Проект фінансування компаній "Молтюроп Україна" та "Молтюроп Східна Україна": проект, загальною вартістю 28,5 млн. євро (13,7 млн. євро буде розподілено для співфінансування з боку інших учасників проекту), дозволить привнести сучасні солодопереробні технології в українську харчову промисловість та, завдяки програмі авансованого фінансування, агротехнічної допомоги та навчання для відповідних фермерських господарств, сприятиме зміцненню господарств, які вирощують ячмінь.
Серед проблемних проектів можна назвати [18]:
Проект модернізації Старобешевської ТЕС. Кредитна угода ЄБРР на суму 113 млн. дол. під суверенну гарантію, яка була підписана у 1996р., мала фінансувати модернізацію Старобешевської ТЕС із впровадженням найсучаснішої технології спалювання низькосортного вугілля та шламу у киплячому шарі. Окупність проекту розраховувалась на основі фінансової моделі єдиного позичальника - Донбасенерго. Після того, як активи Донбасенерго були розпродані за борги, з фінансуванням проекту виникли серйозні проблеми.
У квітні 2002 року Уряд України повністю виконав дві вимоги, висунуті раніше Банком для відновлення фінансування проекту: (1) було ухвалено Закон про заборону примусового продажу активів підприємств, у яких доля держави складає більше 25%; (2) відбулось відповідне підвищення відпускного тарифу Донбасенерго.
ЄБРР вважає, що український Уряд робить все можливе з метою визначення активів, які будуть передані Донбасенерго, але у керівництва Банку залишається певна занепокоєність щодо невирішеності цього питання.
Проект переробки твердих відходів у Харкові. Проект на суму 23 млн. євро під суверену гарантію, який було затверджено Радою Директорів ЄБРР 10 липня 2001 року, і який мав на меті створення в Україні нової системи утилізації твердих відходів, включно із створенням першого в Україні сміттєсховища у відповідності до стандартів Євросоюзу.
Після затвердження проекту виявилось, що він фактично, не має підтримки місцевої влади, яка не зацікавлена у реалізації проекту у існуючому форматі. З точки зору Банку, подальша реалізація проекту є малоймовірною.
Приклади успішного співробітництва.
Фінансування малого та середнього бізнесу. Проведення конкурсу на найкращій проект малого та середнього бізнесу, результати було оголошено у березні 2002 року.
Технічна допомога. У 2001 році Україна посіла друге місце (після Росії) за розміром наданої технічної допомоги - 21 проект на суму 10 млн. євро. По сумарному показнику Україна також знаходиться на другому місці, отримавши за 10 років існування ЄБРР технічної допомоги на суму більше 43 млн. євро [18].
Участь у робочих групах. На сьогоднішній день успішно функціонують Робочі групи, створені за ініціативою та активною участю ЄБРР, такі як: Робоча група з питань реформи та приватизації енергетичного сектора, Робоча група з питань енергозбереження, робочі групи по розробці законодавства у галузі іпотечного фінансування, фінансування під складські розписки. Належну підтримку з боку ЄБРР також отримала ініціатива, висунута українською стороною, щодо створення Робочої групи з питань муніципального фінансування. Очікується, що результатом діяльності групи має стати створення в Україні всіх умов - законодавчих, адміністративних та інфраструктурних - для переходу до якісно нового рівня кредитних відносин між органами місцевого самоврядування та міжнародними кредиторами.
Проблемні питання співробітництва України з ЄБРР.
Стан інвестиційного середовища
У ході ухвалення на початку вересня 2002 року нової стратегії ЄБРР в Україні керівництво та акціонери Банку зазначили, що на сьогоднішній день обсяги іноземних інвестицій в Україні є надзвичайно низькими. Тому, як було проголошено, рівень майбутніх інвестицій Банку безпосередньо залежатиме від того, якою мірою наша держава зможе покращити інвестиційне середовище за рахунок реальних зрушень у напрямку послідовного поліпшення режиму оподаткування, належного управління регулятивними процесами та створення дійсно незалежної судової системи. Також на сьогоднішній день залишається проблема корупції, зокрема, після доповіді організації "Трансперенсі Інтернешнл" та проблема невідповідності українських компаній світовим стандартам корпоративного управління та фінансової прозорості [18].
