2) Bunge
Міжнародний агропромисловий холдинг «Вungе» займає провідне положення на світовому ринку агробізнесу, виробництва добрив і харчових продуктів. Кредитний рейтинг холдингу перебуває на рівні Ваа2 (Мооdу's). В Україні інтереси Bunge представляє дочірнє підприємство «Сантрейд», створене в 1998 році.
«Вungе» почав освоювати український ринок у 2002 році, з придбанням відомої торговельної марки «Олейна» і ЗАТ «Дніпропетровський ОЕЗ», яке її випускає. Для «Вungе» купівля українського лідера у виробництві фасованої олії мала велике значення, тому що близько 70% «Олейни» відправляється на експорт.
Європейська філія компанії «Вungе» на паритетних засадах з французькою компанією «Eston Corporation» створили спільне підприємство з метою будівництва олійнопереробного комплексу в Іллічівськом порту. Планується, що це підприємство з 2008 року буде випускати тільки сиру олію, призначену для експорту в Європу, на Середній Схід, у країни Середземномор'я й Північну Африку. У випадку успішної реалізації цього проекту «Вungе» має шанс закріпити за собою статус головного виробника олії в Україні.
На українському олійножировому ринку працює цілий ряд компаній з вітчизняним капіталом. Найбільш значними в цьому бізнесі є компанії «КМТ», «Кернел Груп», «Зерноторгова компанія», «Євротек». Ці оператори мають вертикально інтегровану структуру виробництва. Система елеваторів, свої сільгосппідприємства дають їм конкурентні переваги за рахунок гарантованих поставок сировини й економії на витратах, насамперед, пов’язаних з транспортом.
3) Група «КМТ»
Заснована в 1992 році, група «КМТ» є найбільшим виробником олії у західній частині країни. Основними видами діяльності групи «КМТ» є виробництво та продаж олії, жирів і шроту, закупівля й реалізація зернових і олійних культур, виробництво й продаж млиноелеваторного устаткування. До її складу входять Вінницький і Чернівецький олійножирові комбінати, що випускають до 10% олії, виробленої в Україні, а також МогилівПодільський машинобудівний завод, Ладижинський завод ферментних препаратів «Энзим» та інноваційне впроваджувальне підприємство «Інновин». Група «КМТ» сформувала свою заготівельну й збутову структуру, в яку увійшли хлібоприймальні підприємства декількох областей, представництва в містах України, Росії, Молдови, Киргизстану й Чехії. У 2004 році компанія придбала 50% акцій ВАТ «Ставропольський ОЖК» та ще 50% акцій взяла в управління. У планах придбання аналогічні підприємства в Самарі й Воронежі. Річний оборот групи компаній становить більше ніж 100 млн. дол. США.
4) Група Кернел
Працює на аграрному ринку України протягом десяти років. На сьогодні група компаній володіє Полтавським ОЕЗ (з 2001 року), Меловським заводом рафінованої олії (з 2004 року), що виробляють продукцію під торговельною маркою «Щедрий Дар», торговельною компанію «КернелТрейд» із представництвами в 11 регіонах країни та компанія «Іnеrсо», 28 елеваторами з загальним обсягом зберігання 1,6 млн. т, трьома автотранспортними підприємствами, п’ятьма агропідприємствами.
5) Холдинг «Зерноторгова компанія»
Очолює групу компаній і фактично здійснює функції головної компанії холдингу, що працює у сфері аграрного бізнесу з 1991 року. Олійноекстракційний завод ВАТ «Кіровоградолія» з 1998 року є виробничою одиницею холдингу з переробки насіння соняшнику, виробництва олії й шроту соняшникового. Компанія володіє декількома елеваторами й відкрила більше десятка представництв в основних аграрних регіонах України. Відповідно до перспективних планів компанія планує зайняти до 20% ринку соняшникової олії після реконструкції Кіровоградського ОЕЗ. Зовнішньоекономічну діяльність холдингу забезпечує компанія «Торговий дім «Артос», що входить до його структури.
6) ЗАТ «Євротек»
ЗАТ «Євротек» фактично є холдинговою компанією, до складу якого входять 2 олійноекстракційних заводи, 13 підприємств із зберігання та переробки зерна, хлібозавод, а також орендовані сільськогосподарські угіддя. Компанія володіє правами на торговельну марку «Стожар», під якою виготовляється рафінована олія.
