Професійне самовизначення звукорежисера як проблема становлення професійної самосвідомості

Робота звукорежисера вимагає великих творчих навичок, адже створення унікальної звукової середовища - надзвичайно складний художній процес. У більшості випадків робота звукорежисера пов'язана з діяльність великої кількості людей суміжних професій, тому йому необхідні такі якості як комунікабельність, вміння працювати в команді й підкоряти свої творчі ідеї загального режисерським задумом.

Розділ ІІ Емпіричне дослідження формування професійної самосвідомості звукорежисера.

2.1. Організація дослідження професійної самосвідомості

Використання в професійному консультуванні методик, спрямованих на виявлення самосвідомості і самооцінки людини, дає не тільки діагностичний, але і, до деякої міри, психокорекційний ефект.

У молодих людей, стурбованих своїм професійним майбутнім, тих, що прагнуть учитися в професійному чи навчальному закладі, одержати професію в процесі роботи, спостерігається випереджальний розвиток в оцінці своїх особистісних якостей у порівнянні з оцінкою своїх професійних якостей. Люди, які отримують знання, краще представляють себе як особистість узагалі, тобто в сукупності моральних, фізичних, інтелектуальних якостей, своїх інтересів і схильностей, але меншою мірою мають представлення про своє професійне «Я».

Наявні розходження в самооцінці насамперед стосуються її змістовних компонентів. Одні знають про себе більше, інші менше; визначені якості особистості, здатності, значимі на даний момент, піддаються аналізу і оцінці, інші, у силу їхньої неактуальності, людиною не оцінюються (хоча і можуть бути оцінені по ряду параметрів). Існують такі особистісні властивості і якості, що не включаються в сферу усвідомлення і самооцінки, людина просто не може оцінити себе по ряду параметрів.

Експериментальне дослідження розвитку професійної самосвідомості звукорежисерів – описуються принципи організації, методи проведення констатуючої частини дослідження, а також отримані результати.

Емпіричне дослідження особливостей професійної самосвідомості звукорежисерів можна розглядати за трьома етапами, де предметами вивчення відповідно будуть:

1) самоатрибутивні судження (коґнітивний аспект) – виявлялись соціокультурні та фахово-ціннісні змісти, які приймаються досліджуваними як значимі;

2) способи реакцій на ситуативні виклики (конативний аспект) – виявлені самоатрибуції могли мати стереотипний, зумовлений конформізмом характер, домінуючі реакції розкривали момент їхньої достеменності;

3) характеристики рефлексії – адже згідно з гіпотезою, саме від розвитку рефлексії (особистісної, предметної, соціальної) залежить стан професійної самосвідомості.

Отже, дослідження було проведене на базі Національної школи телебачення імені Карпенка Карого. Дослідженням були охоплено 25 осіб на підвищення кваліфікації звукорежисури. Серед досліджуваних 60 % становили чоловіки (проте, як засвідчило дослідження, істотні розбіжності у професійній самосвідомості чоловіків і жінок відсутні).

У дослідженні приймали участь 15 чоловіків і 10 жінок віком 24 - 45 років, при чому слід зазначити різної професійної підготовки, адже включаємо багато з них тільки навчаються та освоюють цю складну професію.

2.2. Підбір та обґрунтування методик

Виявлення не тільки змістовних, але й оцінних параметрів самосвідомості можна використовувати різні модифікації методики Дембо - Рубінштейн для самооцінки за допомогою розміщення себе на шкалі. Шкали самооцінки повинні включати як професійно значимі, так і загальноособистісні якості, що дозволяє визначити місце і значення в структурі самооцінки професійно значимих якостей.

Методика вибрана для визначення професійного самовизначення особистості, ми використовуємо тест - опитувальник Століна, який допоможе у самовизначенні особистості та виокремлення власних якостей індивіда.

Самовідношення – це деяке стійке відчуття в адресу власного «Я», яке містить ряд специфічних модальностей (вимірів), що розрізняються як по емоційному тону, переживанню, так і по семантичному змісту відповідного відношення до себе. Це особливий опитувальник, направлений на дослідження комплексу чинників відношення до себе. Методика є багатовимірним психодіагностичним інструментом, заснованим на принципі стандартизованого самовідліку. Опитувальник містить 57 пунктів у вигляді тверджень типу: «Навряд чи мене можна любити по-справжньому», «Мої достоїнства сповна переважують мої недоліки», «Інколи я сам себе погано розумію» і так далі використовується два варіанти відповідей: «згоден», «не згоден». Опитувальник має 12 шкал, основні з них:

1. «Відвертість» (внутрішня чесність). Низькі значення говорять про глибоку усвідомленість «Я», підвищену рефлексивність і критичність, здатність не приховувати від себе і інших значиму неприємну інформацію.