Ефективність активів ЄБРР в Україні
Викликає занепокоєння той факт, що при загальному, досить динамічному зростанні зобов'язань ЄБРР по проектах в Україні, частка у портфелі так званих "працюючих активів" (тобто вибраних і реально розміщених у проектах) (менше 40%) є нижчою, ніж середній показник по країнам операцій Банку (57%).
Банк визначив основні причини цього явища, які притаманні, насамперед, для проектів у державному секторі, а саме [18]:
а) затримки із виконанням українською стороною проектних умов, особливо, що стосується контрагентних фінансових зобов'язань (Старобешівська ТЕС);
б) затримки із ратифікацією проектів Верховною Радою;
в) адміністративні зміни, що приводили до зміни позичальника, обсягу, інших параметрів проектів;
с) помилки у підготовці деяких проектів, особливо що стосувалося вибору іноземних спонсорів тощо.
Очевидно, що успішна співпраця з ЄБРР залежить від прискорення темпів зростання "працюючих активів" Банку, що залежатиме від усунення вищезазначених причин.
Скорочення обсягу фінансування ЄБРР проектів в Україні
Протягом 2000-2002 років спостерігалося суттєве скорочення загального обсягу фінансування Банком проектів в Україні (2000 рік - 291 млн. євро, 2001 рік - 175 млн. євро, 8 місяців 2002 року 108 млн. євро). Серед основних причин такого стану можна назвати: політичний тиск з боку США та Євросоюзу, що призвів до певного перерозподілу потоків фінансування ЄБРР, відміна проекту Паливного кредиту, який збільшив на 100 млн. дол. США зобов'язання ЄБРР в Україні у 2000 році, відкладення ухвалення проекту добудови Рівненської та Хмельницької АЕС, який мав збільшити український портфель ЄБРР на 215 млн. дол. США [18].
Повернення ПДВ
Ще одним проблемним питання співробітництва України з ЄБРР, що ускладнює виконання деяких проектів Банку є несвоєчасне повернення цим та іншим підприємствам податку на добавлену вартість. Це питання ставилось інвесторами та керівництвом ЄБРР при багатьох нагодах, зокрема, на засіданні Дорадчої ради по іноземних інвестиціях при Президентові України, в ході роботи над новою Стратегією ЄБРР в Україні.
3.3 Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР)
3.3.1 Структура, цілі та напрямки діяльності ЧБТР
Створення
Чорноморський банк торгівлі та розвитку - ЧБТР (BlackSeaTradeandDevelopmentBank - BSTDB) був заснований в 1998 році на підставі відповідної Угоди між країнами-членами ОЧЕС, підписаної в м. Тбілісі 30 червня 1994 року.
Співзасновниками банку стали 11 країн: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, Російська Федерація, Туреччина та Україна. Найбільшими акціонерами Банку є Греція, Росія і Туреччина, частка яких у статутному капіталі складає по 16,5%, а також Болгарія, Румунія та Україна (по 13,5%). Частка інших країн становить по 2%. Початковий статутний капітал Банку, який складав 1,2 млрд. дол. США, планується збільшити на 300 млн. дол. США і довести його до 1,5 млрд. дол. США [16; 18].
Наприкінці 1997 року Україна здійснила усі внутрішньодержавні процедури, необхідні для вступу до ЧБТР, та перерахувала свій внесок до початкового статутного капіталу Банку у розмірі 18,15 млн. дол. США.
Основні цілі ЧБТР:
згідно з установчими документами, ця потужна міжнародна фінансова установа покликана, перш за все, забезпечити фінансову підтримку пріоритетних проектів у Чорноморському регіоні, насамперед у транспортній, телекомунікаційній, енергетичній галузях, а також у сфері захисту Чорного моря і довкілля, розвитку підприємницьких зв'язків між країнами-членами ОЧЕС [16; 3, с.396] тощо.
Формально Банк розпочав свою роботу з 1 червня 1999 р., хоча урочиста церемонія його відкриття відбулася 21 червня 1999 р. в м. Салоніки (Греція), де сьогодні знаходиться Центральний офіс ЧБТР.