Крім вертикально інтегрованих компаній, значну частку ринку займають також інші великі виробники. Серед них Пологівський ОЕЗ, Одеський ОЕЗ, Слов'янський ОЖК, а також Запорізький ОЕЗ, що перебуває у сфері впливу бізнесгрупи «Приват». Наприклад, Пологівський ОЕЗ, що розташований в Запорізькій області, є одним з найбільших заводів у Україні й країнах СНД з переробки олійних культур та є єдиним комплексом цехів і допоміжних підрозділів з розвинутою інфраструктурою, що забезпечує можливість переробки до 1 250 т насіння соняшнику на добу, випуску 450460 т соняшникової олії та до 410 т соняшникового шроту на добу. Пологівський завод утримує друге місце серед підприємств, що випускають олію та займає 10% ринку. Частки Слов'янського ОЖК, Одеського й Запорізького ОЕЗ на ринку олії коливаються в межах 68%. ТОВ «Зерноторговельна компанія» за результатами 2004 року переробила більше ніж 330 тис. т насіння соняшнику та 134 тис. т.
Лідером з виробництва нерафінованої олії є компанія «Каргілл», що займає до 16% українського ринку, в групу лідерів також входять Пологівський ОЕЗ (до 10% ринку), ЗАТ «Євротек» (до 9%) та ТОВ «Зерноторговельна компанія» (до 9%).
Трохи інша структура розподілу ринкової частки в секторі рафінованої олії.
Лідерство в цьому сегменті ринку втримує «Bunge», що має найбільші потужності з рафінації в Україні, займаючи до 38% загального обсягу вироблення рафінованої олії.
Друге місце посідає компанія «Євротек», третє «ОліяЧумак», четверте місце, з практично вдвічі меншим обсягом виробництва, посідає Пологівський ОЕЗ. Ці чотири компанії нині забезпечують до 70% випуску рафінованої олії в Україні.
Рис.1.8. Місячне вирбництво рафінованої олії, за даними січня 2007 (тонни, відсотки)
РОЗДІЛ 2 Обгрунтування доцільності експортних операцій по торгівлі насінням соняшника між Україною та Францією
2.1 Складання плану проведення експортної операції
Згідно з «Положенням про порядок видачі ліцензій на експорт олії соняшникової та насіння соняшнику» [18] у 2008 році планування експортної операції потрібно розпочинати з отримання ліцензій на експорт олії соняшникової та насіння соняшнику згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 N 189 "Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видачі ліцензій" [19].
Для одержання ліцензії заявником суб'єктом господарської діяльності подаються такі документи:
- заявка за формою згідно з додатком до цього Положення;
- листзвернення про видачу ліцензії з гарантією сплати збору за її видачу;
- копія зовнішньоекономічного контракту з додатками та специфікаціями до нього;
- копія свідоцтва про державну реєстрацію;
- довідка Мінагрополітики про наявність обсягів олії соняшникової та/або забезпеченості сировиною для її виробництва або обсягів насіння соняшнику, заявлених на експорт (оригінал);
- оригінал довідки Мінагрополітики (для суб'єктів господарської діяльності, які здійснювали реалізацію на внутрішньому ринку фасованої олії соняшникової у період з 1 вересня 2007 року по 1 березня 2008 року).
Закрите акціонерне товариства з іноземними інвестиціями “Дніпропетровський олійноекстракційний завод” (код ЄДРОПУ 00374385) створено шляхом об’єднання майнових внесків українських засновників та залучення іноземного інвестора акціонерного товариства “Олейна Холдінг С.А.”, ( попередня назва АТ “Ілта Холдінг С.А.”, чий постійний офіс був розташований за адресою: place du Molard 3,Geneva, Switzerland, змінена відповідно Торговому Реєстру Женеви від 19 серпня 1998 р.), чий постійний офіс розташовано за адресою: boulevard du Pontd’Arve 28, Geneva, Switzerland ( “ Олейна” ), з метою виробничої діяльності для отримання прибутку.
