Поняття експерименту

Експериментальна психологія

Поняття експерименту

Зміст

1. Поняття експерименту

Проводити експеримент, експериментувати - це значить вивчати вплив перемінної незалежної на одну або більше перемінних, залежних при строгому контролі. Це дозволяє реалізувати відносно повний контроль перемінних. Якщо при спостереженні, досить часто, навіть неможливо передбачати зміни, то в експерименті можна ці зміни планувати і не допускати появи несподіванок.

Можливість маніпулювання перемінними - одне з важливих переваг експериментатора перед спостерігачем. Основне достоїнство експерименту - у тому, що можна спеціально викликати якийсь психічний процес, простежити залежність психічного явища від змінюваних зовнішніх умов. Ця перевага пояснює широке застосування експерименту в психології. Основна маса емпіричних фактів отримана експериментальним шляхом.

Але експеримент застосовується не у всякій дослідницькій задачі. Так, важко експериментальне дослідження характеру і складних здібностей. Недоліки експерименту виявляються зворотною стороною його переваг. Так, досить складно організувати експеримент так, щоб випробуваний не знав про те, що він випробуваний. Якщо це не вдається, то більш ніж ймовірні скутість випробуваного, свідома або несвідома тривога, страх оцінки й ін. Результати експерименту можуть спотворюватися деякими факторами. Один з найчастіших артефактів обумовлений ефектом Пігмаліона; у випробуваних може також з'явиться ефект Хоторна. Уникнути цих ефектів допомагає застосування методу сліпого.

Виділяються такі різновиди експерименту, як експеримент лабораторний, експеримент природний і експеримент польовий.

Також розрізняють експеримент констатуючий й експеримент формуючий. Розрізнення останніх особливо важливе для вікової психології і педагогічної психології; до розвитку психіки можна підходити або, як до явища, відносно незалежного від навчання і виховання, - тоді задачею виявляється констатація зв'язків, що складаються в ході розвитку; або як до явища, залежного навчанням і вихованням, - тоді не можна ігнорувати сам процес навчання.

Як складові частини в експеримент можуть входити спостереження і психодіагностика. Під час експерименту за випробуваним спостерігають і його стан реєструється, якщо потрібно, засобами психодіагностики; але тут спостереження і психодіагностика не виступають як метод дослідження.

Правильно поставлений експеримент дозволяє перевіряти гіпотези про причинно-наслідкові відносини, не обмежуючи констатацією зв'язку - кореляції - між перемінними.

Розділяють такі плани проведення експерименту:

- традиційні - коли міняється лише одна незалежна перемінна;

- факторні - коли змінюється декілька незалежних перемінних; його достоїнство - можливість оцінки взаємодії факторів - зміни характеру впливу однієї з перемінних у залежності від значення іншої; при цьому для статистичної обробки результатів експерименту застосовується дисперсійний аналіз.

Якщо досліджувана область відносно невідома і система гіпотез відсутня, то говорять про пілотажний експеримент - (пілотажне дослідження), результати, якого можуть допомогти уточнити напрямок подальшого аналізу.

Коли є дві конкуруючі гіпотези й експеримент дозволяє вибрати одну з них, говорять про вирішальний експеримент (лат. experіmentum crucіs). Контрольний експеримент здійснюється з метою перевірки деяких залежностей. Застосування експерименту наштовхується на принципові обмеження, пов'язані з неможливістю в ряді випадків довільно змінювати перемінні. Так, у психології емпіричні залежності здебільшого мають статус кореляцій і часто не дозволяють робити висновки про причинно-наслідкові зв'язки. Одні з труднощів застосування експерименту в психології полягає в тому, що дослідник звичайно включений у ситуацію спілкування з обстежуваним (респондентом) і може мимоволі впливати на його поведінку.

Особлива категорія методів психологічного дослідження і впливу - формуючі експерименти, або навчальні. Вони дозволяють направлено формувати особливості таких психічних процесів, як сприймання, увага, пам'ять, мислення й ін.

2. Планування експерименту.