Керівними органами банку є Рада керуючих та Рада директорів.
Рада керуючих (по 1 представнику від кожної країни) на своїх засіданнях визначає головні напрямки діяльності Банку, призначає президента Банку та розглядає і затверджує основні результати фінансової діяльності цієї установи. На сьогодні Президентом ЧБТР є Мустафа Гюртін (Туреччина).
Рада директорів, до якої також входять по 1 представнику від кожної країни, здійснює нагляд над проведенням Банком операцій у відповідності зі Статутом Банку.
Першим представником у Раді керуючих ЧБТР від України був тогочасний Голова правління Національного банку України В.А. Ющенко, який очолював її протягом 1998 та 1999 років.
Діяльність ЧБТР
ЧБТР здійснює свою діяльність на основі загальноприйнятої практики великих міжнародних банківських інституцій, зокрема стосовно фінансування проектів та надання кредитів. Так, станом на початок 2002 року Банком було розглянуто понад 200 різноманітних проектів на загальну суму понад 150 млн. дол. США [18]. Якщо взяти до уваги той факт, що Банк почав здійснювати фінансування проектів з грудня 1999 року, то за такий короткий термін використано значні кошти.
Довідково: ще 40 млн. дол. США для фінансування цього проекту виділив ЄБРР. Загальна вартість першої черги реконструкції складає 78 млн. дол. США. Друга черга реконструкції газопроводу дозволить збільшити його пропускну здатність ще на 17 млрд. куб. м газу на рік.6 млн. дол. США для реалізації цього проекту знову планується отримати у вигляді кредиту ЧБТР. ЄБРР вже виділив з цією метою кредит у розмірі 51 млн. дол. США.
10 серпня 2000 року між ЧБТР та Avin International S. A. (Греція) було підписано угоду про надання позички на суму 10 млн. дол. США з метою побудови судна для перевезення нафти та нафтопродуктів. Замовником виступає зазначена компанія Avin International S. A. (входить до складу Vardinoyannis Group - однієї з найкрупніших грецьких корпорацій, сфера інтересів якої простягається від видобутку й переробки нафти та перевезення вантажів до банківської діяльності, операцій з нерухомістю, засобів масової інформації, готельного бізнесу та спорту). Виконавцем замовлення виступає Чорноморська суднобудівна верф (м. Миколаїв) [18].
3.3.2 Стан та перспективи співробітництва України з ЧБТР
Необхідно зазначити, що першим проектом, який був профінансований ЧБТР, став проект реконструкції газопроводу, що проходить територією України і яким постачається російський газ на Балкани та до Туреччини. З цією метою у 2000 році ЧБТР було виділено кредит у сумі 12 млн. дол. США для проведення реконструкції газокомпресорної станції в селищі Тарутине (Україна) [18].
Серед останніх проектів Банку в Україні слід відзначити відкриття кредитної лінії (затверджено Радою Директорів ЧБТР в ході 27 засідання 07.04.2002) на користь Хайпоферайнзбанку (до 2002 року - Банк Австрія Кредитанштальт Україна). Хайпоферайнзбанк є фінансовим посередником у наданні короткотермінових інструментів фінансування торгівлі (преекспортне фінансування та множинний споживчий кредит) на загальну суму 5 мільйонів доларів США терміном до 360 днів [18].
Перелік проектів, які реалізуються в Україні з допомогою ЧБТР, наведений у таблиці 3.
Вже на прикладі цих проектів видно, що Україна є активним партнером Банку. Подальше співробітництво нашої держави з ЧБТР є взаємовигідним і повинне сприяти залученню коштів в українську економіку через механізм банківського фінансування пріоритетних проектів у нашій державі.