Статутний фонд підприємства дорівнює 11 592 250 гривень, який розділений на 90 000 простих іменних акцій та 2 738 привілейованих іменних акцій, усі такі акції мають номінальну вартість 125 грн. кожна, які повністю оплачені акціонерами та знаходяться в обороті. З них:
· 5,7 % ( 5 277 акцій) належить фізичним особам ( 255 фізичних осіб) прості іменні акції;
· 91,4 % ( 84 723 акцій) частка іноземного інвестора швейцарської компанії “Бунге С.А.” прості іменні акції;
· 2,9 % ( 2 738 акцій) доля іноземного інвестора швейцарської компанії “Бунге С.А” привілейовані іменні акції.
Внески іноземного інвестора складають 8 999 713 доларів США ( 95,1 % Статутного фонду):
- 1 000 000 доларів США у вигляді грошових коштів;
- 4 273 483,66 доларів США збільшення на 09.11.95 р. Статутного фонду у зв’язку з індексацією основних фондів, введенням основних фондів, капіталізацією належного АТ прибутку ;
- 3 204 880 доларів США обладнання для цеху очищення олії ( дезодорації, рафінації ).
Внески українських засновників складають 455 398 доларів США.
У періоді з 01.01.07 по 31.12.07 основними напрямками діяльності ЗАТ з ІІ „ДОЕЗ” були:
переробка покупної сирої нерафінованої олії в олію торгівельної марки „IDEAL” на давальницьких умовах на виробничих потужностях ЗАТ „Чумак”;
переробка давальницького насіння соняшника і виготовлення рафінованованої олії торгівельних марок „Олейна”, „Золота краплинка”, „Вітамінна”, „Інтелектум” для ДП з ІІ „Сантрейд” – власника насіння соняшника.
Виробництво на ЗАТ «ДОЕЗ» розподіляється на:
1. Виробництво олії:
- вузол приймання насіння;
- елеватор насіння;
- пресовопідготувальний цех;
- екстракційний цех;
- цех грануляції шрота;
- елеватор шрота;
- олійнобакове господарство.
2. Виробництво рафінованої олії.
3. Виробництво бутильованої олії.
4. Виробництво енергоресурсів.
Виробничий технологічний регламент виробництва соняшникової олії по схемі екстракції розроблено Харківським НДІОЖ 26.01.06 та затверджено головою правління ЗАТ з ІІ „ДОЕЗ”.
Технологічний регламент виробництва рафінованих, дезодорованих рослинних жирів продуктивністю 500т./добу та олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої вітамінізованої марки „П” та марки „Олейна” розроблено проектим інститутом Укрдніпроагропроект 15.01.07 та затверджено головою правління ЗАТ з ІІ „ДОЕЗ”.
У аналізуємому періоді ЗАТ з ІІ “ДОЕЗ” для виробництва фасованої, дезодорованої рафінованої соняшникової олії торгівельної марки „Олейна”, „Золота Краплинка”, „Вітамінна”, „Інтелектум” сировину (насіння соняшника та олію нерафіновану і рафіновану) отримувало на давальницьких умовах на переробку від ДП „Сантрейд” (дочірне підприємство – представництво швейцарської фірми BUNGE S.A. в Україні).
Насіння соняшника надходить від замовника послуг на виробництво олії залізничним і автомобільним транспортом. Після вхідних лабораторних досліджень насіння очищаються від бур'янистої домішки і закладаються на збереження в елеватор насіння місткістю близько 27 000т. Бур'яниста домішка вивозиться автомобільним транспортом до місця утилізації.
Далі насіння надходить на переробку в рушальновіячне відділення близько 1 200 т у добу, де на першому етапі відокремлюється лузга (захисна оболонка насіння), потім із суміші ядра і лузги виділяють лузгу, що надходить на паровий казан для спалювання лузги. Пара використовується у виробництві. Надлишки лузги, що не використовуються в казані для одержання пари, надходять на склад лузги і вивозяться автомобільним транспортом до місць утилізації. Після відділення лузги з насінь залишається ядро, що подрібнюється й утвориться, так називана, мятка.
Мятка надходить у пресовий цех, де піддається вологотепловій обробці з наступним віджимом олії. Отримана олія фільтрується і відправляється на склад сирої олії. Шрот, що містить від 18 до 30% олії, надходить у екстракційний цех.
