Хворі хронічним склеритом (епісклеритом) поза загостренням можуть бути направлені на амбулаторне лікування на кліматичні курорти (Бірштонас, Ворзель, Кур'ї, Друскінінкай, Карачарово, Кісегач) і південні приморські курорти (Гагра, Геленджикська, Сухумі, Таупсинська групи курортів, Судак, Феодосія, Ялта), окрім жарких місяців (червень-серпень).
Хворим переднім увеїтом у поєднанні з порушеннями обміну речовин і з ураженнями опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит та ін.) показане санаторно-курортне лікування на бальнеологічних курортах (з радоновими, хлоридними натрієвими та іншими мінеральними водами) відповідно основному захворюванню, але лише при мінімальному ступені активності суглобового процесу і при нерізко виражених порушеннях обміну. При цьому бальнеотерапія може призначатися не раніше, ніж через 6 місяців після стихання суглобового процесу і після припинення гострих запальних явищ у оці. В процесі лікування необхідний постійний контроль реакції ока на бальнеотерапію, що проводиться.
Для профілактики загострень захворювань ока і опорно-рухового апарату, а також для підвищення ефективності санаторно-курортного лікування необхідно своєчасно, до направлення хворих на курорт, провести санацію осередків фокальної інфекції [14, 212].
До протипоказань для санаторно-курортного лікування, окрім загальних і вказаних вище, відносяться всі захворювання очей у гострій стадії, у стадії загострення або латентної течії, новоутворення очей і його придатків, наслідки важких контузій і проникаючих поранень ока (протягом року після травми), перші 3 місяці після порожнинних операцій на очному яблуці за відсутності післяопераційних ускладнень, важкі ураження сітківки (ретинопатії), зорового нерва і живлячих їх судин при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі та інших системних захворюваннях організму, дегенеративні процеси в сітківці і судинній оболонці очі, що супроводжуються крововиливами, гострі розлади кровообігу в сітківці і зоровому нерві (тромбоз, емболія центральної артерії сітківки і центральної вени та її гілок), ускладнена (зі змінами на очному дні) короткозорість, свіже неопероване і успішно опероване відшарування сітківки протягом першого року після операції.
3.2. Фізіотерапевтичні методи дії при порушеннях зору
Місцева баротерапія
З метою поліпшення периферичного кровообігу, прискорення потоку крові, розвитку колатерального кровообігу, зменшення спазму судин, поліпшення трофіки тканин застосовується ряд апаратів, що використовують повітряні хвилі як засіб масажної дії. Цей вид масажу отримав назву пневмомасажу або вакуумного масажу і рядом дослідників була відмічена його висока терапевтична ефективність при лікуванні різних захворювань.
Вживані апарати анізобаричної дії побудовані на принципі чергування пониження і підвищення тиску повітря.
Вперше в офтальмологічній практиці місцева баротерапія була застосована Веллером І.А. (1971). Конструкція розробленого ним приладу дозволяла безпечно для хворого створювати дозований локальний негативний і локальний надмірний тиск (компресія повітрям або киснем) у області ока.
Подальший розвиток пневмомасаж ока отримав у роботах Тер-Андріасова Е.Л. (1980), Горбачова Д.С. (1982), Єгорова А.Н. (1992), у яких запропоновано синхронізувати метод анізобаричних дій на очне яблуко з фазами серцевої діяльності: в період систоли створювати в області очної ямки негативний по відношенню до атмосферного тиск, а в період діастоли – позитивний. При такому розподілі анізобаричної дії на око, припускається, відбувається наступне: у фазі розслаблення, діастоли серцевого м'яза, природний відтік крові від ока посилюється за рахунок гіпербаричної дії на нього навколишнього середовища, що сприяє повнішому спорожненню судин очного яблука. Створення ж в області ока короткочасних гіпобаричних умов ослаблює здавлення судин навколишніми тканинами і тим самим створює умови для кращого наповнення їх кров'ю у фазі серцевої систоли. Це приводить до поліпшення гемодинаміки, мікроциркуляції і трофіки ока.
В ході полярографічних досліджень, що відображають напруження кисню в камерній волозі очного яблука при анізобаричному методі були визначені оптимальніпоказникилокальногобарометричноготискуповідношеннюдо атмосферного:
1. для локального негативного тиску – 30 мм. рт. ст.;
2. для локального надмірного + 40 мм. рт. ст.
