Розвиток найскладнішого пізнавального процесу - мислення у великій мірі визначається розвитком маніпулювання предметами. Маніпулювання, яке спочатку не має свідомої цілі, потім починає визначатися об'єктом, на який воно направлене, і набуває осмисленого характеру.

Інтелектуальний розвиток дитини здійснюється в ході її наочної діяльності та спілкування, в ході освоєння суспільного досвіду. Наочно-дієве, наочно-образне та словесно-логічне мислення - послідовні ступені інтелектуального розвитку. Генетично найбільш рання форма мислення - наочно-дієве мислення, перші прояви якого в дитини можна спостерігати в кінці першого - початку другого року життя, ще до оволодіння нею активною мовою.

У своєму становленні мислення проходить дві стадії: допонятійну та понятійну. Допонятійне мислення - це початкова стадія розвитку мислення у дитини, коли її мислення має іншу, ніж у дорослих, організацію; думки дітей одиничні, про даний конкретний предмет. При поясненні чогось все зводиться ними до знайомого. Більшість думок - думки по схожості, або аналогії, оскільки в цей період в мисленні головну роль грає пам'ять.

Поняття когнітивного стилю використовується для позначення, з одного боку, міжіндивідуальних особливостей в процесах обробки інформації та, з іншого боку, виділення типів людей в залежності від особливостей їх когнітивної організації. Дослідники інтерпретують когнітивний стиль як вираження інструментальної цілісності особистості, як набір певних способів вибору операційного складу процесів переробки і структурування інформації, що визначає не стільки рівень, скільки спосіб, манеру здійснення діяльності. Вони розглядають "когнітивний стиль" як стабільну систему установок, що характеризують індивідуальну стратегію вирішення пізнавальних задач (що і як я повинен робити, щоб дізнатись), а також механізм, що здійснює функцію регуляції діяльності на різних її рівнях, а також, що характеризується стійкістю в часі.

З цього випливає, що індивідуальний стиль діяльності може формуватися і формується на основі когнітивного стилю особистості, а не навпаки.

Конкретні дослідження, що проводяться рамках "стильового" підходу, спрямовані на пошук різних варіантів діяльності, і тільки потім на порівняння їх ефективності. Когнітивний стиль особистості - це одна з формальних характеристик особистості, які утворюють так звану формально-типологічну інфраструктуру в системі регулятивних процесів. Це випливає з розуміння когнітивного стилю особистості як системно-адаптаційної характеристики.

Загалом, вказують, що когнітивним стилям притаманні такі риси, як стабільність, стійкість, у тому числі й вікова постійність. Тому стилі характеризуються як певні схильності, ставлення, диспозиції, установки, домінуючі способи та манера діяти.

Список використаної літератури

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. - 299с.

2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. - 311с.

3. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики. М.: Наука, 1999. - 349 с.

4. Артюхович Ю.В. Нормативно-ценностная модель личности русского крестьянина. К.: АСТ, 2007. - 167 с.

5. Асмолов А.Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров: Психолог. Психопедагог. Психоисторик. М.: ИПП, 1996. - 768с.

6. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологичес-кого анализа. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 367 с.

7. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. - 422 с.

8. Бодалев А.А. Психология общения. М.: Мысль, 1996. - 256 с.

9. Бодалёв А.А., Ганжин В.Т., Деркач А.А. Человек и цивилизация в зеркале акмеологиии. К.: НТЦ, 2002. - 422 с.

10. Божович Л.И. Избранные психологические труды: проблемы фор-мирования личности. М.: МПА, 1995. - 209 с.

11. Большой российский энциклопедический словарь. М.: Мысль, 2003. - 773 с.

12. Бурлачук Л.Р. Психодиагностика личности. К.: Здоровье, 1989. - 168 с.

13. Великий П.П. Социологические исследования. М.: Педагогика, 1980. - 322 с.

14. Данилова Н.Н. Психофизиология. Учебник для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. - 244 с.

15. Гальперин П.Я. К теории программированного обучения. М.: Знание, 1967. - 433 с.

16. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2001. - 560 с.

