У 1993 р. були укладені партнерські зв’язки між 28 університетами обох країн, що також сприяло активізації науково-технічного співробітництва [12, с. 150].
Значну допомогу надають установи ФРН у розгортанні глобальної комп’ютерної мережі Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського з іншими науковими бібліотеками України та із західними партнерами. Окрім того, уряд землі Саксонія-Ангальт передав книг на суму 2,4 млн. марок, від Німеччини надійшла необхідна апаратура на 30 тис. доларів [12, с. 150–151]. Особливе значення сторони надають ефективному захисту прав інтелектуальної власності для економічного, промислового і науково-технічного співробітництва, про що йдеться в Договорі про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки й техніки. По висхідній розвивалися двосторонні науково-технічні зв’язки і в наступні роки.
Однією з вагомих форм співпраці було виконання спільних наукових досліджень. У 1996 р. лише по лінії основного державного партнера – Федерального міністерства освіти, науки, досліджень і технологій – виконувалося понад двадцять спільних проектів при фінансовій підтримці з німецького боку на суму майже два мільйони німецьких марок. Проекти охоплювали сфери матеріалознавства, технології електрозварювання, математики, фізичної хімії, молекулярної біології. Певних успіхів досягнуто у співробітництві в рамках екологічного дослідницького проекту "Дністер", що виконували університет м. Марбург та Західноукраїнський центр НАН України. Близько 15 проектів спільних фундаментальних досліджень здійснювалися за участю Німецького дослідницького об’єднання [27, с. 15].
Таким чином, українсько-німецьке співробітництво розвивалося і ставало все більш інтенсивнішим.
Велику роль у розширенні культурного співробітництва між Німеччиною і Україною в 90-ті роки ХХ ст. відіграв Гете-інститут у Києві. Представництво Гете-інституту в Києві почало роботу з липня 1993 р.
Завданням Гете-Інституту в Києві як й інших 140 Гете-Інститутів у 76 країнах світу є сприяння обміну між Німеччиною та іншими країнами в галузі культури, а також підтримка німецької мови за кордоном. Для здійснення цієї мети Інститут співпрацював з такими місцевими партнерами як театри, музеї, спілки митців, університети, школи, бібліотеки. За роки його діяльності вдалося зробити немало на терені міжнаціонального співробітництва. Діяльність Гете-інституту стала невід’ємною частиною культурного життя України.
З 1993 р., відколи Україна увійшла в сферу діяльності Гете-інституту, як і в інших закордонних інститутських представництвах працювали три основні відділи: бібліотека, мовні курси, програмний відділ.
Бібліотека – своєрідний інформаційний центр про Німеччину. Тут можна отримати літературу з різних галузей знань. Для користування пропонувалися понад 3000 книжок, періодика, відеокасети, компакт-диски та аудіокасети з німецькою музикою. Гете-Інститут у Києві проводив у співпраці з українськими бібліотеками семінари підвищення кваліфікації для бібліотекарів.
Мовний відділ вів мовні курси та займався розширенням педагогічних зв’язків, тісно співпрацював із школами, університетами, спілками вчителів німецької мови. Курси, розраховані як на початківців, так і на вдосконалення знань німецької мови, проводилися під гаслом: "Вивчаючи німецьку мову – знайомимося з Німеччиною". Вони надзвичайно популярні в усьому світі. В Україні, записавшись на курси, треба чекати два роки на свою чергу (поки що через матеріальні і технічні труднощі не можна розв’язати цю проблему).
Викладання проходило за сучасними методиками, розробленими Гете-інститутом.
Програмний відділ організовував і спрямовував проведення різноманітних культурних заходів (конференції, літні курси німецької мови, демонстрація кінофільмів, музичні концерти тощо). Було проведено кілька концертів органної музики, організовано ретроспективні покази маловідомих в Україні кінофільмів німецьких режисерів-шестидесятників за участю відомої німецької актриси Ромі Шнайдер, ряд конференцій, колоквіумів. Зокрема, на честь Дмитра Чижевського було організовано конференцію на тему: "Наука і культура між слов’янськими і німецькомовними світами як чинник оновлення східної та південно-східної Європи", симпозіум, присвячений року Лютера, а також конференцію "Література після Чорнобиля: апокаліпсис чи дійсність?". Підготовлено до друку дослідження на тему: "Література та кіномистецтво у тоталітарних режимах".