2. «Самовпевненість». Високі значення відповідають високій зарозумілості, відсутності внутрішньої напруженості, низькі – про незадоволення собою і своїми можливостями.

3. «Самокерівництво», внутрішня послідовність. Людина з високим балом за шкалою виразно переживає власне «Я» як внутрішній стрижень, інтегруючий його особу і життєдіяльність, вважає, що його доля знаходиться в його власних руках.

4. Відбитий сумнів – «Дзеркальне Я». Високі значення шкали відповідають уявленням суб'єкта про те, що його особа, характер і діяльність здатні викликати в інших пошану, симпатію, схвалення і розуміння.

5. «Самоцінність». Шкала відображає емоційну оцінку себе. Високі показники відображають любов до себе, відчуття цінності власної особи, низькі, – сумнів в цінності власної особи, втраті інтересу до свого внутрішнього світу.

6. «Самосприйняття». Високий полюс відповідає дружньому відношенню до самого себе, схваленню своїх планів і бажань, емоційному, безумовному прийняттю себе.

7. «Самоприв’язанність». Високі показники за шкалою говорять про ригідність «Я-концепції», прихильність, небажання мінятися на тлі загального позитивного відношення до себе.

8. Внутрішня конфліктність. Високі значення за даною шкалою свідчать про наявність внутрішніх конфліктів, сумнівів, незгоди з собою. Украй низькі значення говорять про заперечення проблем, закритість, поверхневому самовдоволенні.

9. «Самозвинувачення». Високі значення говорять про самозвинувачення, готовність поставити собі в провину свої промахи і невдачі, власні недоліки.

Мета. Використати даний тест для оцінки професійного самовизначення у 2 вибірках.

Необхідний матеріал. Раніше підготовлені бланки для заповнення.

Хід проведення. Дослідження проводиться на раніше заготовлених бланках, пред’являється інструкція виконання, необхідність відповісти на поставлені запитання «згоден» чи «не згоден», позначаючи знаком «+» чи «-» відповідаючи на запитання чесно.

Стимульний матеріал, 57 запитань відзначений у Додатку А.

Таким чином, у проведенні дослідження ми використовуємо тест – опитувальник самовідношення Століна за яким отримаємо 12 шкал, показників відношення до свого «Я», вираження самовпевненості, само інтересів, самозвинувачення, само розуміння, аутосимпатії та ін. за оцінкою отриманих даних можна оцінити ступінь професійного самовизначення досліджуючи, як проблеми встановлення професійної самосвідомості.

Таким чином професійна діяльність й здатність до неї – це передумова майбутньої активної діяльності, необхідна умова її успіху без відчуття дискомфорту, напруженості та внутрішнього конфлікту особистості з професійним та соціальним оточенням для задоволення та самосприйняття себе та оточуючих.

2.3. Обробка та інтерпретація отриманих даних.

Проведення методики «тест – опитувальник само відношення Століна» у 25 людей, 10 дівчат та 15 хлопців віком 24 – 45 років при однаковій умові виконання в один і той час її проведення дали такі результати. При обробці та аналізі результатів використовуємо дані окремо для дівчат та хлопців для зручності використання, які наведені у Додатку Б1 та Додатку Б2.

У Додатку Б1 наведені отримані сирі бали відповідей дівчат, тобто ті бали, котрі ми отримали після підсумку результатів методики. У Додатку Б2 ми побачимо результати отримані хлопцями, сирі показники.

Для повного характеру методики представлено шкали, по яким досліджуються професійне самовизначення звукорежисерів:

S – шкала глобальне самовідношення;

Отже, можемо побачити, що самовідношення до власного «Я» у хлопців вище ніж у дівчат, тобто, хлопці більш впевнені у своєму виборі. Найменш виражений показник очікуваного відношення від інших, адже у професії звукорежисера індивід розраховує тільки на себе.

Жіночий простір гнучкіший, ніж чоловічий. Він формується раніше, інтенсивніше, цілеспрямованіше й протягом усього життя є краще структурованим. Завжди актуальна потреба орієнтації в людських взаєминах допомагає жінкам постійно перебудовувати, реставрувати свій простір. Жінки вміють залишати незмінними певні дорогі їм стосунки й водночас більш відкриті до стосунків нових.

Інтерпретація отриманих даних переведених у накопичені частоти (у %):

• менше 50 – ознака не виявлена;
• 50-74 - ознака виявлена;
• більше 74 - ознака яскраво виявлена.

