, до складу яких входять змістові модулі як основні компоненти структури, які реалізуються через пізнавально-операційні і технологічні модулі. Пізнавально-операційні і технологічні модулі реалізуються, відповідно, через автоматизовану систему тестування знань і систему завдань для самостійної роботи та лабораторно-практичних занять (4).
Згідно професіограми, що є стандартизованим описом мети, умов, особливостей трудової діяльності та вимог, які ставляться до працівників фізичного виховання, тільки звичайний їх опис займає двадцять найменувань розділів (1).
Таблиця 1
Рівні спеціальних професійних знань (за аналізом анкет)
| Курси | На початку навчального року | В кінці навчального року | ||||
Низький рівень (%) |
Середній рівень (%) |
Високий рівень (%) |
Низький Рівень(%) |
Середній рівень (%) |
Високий рівень (%) |
|
| 1 | 65 | 25 | 10 | 53 | 27 | 20 |
| 2 | 51 | 26 | 23 | 32 | 35 | 33 |
| 3 | 34 | 33 | 33 | 26 | 28 | 46 |
Таблиця 2
Рівні розвитку моторно-функціональних якостей студентів 3 курсу
| Моторно-функціональні якості | На початку навчального року | В кінці навчального року | ||||
Низький рівень (%) |
Середній рівень (%) |
Високий рівень (%) |
Низький рівень (%) |
Середній рівень (%) |
Високий рівень (%) |
|
| Сила | 23 | 21 | 56 | 20 | 23 | 57 |
| Гнучкість | 42 | 35 | 23 | 45 | 31 | 24 |
| Спритність | 63 | 31 | 16 | 51 | 26 | 23 |
Динамічна рівновага |
52 | 37 | 11 | 61 | 26 | 13 |
Статична рівновага |
24 | 14 | 62 | 20 | 10 | 70 |
Таблиця 3
Рівні оволодіння методикою професійних навичок та умінь
| Курси | На початку навчального року | В кінці навчального року | ||||
Низький рівень (%) |
Середній рівень (%) |
Високий рівень (%) |
Низький Рівень(%) |
Середній рівень (%) |
Високий рівень (%) |
|
| 1 | 82 | 13 | 5 | 63 | 22 | 15 |
| 2 | 53 | 24 | 23 | 32 | 47 | 21 |
| 3 | 31 | 16 | 23 | 25 | 31 | 44 |
Рівні спеціальних професійних знань, (Таблиця 1) та оволодіння методикою професійних навичок та вмінь, (Таблиця 3) покращувалось від першого до третього курсу та від початку до кінця кожного навчального року. На початку навчального року на 1 курсі студентів з низькими рівнями професійних навичок було 82%, на 2-му – 53%, то на 3-му – 31%; студентів з високими рівнями було, відповідно, - 5%, 23%, 23%; в кінці навчального року на першому курсі з низькими рівнями було 63%, на 2-му -32%, на 3-му - 25%, а з високими, відповідно: 15%, 21%, 44%.
Моторно-функціональні якості студентів 3 курсу були кращими порівняно з першокурсниками (Таблиця 2). Кількість студентів з низькими показниками сили на початку навчального року було 23%, середніми – 21%, високими – 56%; в кінці року, відповідно: 20%, 23%, 57%; гнучкості на початку року – з низькими рівнями – було 42%, середніми - 35%, високими 23%; в кінці року, відповідно: 45%, 31%, 24%; спритності на початку, відповідно: 63%, 31%, 16%; в кінці року, відповідно: 51%, 26%, 23%; статичної рівноваги на початку, відповідно 24%, 14%, 62%; в кінці – 20%, 10%, 70%. Показники динамічної рівноваги студентів 3-го курсу навіть декілька погіршились порівняно з першокурсниками. Вимірювання проводились після повернення студентів з педагогічної практики. Якщо на початку навчального року студентів з низькими рівнями динамічної рівноваги було 52%, то в кінці року їх стало 61%, але збільшилась кількість студентів з високими рівнями: на початку року було – 11%, а в кінці – 13%.
Незважаючи на повільне покращення всіх досліджуваних факторів і критеріїв від молодших до старших курсів та від початку до кінця кожного навчального року, все ж бентежать високі відсотки низьких рівнів як теоретичних професійних знань: 65% - на 1-му, 51% - 2-му та 34% - на 3-му курсах; низьких рівнів моторно-функціональних якостей на 1-му курсі від 34% до 72% та від 23% до 63% - на 3-му курсі, а також низькі рівні оволодіння методикою професійних навичок та вмінь на 1-му курсі – 82%, на 2-му – 53% та на 3-му - 31% студентів.
Центральною ланкою відновлення освітньо-професійних програм вищої педагогічної освіти, на думку провідних учених, має стати перехід від пасивних, репродуктивних і монологічних способів організації навчальної діяльності майбутніх учителів до активних, продуктивних і діалогічних форм і методів організації їхньої навчально-професійної педагогічної праці, спрямованої на практичну реалізацію технології формування в них необхідних, професійно важливих умінь і навичок (4).
Висновки
На основі проведеної роботи можна зробити наступні висновки:
В реабілітації хворих з ГХ найбільш ефективний комплексний підхід, що включає лікувальну фізичну культуру, масаж, фізіотерапію, мануальну терапію, а також пасивну профілактику, саме корекцію хребта, спеціальні вправи і ін.
Ранній початок проведення реабілітаційних заходів важливий з погляду профілактики можливості дегенеративних змін та побічних ефектів хвороби. Раннє включення в лікувальний процес реабілітаційних заходів, адекватних стану хворого, багато в чому забезпечує більш сприятливу течію і результат захворювання, служить одним з моментів профілактики інвалідності.
В реабілітації хворих з ГХ основне значення мають фізичні вправи. Вправи необхідно розглядати як найбільш важливий зміцнюючий і лікувальний засіб для відновлення будь-якої угасаючої функції ослабленого органу. Вправи надають безпосередню лікувальну дію, стимулюючи захисні механізми, прискорюючи і удосконалюючи розвиток компенсації, покращуючи обмін речовин і репаративні процеси, відновлюючи порушені функції; перебудовується функціональний стан вегетативних центрів, які покращують трофіку внутрішніх органів і опорний – рухового апарату.
Список використаної літератури
1.Популярная медицинская энциклопедия. /Под ред. В.И.Покровского, 4-е издание – Ул.: «Книгочей», 1997, 688 с.
2.Журнал «Здоровье» №5, 1984, М.: «Правда».
3.Журнал «Физкультура и спорт» №3, 1987, Чехов: «ФиС».
4.Палыга В.Д., Чустрак А.П., Романов Н.А. и др. Методические рекомендации по оценке профессиональной подготовки студентов факультета физического воспитания по гимнастике. Министерство просвещения УССР. ОГПИ им. К.Д. Ушинского. Кафедра гимнастики. – Одесса. – 1988. - 22 с.
5.Мунтян І. С. Щодо сутності сучасної концепції організації професійної підготовки майбутніх учителів. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Збірник наукових праць. Випуск 4-5. – Одеса, ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. – 2002. – С. 139.
6.Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. // Збірник наук. Праць. Відповідальний редактор Н.В. Гузій. – К.– 1997. – 320 с.
7.Богданова І.М. Модульна технологія в системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів. // Науковий вісник. Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Збірник наукових праць. Випуск 5-6. – Одеса, ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. – 2003. – С. 42
8.Національна Доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті. – К. - 2001
8-09-2015, 23:15