В екстракційному цеху шрот промивається розчинником (гексаном), висушується, гранулюється. При цьому утворюються супутній продуктшрот, що надходить на елеватор шроту, відкіля відвантажується споживачам залізничним або автомобільним транспортом. Суміш олії і розчинника дистилюється. Розчинник конденсується, відокремлюється від води і знову повертається у виробництво. Олія фільтрується і відправляється на склад сирої олії.
Сира олія зі складу надходить у цех рафінації (близько 500т у добу), де з його виділяються шкідливі домішки. Вільні жирні кислоти, фосфор і, частково, віск виділяються в процесі нейтралізації (шляхом обробки розчином лугу й ортофосфорної кислоти з наступним виморожуванням і промиванням водою). При цьому утворюються побічні продукти: суспензія мила, олії і води – соапсток, що відправляється залізничним транспортом замовнику послуг для подальшої переробки. Важкі метали, пестициди, поліароматичні вуглеводні виділяються шляхом фільтрації через сорбенти, що потім, після максимально можливого видалення олії, автотранспортом вивозяться в місця утилізації. Потім з олії виморожуються віск, що залишився. Віск відокремлюється на спеціальних порошкових фільтрах. Відпрацьований порошок вивозиться автомобільним транспортом у місця утилізації. На останньому етапі шляхом дезодорації з олії віддаляються флаворизаторы (речовини що дають запах і смак) і олія насичується азотом для уповільнення окислювання. Сконденсовані пари після дезодорації (діодістіллят) повертаються замовнику послуг. Готова рафінована дезодорована олія надходить на склад.
Зі складу після хімічного аналізу, і одержання дозволу на фасування, олія надходить у цех фасовки (близько 500т на добу), де розливається в ПЭТ пляшки 1,3,5,10 літрові формати, упаковується в шухляди, що формуються в паллети.
Паллети надходять на склад готової продукції, відкіля відправляються замовнику залізничним і автомобільним транспортом.
В табл.2.1 – 2.2 наведені показники фінансовогосподарської діяльності ЗАТ з ІІ „ДОЕЗ” у 2006 2007 роках згідно бухгалтерського обліку за даними підприємства.
Таблиця 2.1
З в і т ЗАТ «ДОЕЗ» про фінансові результати за 2 0 0 7 р.
( тис. грн.)
Стаття | ККод Ррядка |
За звітний період | За попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
Доход ( виручка) від реалізації продукції | 010 | 234841,7 | 729987,3 |
П Д В | 015 | 26750,7 | 80724,5 |
Акцизний збір | 020 | ||
Інші вирахування з доходу | 030 | 3798,7 | |
Чистий доход | 035 | 208091,0 | 645464,1 |
Собівартість реалізованої продукції | 040 | 133614,8 | 488183,7 |
Валовий прибуток | 050 | 74476,2 | 157280,4 |
( збиток) | 055 | ||
Інші операційні доходи | 060 | 74720,3 | 172999,0 |
Адміністративні витрати | 070 | 26996,9 | 24744,5 |
Витрати на збут | 080 | 6169,7 | 66044,2 |
Інші операційні витрати | 090 | 80699,0 | 177768,9 |
Фінансові результати від фінансової діяльності | |||
Прибуток | 100 | 35330,9 | 61721,8 |
Збиток | 105 | ||
Доход від участі в капіталі | 110 | ||
Інші фінансові доходи | 120 | ||
Інші доходи | 130 | 354,9 | 1973,0 |
Фінансові витрати | 140 | 15939,5 | |
Втрати від участі в капіталі | 150 | ||
Інші витрати | 160 | 76,0 | 2614,9 |
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування – Прибуток | 170 | 35609,8 | 45140,4 |
(збиток) | 175 | ||
Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | 11445,2 | 15061,2 |
Дохід з податку на прибуток | 185 | ||
Фінансові результати від звичайної діяльності , прибуток | 190 | 24164,6 | 30079,2 |
(Збиток) | 195 | ||
Надзвичайні доходи | 200 | ||
Витрати | 205 | ||
Податки з надзвичайного прибутку | 210 | ||
Чистий прибуток | 220 | 24164,6 | 30079,2 |
(Збиток) | 225 |
Елементи операційних витрат, тис.грн.
