Кредитна діяльність. АзБР здійснює довгострокове кредитування. З 1995 р. практикує надання часткових гарантій по некомерційним ризикам. Пріоритетним об'єктом кредитування є енергетика.
Банк керує трьома спеціальними фондами [ 2, с.159]:
Фонд азіатського розвитку - ФАР, створений у 1974 р. промислово розвиненими країнами-членами АзБР (крім Франції). На долю Японії приходиться 52% коштів фонду, США - 16, Німеччини - 9, Канади - 5, Великобританії і Австралії - по 4%. Фонд надає позики на пільгових умовах (безпроцентні кредити на строк до 40 років з виплатою комісії в 1% щороку) найбіднішим азіатським країнам, що розвиваються, з низьким ВВП на душу населення і обмежених можливостей погашення заборгованості.
Спеціальний фонд технічної допомоги - СФТД, що фінансується переважно за рахунок добровільних внесків країн-членів; видає субсидії для фінансового забезпечення операцій Банку з надання технічної допомоги. Фонд надає також "зв'язані" позики, що містять зобов'язання закуповувати товари в країнах-донорах.
Японський спеціальний фонд - ЯСФ, створений у 1988 р. на основі угоди між Банком і Японією; надає допомогу країнам-членам Банку, що розвиваються, для структурної перебудови економіки і розширення можливостей залучення нових інвестицій; сприяє країнам, що розвиваються, у таких галузях, як індустріалізація, розвиток природних ресурсів, передача технологій на безоплатній основі; розвиток людських ресурсів.
В 1995 р. Банк виділив кредит Казахстану на суму 120 млн. доларів, залучаючи, таким чином, в свою сферу азіатські республіки колишнього СРСР. Найбільшу суму кредитів за весь час існування банка одержали Індонезія, Республіка Корея, Філіппіни, Пакистан і Таїланд, тобто країни, що відрізняються динамізмом розвитку.
3.7 Ісламський банк розвитку (ІБР)
Ісламський банк розвитку - ІБР (IslamicDevelopmentBank - IDB). Засновано в 1974 році. Місцезнаходження - м. Джідда (Саудівська Аравія). Банк утворено за рішенням Організації Ісламська конференція, яка нараховує 51 державу [5, с. 190].
Мета ІБР - сприяти економічному і соціальному розвитку ісламських держав і мусульманських громад відповідно до принципів шаріату.
Банк має спеціальний рахунок допомоги, призначений для фінансування професійного навчання і проведення досліджень з метою надання допомоги країнам-членам у переорієнтації їхньої економіки, фінансової і банківської системи.
Основні напрямки діяльності ІБР [2, с.81]:
фінансування виробничих підприємств і проектів;
інвестування коштів в акціонерний капітал промислових і сільськогосподарських підприємств і проектів;
фінансування проектів, що забезпечують швидку віддачу шляхом пайової участі в прибутках, лізингу;
фінансування технічної допомоги, наданої країнам-членам з підготовки техніко-економічного обґрунтування проектів;
співробітництво з арабськими національними і регіональними фінансовими інститутами розвитку і Фондом міжнародного розвитку ОПЕК;
керування спеціальними фондами, створюваними для конкретних цілей, включаючи Фонд допомоги мусульманським громадам в не мусульманських країнах;
фінансування імпорту шляхом надання короткострокових кредитів імпортерові і посередництва Банку з наданням відстрочки платежу імпортерові.
Кредитна діяльність. Банк надає ресурси для фінансування зовнішньоторговельних операцій і проектів в інших сферах економіки. Особливістю банка є те, що він не стягує процентів за наданий кредит, оскільки це суперечить принципам шаріату, який забороняє одержання прибутку, не основаному на власний праці. Позики надаються безпроцентно, лише за обслуговування встановлена деяка винагорода. Водночас банк здійснює інвестиції в об’єкти промислового і сільськогосподарського призначення, від чого одержує відповідний прибуток.
Висновки
На початку XXI сторіччя кількість міжнародних організацій вже вимірюється тисячами. Вони дуже різноманітні за складом учасників, цілями, функціями, місцем в інституційному середовищі міжнародного бізнесу та впливом на міжнародні відносини.