17. Клименченко О.Н. Когнитивные и личностные детерминанты успешности мыслительной деятельности на примере решения малых творческих задач. К.: Эксмо, 2007. - 416 с.

18. Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости. М.: Политиздат, 1977. - 322с.

19. Нещадин А. Феномен города: Социально-экономический анализ. М.: Изограф, 2001. - 239 с.;

20. Панчук Е.Ю. Формирование речевой репрезентативной структуры у дошкольников в процессе семиотического обучения. К.: Баттерс, 2007. - 375с.

21. Патрушев В.Д. Жизнь горожанина. М.: Академия, 2000. - 160с.

22. Петренко В.Ф. Введение в экспериментальную психосемантику. Исследование форм репрезентации в обыденном сознании. М.: Наука, 1989. - 411с.

23. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: Изд-во МГУ, 1988. - 234с.

24. Серёгина Т.Н. Черты личности и когнитивный стиль: взаимодействие и роль в успешности обучения. М.: Знамя, 1977. - 386с.

25. Серкин В.П. Методы психосемантики. М.: Аспект Пресс, 2004. - 207 с.

26. Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. М.: ПЕР СЭ, 2002. - 304 с.

27. Холодная М.А. Структурная организация индивидуального интеллекта. М.: АСТ, 1998. - 544 с.

28. Хьелл Д., Зиглер Д. Теория личности. М.: Знамя, 1997. - 268 с.

29. Чуприкова Н.И. Система обучения. М.: Высшая школа, 1969. - 384 с.

30. Шкуратова И.П. Когнитивный стиль. М.: Наука, 1977. - 380 с.

Додатки

Додаток А

Таблиця А.1

Стимульний матеріал до методики "Червоно-чорна таблиця"

(у масштабі 1:1)

Протокол № 1

до методики "Червоно-чорна таблиця"

Випробуваний: Гриниченко Т. О.

Експериментатор: Гриниченко О. О.

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 21.12.2009 18: 07

Випробуваний правильно відмітив десять пар букв за встановлений час. Так як норма для дорослої людини дорівнює 15 пар букв, то результат свідчить про те, що у випробуваного середній рівень здібності до перемикання уваги.

Протокол № 2

до методики "Червоно-чорна таблиця"

Випробуваний: Путиля Р.М.

Експериментатор: Гриниченко О.О.

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 23.12.2009 10: 42

Випробуваний правильно відмітив чотирнадцять пар букв за встановлений час. Так як норма для дорослої людини дорівнює п’ятнадцять пар букв, то результат свідчить про те, що у випробуваного дуже високий рівень здібності до перемикання уваги.

Додаток Б

Таблиця Б.1

Стимульний матеріал до методики "Пам'ять на числа"

(у масштабі 1:1)

Протокол № 1

до методики "Пам'ять на числа"

Випробуваний:

Експериментатор:

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 21.12.2009 19: 31

Випробуваний відтворив по пам’яті сім чисел. Норма для дорослої людини дорівнює сім чисел, тобто у випробуваного досить добре розвинена короткочасна пам’ять.

Протокол № 2

до методики "Пам'ять на числа"

Випробуваний:

Експериментатор:

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 23.12.2009 11: 05

Випробуваний відтворив по пам’яті вісім чисел. Норма для дорослої людини дорівнює сім чисел, тобто у випробуваного короткочасна пам’ять розвинена вище норми.

Додаток В

Таблиця В.1

Стимульний матеріал до методики "Кількісні відносини"

Протокол № 1

до методики "Кількісні відносини"

Випробуваний:

Експериментатор:

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 26.12.2009 17: 07

Випробуваний за наданий час вирішив дев’ять задач. Норма для дорослої людини становить десять задач. Тобто, розвиток логічного мислення у випробуваного майже дорівнює нормі.

Протокол № 2

до методики "Пам'ять на числа"

Випробуваний:

Експериментатор:

Самопочуття випробуваного: задовільне

Дата: 26.12.2009 10: 21

Випробуваний за наданий час вирішив десять задач. Норма для дорослої людини становить десять задач. Тобто, розвиток логічного мислення у випробуваного повністю дорівнює нормі.