Перші кроки Гете-Інститу на українській землі можна вважати доволі успішними.
Головним досягненням цього періоду було створення міцного працездатного колективу. Це дало змогу розширювати діяльність інституту, бо одного його представництва для такої держави як Україна замало. Читальні зали німецької книги організовано в наукових бібліотеках таких великих культурних центрів, як Львів, Харків, Донецьк та Одеса. Усі, хто цікавиться німецькою культурою можуть користуватися там книгами, відеокасетами та компакт-дисками. Це, безумовно, розширює можливості взаємозближення і взаємопізнання обох культур.
Гете-Інститут — це всесвітня мережа культурних центрів Федеративної Республіки Німеччина.
Він популяризує вивчення німецької мови за кордоном і підтримує міжнародну співпрацю в культурній сфері, подає детальну інформацію про культурне, суспільне й політичне життя Німеччини.
Мережа Гете-Інститутів, Гете-центрів, культурних товариств, читальних залів, екзаменаційних центрів та центрів вивчення німецької мови виконує центральні завдання культурної й освітньої політики за кордоном. Крім того, Гете-Інститут виступає як партнер громадських і приватних культурних організацій, а також федеральних земель, міських муніципалітетів і господарчих підприємств.
Крім Києва, Інститут також активно працює в Одесі, Чернівцях, Дніпропетровську. Німецькі читальні зали є у Львові та Харкові.
Матеріал для своєї роботи Гете-Інститут черпає з розмаїтого відкритого суспільства Німеччини і живої німецької культури, поєднуючи досвід та уявлення партнерів у Німеччині й за кордоном зі своєю фаховою компетентністю і працюючи в партнерському діалозі. Гете-Інститут є партнером для всіх, чия діяльність тісно пов’язана з Німеччиною, німецькою мовою й культурою; працює на власну відповідальність і політично незалежний.
Гете-Інститут готовий до вирішення культурно-політичних питань, поставлених глобалізацією, й розробляє інновативні концепції гуманного світу, побудованого на взаєморозумінні, в якому культурне розмаїття сприймалося б як багатство.
Гете-Інститут в Україні поставив перед собою такі завдання:
- виступати посередником та співучасником у німецько-українському діалозі в культурній та освітній сферах;
- сприяти зростанню й підтриманню симпатії та інтересу до Німеччини;
- надавати інформацію про Німеччину;
- сприяти вивченню німецької мови в Україні;
- підтримувати діалог між Європою та східноєвропейськими культурами.
Основними напрямками роботи у сфері культури є зустрічі між українськими й німецькими художниками й інтелектуалами, презентація сучасної німецької культури й підтримка німецько-української співпраці на цьому терені.
У рамках популяризації німецької мови в Україні пропонуються для українських педагогів семінари й різноманітні послуги. У співпраці з українськими партнерами підтримуються національні та європейські проекти з популяризації іноземних мов. В Україні курси німецької мови пропонують 15 центрів вивчення німецької мови, рівномірно розподілених по всій території країни. Німецькій меншині надається підтримка у вивченні німецької мови та культури.
Гете-Інститут пропонує диференційовану програму мовних курсів. Починаючи з курсів для початківців аж до найвищого рівня слухачі займаються мовою за комунікативними методиками, готуючись до центральних іспитів в Гете-Інституті.
Інформаційний центр надає інформацію з актуальних аспектів культурного, суспільного й політичного життя Німеччини. Користувачам пропонуються значні фонди книг та інших інформаційних матеріалів, а також цільові інформаційні послуги для всіх, хто цікавиться Німеччиною, вивчає чи викладає німецьку мову. Дев'ять центрів навчально-методичної літератури та чотири читальних зали дають можливість зацікавленим з усієї України отримати потрібну їм інформацію. Підтримуються також переклади німецьких авторів українською мовою.