Подальші зміни локального барометричного тиску не приводять до наростання позитивних зрушень (за показниками оксигенації, гемодинаміки та ін.).
Впродовж останніх десятиліть розроблено велику кількість методик масажу очей шляхом компресії і вакуумування, проте ці методи не знайшли досить широкого застосування в офтальмології внаслідок їх недосконалості або відсутності надійних апаратів для виконання пневмомасажу.
Методика лікування. Як уже згадувалося, загальна схема устрою апаратів вакуумного масажу і методика лікування приблизно однотипні. Пацієнту проводять ретельну підгонку мінібарокамер (пластмасових окулярів) і за допомогою блоку управління подають імпульси розрідження на очне яблуко і тканини орбіти. В апараті "АВМО" вакуумування подається з шпаруватістю 0,5, амплітудою 0,03-0,1 кг/см2 (2 кПа) і частотою 4 Гц. Час дії складає 8-10 хвилин. Курс лікування складається з 10 сеансів. Якщо ефект недостатній, слід провести ще 5 процедур. При подальшому збільшенні часу сеансу у деяких хворих з'являється відчуття дискомфорту, а збільшення числа сеансів у одному курсі більше 10, практично вже не веде до подальшого поліпшення функцій ока. При недостатньому ефекті через 3-4 місяці курс лікування можна повторити. Кількість курсів призначають індивідуально залежно від захворювання і стану організму.
При проведенні місцевої баротерапії рекомендується періодично контролювати герметичність мінібарокамер. Не бажано поєднувати її з тривалим медикаментозним мідриазом. Процедури проводять в амбулаторних умовах у положенні хворого лежачи або сидячи. Лікування переноситься добре, яких-небудь побічних явищ не спостерігається, що особливо важливо в педіатричній практиці, де пневмомасаж знаходить все більше застосування в лікуванні прогресуючої короткозорості.
Показання для місцевої баротерапії:
1. Порушення акомодації;
2. Прогресуюча короткозорість;
3. Астенопічні стани й порушення зорової працездатності;
4. Короткозорість слабкого і середнього ступеня;
5. Кератити;
6. Гостра непрохідність ретинальних артерій;
7. Дегенерації сітківки і атрофії зорового нерва;
8. Відкритокутна глаукома;
9. Гострий напад глаукоми;
10. Контузіонні внутрішньоочні крововиливи (гіфема, гемофтальм);
11. Амбліопія [6].
Протипоказання до застосування місцевої баротерапії:
1. Декомпенсації органів і систем з вираженими клінічними проявами (серцево-судинна, дихальна недостатність та ін.);
2. Дерматити повік;
3. Дакріоцистит;
4. Кератоконус;
5. Рясні гнійні виділення з кон'юнктиви;
6. Відшарування сітківки;
7. Проникаючі поранення очного яблука;
8. Незміцнілі Рубці рогівки і склери після операцій (проникаючих поранень);
9. Фістули, перфоративні виразки рогівки або передперфоративні стани;
10. Внутрішньоочні крововиливи з терміном виникнення до 1 доби;
11. Злоякісні пухлини ока, повік і орбіти.
Квантова терапія
Квантова офтальмотерапія – якісно новий напрямок в офтальмології і медицині, заснована на біоритмічній дії на орган зору квантів світла енергією низької інтенсивності, відповідної різним довжинам хвиль.
Терапевтичний ефект квантової терапії зумовлений регуляцією підкірково-кортикальних біоелектричних процесів, обміну нейромедіаторів ендорфінної і імунної систем, гормональної діяльності ендокринних залоз, а також поліпшення нейро- і гемодинаміки, що зумовлює універсальний характер дії і робить можливим його застосування для лікування очних хвороб (Тетеріна Т.П., Волкова Л.П, 1991).