Приблизно в середині ХІХ ст. почалося формування цілісної системи міжнародних організацій, яка відтоді й до нашого часу пройшла певні етапи становлення й розвитку.
Розмаїття організацій утруднює їх класифікацію і виокремлення типів організацій за якоюсь однією схемою. Типологія міжнародних організацій відображає такі аспекти, за якими аналізується суть і діяльність організацій. Тобто, існують певні критерії визначення типу організації, основними для розгляду з яких є
членство суб'єктів міжнародних відносин і юридичний статус організації;
географічне поширення;
функціональна спрямованість;
характер діяльності.
Велика частка в системі міжнародних організацій належить економічним організаціям, серед яких значиме місце посідають спеціалізовані (валютно-кредитне регулювання, фінансова підтримка країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою). Попри звуження кола проблем, що вирішують такі організації, окремі з них відіграють суттєву роль в міжнародній економіці (напр., Світовий банк, МВФ).
Всі ті організації, діяльність яких вивчалась і була стисло викладена в курсовій роботі, здебільшого мають різні структуру, функції, види діяльності і механізми її здійснення, але всіх їх поєднує одна мета (для окремих організацій вона - головна) - допомога найбіднішим країнам і країнам, що розвиваються, спрямована на їх стабільне економічне зростання. Окремі організації значну увагу приділяють також соціальному зростанню країн-членів (напр., Ісламський банк розвитку, Африканський банк розвитку тощо), вирішенню екологічних проблем (так, наприклад, в діяльності ЄБРР - це одна з найважливіших цілей).
Допомога фінансовими організаціями може надаватися у вигляді:
кредитів та позичок;
фінансування розвитку інфраструктури, певних галузей економіки і проектів,
в тому числі проектів, які не одержали б коштів з інших джерел (напр., МФК фінансує розвиток освіти, охорони здоров'я, транспорту тощо);
сприяння збільшенню притоку інвестицій через надання гарантій, включно страхування, по некомерційним ризикам (БАГІ) та через створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами (МЦУІС);
консультацій з інвестиційних та інших питань;
технічної допомоги (в тому числі запровадження нових технологій, використання діяльності висококваліфікованих спеціалістів тощо).
Кредити та позики можуть бути надані у повному обсязі або частками (траншами) Так, наприклад проводять фінансування МВФ, МБРР.
Фінансові операції можуть здійснюватись як з урядами (їх центральним банкам) і під гарантії уряду країни-позичальника (операції так здійснюють, наприклад, МБРР, МАР, МВФ), так і без гарантій уряду. Наприклад, МФК для інвестування коштів не вимагає урядових гарантій. Це відгороджує приватні компанії від державного контролю, що може в цілому позитивно впливати на розвиток економіки країни, яка потребує допомоги. Також ЄБРР не вимагає урядових гарантій для надання кредиту, а отримання наступної позики залежить на від стану економіки країни, а від рівня готовності окремого проекту.
Кредити країнам, що розвиваються, як правило, надаються на пільгових умовах, які являють собою і подовжений строк кредитування (від 5 до 20 років) з пільговим періодом (від 5 до 10 років), і невисока ставка кредиту. Найбіднішим країнам здебільшого надаються безвідсоткові кредити.
Допомога надається всім країнам-членам організації, але вони повинні виконувати певні умови договору, укладеному з цією організацією. В разі, коли країни-позичальники не виконують свої зобов’язання, допомога може бути призупинена або взагалі зупинена. Так, наприклад, якщо країна не виконує рекомендацій МВФ або використовує кредит на цілі, не передбачені кредитною угодою, Фонд може скоротити або припинити кредитування країни.
Величина фінансової допомоги, на яку може розраховувати країна-позичальник, може залежати від її квоти (яка, наприклад, в МВФ визначається у SDR- спеціальних правах запозичення), тобто, загалом кажучи, від частки участі даної країни у формуванні статутного капіталу певної міжнародної фінансової організації.
