В експорті з України до Росії переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда, трактори, сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в тому числі доменне і сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори, автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти та ін.
В останні роки зростає експорт України до інших республік колишнього Радянського Союзу, в тому числі за останні два-три роки експорт до Білорусі зріс майже на третину, до Молдови —в 1,6 раза, до Грузії — більше ніж у 10 разів, в Узбекистан -в 1,6 раза і т. д.
У цілому Україна має позитивне зовнішньоторговельне сальдо Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, ТаджІ кистаном, Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Україна має вели, від'ємне торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном.
Крім країн СНД і Балтії, Україна розширює зовнішньоекони мічні зв'язки з багатьма розвинутими країнами світу. В останні роки найбільші експортні поставки Україна здійснювала до Китаю (майже 1,5 млрд. дол., або 10% загального обсягу експорту; Туреччини (майже 700 млн. дол., або близько 5%), Німеччини (майже 600 млн. дол., або 4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%), Словаччини (майже 2%). [7. Розділ 19]
Найбільші імпортні поставки в Україну надходять з Німеччини (більше ніж 1,3 млрд. дол., або майже 8% загального імпорту), США (майже 700 млн. дол., або 4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії (більше ніж 2%), Франції (майже 2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та ін.
Сучасна зовнішньоекономічна політика України спрямована на формування нового торговельного режиму з подальшою інтеграцією до світового економічного простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості національної економіки. Перш за все передбачається:
• підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку;
• прискорення економічних реформ шляхом гармонізації економічного законодавства відповідно до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ);
• зняття технічних бар'єрів у торгівлі з провідними країнами — членами COT (США, ЄС), розширення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення промисловості, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збільшення іноземних інвестицій.
Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх економічних зв'язків України є забезпечення просування товарів українського виробництва на нові зарубіжні ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків України з державами, які утворилися на теренах колишнього Радянського союзу. Саме ці країни в найближчій перспективі повинні бути найбільш привабливими для українського експорту. Розвиток гідного торговельно-економічного співробітництва з ними є одним з пріоритетів Укра'їни в зовнішньоекономічних зв'язках.
Аналіз структури і обсягів зовнішньої торгівлі України за останні роки свідчить про те, що саме з країнами СНД і Балтії найбільше зріс товарообіг при випереджаючому збільшенні обсягів експорту.
Важливим для розвитку взаємовигідних торговельно-економіч зв'язків з країнами СНД та іншими країнами світу є зміщення акценту з співробітництва на державному рівні до співробітництва на рівні господарюючих суб'єктів шляхом створення спільних підприємств, транснаціональних промислово-фінансових груп, виробничих корпорацій та інших господарських структур.
Світовий економічний простір в XXI столітті характеризується посиленням впливу інтеграційних процесів на національні економіки більшочті держав. Інтеграція України у світові економічні структури передбачає її активну участь у системі зовнішньоторгівельних відносин, які являють собою переміщення товарів і послуг за межі державних кордонів.
Дтнаміка зовнішньої торгівлі України з 2000 по 2005 роки характеризується зростанням позитивного зовнішньоекономічного сальдо.У 2004 році цей показник сягнув 3669,3 млн.дол.США. Таке зростання пов’язане з активною політикою нашої держави, спрямованою на подолання кризових явищ в економіці та лібералізацію зовнішньої торгівлі країни. Розвиток зовнішньої торгівлі України в 2005 році характеризувався значним зниженням темпів приросту експорту й зростанням відповідних показників імпорту товарної продукції. За 2005 рік експорт товарів склав 34286,7 млн.дол., імпорт – 36141,1 млн.дол.США. Однією з причин значної переваги обсягів імпорту над експортом у 2005 році є обмеження урядом деяких видів експорту, щоб зберегти стійку їх пропозицію на внутрішньому ринку.
Розглядаючи географічну структуру зовнішньої торгівлі України 2005 року, необхідно зазначити, що найбільші обсяги експортних поставок здійснювали в Російську Федерацію – 21,9%, від загального обсягу експорту, Туреччину – 5,9%, Італію – 5,5%, Німеччину – 3,8%, Польщу – 2,9%, США – 2,8%, Білорусь – 2,6%, Єгипет – 2,3%. Найбільші імпортні надходження здійснювали з Росії – 35,5%, Німеччини – 9,4%, Туркменістану – 7,4%, Китаю – 5%, Польщі – 3,9%. [8]
Загалом при обговоренні проблем міжнародного руху капіталів можна зазначити, що українським виробникам необхідно ширше переходити до створення своїх філіалів і змішаних товариств за кордоном як до ефективнішої й розвинутішої форми міжнародного економічного спілкування. Це дозволяє обійти багато обмежень і бар’єрів на шляху експорту української продукції до інших держав. Поширення національного режиму на іноземні інвестиції в Україні разом з тим необхідно підкріпити стимулюванням припливу ресурсів з-за кордону в окремі регіони країни, ширшим залученням іноземних інвесторів у процес приватизації і стабілізації правового поля діяльності інвесторів. Водночас це дозволить легалізувати експорт тіньової економіки, що досягає, за оцінками, 30-40% від обсягів експорту, що офіційно реєструється [6, 93]
Подивимось на показники зовнішньоекономічної діяльності України в 2008, 2009 роках за даними Дпержкомстату України.