Методика лікування. Лікувальне застосування вказаного методу реалізується за допомогою апаратів спектральних офтальмологічних (АСО), що здійснюють колірно-імпульсну дію частотами з ряду гомологічних регістрів: від найнижчих, направлених до кіркових відділів півкуль, до високих – до органів і систем. Терапія проводиться неконтактним способом через оптико-, таламо- і гіпоталамо-гіпофізарну систему. Апарат складається з електронного блоку, адаптера і "окулярів" з глухою задньою стінкою, на якій розташовані лампи розжарювання з поміщеними між ними й оком пацієнта світлофільтрами (червоний, зелений, синій і т.п.). Після включення апарату в мережу, на електронному табло встановлюється тривалість світлових імпульсів (від 2 до 6 с) залежно від віку, темпераменту і статі пацієнта. Надівши "окуляри", пацієнт повинен дивитися через світлові фільтри на поперемінно спалахуючі в правому і лівому окулярі лампочки. Тривалість процедури 8,5 хв. Щодня проводиться по 3 сеанси з різними фільтрами: вранці (9-11 год.) – червоні або оранжеві, вдень (11‑13 год.) – зелені, увечері (17-19 год.) – сині. Курс лікування включає проведення 24 сеансів по 2-3 рази на день. З метою збереження і підвищення досягнутого ефекту курси лікування слід повторювати через 3-6 місяців. [6].
Показанням для проведення квантової офтальмотерапії є:
– акомодаційні порушення;
– прогресуюча короткозорість;
– астенопія.
Застосування вказаної терапії протипоказане при гострих гнійних процесах у кон'юнктиві й рогівці ока.
Лазерна терапія
Механізм стимулюючої дії низькоенергетичного лазерного випромінювання, за даними ряду дослідників може бути представлений таким чином: енергія кванта червоного когерентного світла (1,96 ЕВ) дуже мала для руйнування енергетичних зв'язків молекули (більше 40 ЕВ), одночасно достатня для збудження електрона. При поглинанні світла клітинною фоторецепторною молекулою виникає фотодинамічний ефект, який реалізується активацією ядерного апарату і посиленням активності ДНК – РНК рибосом. Важливу роль грає активація каталази, супероксидисмутази і цитохромоксидази, а також трансформація кисню в одну з активних форм – синглетний стан. Указані зміни в клітині забезпечують посилення регенерації пошкодженої органели, сприяють утворенню фаголізосом, переварюванню патогенних агентів і підвищують рівень енергетичних процесів у мітохондріях. У експерименті також було виявлено, що найбільший стимулюючий ефект лазерного випромінювання на клітини організму спостерігається в інтервалах 313-460, 600-660, 720-840 нм з піком максимальної активності в 400, 620 і 760 нм. [6]
Поліпшення мікроциркуляції – одна з найважливіших властивостей опромінювання низькоенергетичними лазерами. Причому, характер васкулярної реакції ока на лазерну стимуляцію визначається початковим станом тонусу судин очного яблука: при колапсі – тонус їх підвищується, при спазмі – виникає дилятація, що зрештою приводить до поліпшення гемодинаміки ока. Не менш важливою стороною низькоенергетичного лазерного випромінювання є стимуляція лімфообігу за рахунок формування в оці нових хоріоретинальних шляхів мікроциркуляції, що приводить до підвищення обміну речовин в сітківці. Зменшення проникності судинної стінки, збільшення кількості функціонуючих капілярів і поліпшення реологічних властивостей крові також сприяє оптимізації трофічних процесів у очному яблуці.
Для офтальмологічної практики вельми важливий і гіпотензивний ефект лазерного випромінювання внаслідок підвищення функціональних можливостей ендотеліальних клітин трабекул шлемового каналу і активізації дифузії рідини між сітківкою і хориоідеєю.
В даний час у клінічній практиці найбільшого поширення набули газові лазери: гелій-неоновий (довжина хвилі 0,63 мкм) і гелій-кадмієвий (довжина хвилі 0,44 мкм), а також напівпровідниковий інфрачервоний лазер (довжина хвилі 0,78; 0,85; 1,3 мкм). Практикуються, в основному, два методичні підходи до їх застосування: безпосереднє опромінювання елементів очного яблука лазерним випромінюванням і дія відбитим променем на нервово-рецепторний апарат зорового аналізатора. У першому випадку за допомогою спеціальних пристроїв (АОЛ-1, ЛАСТ-1, ЛОТ-01 та ін.) проводиться пряме опромінювання оболонок ока гелій-неоновим або інфрачервоним (МАКДЕЛ-00.00.09) лазером.
У другому – дія здійснюється за допомогою спостереження лазерного спекла (ЛАР-2, СПЕКЛ, ЛОТ-01, ЛГ – 52/3 та ін.). Лазерний спекл є картиною "зернистості", що формується в результаті мікроінтерференції при освітленні когерентним світлом шорсткої поверхні [6].
