Організація санаторно-курортного лікування та відпочинку працівників за рахунок кошт соціального страхування

Міністерство освіти і науки України

Вищий навчальний заклад

Відкритий міжнародний університет

розвитку людини «Україна»

Горлівська філія

84637, м. Горлівка, пр..Перемоги, 158-а

Тел. (06242) 2-91-54, 2-90-87. E-mail: [email protected]

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Дисципліна: «Соціальні пільги в Україні»

Тема: «Організація санаторно-курортного лікування та відпочинку працівників за рахунок кошт соціального страхування».

Розроблено:

студенткою II курсу, групи ЗОА-07

Факультет «Облік і аудит»

Стріжак С.М.

«____»___________2009р.

Викладач Павлович М.С.

«____»___________2009р.

Горлівка 2008 р.

ПЛАН

ВСТУП

1. Організація санаторно-курортного лікування і оздоровлення за рахунок кошт соціального страхування.

1.1 Подача заявки. Здобуттяпутівокпідприємством. Розподіл і видачапутівок.

1.2 Оплата путівок. Оформленнявідсутностіпрацівника, щовиїжджає в санаторій. Звіт по виданихпутівках.

ДОДАТОК 1.

ВИСНОВКИ

ВСТУП

Соціальне страхування - це система прав та обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової втрати працездатності, втратигодувальника, безробіття в незалежнихвід них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел.

Для цілей соціального страхування громадян України КМУ і Рада Федерації незалежних профспілок України створили фонд соціального страхування. За рахунок коштів Фонду здійснюється витрати на такі цілі:

- виплата допомоги при тимчасовій непрацездатності, по пологам та вагітності, при народженні дитини;

- організація санаторно-курортного лікування і відпочинку громадян, їх дітей, ветеранів та інвалідів;

- фінансування витрат, зв’язаних з забезпеченням зайнятості населення;

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття;

- інші види страхування.

За загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види послуг:

1) пенсійне страхування:

·пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання(в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

медичні профілактично-реабілітаційні доходи;

допомога на поховання пенсіонерів.

2) медичне страхування:

діагностика та амбулаторне лікування;

стаціонарне лікування;

надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення;

профілактичні та освітні заходи;

забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо важкі операції

або мають хронічні захворювання.

3) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

допомога по вагітності та пологах;

допомога при народженні дитини та по догляду за нею;

допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

забезпечення оздоровчих заходів.

4)страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

відновлення здоров’я та працездатності потерпілого;

допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженим здоров’я, пов’язаних з виконанням ним своїх трудових обов’язків;

пенсія у зв’язку із втратою годувальника,, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

4) страхування від безробіття:

допомога від безробіття;

відшкодування витрат, пов’язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;

матеріальна допомога безробітному та членам його сім’ї;

дотація роботодавцю для створення робочих місць;

допомога на поховання безробітного.

У разі прийняття законів з нових видів загальнообов’язкового державного соціального страхування або внесення змін до законів України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування одночасно вносяться зміни до цих Основ.

Основними джерелами коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування до цих Основ є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування , передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фонд соціального страхування є найбільшим за обсягами коштів та напрямками фінансування видатків. Основними джерелами фонду є:

- збір на обов’язкове соціальне страхування (крім збору на обов’язкове соцстрахування у разі безробіття);

- надходження за путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

- добровільні внески підприємств, організацій, установ і фізичних осіб, інші надходження.

Кошти Фонду соціального страхування використовуються на:

- виплату застрахованим допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності і пологах, при народженні дитини, а також на поховання;

- фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення працюючих та членів їх сімей;

- фінансування (дотація) дитячих оздоровчих таборів, студентських оздоровчо-спортивних таборів і позашкільне обслуговування, часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, що перебувають у віданні професійних спілок;

- створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання послуг працюючим особам;

- покриття витрат Фонду, пов’язаних із здійсненням обов’язкового державного соціального страхування.

- витрати на забезпечення поточної діяльності Фонду і утримання органів управління.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Джерелами формування коштів загальнообов’зкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є:

1) страхові внески страхувальників – роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються в законодавчому порядку;

2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов’язковим державним соцстрахуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пені, штрафів та ін. фінансових санкцій. Застосованих до страхувальників та посадових осіб;

3) благодійні внески;

4) асигнування із ДБУ;

5) інші надходження згідно законодавства.