Проблема дослідження : стосовно нашої контрольної роботи потрібно підкреслити, що в даному дослідженні за мету було взято визначення негативного чи позитивного впливу хвилювання на пам’ять учнів 6-х класів під час підвищеного рівня хвилювання, а також у звичайних умовах. Дослідження проводилося в природничому-науковому ліцеї №145 міста Києва. Воно проходило у два етапи: на першому етапі ми провели в учнів 6-х класів тест Філіпса для того, щоб виявити та порівняти загальний рівень тривожності у двох класах. 6-А – це експериментальна група, а 6-Б – це контрольна група. На другому етапі у контрольної групи перед звичайним уроком ми провели тест Люшера, а під час уроку контрольній групі було запропоновано розв’язати завдання на пам’ять. А в експериментальній групі замість звичайного уроку проводилася підсумкова контрольна робота. За годину до контрольного заходу в експериментальній групі також був проведений тест Люшера, потім учні 6-Б класу розв’язували ті ж самі завдання на пам’ять, що і конрольна група.

3. Експериментальний етап дослідження

Залежною змінною у нас виступає успішність пам’яті. А незалежною змінною є процес запам’ятовування та відтворення матеріалу перед контрольною роботою (підвищений рівень хвилювання) та розв’язування аналогічних завдань на звичайному уроці (не підвищений рівень хвилювання). Виходячи з цього положення, ми можемо висунути експериментальну.

Гіпотеза - це наукове припущення, що випливає з теорії, що ще не підтверджене і не спростоване.

Концептуальна гіпотеза - такі гіпотези, звичайно, висуваються для усунення внутрішніх протиріч у теорії або для подолання неузгодженостей теорії й експериментальних результатів. Концептуальна гіпотеза повинна задовольняти принцип фальсифікованості (якщо в ході експерименту вона спростовується) і верифікованості (якщо в ході експерименту вона підтверджується).

Концептуальна гіпотеза - інформація яку одержав експериментатор, не відповідному створеному образові, може відкидатися як випадкова.

Експериментальна гіпотеза - може ґрунтуватися на теорії або моделі реальності і являти собою прогноз, такий тип експериментальних гіпотез служить перевіркою наслідків конкретної теорії або моделі; може висуватися безвідносно якої-небудь теорії, моделі, тобто формулюються для даного випадку; гіпотези не заснованих на вже існуючих теоріях, а сформульовані за принципом Фейерабенда: "усе підходить". Їхнє виправдання - в інтуїції дослідника.

Експериментальна гіпотеза - чекання експериментатора виявляються в параметрах його поведінки, що регулюються неусвідомлено.

Статистична гіпотеза - твердження у відношенні невідомого параметра, сформульоване мовою математичної статистики. Будь-яка наукова гіпотеза вимагає перекладу на мову статистики. При перевірці статистичних гіпотез використовується лише два поняття: Нº (гіпотеза про розходження) і Н¹ (гіпотеза про подібність). Як правило, учений шукає розходження, закономірності. Підтвердження першої гіпотези свідчить про вірність статистичного твердження Н¹ , а другий - про прийняття твердження Нº - про відсутність розходжень.

Статистична гіпотеза - експериментатор не при яких умовах не впливає на хід експерименту.

Експериментальна гіпотеза : наявність хвилювання буде погіршувати успішність процесу пам’яті перед контрольною роботою.

В нашому експериментальному досліджені були використані наступні методики: тест Філіпса на виявлення загальної тривожності у школі, методика Люшера, “Дослідження продуктивності запам’ятовування”, дослідження обсягу оперативної пам’яті (методика Є. Крепеліна).

4. Виокремлення і контроль незалежної змінної.

Незалежна змінна — це змінна, наявність і зміна якої впливає на наявність або зміну інших змінних (залежних змінних). Незалежні змінні викликають реальні зміни або пояснюють їх. Залежна змінна - це змінна, що змінюється в результаті зміни деякої іншої (незалежної) змінної. За допомогою залежних змінних описуються ефекти або наслідки. [8]

Незалежна змінна: в даному експерименті незалежною змінною виступає стимульний матеріал, що надається експериментатором, особливості умов проведення опитування, особливості взаємодії досліджуваних під час виконання завдань.