Таблиця 3
Діяльність ЧБТР в Україні [18]
| ъ | Назва проекту | Короткий опис проекту | Загальна вартість проекту (млн. дол. США) | Сума, виділена ЧБТР (млн. дол. США) | Витрати на закупівлю товарів і послуг в Україні з метою реалізації проекту (млн. дол. США) | Кількість робочих місць, що будуть створені в Україні |
| 1. | "Трансбалкан-1" - "Газтранзит" | Будівництво газокомпресорної станції в Одеській обл. з метою збільшення транзитних поставок газу з Росії на Балкани і до Туреччини | 78 | 12 | 22, 9 | 90 |
| 2. | AVIN - Чорноморський суднобудівний завод | Будівництво танкера на суднобудівному заводі в м. Миколаїв для міжнародної групи Вардіннояніс-Авін (Греція) | 36 | 10 | 9 | немає даних |
| 3. | Термінал для перевантаження та зберігання зерна в Іллічівськом порту | Реконструкція терміналу для перевантаження та зберігання зерна в Іллічівському порту | 27 | 9 | 4,5 | не визначено |
| 4. | "Трансбалкан-2" - "Газтранзит" | Будівництво другої гілки (Ананьїв-Ізмаїл) транзитного газопроводу, яким транспортується газ з Росії на Балкани і до Туреччини | 116 | 6 | 46,6 | не визначено |
| 5. | АТ "Лінос" | Встановлення установки вісбрекінгу з метою збільшення виробництва дизпалива та мазуту | 38 | 13 | 9 | 30 |
| 6. | Банк "Надра" | Кредитна лінія для підтримки доекспортного фінансування | 2,5 | 2,5 | не визначено | не визначено |
| 7. | "Алроса" | Закупівля російською компанією "Алмази Росії-Саха" видобувного обладнання в Україні з метою збільшення видобутку алмазної руди | 60 | 18,5 | 18,5 | не визначено |
| Всього: | 357,5 | 71 | 110,5 | 120 |
3.4 Міжамериканський банк розвитку (МаБР)
Міжамериканський банк розвитку - МаБР (Inter-AmericanDevelopmentBank - IDB) утворено в 1959 p. Місцезнаходження - Вашингтон. В нього входять 28 країн Латинської Америки і 18 нерегіональних членів, включаючи Бельгію, Великобританію, Німеччину, Данію, Ізраїль, Іспанію, Італію, Канаду, Нідерланди, Норвегію, США, Фінляндію, Францію, Швецію, Японію [5, с.187].
Основною метою МаБР є фінансування проектів технічного й економічного характеру в країнах цього регіону, що розвиваються. Для цього банк надає кредити і гарантії.
Ресурси банка складаються із внесків країн-членів і запозичених коштів. Сплачена частка уставного капіталу складає 10%. Капітал банка поділяється на ординарні кошти, позарегіональні кошти і спеціальні фонди.
Ординарний капітал утворюють країни регіону; він складає майже половину загальних коштів. Позарегіональні кошти утворюються за рахунок країн, що не належать до цього регіону. Банк має також численні фонди , найважливіший з котрих - Фонд для спеціальних операцій.
У відповідності з квотами в уставному капіталі банка розподіляються число голосів. Кожна країна має 135 базисних голосів плюс 1 голос на кожну акцію своєї частки в капіталі банку. Понад третина голосів належить США.
Кредитна діяльність МаБР. Банк надає позики для фінансування будівництва народногосподарського об'єкта; позика при цьому складає половину загальної вартості об'єкта. Процентна ставка по кредитах ординарного і позарегіонального капіталу дорівнює в середньому 10%, строк кредитів - від 10 до 15 років. Ставка кредитів із спеціального фонду коливається в межах 1-4%, строк - від 20 до 40 років.
Кредити МАБР мають цільове призначення; основна їх частина прямується в енергетику, сільське господарство і рибальство. Найбільшу кількість коштів одержали нові індустріальні країни регіону - Бразилія, Мексика і Аргентина [5, с.188]. Створено філію МаБР - Міжамериканську інвестиційну корпорацію (МАІК), до складу якої входить 34 держави, серед яких нерегіональні члени - Австрія, Німеччина, Ізраїль, Іспанія, Італія, Нідерланди, США, Франція, Японія [2, с.143].
Основні напрямки діяльності МАІК:
надання позик;
сприяння у залученні фінансових ресурсів з інших джерел;
фінансування проектів і придбання акціонерного капіталу.