Найменування показника | Код | За звітний період | За попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
Матеріальні витрати | 230 | 107315,4 | 394362,8 |
Витрати на оплату праці | 240 | 22518,7 | 24732,7 |
Відрахування на соціальні заходи | 250 | 6783,2 | 5675,5 |
Амортизація | 260 | 15097,9 | 14355,8 |
Інші операційні витрати | 270 | 26990,1 | 80282,8 |
Разом: | 280 | 178705,3 | 519409,6 |
Таблиця 2.2
Баланс ЗАТ «ДОЕЗ»за 2007 р. тис.грн.
Актив | Код Рядка |
На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. Необоротні активи | |||
Нематеріальні активи: | |||
Залишкова вартість | 010 | 716,6 | 648,8 |
Первісна вартість | 011 | 2889,5 | 2714,4 |
Накопичена амортизація | 012 | 2172,9 | 2065,6 |
Незавершене будівництво | 020 | 11915,2 | 5850,3 |
Основні засоби | |||
Залишкова вартість | 030 | 136441,0 | 132723,8 |
Первісна вартість | 031 | 209375,7 | 219187,7 |
Знос | 032 | 72934,7 | 86463,9 |
Довгострокові фінансові інвестиції: | |||
Які обліковуються за методом участі у капіталі інших підприємств | 040 | ||
Інші фінансові інвестиції | 045 | 1,9 | 1,9 |
Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 | ||
Відстрочені податкові активи | 060 | 2910,2 | 1260,5 |
Інші необоротні активи | 070 | ||
Усього за розділом 1. | 080 | 151984,9 | 140485,3 |
11. Оборотні активи | |||
Запаси: | |||
Виробничі запаси | 100 | 8772,3 | 10707,8 |
Тварини на вирощуванні та відгодівлі | 110 | ||
Незавершене виробництво | 120 | 1601,7 | 1595,4 |
Готова продукція | 130 | 175,6 | 2198,0 |
Товари | 140 | 18,9 | 15608,9 |
Векселі одержані: | 150 | ||
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | |||
Чиста реалізаційна вартість | 160 | 8132,5 | 1144,9 |
Первісна вартість | 161 | 8132,5 | 1144,9 |
Резерв сумнівних боргів | 162 | ||
Дебіторська заборгованість за розрахунками: | |||
З бюджетом | 170 | 38616,2 | 16513,7 |
За виданими авансами | 180 | 817,6 | 2604,7 |
З нарахованих доходів | 190 | ||
Із внутрішніх розрахунків | 200 | ||
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 47,6 | 13,7 |
Поточні фінансові інвестиції | 220 | ||
Грошові кошти та їх еквіваленти | |||
В національній валюті | 230 | 75,1 | 54,2 |
В іноземній валюті | 240 | 2397,9 | 83,8 |
Інші оборотні активи | 250 | 3342,1 | 2006,2 |
Усього за розділом 11. | 260 | 63997,5 | 52531,3 |
111. Витрати майбутніх періодів | 270 | 626,6 | 527,9 |
Баланс | 280 | 216609,0 | 193544,5 |
Пасив | |||
1 | 2 | 3 | 4 |
1. Власний капітал | |||
Статутний капітал | 300 | 11592,2 | 11592,2 |
Пайовий капітал | 310 | ||
Додатковий вкладений капітал | 320 | ||
Інший додатковий капітал | 330 | 10150,3 | 10064,3 |
Резервний капітал | 340 | 2898,1 | 2898,1 |
Нерозподілений прибуток ( непокритий забуток) | 350 | 45120,2 | 64814,3 |
Неоплачений капітал | 360 | ||
Вилучений капітал | 370 | ||
Усього за розділом 1. | 380 | 69760,8 | 89368,9 |
11. Забезпечення наступних витрат і платежів | |||
Забезпечення виплат персоналу | 400 | 1526,9 | 2159,9 |
Інші забезпечення | 410 | 164,8 | 321,4 |
Цільове фінансування | 420 | ||
Усього за розділом 11. | 430 | 1691,7 | 2481,3 |
111. Довгострокові зобов’язання | |||
Довгострокові кредити банків | 440 | ||
Довгострокові фінансові зобов’язання | 450 | ||
Відстрочені податкові зобов’язання | 460 | ||
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | ||
Усього за розділом 111. | 480 | ||
1У. Поточні зобов’язання | |||
Короткострокові кредити банків | 500 | ||
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями | 510 | ||
Векселі видані | 520 | ||
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 11529,2 | 26917,1 |
Поточні зобов’язання за розрахунками | |||
З одержаних авансів | 540 | 6208,6 | 7616,2 |