10-річчя Гете-Інституту в Києві: Німецька культура в діалозі Гете-Інститут у Києві належить до життєво важливих складових культурного обміну між Німеччиною й Україною. Для всіх, хто цікавиться Німеччиною й німецькою мовою, Гете-Інститут у Києві є постійним і часто незамінним партнером.
Філії Гете-Інституту існують у 76 країнах. Основний принцип роботи Гете-Інституту полягає в тому, що програма пристосована до місцевих умов, створюється спільно. Тому абсолютно всі програми розробляються спільно з українськими партнерами. І це дає хороший результат. Наприклад, проходила конференція, присвячена творчості Бертольда Брехта. Захід, був розрахований на фахівців і отримав широкий розголос. У вересні 1998 року Гете-Інститут разом із Київським міським управлінням культури провів конференцію, де обговорювалася дуже серйозна проблема — спонсорство у сфері культури. Адже вона мало фінансується державою — не лише в Україні, але й у Німеччині. Тому такий обмін досвідом двох країн був дуже цікавим.
На конференції було представлено багато верств населення України. Це студенти, фахівці, яким знання мови потрібне для професійної діяльності. Були й такі, хто просто хоче у вільний час вивчити іншу культуру, іншу мову. Вивчати німецьку мову і культуру виявили бажання багато зацікавлених, про що свідчить черга бажаючих відвідувати мовні курси при Гете-Інституті.
Серед найбільш значимих заходів Гете-Інституту для широкої публіки був, показ нових німецьких фільмів, який пройшов у травні 1998 року в Будинку кіно. Великою популярністю користувалася виставка німецького художника Макса Ернста "Книги та графіка", що проходила у Музеї російського мистецтва.
Німеччина реалізує культурно-інформаційну діяльність за кордоном через мережу культурно-освітніх центрів, що мають назву Гете-Інститут (Німецький культурний центр). Вони засновані в 1951 р., представлені 168 установами у 73 країнах. За дорученням уряду ФРН, Гете-Інститут виконує широкомасштабні завдання в галузі культурної політики в світі, опікуючись розвитком німецької мови за кордоном, сприяючи міжнародному співробітництву в сфері культури [19, ст. 37].
Гете-Інститут тісно співпрацює зі школами, університетами, спілками вчителів німецької мови та центрами освіти для дорослих і надає допомогу вчителям німецької мови в поліпшенні методів викладання, зокрема проводяться семінари з підвищення кваліфікації з методики та дидактики викладання іноземної мови, надаються навчальні матеріали, стипендії та гранти, пропонуються мовні курси для певних груп фахівців, для дітей та юнацтва під час канікул. Усі мовні курси функціонують під гаслом "Вивчаючи німецьку мову - знайомимося з Німеччиною". При Гете-Інституті, як і при більшості культурно-інформаційних центрів інших країн, можна скласти іспити, що визнаються на міжнародному рівні.
Разом з партнерами в країнах перебування Гете-Інститут організовує та сприяє різноманітним заходам, зокрема, конференціям, лекціям, семінарам з питань науки, культури й мистецтва, авторським читанням, теле- та радіосемінарам, влаштуванню вистав і концертів тощо. До сфери діяльності Гете-Інститутів належить спектр заходів для керівних кадрів та фахівців, організація їх навчання і стажування у ФРН.
Основною ланкою Гете-Інституту в Україні є бібліотека з найпотужнішим серед усіх зарубіжних культурно-інформаційних представництв в Україні фондом літератури, аудіо- та відеозаписів. Її фонди складаються з понад 4000 книжок, трьох щоденних газет, 38 тижневих і спеціалізованих журналів, близько 350 відеокасет, понад 500 компакт-дисків та аудіокасет, 30 CD-ROМів для швидкого й зручного пошуку інформації. Приблизно такі ж фонди мають філії Гете-Інституту - Німецькі читальні зали у Львові та Харкові.