Переведемо середні дані, тобто суму отриману по кожній шкалі ми ділимо на кількість дівчат чи хлопців і отримуємо середні дані окремо для дівчат та окремо для хлопців переведемо у накопичені частоти і маємо дані наведені у Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Накопичені частоти показують явну різницю між показниками дівчат та хлопців. Результати хлопців явно превалюють, отже, високий рівень самоповаги, аутосимпатії задоволеність власним «Я» зацікавленість своєю роботою здатність швидко навчатися та прагнення до поліпшення кваліфікаційного рівня. З отриманих даних можна відокремити, розглядаючи середню оцінку, високу самооцінку як дівчат так і хлопців, але також високий рівень внутрішніх конфліктів для прояву своєї індивідуальності.

Таким чином, спостерігаємо на порядок вищі показники у хлопців, що свідчить про більшу самозакоханість, ніж у дівчат. Найбільш високі показники у хлопців самоінтерес так є провідною ланкою у встановленні та самовдоволенні своєї особистості. Найнижчим є показник шкали очікуваного відношення від інших, тобто, ознака не виявлена. Отже, можна зробити висновок, що люди, які працюють в системі «людина – художній образ» направленні на виявлення свого власного «Я» за рахунок, якого стають майстрами своєї справи та відданими своїй роботі.

2.4. Встановлення взаємозв'язку професійного самовизначення та професійної самосвідомості звукорежисера за допомогою методів математичної статистики.

Розглянемо простий непараметричний критерій Розенбаума на встановлення взаємозв'язку професійного самовизначення та професійної самосвідомості звукорежисера.

Критерій Q – Розенбаума використовується для оцінки розбіжностей між двома вибірками по рівню будь-якої виміряної ознаки обов’язковою умовою для використання саме цього критерію є наявність n>11,хоча б в одній вибірці. В даному випадку ми розглянемо 2 вибірки показник дівчат і хлопців по шкалі глобальне самовідношення (Табл.1.2).

Умова задачі: У групі звукорежисерів провели дослідження на в становлення взаємозв'язку професійного самовизначення та професійної самосвідомості. Час проведення однаковий, умови здійснення також однакові, кількість дівчат 10 осіб, а хлопців – 15 осіб. Цікавить питання чи існують відмінності між показниками витривалості та продуктивності роботи дівчат та хлопців? Дані відтворення наведені нижче у Таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Гіпотези:

Но – рівень відтворення у дівчат не нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінностей показників між отриманими даними дівчатами та хлопцями не існує.

Нı – рівень відтворення у дівчат нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінності показників між отриманими даними дівчатами та хлопцями існують.

Після сформульованих гіпотез нам необхідно впорядкувати значення наведені вище у Табл.1.2.

S1 = 3;

S2 = 2;

Qемп. = S1+ S2 = 3+2 = 5;

Qкр.

Qемп. > Qкр. , тобто Но приймається.

Отже, емпіричне значення перевищує критичне, приймається альтернативна гіпотеза. Рівень відтворення у дівчат не нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінностей показників витривалості та продуктивності отриманих даних дівчат та хлопців не існує.

Таким чином, ми встановили взаємозв’язок між показниками дівчат та хлопців професійного самовизначення та професійної самосвідомості. Якості професійної самосвідомості розгортаються у площині самовизначення, самоороганізації та персоналізації. Психологічне єство самосвідомості розглядається у перспективі “фаху”, “образу Я” та “професійної спільноти”. Ця сукупність створює цілісне, динамічне утворення – професійну самосвідомість. Формуватись професійне самовизначення та професійна самосвідомість, що виражається в сполученні успішності учбово - професійної, трудової діяльності із задоволеністю обраним шляхом.

Висновок до Розділу ІІ

Таким чином, у Розділі ІІ ми емпірично дослідили формування професійної самосвідомості звукорежисера за допомогою методики «тест – опитувальник самовідношення Століна» у якому 57 запитань та 12 вимірюваних шкал, які дозволяють виявити рівень самовпевненості, самоінтересів, аутосимпатії, самозвинувачення та ін.

Суттєвим аспектом професійної самосвідомості є образ результату діяльності, до якого спрямовується особистість. Багато вчених приділяють значну увагу факторам впливу на професійну самовизначенність у встановленні професійної самосвідомості, наприклад, потреби особистості, рівень мотивації досягнення й соціальний престиж діяльності, належні рівні антиципації й саморегуляції, розвинутість образної сфери, уміння приймати рішення, комунікативні уміння.

Робота звукорежисера вимагає великих творчих навичок, адже створення унікальної звукової середовища - надзвичайно складний художній процес. У більшості випадків робота звукорежисера пов'язана з діяльність великої кількості людей суміжних професій, тому йому необхідні такі якості як комунікабельність, вміння працювати в


9-09-2015, 19:28