Залежною змінною є досліджуваний нами рівень пам’яті досліджуваних, вербальні прояви експериментаторів, невербальний прояв експериментаторів, чутливість залежної перемінної до змін незалежної.

Контроль незалежної змінної полягає в її активному варіюванні або знанні закономірності її зміни. Друге значення поняття „контроль" - це управління зовнішніми, „іншими" змінними експерименту. Вплив зовнішніх змінних зводиться до ефекту змішування. Розрізняють два основні способи контролю незалежної змінної. Ці способи лежать в основі двох типів емпіричного дослідження: активного і пасивного. Нагадаємо, що в психології до активних відносяться діяльнісний метод (експеримент) і комунікативний (бесіда), а до пасивних - спостереження і вимірювання. Пасивні методи називають також методами систематизованої реєстрації, або систематизованого спостереження (включаючи в нього і процедуру вимірювання). [ 14]

Існує декілька основних прийомів контролю впливу зовнішніх („інших" ) змінних на результат експерименту:

1) елімінація зовнішніх змінних;

2) константність умов;

3) балансування;

4) контрбалансування;

5) рандомізація.[15]

Для контролю впливу зовнішніх („інших") змінних на результат експерименту в нашому випадку має сенс застосовувати балансування і рандомізацію.

Балансування може полягати у тому, що в доповнення до експериментальної групи в план експерименту включається контрольна група. Експериментальне дослідження контрольної групи проводиться в тих же умовах, що і експериментальної. Відмінність в тому, що експериментальна дія здійснюється тільки по відношенню до досліджуваних, включених в експериментальну групу. Тим самим зміна залежної змінної в контрольній групі обумовлена лише зовнішніми змінними, а в експериментальній - сумісною дією зовнішніх і незалежної змінних. [15]

Рандомізацією називається процедура, яка гарантує рівну можливість кожному члену популяції стати учасником експерименту. Іноді рандомізація полягає в тому, що кожному представнику вибірки привласнюється порядковий номер, а вибір досліджуваних в експериментальну і контрольну групи проводиться за допомогою таблиці „випадкових" чисел. Рандомізація виступає способом, що дозволяє виключити вплив індивідуальних особливостей досліджуваних на результат експерименту. [15]

5. Статистична обробка результатів.

На основі отриманих даних анкетування робляться висновки про репрезентативність вибірки - наскільки результати дослідження репрезентативні по відношенню до генеральної сукупності або по відношенню до часткових вибірок (чоловіки, жінки, люди певного віку, професії тощо).

Перший етап дослідження : Школярам було запропоновано опитувальник, який складався з 58 питань. Відповіді, які не збігалися з ключами - це вияви тривоги. Загальна вибірка школярів становила - 50 учнів.

В 6-А класі – 25 учнів, а в 6-Б класі – 25 учнів Проаналізувавши дані, можна зробити такі висновки:

Таблиця №1

Визначення загальної тривожності за методикою Філіпса

Загальна тривожність у 6-А класі - 37%; 10% - підвищений рівень тривожності, 5% - висока тривожність, 85% - рівень тривожності не перевищує норму. Загальна тривожність у 6-Б класі – 34%; 15% - підвищений рівень тривожності; Висока тривожність є відсутньою 85%;- рівень тривожності не перевищує норму.

Отже, проаналізувавши ці дані, ми бачимо, що рівень тривожності у контрольній та експериментальній групі є майже однаковим.

Другий етап дослідження: учням 6-А класу потрібно було розкласти перед контольною роботою та після неї 8 різнокольорових картинок (експериментальна група), учні 6-Б класу також розкладали картинки перед та після звичайного уроку (контрольна група). Взагалі, тест Люшера оснований на тому, що вибір кольору відображає направленість досліджуваного на визначену діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості.