Кошти спрямовуються на:

1) виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;

2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей;

3) утворення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази

Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, щорічно за поданням КМУ встановлюється ВРУ:

А) для роботодавців – до суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню прибутковим податком;

Б) для найманих працівників – до суми оплати праці які включають основну та додаткову заробітну плату.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття не включається до ДБУ, діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соцстрахування, ЗУ “Про зайнятість населення”.

У своїй контрольній роботі я розкрию питання організації санаторно-курортного лікування та відпочинку працівників за рахунок кошт соціального страхування.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ ПРАЦІВНИКІВ ЗА РАХУНОК КОШТ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ.

Згідно ст.. 47 та ст.. 49 розділу VIII Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням» для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа і члени його сім'ї мають право на здобуття санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) в межах асигнувань, встановлених бюджетом Фонду на вказані цілі і в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних з санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних свідчень.Об'єм кошт для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду. За поданням відділень Фонду правління Фонду щорік розглядує і затверджує програми (у розрізі районів) з відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей які включають санаторно-курортне лікування, оздоровлення в санаторіях-профілакторіях, пансіонатах, дитячих оздоровчих таборах, вміст дитячо-юнацьких спортивних шкіл, позашкільне обслуговування, їх кошторис. Витрати на ці цілі здійснюються за рахунок засобів, передбачених бюджетом Фонду. Отже, працівники підприємства, будучи застрахованими у Фонді страхування від непрацездатності (Фонд), а також члени їх сімей можуть отримувати соцстрахівські путівки на санаторно-курортне лікування. Тут же хочеться підкреслити – саме можуть, а не гарантовано отримують - жодної обов'язковості їх надання законодавство не передбачає. Такі путівки в більшості випадків дістаються не безкоштовно, частину вартості працівникам доводиться оплачувати (є і виняткові ситуації, коли їх видають безкоштовно).

Який же шлях до здобуття путівки? Загалом, все виглядає так: на підставі поданої підприємством заявки Фонд передає йому путівки, потім комісія (уповноважений) з соцстрахування розподіляє їх між працівниками а останні вносять частину вартості до каси підприємства (ці гроші потім перераховують Фонду) і вирушають на відпочинок. Купити путівку самостійно (працівникові або підприємству) і відшкодувати ці витрати за рахунок Фонду не вийде – у пункті 1.7 Інструкцій № 55 ясно сказано, що так зробити не можна.

А тепер про видачу соцстрахівських путівок я розповім докладніше, звичайно ж, звертаючи увагу на роль підприємства в цій справі.

1.1. ПОДАЧА ЗАЯВКИ. ЗДОБУТТЯ ПУТІВОК ПІДПРИЄМСТВОМ. РОЗПОДІЛ І ВИДАЧА ПУТІВОК.

За допомогою подачі заявки підприємство «замовляє» у Фонді путівки на певний календарний рік. Форма цього документа затверджена постановою № 45. У заявці, серед іншого, вказують профіль захворювання, назва санаторно-курортного закладу, вид і кількість (по кварталах) путівок. Зрозуміло що при її заповненні потрібно спиратися на побажання працівників і на графік відпусток.

Складаючи заявку потрібно пам'ятати про можливість виділяти путівки для осіб, що взагалі не працюють на підприємстві.

Збирає інформацію і заповнює заявку, як правило, комісія (уповноважений) з соцстрахування. Подають цей документ у виконавчу дирекцію Фонду по місцю реєстрації, бажано це зробити до початку року. У разі потреби протягом року можна подавати додаткові заявки.

В принципі, для Фонду заявлені дані всього лише орієнтир. Не варто дивуватися, якщо підприємству дістануться не всі путівки, про які воно просило. Але в той же час без такого замовлення путівок взагалі не виділять.

А чи є покарання за непредставлення Фонду цього документа? Ні відповідальності тут не буде. Але із-за такої бездіяльності працівники втрачають можливість (гарантовану законодавством!) на санаторно-курортне лікування. Тому підприємство, як посередник в забезпеченні путівками все ж повинно поклопотатися про складання і подачу заявки.

