Основні види діяльності (гра, навчання, праця) на різних вікових етапах

Не слід забувати про релаксуюче значення гри. У навчальній діяльності можуть бути використані ігрові моменти, що допомагає дитині не тільки відпочити, зняти почуття напруженості, але й навчитись відрізняти особливості, різницю ігрової й навчальної діяльності.

Зазвичай дитина поступово починає розуміти значення гри в умовах свого нового місця в системі соціальних відносин людей, при цьому незмінно й жагуче любить грати.

2.4 Основні види діяльності старшого школяра

Не дивлячись на те, що в більшості випадків старший школяр залишається учнем, навчальна діяльність повинна отримати нову спрямованість і новий зміст, орієнтовані на майбутнє. Учні починають приділяти більше уваги певним предметами, пов'язаними з майбутньою професійною діяльністю або продовженням навчання у різних навчальних закладах.

Діяльністю, що визначає подальший розвиток особистості, а отже і провідною діяльністю, на даному етапі розвитку вважається праця [14, с.165]. Новоутворенням цього періоду вважається професійне самовизначення, чітка направленість на майбутнє, побудова життєвих планів, які повинні бути реалізовані в майбутньому.

В старших класах формується психологічна готовність до самовизначення. Готовність до самовизначення значить не завершені в своєму формуванні психічні структури і якості, а певну зрілість особистості, тобто сформованість психологічних утворень і механізмів, які забезпечують можливість зростання особистості зараз і в майбутньому.

Зміст поняття психологічної готовності до самовизначення:

Сформованість на високому рівні психологічних структур: теоретичного мислення, основ наукового і громадянського світогляду, самоусвідомлення і розвиненої рефлексії;

Розвиненість потреб, які забезпечують змістовне наповнення особистості (потреба зайняти внутрішню позицію дорослої людини, члена суспільства, потреба в спілкуванні, потреба в праці, моральні установки, ціннісні орієнтири, тимчасові перспективи);

Становлення прагнення до здобуття індивідуальності внаслідок розвитку своїх здібностей та інтересів, критичного ставлення до них.

Професійне самовизначення слід розглядати, як процес розгорнутий у часі. Оскільки це багаторівневий і багатоступінчатий процес, у якому відбувається виділення задач суспільства і формування індивідуального стилю життя, частиною котрого являється професійна діяльність. В процесі професійного самовизначення встановлюється баланс особистих інтересів і схильностей та існуючої системи розподілу праці.

Ні в якому випадку не можна думати, що професійна визначеність зменшує можливості: набутий в обраній професійній діяльності досвід змінює картину майбутніх можливостей вибору людини і можливих напрямів її розвитку, відкриває для неї новий, раніше недоступний світ.

Бачення людини себе майбутнім професіоналом являється показником зв'язку людини з суспільством та включеності в нього. Вибір професії фактично означає проекціювання в майбутнє певної соціальної позиції.

Процес вибору професії проходить кілька стадій:

1) фантастичний вибір (11 років);

2) пробний вибір (16 - 19 років);

3) реалістичний вибір (після 19 років) [15, с.269].

На розглянутому віковому етапі старший школяр проходить лише дві з цих стадій.

Основу професійного самовизначення складають такі фактори:

усвідомлення цінності суспільно корисної праці;

загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні;

усвідомлення необхідності загальної та професійної підготовки для повноцінного самовизначення і самореалізації;

загальна орієнтація в світі професійної праці;

виділення дальньої професійної мети;

узгодження мети з іншими важливими життєвими цілями;

знання про внутрішні перешкоди, які можуть ускладнити досягнення обраної мети.

Говорячи про працю та професійне самовизначення на цьому віковому етапі, слід також згадати про гру та навчання.

У старших школярів, як і у дорослих людей, гра та навчання перестають бути провідними видом діяльності. Гра втрачає свою розвиваючу функцію, відходить на задній план і починає служити засобом спілкування, розрядки і відпочинку.

Трохи інакшою є справа з навчальною діяльністю. Вона хоч і не являється провідною, але все-ж-таки зберігає важливе значення, якби вплітаючись у інші види діяльності. Навчання дійшовши до рівня самоосвіти, на цьому віковому етапі стає допоміжним засобом розвитку та зростання людини в особистому та професійному плані.

Висновки

В ході виконання курсової роботи було здійснено:

теоретичне дослідження таких видів діяльності: гри, навчання та праці;

систематизовано та узагальнено, психологічні знання в межах даної тематики;

також було теоретично досліджено, сформульовано та конкретизовано значення вищезазначених видів діяльності на різних вікових етапах;

для вікової періодизації в якості критерія було обрано зміну провідних видів діяльності на протязі життя людини.

Під час проведення роботи було встановлено, що:

на різних вікових етапах один з досліджуваних видів діяльності займає місце провідної, два інших або тільки починають зароджуватись, або займають місце допоміжних;

провідний вид діяльності являється основним чинником за якого формуються психологічні та соціальні новоутворення, на основі яких буде здійснюватись провідна діяльність наступного рівня розвитку;

в дошкільному віці гра являється провідною діяльністю, в той час як навчання та праця не можуть здійснюватись без додаткової мотивації з боку дорослих;

у молодшого школяра провідним видом діяльності стає навчання; в грі акцент зміщується з процесу на результат, вона набуває релаксуючого і адаптивного значення; праця слугує допоміжним засобом виховання та розвитку;

для старшого школяра провідним видом діяльності стає праця, здійснюється професійне самовизначення; гра стає засобом спілкування, розрядки і відпочинку; навчання стає допоміжним засобом розвитку та зростання людини в особистому та професійному плані.

Отже кожний новий віковий етап психологічного розвитку з його певним видом провідної діяльності і новоутвореннями, що характерні для цього етапу, являється якби сходинкою на шляху індивіда до адаптації і входження в соціум.

Список використаних джерел

1. Маклаков А.Г. Общая психология. - СПб.: Питер, 2001. - 592 с.

2. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. - М.: Издательство "Москва", 1959. - 426 с.

3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / 2-е изд. - СПб.: Питер, 2001. -272 с.

4. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология. - Л.: Издательство Ленинградского Университета, 1990. - 256 с.

5. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2007. - 713 с.

6. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. - М.: Педагогика, 1983.

7. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М., 1960. - 456 с.

8. Эльконин Д.Б. Детская психология: Учеб. пос. для студ. вузов.3-е изд., стер. - М.: Академия, 2006. - 384 с.

9. Ананьєв Б.Г. Труд как важнейшее условие развития чуствительности // Вопросы психологии. - 1955. - № 1

10. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // Вопросы психологии, 1971, № 4

11. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр "Академия", 1999. - 456 с.

12. Заброцький M.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 112 с.

13. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: ТЦ "Сфера", 2001. - 464с.

14. Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост.Л.М. Семенюк. Под ред. Д.И. Фельдштейна. - Издание 2-е, дополненное. М.: Институт практической психологии, 1996. - 304 с.

15. Шаповаленко И.В. Возрастная психология (Психология развития и возрастная психология). - М.: Гардарики, 2005. - 349 с.

Додатки

Додаток А

Стадії психічного развитку за Д.Б. Ельконіним