3.5 Африканський банк розвитку (АфБР)
Африканський банк розвитку - АфБР (AfricanDevelopmentBank - ADB) заснований в 1964 році. До його членів входять 53 африканських країн і 24 неафриканських. Місцезнаходження - м. Абіджан (Кот Д'Івуар). Спочатку, згідно зі Статутом банку, його членами мали бути лише африканські держави. Але гостра нестача коштів змусила Банк залучити й деякі розвинуті країни до формування капіталу [5, с.188]. В 1973 р. було створено Африканський фонд розвитку (АФР), формально незалежний, але по суті він є складовою частиною структури АфБР. Членами фонду стали високо розвинуті держави (США, Японія, Канада, деякі західноєвропейські держави), а також Саудівська Аравія і Кувейт [2, с.175].
Цілі АфБР:
сприяння економічному й соціальному розвитку африканських країн;
фінансування інвестиційних програм і проектів;
сприяння державним і приватним інвестиціям та інші.
Цілі АФР:
фінансування на пільгових умовах проектів і надання технічної допомоги з метою сприяння внеску Африканського банку розвитку в економічний і соціальний розвиток найбідніших африканських держав-членів Банку (їх число складає близько 40);
фінансування з метою сприяння розвитку співробітництва на регіональному і субрегіональному рівнях і сприяння розвитку міжнародної торгівлі, особливо між країнами-членами АФР.
Ресурси АфБР складаються із внесків, переважну частину яких дають розвинуті країни. За розмірами капіталу АфБР - найбільший серед регіональних банків розвитку. Найбільша квота в уставному капіталі АфБР - у США (17,0%); Японія має 14,0%, Німеччина - 10,5%, Франція й Канада - по 9,0% [5, с.189].
Кредитна діяльність АфБР. Кредити надаються тільки африканським країнам. Звичайний кредит надається строком на 12-20 років, з рахунку 9,5% щорічних плюс комісія в розмірі 1%. За пільговий кредит стягується збирання в 0,75%, період пільги - від 3 до 5 років.
3.6 Азіатський банк розвитку (АзБР)
Азіатський банк розвитку - АзБР (AsianDevelopmentBank - ADB) засновано в 1965 p. Місцезнаходження - м. Маніла (Філіппіни). Членами банка є 56 держав, в тому числі 16 неазіатських (Австралія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція) [2, с.157].
Основний напрямок діяльності Банку - фінансування регіональних, субрегіональних і національних проектів і програм, що сприяють економічному росту країн регіону, які розвиваються.
Пріорітетне значення надається розвитку наступних галузей економіки [2, с.158]:
сільське господарство: іригація, розвиток сільських районів, рибальство, тваринництво, лісівництво;
енергетика: проекти в галузі енергетики, видобуток природного газу та вугілля, створення нафтопереробних підприємств і мереж газопроводів;
транспорт і зв'язок: порти і судноплавство, дороги, залізні дороги, аеропорти, телекомунікації;
інфраструктура: водопостачання, санітарія, інфраструктура міського господарства, проекти у сфері освіти та охорони здоров'я.
Ресурси банка формуються за рахунок внесків, переважно розвинутих країн. Найбільша квота в уставному капіталі належить Японії - 26%; Австралія має 11%. Частка неазіатських держав (крім Австралії) складає 33%. Таким чином, на всі країни, що розвиваються, припадає лише 30% від усієї квоти [5, с.189].
Діяльність АзБР полягає в мобілізації засобів і наданні позик для реалізації суворо обговорених проектів у країнах регіону.
Вибір проектів і порядок одержання позик визначаються в такий спосіб і припускають:
ідентифікацію проекту, в т. ч. вибір проекту після проведення консультацій з відповідною країною і узгодження з позикодавцями;
складання проекту; вивчення ситуації на місці; оцінка вартості проекту;
підготовка документації і проекту угоди про позику; проведення переговорів про позику; поширення документації про позику серед членів керівних органів;
затвердження рішення про надання позики; підписання угоди про позику;
ефективне використання позики; реалізація проекту організацією виконавця і Банком; завершення проекту;
аналіз та оцінка ефективності проекту; підготовка показників і результатів виконання проекту; звіт про перевірку виконання проекту; аналіз
9-09-2015, 02:15