Відмічу, що кількість виділених підприємству путівок залежить від чисельності працівників, суми сплачених соцвзносів і, звичайно від об'єму асигнувань, передбачених бюджетом Фонду на оздоровчі заходи.

Можливі два варіанти передачі путівок страхувальникові: їх або відправляють поштою, або безпосередньо віддають представникові підприємства (за дорученням). У будь-якому випадку відділення Фонду обов'язково видає один екземпляр накладної. Дані про путівки, що поступили, потрібно зафіксувати в книзі обліку путівок в санаторно-курортні заклади за формою 13-ФСС з ТВП (вона затверджена постановою № 69). Ця книга має бути прошнурована, пронумерована, скріплена печаткою, підписами керівників і головного бухгалтера.

Розподіляє путівки, що дісталися, між співробітниками комісія (уповноважений) з соцстрахування. По п. 4.1 Інструкції № 55 саме цей орган уповноважений приймати рішення про виділення путівок конкретним особам. Крім того, п. 4.18 Інструкцій № 55 наказує йому інформувати працівників про наявність путівок і звітувати перед ними про їх використання. Всі вирішення відносно соцзабезпечень (в т.ч. путівок) мають бути зафіксовані в протоколі засідання комісії (уповноваженого) з соцстрахування. У типовій формі протоколу затвердженою постановою № 193, для віддзеркалення виділених путівок призначений окремий III розділ.

Отримувати соцстрахівські путівки можуть працівники, відносно яких виконуються такі умови:

1. Підприємство для них – основне місце роботи (ст. 50 Закону про непрацездатність, п. 4.2 Інструкції№ 55). Хоча путівка може бути виділена не лише співробітникові, але і членові його сім'ї, що взагалі не знаходиться в трудових стосунках з підприємством.

2. Працівник використовує не більше однієї путівки в перебігу двох календарних років (якщо в попередньому році йому виділяли путівку, в поточному році давати вже не можна). Багатьох цікавить питання: а чи можна надати путівку новенькому співробітникові, ще не відпрацьовавшему календарного року? В принципі прямої заборони немає. Але якщо до цього він працював у іншому місці, то щоб уникнути непорозумінь з перевіряючими, бажано запастися довідкою від його попереднього працедавця (декількох працедавців), що протягом поточного і попереднього календарних років йому не видавали соцстрахівських путівок.

Втім, з приведеного правила є виключення. Незалежно від того, оздоровився в минулому році чоловік чи ні, можна надати путівку:

- в санаторій-профілакторій, що частково фінансується за рахунок Фонду;

- в реабілітаційне відділення санаторно-курортної установи;

- для лікування дитяти без дорослого;

- якщо згідно з медичним свідченням застрахована особа потребує повторного курсу санаторно-курортного лікування (додаток 1).

Стикаючись з такими випадками, потрібно знати: одна і та ж застрахована особа може отримати протягом року лише одну послугу з санаторно-курортного лікування, що фінансується Фондом.

3. Співробітник написав заяву з проханням надати путівку і приніс медичну довідку про необхідність санаторно-курортного лікування (за формою 070/о).

Якщо страхувальник надасть путівку всупереч одній з приведених нижче умов, то виявивши при перевірці таке порушення, його зобов'яжуть відшкодувати Фонду вартість неправомірно виданих путівок.

Працівник отримає путівку на руки лише після того, як внесе до каси певну частину вартості. Після оплати путівку заповнюють: записують прізвище, ім'я, по-батькові власника путівки, найменування підприємства, завіряють підписом відповідальної особи і скріпляють печаткою. Видавати соцстрахівські путівки рекомендується за два тижні до заїзду в санаторій (п. 4.15 Інструкцій № 55).

Тепер декілька слів про види путівок. Окрім санаторно-курортних путівок на оздоровлення самих співробітників комісія (уповноважений) з соцстрахування може виділяти путівки:

1. На супроводжуючого. Якщо згідно висновку МСЕК працівник підприємства потребує супроводу, можна видати ще одну путівку – для його супутника з позначкою «супутник». При цьому обов'язково, щоб він теж був застрахований у Фонді і надав довідку з основного місця роботи про те, що не отримував соцстрахівські путівки протягом календарного року.