Ультразвукова терапія
Механізм дії ультразвуку в даний час вивчений достатньо повно. Умовно в ньому розрізняють дію механічного, теплового і фізико-хімічного чинників, які визначають первинні ефекти, що виникають у тканинах. Стимулюючу дію його на тканини відмічено для випромінювання малих інтенсивностей – до 0,5 Вт/см2 , що виявляється поліпшенням гемодинаміки, утворенням судинних колатералей у пошкоджених тканинах і прискоренні окислювально-відновних процесів у синаптичних утвореннях. Слід згадати його вплив на мітохондрії, а отже, й на енергозабезпечення клітини.
При локальній його дії на очне яблуко виявлено підвищення проникності гематоофтальмічного бар'єру і сорбційних властивостей тканин ока. Відмічено також, що після курсового опромінювання ока терапевтичними дозами ультразвуку (0,3-0,4 Вт/см2 ) в рогівці помітно збільшується вміст рибонуклеїнових кислот, особливо в клітинах базального шару, що грають важливу роль у процесах регенерації рогівки і мікроелементів (міді, цинку, заліза і кобальту) і беруть активну участь у процесах тканинного дихання. Встановлено також сприятливий вплив ультразвуку на процеси гліколізу в сітківці і поліпшення електричної активності зорового нерва.
При проведенні ультразвукової терапії слід враховувати наступні чинники:
1. вид озвучування;
2. режим озвучування;
3. вид контакту з опромінюваною поверхнею;
4. метод озвучування;
5. частоту ультразвукових коливань;
6. інтенсивність і час озвучування;
7. тривалість курсу лікування.
Процедури проводять щодня або через день. Курс лікування складається з 12-20 сеансів. Через 1,5-2 місяці, за наявності показань, терапію можна повторити.
Останніми роками отримав визнання новий метод УЗ терапії – ультразвуковий фонофорез – метод уведення лікарських препаратів у тканини організму за допомогою ультразвуку. При цьому поєднується дія ультразвукових коливань і ліків на патологічний осередок. Залежно від локалізації процесу в очній клініці застосовується ванночковий фонофорез (при лікуванні захворювань очного яблука), або фонофорез при прямому контакті головки випромінювача з опромінюваною поверхнею (при лікуванні захворювань повік і додаткових органів ока). Лікарська речовина одночасно служить і контактним середовищем [6].
На підставі проведених досліджень у даний час сформувалися основні показання до застосування ультразвуку в офтальмології з лікувальною метою:
1. Для прискорення обміну речовин і процесів розсмоктування при інфільтрації рогівки різної етіології; – при сповільненому розсмоктуванні ексудату, кришталикових мас і крові з передньої камери; – при ексудаті, інтенсивному помутнінні і крововиливі в склоподібному тілі.
2. Для прискорення і полегшення проникнення лікарських речовин у тканини ока при гнійних і специфічних запальних процесах в очному яблуці.
3. Для розширення судин і поліпшення кровопостачання тканин при дистрофічних процесах у судинній і сітчастій оболонках, а також зоровому нерві, що протікає на тлі гіпотрофії і пониженої оксигенації.
4. Для перешкоди грубому рубцюванню при загоєнні ран рогової оболонки, – при формуванні більм рогівки, після запальних процесів, опіків і оптичних операцій: – при тенденціях до швартоутворення в передньому відрізку ока і в склоподібному тілі, – при деформуючому рубцюванні повік після пластичних операцій, травм, опіків або запального процесу.
Протипоказання загальні. Проведення УЗ терапії протипоказане при важких ендокринних дисфункціях, психоневрозах і органічних захворюваннях нервової системи, гіпертонічній хворобі III стадії, серцево-судинних захворюваннях у періоді загострення; важких формах загального атеросклерозу, що супроводжуються нездужанням, запамороченням, головним болем; у другій половині вагітності; при гострих інфекціях; туберкульозі легенів і злоякісних новоутвореннях [6].
Протипоказання місцеві. Місцевими протипоказаннями до УЗ терапії в офтальмології більшість дослідників вважають афакію, рецидивні внутрішньоочні крововиливи, прогресуючу ускладнену міопію, шварти в склоподібному тілі, гіпотонію ока, відшарування сітківки, внутрішньоочні чужорідні тіла, злоякісні новоутворення.