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за 2008 рік
| Експорт |
Імпорт |
Сальдо |
|||
| тис.дол. США |
у % до 2007 |
тис.дол. США |
у % до 2007 |
||
| Всього |
67002502,8 |
135,9 |
85534445,7 |
141,1 |
–18531942,9 |
| Країни СНД |
23819222,7 |
128,0 |
33569461,8 |
131,3 |
–9750239,1 |
| Інші країни світу |
43183280,1 |
140,7 |
51964983,9 |
148,3 |
–8781703,8 |
| |Європа | Азія | Африка | Америка | Австралiя i Океанiя | |
|||||
| Європа |
19736731,8 |
133,6 |
30475821,2 |
132,2 |
–10739089,4 |
| Азія |
15263929,2 |
147,4 |
15306353,6 |
171,2 |
–42424,3 |
| Африка |
3903658,9 |
139,8 |
1559056,2 |
231,6 |
2344602,7 |
| Америка |
4144124,7 |
154,3 |
4190567,2 |
185,8 |
–46442,6 |
| Австралiя i Океанiя |
63960,1 |
407,3 |
431680,5 |
336,1 |
–367720,4 |
[8]
Таблиця показує від’ємне сальдо між еспортом та імпортом зовнішньої торгівлі України, лише у країни африки наша держава вивозить більше товарів, ніж ввозить . Такі результати свідчать про невисоку конкурентноздатність українських товарів на ринках світу. Хоча порівняно з 2007 роком показники зростають, адже відбувається вдосконалення вироництва, покращення якості товарів.
Проаналізуємо товарну стуктуру зовнішньої торгівлі за таблицею:
Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2008 рік
| Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД |
Експорт |
Імпорт |
|||
| тис.дол. США |
у % до 2007р. |
тис.дол. США |
у % до 2007р. |
||
| Усього |
67002502,8 |
135,9 |
85534445,7 |
141,1 |
|
| I. Живi тварини; продукти тваринного походження |
783404,3 |
104,8 |
1702027,2 |
220,7 |
|
| II. Продукти рослинного походження |
5577099,6 |
323,0 |
1462481,7 |
169,9 |
|
| III. 15 Жири та олії тваринного або рослинного походження |
1945814,6 |
113,3 |
612868,3 |
157,9 |
|
| IV. Готові харчовi продукти |
2524316,8 |
120,5 |
2679190,9 |
128,1 |
|
| V. Мінеральнi продукти |
7046089,7 |
164,8 |
25441471,0 |
147,8 |
|
| VI. Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi |
5045387,7 |
124,3 |
6959125,1 |
130,9 |
|
| VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук |
997666,2 |
101,1 |
4476816,6 |
131,1 |
|
| VIII. Шкiряна i хутряна сировина та вироби з них |
359518,9 |
91,1 |
232455,4 |
145,8 |
|
| X. Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів |
874402,5 |
113,9 |
1835249,1 |
120,5 |
|
| ХI. Текстиль та вироби з текстилю |
984587,0 |
99,4 |
2099247,4 |
141,2 |
|
| XII. Взуття, головнi убори, парасольки |
178099,1 |
119,9 |
531113,0 |
243,8 |
|
| XIII. Вироби з каменю, гiпсу, цементу, кераміки, скла |
454820,3 |
126,8 |
1276483,6 |
128,7 |
|
| XIV. 71 Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали та вироби з них |
146884,5 |
98,7 |
1032040,0 |
383,4 |
|
| XV. Недорогоцінні метали та вироби з них |
27633085,3 |
133,0 |
6390049,9 |
134,7 |
|
| XVI. Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку |
6341164,6 |
127,4 |
13378597,5 |
126,5 |
|
| XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання |
4324092,3 |
130,8 |
12091355,8 |
147,2 |
|
| XVIII. Прилади i апарати оптичнi, для фотографування або кiнематографiї; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичнi iнструменти |
242906,4 |
119,3 |
1222606,7 |
121,2 |
|
| ХX. Рiзнi товари і вироби |
438909,6 |
121,7 |
1011012,8 |
169,9 |
|
| XXІ. 97 Вироби мистецтва |
723,4 |
33,7 |
4105,9 |
115,4 |
|
[8]
Частка українських товарів на світовому ринку в цілому зростає, зменшується лише обсяги експорту шкіряної та хутряної сировини, текстилю, дорогоцінного каміння та металів, виробів мистецтва. Імпорт в той час в усіх галузях збільшується, тобто Україна є вигідним ринком збуту для закордонних товарів. Що є шкідливим для національного виробника, та відповідно цікавим для іноземних.