2. Для лікування дитини з дорослим. Якщо у дитини є медичні свідчення на санаторно-курортне лікування, одному із застрахованих батьків (опікунові, попечителю) надають путівку в дитячий санаторно-курортний заклад для лікування дитини у супроводі дорослого.3. Для самостійного лікування дитини. Згідно з медичним свідченням виділяють путівку для самостійного санаторно-курортного лікування в дитячому санаторно-курортному закладі неповнолітньої дитини – члена сім'ї співробітника підприємства.

4. Для спільного лікування членів сім'ї. Відповідно до медичних свідчень можна виділити путівку (путівки) для спільного санаторно-курортного лікування тих робітників, що працюють на підприємстві чоловіка, дружини або їх дітей у віці від 4 до 18 років, в т.ч. якщо член сім'ї працює на іншому підприємстві або вчиться у вузі. При цьому особа, що працює на іншому підприємстві (що вчиться у вузі), повинна принести довідку з основного місця роботи (навчання) про те, що протягом двох календарних років воно не користувалося соцстрахівськими путівками. Як бачимо, членами сім'ї працівника, на яких можна виділити соцстрахівську путівку можуть бути лише один з подружжя і діти.

Для видачі перерахованих путівок теж знадобиться заява від застрахованої особи – працівника підприємства.

1.2. ОПЛАТА ПУТІВОК. ОФОРМЛЕННЯ ВІДСУТНОСТІ ПРАЦІВНИКА, ЩО ВИЇЖДЖАЄ В САНАТОРІЙ. ЗВІТ ПО ВИДАНИХ ПУТІВКАХ.

У таблиці 1 показано, яку частину вартості тих або інших путівок оплачують їх щасливі володарі. Користуючись цією таблицею потрібно діяти, зважаючи на: у тих випадках, де запропоновано декілька варіантів, конкретний відсоток оплати встановлює комісія (уповноважений) із страхування, виходячи з матеріального достатку застрахованої особи. Яких-небудь критеріїв або установок для оцінки спроможності тут немає, тому це питання у прямому розумінні залишається на совісті комісії (уповноваженого).

Таблиця 1.

Оплата путівок

*Видавати путівку безкоштовно дозволено в окремих випадках і тільки для лікування двох дітей у супроводі дорослого.

Частину вартості путівки (путівок) працівник вносить до каси підприємства, а якщо її немає, то на рахунок органу Фонду по місцю реєстрації його працедавця через банківську установу.

Не можна видавати путівку, якщо немає платіжних документів, підтверджуючих оплату частини її вартості (п. 4.14 Інструкції № 55). Звичайно це правило не стосується тих окремих випадків, коли путівки надають безкоштовно.

Природно, путівку для санаторно-курортного лікування видають на час відпустки (путівку в санаторій-профілакторій можуть видати без відриву від виробництва).

Найчастіше доводиться підстроюватися під період, на який доводиться путівка – працівник пише заяву на відпустку виходячи з дат, вказаних в путівці, що дісталася йому. Але не виключено, що співробітникові повезе і підвернеться путівка, що доводиться на час раніше вибраний для відпустки (зафіксований в графіці відпусток). До речі, якщо співробітник ще не відпрацював на підприємстві 6 місяців і отримує путівку для санаторно-курортного лікування, то по його бажанню йому повинні надати щорічну відпустку повної тривалості (ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Але як бути, якщо вказаний в путівці період санаторно-курортного лікування довший, ніж надана працівникові відпустка? У такій ситуації потрібно пригадати ч. 10 ст. 35 Закону про непрацездатність. Нею передбачено: якщо тривалість щорічної (основної і додаткової) відпустки недостатньо для лікування в санаторно-курортній установі і проїзду в обидві сторони, то працівник може відкрити лікарняний і отримати грошову допомогу з непрацездатності за бракуючи дні. Ось що із цього приводу говорить п. 7.1 Інструкції № 455: лікарняний аркуш на період санаторно-курортного лікування, необхідність якого встановила ВКК лікувально-профілактичного закладу по місцю спостереження, видають на період лікування і проїзду в санаторій і назад, але з врахуванням тривалості щорічної відпустки. Видають його до від'їзду в санаторій і лише за наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної і додаткової)


10-09-2015, 16:21