Характеристика кольорів за Люшером включає в себе 4 основних і 4 додаткових кольори. Основні кольорі: синій – символізує спокій, задоволення; синьо-зелений – відчуття впевненості, цілеспрямованості, інколи впертості; оранжево-червоний – символізує силу вольового зусилля, агресивність, наступальні тенденції, збудження; світло-жовтий – активність, потяг до спілкування, експансивність, життєрадісність.

За відсутність конфлікту основні кольори повинні займати переважно перші п’ять позицій.

Додаткові кольори: фіолетовий, коричневий, чорний, сірий. Символізують негативні тенденції: тривожність, стрес, переживання страху, засмучення. Значення цих кольорів(як і основних) в найбільшій мірі визначається їх взаємним розміщенням, розподілом позицій.

Отже, проаналізувавши дані за тестом Люшера ми використали методи математичної статистики, підрахувавши середні значення (Analyze, Compare means).

Таблиця №2

Середні значення за тестом Люшера до уроку.

Дана таблиця показує середні значення факторів тесту Люшера. Ми показали середні значення інтенсивності тривоги і компенсації, відхилення від аутогенної норми, а також коефіцієнт тривожності по контрольній та експериментальній групі.

В даній таблиці зображено, що в експериментальній групі спостерігається підвищений рівень тривожності (тропотропний стан). А в контрольній групі спостерігається не підвищений рівень тривожності (енерготропний стан).

Після проведення тесту Люшера ми використали наступні методики: “Дослідження продуктивності запам’ятовування”, “Дослідження обсягу оперативної пам’яті (методика Є.Крепеліна)”.

Проаналізувавши методики, які ми використали для дослідження пам’яті у двох групах, можна зробити наступні висновки.

Дослідження продуктивності запам’ятовування : підліткам було запропоновано запам’ятати певний набір слів. Для полегшення запам’ятовування піддослідним потрібно було намалювати малюнки для кожного слова. Але писати назву чи позначати літерами було заборонено. Дозволялося малювати все, що завгодно для того, щоб малюнок допоміг відтворити назване слово. Школярам зачитувалися слова з інтервалом у 50-60 сек. Підраховувалась кількість правильно відтворених словосполучень із загальною кількістю запропонованих словосполучень.

Середній показник правильно відтворених словосполучень у 6-А класі - 54%;

Середній показник правильно відтворених словосполучень у 6-Б класі - 69%;

75% -100% - це високий рівень;

50% -75% - середній рівень;

30% - 50% - низький рівень;

нижче 30% - дуже низький.

Отже, дві групи школярів можна віднести до середнього рівня. Але в тій групі, в якій проводилася підсумкова контрольна робота, порівняно з контрольною групою, показник правильно відтворених словосполучень є на 15% нижчий.

Дослідження обсягу оперативної пам’яті( методика Є.Крепеліна)

Школярам зачитувалися однозначні числа рядками з п’яти чисел і їм потрібно було подумки скласти ці числа в пари, а суму записати в результат.

Кількість правильно записаних сум у контрольній групі – 27% (середнє значення в класі).

Кількість правильно записаних сум у експериментальній групі – 22% (середнє значення в класі).

Тобто в експериментальній групі рівень оперативної пам’яті нижчий.

Узагальнюючи ці дані можна побачити, що в процесі запам’ятовування та відтворенні інформації під час контрольної роботи та у звичайних умовах, показники правильно розв’язаних завдань є набагато вищими у контрольній групі. Тому що коли у школярів рівень хвилювання та тривоги є підвищеним, вони допускають багато помилок. Кількість правильно розв’язаних завдань є вищою при розв’язанні у звичайних умовах. Тобто коли рівень хвилювання є не високим. В нашому дослідженні підтвердилася висунута гіпотеза, що хвилювання погіршує процес пам’яті.

6. Оцінювання достовірності експериментальних даних.

При плануванні будь-якого експерименту дослідник повинен аналізувати його внутрішню і зовнішню достовірність. Внутрішня достовірність експерименту тим вище, ніж більшою мірою дослідник в змозі зробити правильні висновки про вплив незалежних змінних назалежні. Для цього повинні якнайкраще контролюватися всі сторонні чинники. Необхідно визначити, чи дійсно бажана зміна залежної змінної відбулася унаслідок регулювання дослідником незалежних змінних або ж ця зміна відбулася під впливом неконтрольованих сторонніх чинників.