Діадинамотерапія
В результаті численних досліджень було виявлено, що струм, який модулюється короткими періодами, надає анальгезуючу дію, сприяє зменшенню набряку і розсмоктуванню крововиливів, інфільтратів і помутнінь склоподібного тіла. Струм "довгого періоду" володіє вираженою трофічною дією, гальванічна ж складова постійного струму дозволяє використовувати його для введення в організм лікарських засобів (діадинамофорез). При дії діадинамічних струмів на область шийних симпатичних вузлів було відмічене розширення судин сітківки вже з перших хвилин проведення процедури. У той же час при порівняльному вивченні впливу різних фізіотерапевтичних процедур на ретинальний кровообіг було виявлено, що за судинорозширювальним ефектом діадинамічні струми значно поступаються діатермії, місцевій мікрохвильовій терапії і анодній гальванізації.
У зв'язку з цим показаннями для призначення діадинамотерапії є:
1) кератити різної етіології, особливо, якщо вони супроводжуються больовим синдромом;
2) дистрофічні і нейротрофічні процеси в рогівці;
3) епісклерити і кератосклерити;
4) іридоцикліти і увеїти в гострому періоді;
5) парези окорухових м'язів;
Діадинамотерапію слід проводити на тлі місцевої і загальної медикаментозної терапії [6].
Протипоказання: свіжі крововиливи і травми, а також гнійні запальні процеси.
Для проведення діадинамотерапії застосовуються апарати Московського заводу електромедичної апаратури "СНІМ-1", "Тонус-1", "Тонус-2", польський апарат "Рідан", болгарський "Біопульсатор" і французький "Діадинамік". Апарати генерують декілька різновидів струмів: однотактний, двотактний, модульовані струми короткими або довгими періодами, переривчастий однотактний і хвилеподібний. В офтальмологічній практиці найчастіше застосовують три види діадинамічних струмів: двотактний фіксований, модульований короткими і модульований довгими періодами. Слід зазначити, що в даний час в офтальмологічній практиці відсутня єдина методика лікування.
Магнітотерапія
Лікування проводять постійними магнітними полями (ПМП), змінними (ПЕМП) і рідше імпульсними (ІММП).
Дослідження, проведені в різних областях медицини і біології, показали, що МП володіють вираженими протизапальною, анальгезуючою і протинабряклою дією. Було доведено також, що магнітотерапія сприяє поліпшенню трофіки, прискоренню процесів регенерації тканин, епітелізації виразкових поверхонь, швидшому загоєнню ран.
У фазах гідратації виразно спостерігається зменшення набряку, плазморагії і лейкоцитарної інфільтрації, як у рані, так і в прилеглих до неї тканинах. У проліферативній фазі збільшується клітинна проліферація, швидше формується рубець і прискорюється епітелізація [6].
Виходячи з особливостей механізму дії МП, магнітотерапію слід призначати для купірування запалення і зняття набряку, розсмоктування інфильтратів, ексудатів і крові, прискорення обмінних процесів, поліпшення кровообігу (особливо мікроциркуляції), пожвавлення трофіки і кращого загоєння рогівкових ран.
Показаннями до застосування ПЕМП в офтальмології є: захворювання країв повік (блефарити, ячмені), кератити різної етіології і їх наслідки, гострий кератоконус, стан після офтальмологічних операцій і післяопераційні ускладнення, іридоцикліти та увеїты різної етіології, тапеторетинальна та інші види дегенерації сітківки, міопія і акомодаційні порушення, часткова атрофія зорового нерва, захворювання судин сітківки, крововиливи в оболонки й середовище ока, набряклий екзофтальм.
До протипоказань відносяться: наявність чужорідних тіл усередині ока (особливо магнітних), схильність до рецидивних крововиливів, геморагічні васкуліти, некомпенсована глаукома, судорожна активність.
Мікрохвильова терапія
Лікування проводять за допомогою апарату "Луч-58" при потужності 20 Вт, при цьому використовується випромінювач N 1 з діаметром головки 9 см. Відстань до ока складає 9-10 см, тривалість дії – 10-15 хвилин. На курс лікування проводять до 20 процедур, які при захворюванні одного ока відпускаються щодня. Якщо проводиться лікування обох очей, то на кожне око їх проводять через день, при цьому загальна кількість не повинна перевищувати 20 сеансів [6].
Під впливом мікрохвиль у тканинах ока відбувається посилення окислювально-відновних процесів, поліпшення трофічних і обмінних процесів, розширення артеріальних судин,
8-09-2015, 23:39