На завершення поглянемо на останні показники прямих інвестицій:
Прямі інвестиції
| Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.01.2009 (млн.дол. США) 2) |
Обсяги прямих інвестицій України в екомоніку країн світу на 01.01.2009 (млн.дол. США) 2) |
|
| Усього |
35723,4 |
6198,6 |
| у тому числі |
||
| Кіпр |
7682,9 |
5826,1 |
| Німеччина |
6393,8 |
|
| Нідерланди |
3180,8 |
|
| Австрія |
2445,6 |
|
| Сполучене Королівство |
2273,5 |
13,7 |
| Російська Федерація |
1851,6 |
99,9 |
| Сполучені Штати Америки |
1471,5 |
5,9 |
| Вiрґiнськi Острови, Британські |
1316,1 |
14,3 |
| Швеція |
1263,0 |
|
| Франція |
1226,1 |
|
| Італія |
914,3 |
|
| Швейцарія |
715,6 |
5,0 |
| Польща |
694,7 |
46,9 |
| Угорщина |
595,5 |
|
| Інші країни |
3698,4 |
19,7 |
Отже, бачимо, що Україна є цікавою для інших країн світу, насамперед для Кіпру, та й він в свою чергу є цікавим для нас. Адже найбільша частка інвестицій України йде до цієї держави. Загалом Україна інвестує набагато менше, ніж інвестують в нашу економіку, що може в перспективі призвести до того, що на нашій землі пануватиме авторитетність інших економік, ринки нестимуть іноземний характер, а наша система і зовсім вийде з ладу. Тому дозволю собі зробити припущення, що конкурентноспроможність українських виробників збільшиться, вони набудуть визнання серед іноземних споживачів, якщо наша держава збільшить частку інвестицій в закордонні економіки.
5.Конкурентоспроможність українських товарів
З приєднанням до світового ринку неминуче постає питання про конкурентоспроможність товарів, продукції та послуг українських виробників на внутрішньому і зовнішньому ринках, де поруч з конкурентністю ринкових цін рівнозначно виступає конкурент-ність якості продукції. Отже, визначальним критерієм конкурентоспроможності виробників, а разом з цим і сподіваного успіху, є розуміння і задоволення потреб та вимог покупців світового ринку.
Інтеграція у світові структури накладає на органи виконавчої влади і на кожного виробника завдання застосовувати такі регу-лювальні норми для підвищення якості своєї продукції, які б забезпечували ринковий попит на продукцію й однозначно створювали умови для зацікавленості інвесторів у капіталовкла-деннях у вітчизняне виробництво та розвитку партнерства з виробниками України.
Рішення цих завдань можливе за умови розроблення та реалізації національної політики щодо якості продукції та її конкуренто-спроможності, прийняття норм і правил, які діють на світовому ринку, впровадження міжнародного досвіду у сферу виробництва продукції, товарів і послуг.
Конкурентоспроможність : запас міцності зникає.
Найбільш конкурентоспроможними галузями вітчизняної еконо-міки виявилися виробництво недорогоцінних металів та виробів з них, хімічна і пов'язані з нею галузі промисловості та транспортні послуги (трубопровідний транспорт)
При цьому домінуючою у цих галузях була і є продукція низької стадії переробки. У чорній металургії частка такої продукції (напівфабрикати заліза та нелегованої сталі, руда, шлаки, брухт)
становить майже 50%, у кольоровій металургії (мідний та алюмі-нієвий брухт) - майже 20%. У структурі експорту хімічної та наф-тохімічної промисловості 1/ 3 становлять мінеральні добрива [9].
Конкурентні можливості цих галузей, насамперед, металургійної і хімічної, що базуються на відносній дешевизні робочої сили і наявності власних сировинних складових, перетворили їх у головних постачальників валютних надходжень у країну . Саме навколо цих галузей за активної участі суб'єктів у модернізації вироб-ництва та диверсифікації напрямів економічної активності яких покладають певні надії частина фахівців в контексті можли-востей для зростання конкурентноздатності української госпо-дарювання енергетичного ринку (передусім, газових трейдерів) та банківсь-кої сфери свого часу стали формуватися перші вітчизняні фінан-сово-промислові групи, на зацікавленість економіки. Слід відзначити, що налаштованість більшості українських ФПГ на формування вертикально-інтегрованих та кластерних виробничих структур підживлює такі сподівання.
Паралельно з підвищенням частки базових галузей у структурі національного виробництва зростала енергоємність ВВП . На початок 2000 р. вона багато в чому перевищила оптимальні пара-метри і складала 1,91 кг. умовного палива на 1 дол. ВВП, тоді як у краї нах ЄС значення цього показника складало 0,2 кг. (з проана- лізованих в 2002 р. 173 найбіл ьш енергоємних технологічних процесів в галузях економіки України в 90 з них зросли питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів порівняно з 1990 р.)[9].
Сьогодні Україна задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах за рахунок власного їх видобутку менш ніж
9-09-2015, 02:25