Перед фінансуванням проекти розвитку ретельно розглядаються, вирішуються питання доцільності їх фінансування і тільки після цього приймається рішення надання позики чи відмови у ній за умови погодження з цим зацікавлених країн і країн-донорів.
Регіональні фінансові організації вирішують проблеми розвитку окремого регіону, але серед членів цих організацій здебільшого є і нерегіональні країни. Так, наприклад, серед країн-учасниць МаБР - 28 країн Латинської Америки і 18 нерегіональних, серед країн-учасниць АфРБ - 53 африканських і 24 неафриканських країни. Але кредити, напр., в АфБР надаються тільки африканським країнам. Нерегіональні члени - це, в основному, високорозвинені країни, що виконують роль країн-донорів в даній організації. Їх квота у статутному капіталі фінансової організації значна і тому від них залежить рішення про надання допомоги країні, що розвивається (так, в уставному капіталі АфБР, який є найбільшим серед регіональних банків розвитку за розмірами капіталу, найбільша квота - у США (17,0%); Японія має 14,0%, Німеччина - 10,5%, Франція й Канада - по 9,0%).
Україна є членом багатьох міжнародних фінансових організацій, зокрема, вступила до МВФ та МБРР - у 1992 р., до МАР, МФК та ЄБРР - у 1993 р., до ЧБТР - у 1997 р.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) є найбільшим іноземним кредитором України, його частка становить понад 60% всіх кредитів міжнародних організацій. За станом на 1999 рік МВФ виділив Україні 4,8 млрд. доларів, з них отримано 3,2 млрд. доларів. Кредити МВФ спрямовуються на економічну трансформацію в Україні. Перш за все, вони призначені для покриття дефіцитів платіжного балансу України та для погашення внутрішнього боргу уряду. Тобто кредити Фонду у виробництво не йдуть і не дають можливості одержати прибуток. Це має застерегти уряд від надмірного користування коштами МВФ, здійснювати ретельні макроекономічні розрахунки перш ніж звертатися з проханням про нові кредити.
Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8% всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР, умови якого менш обтяжливі для країни, за рахунок зменшення частки МВФ. Слід зазначити, що МБРР сьогодні є одним з провідних партнерів України.
Третім фінансовим донором України і також її провідним партнером є ЄБРР, який зокрема, є каталізатором розвитку ринкової економіки в Україні. Він є найбільшим інвестором в Україну - близько 10% від загального рівня надходження прямих іноземних інвестицій.
З огляду на майбутнє Україна має намір продовжувати стосунки з групою Світового банку, з ЄБРР та ЧБТР.
Перелік використаних джерел
1. Бочан І.О., Михасюк І.Р. Глобальна економіка: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 403 с.
2. Воронкова А.Е., Єрохіна Л.В., Рябенко Л.І. Міжнародні економічні організації: Навчальний посібник. - К.: ВД „Професіонал”, 2006. - 352 с.
3. Кухарська Н.О., Харічков С.К. Міжнародна економічна діяльність України: Навчальний посібник. - „Одіссей", 2006. - 455 с.
4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. / Под ред. Красавиной Л.Н. - М.: Финансы и статистика,2000
5. Міжнародні організації: Навчальний посібник. / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. - К.: ЦУЛ, 2003. - 288 с.
6. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с.
7. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. -К.: КНЕУ, 2006. - 440 с.
8. Шелудько В.М. Фінансів ринок: Навчальний посібник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006 - 535 с.
9. Україна: підсумки соціально-економічного розвитку та погляд у майбутнє. Виступ Президента України Л.Д. Кучми на науковій конференції 16 листопада 2000 року // Урядовий кур'єр. - 2000. - № 216.
10. http://www.annews.ru
11. http://www.businesspress.ru
12. http://www.expert.ru
13. http://www.glavred. info
14. http://www.glossary.ru
15. http://www.i2r.ru
16. http://www.krugosvet.ru
17. http://www.larouchepub.com
18. http://www.mfa.gov.ua
19. http://www.opec.ru
20. http://www.podrobnosti.ua
9-09-2015, 02:15