Фармакокінетика

де знову всмоктує­ться, потрапляє в печінку, звідки знову виводиться з жовчю. Це властиво серцевим глікозидам, морфіну, фенолфлатеїну, тетрацикліну тощо. Завдяки ентерогепатичній циркуляції в організмі може довший час підтримуватись діюча концентрація лікарських речовин.

Деякі ліки частково виводяться з жовчю у незміненому вигляді (попередньо не метаболізуються). Це характерно для антибіоти­ків групи тетрацикліну, еритроміцину. При цьому в жовчі створюю­ться високі їх концентрації, що використовують при лікуванні інфек­ційних процесів жовчовивідних шляхів. При наявності в пацієнтів захворювань печінки намагаються уникати призначення ліків, що виділяються через печінку і мають гепатотоксичну дію.

Через легені з організму виводяться гази і летючі речовини: ефір для наркозу, фторотан, азоту закис, частково - камфора, йодиди, етиловий спирт.

Деякі ліки, що призначаються всередину і не всмоктуються, виводяться через кишечник. До них належать фталазол, енте­росептол, магнію сульфат.

Через потові залози елі­мінуються йодиди, броміди, саліцилати. При тривалому застосуванні і наявності під­вищеної чутливості до них можуть з'являтися висипки на шкірі.

Такі сполуки, як броміди, йодиди можуть частково ви­ділятися бронхіальними, слинними залозами.

Проникнення ліків з мо­локом в організм немовля­ти із можливим виникнен­ням різних побічних ефек­тів необхідно враховувати при їх призначенні жінкам, що годують дітей. У тако­му випадку протипоказані левоміцетин, фенілін, ре­зерпін, препарати літію, мепротан, тетрацикліни, сульфаніламіди тощо.




8-09-2015, 23:52

Страницы: 1 2
Разделы сайта