Зовнішня достовірність є тим вищою, ніж більшою мірою дослідник може узагальнити результати експерименту на генеральну сукупність. Як правило, підвищення внутрішньої достовірності веде до зменшення зовнішньої достовірності. Чим більший контроль дослідник забезпечує за сторонніми чинниками, тим меншою мірою він може узагальнювати результати експерименту. [15] Аналіз достовірності, як правило, пов'язаний з обрахунками стандартної помилки, кореляційним і факторним аналізом. [2]

Стандартна помилка вимірювання - це відносна частка випадкової зміни (дисперсії) вимірюваного показника по відношенню до сукупної зміни цього показника (загальної дисперсії). Чим вище стандартна помилка вимірювання, тим нижче точність і надійність використовуваної методики дослідження. [8]

Кореляційний аналіз представляє з себе статистичні методи виявлення кореляційної залежності між двома або більше випадковими ознаками або чинниками. Кореляційний аналіз експериментальних даних містить в собі наступні основні практичні прийоми: 1) побудову кореляційного поля і складання кореляційної таблиці; 2) обчислення вибіркових коефіцієнтів кореляції або кореляційного відношення; 3) перевірку статистичної гіпотези значущості зв'язку. Подальше дослідження полягає у встановленні конкретного виду залежності між величинами. Кореляційне поле і кореляційна таблиця є допоміжними засобами при аналізі вибіркових даних. При нанесенні на координатну площину вибіркових точок одержують кореляційне поле. По характеру розташування точок поля можна скласти попередню думку про форму залежності випадкових величин (наприклад, про те, що одна величина в середньому зростає або убуває при зростанні іншої). Для чисельної обробки результати звичайно групують і представляють у формі кореляційної таблиці. [8]

Висновки.

На основі результатів експериментального дослідження робляться

висновки про адекватність основної гіпотези. Тобто в експериментальній групі рівень оперативної пам’яті нижчий.

Узагальнюючи ці дані можна побачити, що в процесі запам’ятовування та відтворенні інформації під час контрольної роботи та у звичайних умовах, показники правильно розв’язаних завдань є набагато вищими у контрольній групі. Тому що коли у школярів рівень хвилювання та тривоги є підвищеним, вони допускають багато помилок. Кількість правильно розв’язаних завдань є вищою при розв’язанні у звичайних умовах. Тобто коли рівень хвилювання є не високим. В нашому дослідженні підтвердилася висунута гіпотеза, що хвилювання погіршує процес запам’ятовування.

Список використаних джерел:

1. Головин С.Ю. Словарь психолога-практика. - Минск: „Харвест", 2001.

2. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - СПб.: Питер, 2000.

3. Загальна психологія. Навч. посіб. / за ред. М'ясоїд П.М. - К., 2002.

4. Загальна психологія. Навч. посіб. / за ред. Скрипченко О., Волинської Я., Огородшйчука 3. та ін. - К.: А.П.Н., 2001.

5. Кац М. Статистическая независимость в теории вероятностей, анализе й теории чисел. - М., 1998.

6. Корнилова Т.В. Экспериментальная психология: Теория и методы. -М.: АСПЕКТ-ПРЕСС, 2003.

7. Кочетков П.А. Краткий курс теории вероятностей й математической статистики. - СПб., 2001.

8. Крылов А.А., Маничев С.А. Практикум по общей, экпериментальной и прикладной психологии. - СПб.: Питер, 2005.

9. Кудрявцев Л.Д. Математический анализ. - М., 2000.

10. Методы сбора информации в социологических исследованиях / под ред. Дюрягина В.В. - М.: Наука, 1990.

11. Петриченко Г.А. Практическая психология уверенности в своих силах. - М., 2005.

12. Рудин У. Основи математического анализа. - СПб., 1999.

13. Солсо Р.Л., МакЛин М.К. Экспериментальная психология: Практический курс. - Саратов, 2003.

14. Уиттекер


9-09-2015, 16:50