З бюджетом | 550 | 69,3 | 331,8 |
З позабюджетних платежів | 560 | ||
Із страхування | 570 | 98,2 | 423,7 |
З оплати праці | 580 | 610,3 | 1138,6 |
З учасниками | 590 | 13,1 | 69,1 |
Із внутрішніх розрахунків | 600 | 126620,2 | 65190,2 |
Інші поточні зобов’язання | 610 | 7,6 | 7,6 |
Усього за розділом 1У. | 620 | 145156,5 | 101694,3 |
V. Доходи майбутніх періодів | 630 | ||
Баланс | 640 | 216609,0 | 193544,5 |
Перед погодженням ЗЕД – договору зовнішньоекономічний відділ підприємства ЗАТ з ІІ «ДОЕЗ» направляє оферту (пропозицію) французькій стороні та проводить всі операції по погодженню ЗЕДдоговору.
Формою оплати договору сторони погоджують безвідзивний покритий ділимий акредитив, який розкривається наступними етапами:
оплата авансової частини в 20% на протязі 10 днів після погодження договору;
оплата другої авансової частини в 30% після транспортування ЗАТ з ІІ «ДОЕЗ» олії в режимі DAF [11] (на протязі 10 днів з моменту оплати 1го авансу);
оплата залишку в 50% після прибуття контейнерів з товарами Покупцю, його розмитнення, перевірки та приймання за актами французською стороною.
Згідно листа Міністерства охорони здоров'я України від 10.07.2008 N 05.01.0201/840 щодо експорту соняшникової олії до Європейського Союзу та постанову Головного державного санітарного лікаря України від 19 травня 2008 р. N 11 "Про затвердження Порядку видачі санітарних сертифікатів на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту" [27], відповідно до статей 53, 54 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", спеціальною умовою експорту до Європейського Союзу соняшникової олії є подання при її митному оформленні санітарного сертифіката на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту, виданого на підставі результатів досліджень, проведених в акредитованих лабораторіях (такою лабораторією, узгодженою з Європейським Союзом, є ДП "Укрметртестстандарт").
З метою дотримання вимог Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" [7] начальники митних органів забезпечують здійснення митного оформлення експорту соняшникової олії та соняшнику до Європейського Союзу за наявності санітарного сертифіката на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту, виданого на підставі результатів досліджень акредитованою лабораторією, узгодженою з Європейським Союзом.
Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [5] ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі, зокрема, значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особливо сільськогосподарської продукції (стаття 16).
Постановою КМУ від 12 березня 2008 року N 189 [19] затверджено обсяг квоти на олію соняшникову, експорт якої підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 року, в розмірі 300 тис. тонн. Таке рішення прийнято без урахування ринкової ситуації в Україні, оскільки, як свідчить баланс попиту та пропозиції олії соняшникової, на даний час на внутрішньому ринку є надлишок олії. Так, за даними Міністерства аграрної політики України та експертів, наявні ресурси олії в Україні до кінця маркетингового року становлять близько 750 тис. тонн. Щомісячна потреба в олії в Україні близько 40 тис. тонн, тому до кінця маркетингового року для задоволення попиту внутрішнього ринку потрібно 160 тис. тонн олії соняшникової. Для створення ж перехідних залишків необхідно 40 80 тис. тонн олії. Таким чином, Україна може експортувати до кінця маркетингового року (до 31 серпня 2008 року) близько 500 тис. тонн олії.
2.2 Мотивація персоналу підприємства ЗАТ з ІІ „ДОЕЗ”, який займається проведенням зовнішньоекономічних операцій
Майже всі сфери діяльності менеджера ЗЕД регламентовані правилами; стиль його керівництва складається
9-09-2015, 02:13