Отже, перевага віддається розвитку бібліотечної справи як провідному засобу міжнародного гуманістичного спілкування, проектам, що тим чи іншим чином пов’язані з обміном інформацією, книжковою справою, популяризацією літератури та новітніх технологій.
Досвід показує, що потреба в інформації про Німеччину в Україні досить велика і охоплює різні напрями. Бібліотека Гете-Інституту надає інформацію та літературу з таких галузей: філософія, психологія, економіка і менеджмент, право, екологія, мистецтво, архітектура й дизайн, кіно, театр, музика, німецькомовна література, історія, географія тощо. Важливою складовою фонду є фахова література з бібліотекознавства, оскільки одним із завдань Гете-Інституту є ознайомлення бібліотекарів України з ноу-хау на прикладі німецьких бібліотек. На відміну від Американського дому, робота Гете-Інституту більше адресована широкому загалу користувачів.
За часів соціалістичного табору питаннями поширення німецької мови, історії та культури на теренах СРСР опікувалась Німецька Демократична Республіка. З політичних міркувань відбувалося певне "дозування" інформації й ідеологічне забарвлення цієї роботи. З цих причин в українських бібліотеках була відсутня значна кількість видань німецькою мовою, особливо це стосувалося австрійської культурної спадщини.
Німецький культурний центр Ґете-Інститут в Україні уперше був відкритий 1993 року в Києві. Партнерами Німецького культурного центру Ґете-Інститут в Україні є мережа німецьких читальних залів, центрів вивчення німецької мови та центрів навчально-методичної літератури. Сьогодні в Україні існує сім Центрів навчально-методичної літератури: Сімферополь, Харків, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ, Мелітополь та Львів. Користування Центром є безкоштовним.
Центр навчально-методичної літератури Гете-Інститут у Львові створений у грудні минулого року як окремий відділ Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки, до речі, одної з найдавніших у нашому місті, яка знаходиться на вул. Зеленій, 24. Із нагоди професійного свята – Дня бібліотек, вважаю доречним навести коротку історичну довідку. Отже, Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека (ЛОНПБ) – єдина галузева бібліотека у Західній Україні. Вона створена на базі польської Panstwowej Biblioteki Pedagogicznej we Lwowie (PBPW) 1926 року, а з 1946 року ЛОНПБ продовжила роботу PBPW. В основу фонду PBPW увійшла література, подарована шкільними, гімназійними бібліотеками Львова й області. Збережена частина фонду довоєнного періоду стала гордістю бібліотеки – 1009 томів раритетних видань, які створили базу Галицького фонду педагогічної літератури. Сьогодні фонд ЛОНПБ виріс до 404407 одиниць, а середньорічна кількість читачів на 1.01.2002 р. склала 6500 відвідувачів.
Результатом співпраці ЛОНПБ з Німецьким культурним центром Гете-Інститут в Україні, як вже згадувалось, стало відкриття філії Ґете-Інституту – Центру навчально-методичної літератури. Мета Центру – надати вчителям німецької мови зі Львова та області можливість ознайомитись із новою методичною та країнознавчою літературою.
З моменту свого відкриття Центр періодично проводить різноманітні заходи. Так, у грудні минулого року був проведений семінар німецького лектора для педагогів, де роз’яснювали систему користування матеріалами Центру та принципи добирання літератури з певної тематики. На початку цього року у співпраці Львівського національного університету ім. Івана Франка та Гете-Інституту відбулось відкриття Центру вивчення німецької мови, який поруч із діяльністю Німецького читального залу при науковій бібліотеці ім. Стефаника поповнив палітру діяльності Гете-Інституту у Львові. Також налагоджено співпрацю з львівським інститутом післядипломної педагогічної освіти, Педагогічним коледжем при ЛНУ ім. І.Франка, кафедрами німецької мови Львівських вузів, Інформаційно-методичним центром освіти, вчителями з Німеччини, мовною школою International House.
Центр надає можливість користуватись своїми фондами дітям, котрі починають займатись у шкільні роки науковими дослідженнями, та допомагає в підготовці до екзамену з німецької мови.
Гете-Інститут прагне бути представленим також і в регіонах України, тому кожного разу, коли це можливо, програми Гете-Інституту проводяться і в інших містах України.
2.2 Роль менеджера соціокультурної діяльності у зміцненні міжнародних зв’язків між країнами
На сьогоднішній день до стратегічних пріоритетів держави належить сприяння розширенню участі України в європейському та світовому культурному співробітництві, інтеграції української культури до світового культурного простору. Ці пріоритети можуть бути реалізовані шляхом здійснення таких ключових завдань: удосконалення системи культурного співробітництва України із зарубіжними країнами шляхом укладання міжнародних договорів та прямих зв'язків між культурно-мистецькими установами інших країн; надання державної підтримки реалізацій найбільш значущих культурних ініціатив міжнародного характеру, що дасть змогу підвищити авторитет України у світі, сприятиме налагодженню порозуміння між народами; проведення за кордоном, з метою ознайомлення населення зарубіжних країн з культурним надбанням українського народу, заходів за участю українських мистецьких колективів, виставок українського мистецтва, фестивалів українського кіно, "круглих столів"; сприяння участі представників України у міжнародних виставках і конкурсах, завдяки чому можна представити самобутню українську культуру та найновіші культурні досягнення світовій громадськості; проведення культурно-мистецьких заходів у місцях компактного проживання українців заради задоволення їх культурних потреб; сприяння роботі культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України; поглиблення співпраці у сфері культури з міжнародними організаціями; завершення створення бази даних про втрачені та незаконно переміщені з України культурні цінності, роботу по їх поверненню.
На сучасному етапі соціокультурна компетенція набуває все більшого, значення. Вона являє собою засвоєння культурних та духовних цінностей свого та інших народів; норм, які регулюють стосунки між націями, поколіннями, статями, сприяє естетичному й морально-етичному розвиткові. Загальна система професійної педагогічної освіти не може не реагувати на подальший вплив на учнів цієї компетенції. Звичайно, одна лише соціокультурна компетенція не сформує весь спектр знань, умінь та навичок старшокласників, але її відсоток у формуванні особистості вагомий.
Формування соціокультурної компетенції є актуальним тому, що Україна зміцнює стосунки й зв’язки з європейськими й світовими державами, а для того, щоб наша країна сприймалася іншими націями як культурна високорозвинена держава, треба формувати в менеджерів знання про країни світу, уміння спілкуватися іноземними мовами й навички самостійної роботи, отже, проблема формування зазначеної компетенції є дуже важливою.
Для повноцінного спілкування та плідної співпраці з іноземними партнерами необхідно не тільки володіти іноземною мовою, а й знати особливості світосприйняття різних народів, їх традиції, звичаї, моральні та естетичні цінності, манеру комунікативної поведінки, тобто мати сформовані соціокультурні знання.
Якщо розглядати процес формування соціокультурної компетенції як важливу психологічну й дидактичну проблему, як комплекс цілеспрямованих впливів, що ґрунтуються на знанні закономірностей розвитку особистості, то треба враховувати специфічні вимоги до спеціаліста, який має будувати свою професійну кар’єру в площині міжкультурної комунікації. Тому поряд з основними професійними якостями майбутніх менеджерів соціокультурної сфери можна виділити такі:
• постійне розширення власних знань щодо історії, культури, традицій та звичок народів;
• відмову від існуючих стереотипів у сприйнятті представників інших народів і культур;
• визнання права кожного народу на власні звичаї і традиції;
• сформовану неупередженість і толерантність;
• уміння швидко орієнтуватися при зміні вербальної ситуації;
• налаштованість на взаєморозуміння та співпрацю;
• вміння планувати свою діяльність у швидкозмінюваних умовах, переключатися на нові її форми;
• здатність сприймати, аналізувати й систематизувати соціокультурну інформацію.
Управління соціокультурною діяльністю є складовою теорії соціального управління. Управління культурою не може відбуватися без урахування стану розвитку, надбань,
9-09-2015, 02:33